ТЕЛІЖЕНКО Сергій Анатолійович
Народився 5 червня 1971 р. в м. Ворошиловград, сучасний Луганськ. Починаючи з 1990 року працював в археологічних експедиціях Луганського обласного краєзнавчого музею та Маргіанській експедиції (Туркменія) землекопом і лаборантом. У 1993 році залікований на заочне відділення історичного факультету Луганського педагогічного інституту ім. Т. Г. Шевченка, який закінчив у 1997 році за спеціальністю «Вчитель всесвітньої історії». Під час навчання в інституті був керівником секції «Археологія» у Луганському дитячому культурно-технічному центрі й проводив археологічні дослідження на території Луганської області.
Із 2000 по 2003 р. працював у «Луганській археологічній експедиції» заступником директора, а з 2003 по 2006 р. — керівником секції «Археологія» Луганського територіального відділення Малої академії наук України. З 2006 р. працював у відділі Первісної археології Кримського філіалу Інституту археології НАН України науковим співробітником. У 2007 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Пізній неоліт — енеоліт Сходу України. Проблема міжкультурних контактів».
Під час роботи у Кримському філіалі очолював загони Гірськокримської та Бахчисарайської археологічних експедицій (Кая Араси, Сотера, Ардич Бурун, Чангаринин Дересі, Курбан Чалган, Алексі Голь, Бурчун Голь, Алушта тощо). Брав також участь у дослідженнях середньопалеолітичної стоянки Заскельна 5 (керівник В. П. Чабай) та гроту Бестерча (керівник А. П. Весельський) у Білогорському районі АР Крим.
Після окупації РФ Кримського півострову в 2014 році, разом з колегами з Кримського філіалу Інституту археології НАН України, був переведений до новоствореного відділу археології Криму Інституту археології НАН України (м. Київ), де і працюю по сьогодні науковим співробітником. За час роботи у Інституті археології очолював експедиції або брав участь в археологічних дослідженнях у Волинській (багатошарове поселення Ратнів ІІ) і Житомирській (розвідки в Олевському районі) областях, у Кам’янці-Подільському (площа Польський ринок), на Херсонщині (Новотроїцький та Генічеський райони), Луганщині (Сватове, Старобільськ, Лисичанськ, Боровське, Станично-Луганський, Міловський та Новоайдарський райони, Біловодськ тощо), Одещині (Аккерманська експедиція), Івано-Франківщині (неолітична стоянка Темирівці), Рівненщині (Рівне пляж і Квасилів) та у м. Київ (Феофанія, Поштова площа, вул. Кирлівська, Рибалський острів).
Автор близько 100 публікацій, статей і тез до наукових конференцій та однієї монографії в співавторстві.
