Міністру культури України Є. М. Нищуку
Міністру закордонних справ України П. А. Клімкіну
Голові Служби безпеки України В. С. Грицаку
Шановні панове!
9 квітня 2019 р. на порталі «Музейний простір» була опублікована приголомшлива інформація щодо унікального давнього металевого шолома. За сукупністю наявних даних, його було знайдено в Україні, продано на інтернет-аукціоні Віоліті, а згодом перепродано у Великобританії на аукціоні «Timeline» http://prostir.museum/ua/post/41717?fbclid=IwAR1NCsLb1KGLKfASqT1gZtVUBQ4eYgWjpSsCE0u-imFhlkLYGX6A7sJLXPo.
Шолом походить з незаконних розкопок так званих чорних археологів або, просто кажучи, грабіжників, які використовували сучасні металопошукові пристрої. Про це свідчать навіть дані першого продавця. В усякому разі, шолом точно не лежав у когось у шухляді та не був знайдений бабусею на городі, як про це часто кажуть приватні колекціонери. Показово, що відразу після публікації на порталі інформація про лот з шоломом та пов’язане із ним обговорення були видалені з сайту інтернет-аукціону Віоліті.
Перед продажем у Великобританії було зазначено, що шолом є власністю приватного колекціонера з Кента і був придбаний у Німеччині після Другої Світової війни. Втім, порівняння фото та описів шоломів з сайтів обох аукціонів дає безперечні підстави стверджувати, що йдеться про один і той самий предмет, «легенда» якого навмисно змінювалася.
Бронзові шоломи такого типу використовували воїни Центральної Європи наприкінці II тис. до н. е., десь від XII до X ст. до н. е. На території сучасної України таких знахідок раніше не було відомо, але вони цілком очікувані, оскільки саме в той час населення теперішньої території України мало налагоджену систему торговельних та культурних зв’язків з Південно-Східною, Центральною та Північною Європою. Особливо це стосується територій Закарпаття та Північного Причорномор’я. На жаль, точне місце та обставини знахідки шолома ми вже навряд чи коли-небудь з’ясуємо — така сумна доля майже всіх (а може, й всіх) археологічних речей, які походять з нелегальних розкопок. У нашому випадку дуже важливим було б відновлення так «оперативно» видалених з сайту сторінки з лотом шолома та його обговорення.
ВГО «Спілка археологів України» звертається до вас з проханням ініціювати процес повернення в Україну унікального предмета. Принагідно нагадуємо, що позитивний досвід подібного повернення до України т. зв. меча вікінга вже отримано позаминулого року. Певну роль в цьому відіграла допомога археологам та пам’яткоохоронцям з боку депутата Верховної Ради України Д. Б. Тимчука, координатора групи «Інформаційний спротив», який і зараз дав згоду на участь у новому процесі.
Правові засади повернення до держави походження незаконно вивезених культурних цінностей визначені Конвенцією ЮНЕСКО 1970 р. про заходи, спрямовані на заборону та запобігання незаконному ввезенню, вивезенню та передачі права власності на культурні цінності. Учасниками цієї Конвенції є як Україна, так і Сполучене Королівство.
Стаття 7 (b) (іі) Конвенції передбачає право держави походження звертатися до інших держав-учасниць Конвенції з вимогою про вилучення та повернення державі походження незаконно вивезених культурних цінностей. Вимога передається по дипломатичних каналах із наданням документів і доказів, що підтверджують право на відповідну вимогу. Стаття 13 Конвенції говорить також про право на звернення законного власника культурної цінності з позовом щодо її витребування та повернення.
Водночас має свою специфіку повернення культурних цінностей, які були викрадені з археологічних місць внаслідок несанкціонованих розкопок,. Відповідним особливостям багато уваги приділяється в прийнятих 18—20 травня 2015 р. на Третій зустрічі держав — учасниць Конвенції ЮНЕСКО 1970 р. Оперативних директивах з впровадження відповідної Конвенції (далі — «Оперативні директиви»). Так, відповідно до параграфа 12 Оперативних директив, оскільки держави не здатні вести спеціальний облік археологічних та палеонтологічних об’єктів, відкритих впродовж несанкціонованих розкопок, то вважається корисним підходом заявляти державну власність стосовно всіх невиявлених старожитностей на території певної держави. У параграфі 35 Оперативних директив вказується, що коли немає доказів протилежного, то за духом Конвенції Держави-учасниці для цілей реституції спонукаються розглядати належні до культурної спадщини певної Держави культурні цінності як такі, що складають частину відповідного офіційного реєстру Держави — власника.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» культурна спадщина України є сукупністю об’єктів культурної спадщини, а об’єктами культурної спадщини є як будь-які нерухомі об’єкти, які становлять культурну цінність, так і пов’язані з ними рухомі предмети. Таким чином, в нашому випадку Україна має довести належність вивезеного предмета до культурної спадщини України, тобто його археологічне походження з території України.
Відповідно до параграфа 87 Оперативних директив для встановлення походження культурної цінності Держави-учасниці Конвенції ЮНЕСКО 1970 р. мають брати до уваги специфічні характеристики культурних цінностей, охоронюваних запитуючою Державою, особливо стосовно несанкціоновано розкопаних археологічних і палеонтологічних місць. У параграфі 91 уточнюється, що свої вимоги про вилучення та реституцію певної нелегально розкопаної культурної цінності держава походження може обґрунтовувати експертними висновками щодо походження нелегально викопаного предмета, і, з урахуванням складнощів пошуку доказів a posteriori, Держави-учасниці міцно заохочуються розглядати варті довіри наукові дослідження і аналізи як докази.
Повернення незаконно вивезеного шолома в Україну не має бути пов’язаним з суттєвими матеріальними витратами нашої держави. Стаття 7 (b) (іі) Конвенції передбачає обов’язок держави походження компенсувати збитки добросовісного набувача, які йому завдаються внаслідок реституції культурної цінності. Разом з тим у параграфі 93 Оперативних директив зазначається, що з огляду на зростання значення культурних питань у міжнародному співробітництві, ті держави, які здійснюють реституцію культурних цінностей, дуже рідко вимагають сплати державою походження такої компенсації. Крім того, обов’язок відшкодування не згадується у статті 9 Конвенції.
Враховуючи зазначене, просимо Вас в межах своєї компетенції вжити заходів у частині задіяння всіх необхідних механізмів для повернення шолома до України.
Текст підготували д. і. н. Я. П. Гершкович та к. ю. н. О. О. Малишев.
Схвалено Правлінням ВГО «Спілка археологів України» (Протокол № 3 від 11.04.2019 р.)
З повагою,
Голова правління, доктор історичних наук Я. П. Гершкович
Секретар правління, кандидат історичних наук Л. В. Мироненко
На це звернення Спілкою археологів України було отримано відповіді від Служби безпеки України, Міністерства культури України та Міністерства закордонних справ України.
