ВГО «Спілка археологів України» (САУ), яка об’єднує більшість професійних археологів нашої країни, вкрай занепокоєна тим, що останнім часом з системи Міністерства культури постійно (хоч поступово, і, можливо, з різних причин), але звільняються авторитетні спеціалісти музейної справи та охорони пам’яток. Серед них — пам’яткоохоронці Яків Діхтяр і Лідія Карпенко, музеєзнавці Василь Рожко і Тетяна Грущенко, мистецтвознавець та культуролог Олександр Буценко, археолог Руслан Осадчий. І це далеко не повний перелік.

Наслідками браку професійних кадрів у міністерстві вже став факт обговорення химерного, необґрунтованого проекту музею на Поштовій площі в Києві. Сумно та смішно чути, як ті, хто називає себе «представниками громадськості», а насправді є лише агресивними невігласами, переконують органи влади у тому, що відкрито місце хрещення Русі. Ще гірше усвідомлювати, що за час обговорення цього проекту органи влади нічого не зробили для появи в Україні спеціалістів-реставраторів з древньої деревини та створення сучасного реставраційного центру.

Члени САУ неприємно здивовані тим, що у новому складі Науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини при Мінкультури майже відсутні фахові археологи. У ній навіть немає спеціалістів з археології Києва, що ставить під загрозу знищення або забудови численних археологічних пам’яток столиці. Незрозуміло, чому представник Інституту археології НАНУ та Національного університету «Києво-Могилянська академія», кандидат історичних наук Всеволод Івакін, який до того був членом цієї ради, навіть не отримав офіційного повідомлення про зміну її складу. Таке ставлення до знаного спеціаліста вважаємо принизливим та неприпустимим, особливо враховуючи нещодавнє відкриття ним унікального балтського могильника часів Ярослава Мудрого, що викликало бурхливий резонанс в Європі, але не в Україні. Більш того, інформацію про те, що ця виняткова пам’ятка систематично зазнає втрат від кількох груп «чорних копачів», Мінкультури фактично проігнорувало.

Велике занепокоєння викликає нещодавня ситуація щодо звільнення Максима Левади, Заслуженого працівника культури України. Він добре відомий в країні та за її межами незалежний експерт в галузі археології та охорони культурної спадщини. Великого розголосу мала його стаття про фальшивий золотий перстень, подарований власниками «Платару» Віктору Януковичу під час його інаугурації. Відзначимо також його вирішальну роль у поверненні в Україну «меча вікінга» Х ст., який намагалася прихопити собі Росія. Проте, раптом, за пару місяців, ця людина, перетворилася на прогульника та порушника дисципліни. Дивно, дуже дивно і прикро, особливо з огляду на те, що саме Ви минулого року подали його кандидатуру на присвоєння почесного звання Заслуженого працівника культури України. Фахівця почали звинувачувати у прогулах після того, як він звернувся персонально до Вас по допомогу, а після другого звернення — вже звільнили.

Невже все, про що йшлося вище, є помстою та перемогою бюрократично налаштованої частини Міністерства культури? Вважаємо, що ця ситуація є чудовим подарунком виключно для тих, хто зацікавлений у незаконних розкопках та пограбуванні нашої археологічної спадщини та процвітанню нелегального  ринку археологічних предметів.

ВГО «Спілка археологів України» має конкретні проекти у справі збереження національної спадщини, які, як це робиться в усіх цивілізованих країнах, можна розвивати та впроваджувати лише на державному рівні. В тому числі ми сподіваємось на плідну співпрацю з фахівцями Міністерства культури України.