МАЛИШЕВ Олександр Олегович (нар. 7 березня 1986 р.).
У 2008 р. закінчив Київський університет права НАН України і отримав кваліфікацію спеціаліста за спеціальністю «правознавство»; з 2008 по 2011 р. навчався в аспірантурі Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, після успішного завершення якої був залишений на постійну роботу у відділі історико-правових досліджень інституту. З 1 листопада 2011 року обіймав посаду молодшого наукового співробітника; з 1 жовтня 2013 р. — науковий співробітник; з 1 вересня 2015 р. — старший науковий співробітник. У 2018 році був обраний головою ради молодих учених інституту. Із вересня 2021 року — докторант Інституту держави і права НАН України.
Захистив кандидатську дисертацію 23 березня 2012 р. Тема роботи — «Міські сирітські суди в Україні: історико-правове дослідження». Науковий ступінь кандидата юридичних наук було присуджено згідно з наказом Міністерства освіти, науки, сім’ї молоді та спорту України № 593 від 17 травня 2012 р. (спеціальність — «теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» , 2012, диплом к. ю. н. ДК № 006316 від 17 травня 2012 р.). У 2010—2011 рр. отримував стипендію Президента України.
У 2007—2011 рр. працював у Інституті археології НАН України на посадах юрисконсульта І категорії, юриста, головного юрисконсульта. З грудня 2018 року — член правління Всеукраїнської громадської організації «Спілка археологів України». Є членом Міжнародної асоціації істориків права та експертом групи «Культура» Реанімаційного пакету реформ.
Є автором близько 70 наукових праць, переважно присвячених історії права України та інших країн, правовим питанням охорони археологічної спадщини, а також проблемам юридичного перекладу. Авторству науковця належить дві опублікованих монографії: («Міські сирітські суди в Україні: історико-правове дослідження» К., 2013 (22 а. а.) та «Мальтійська конвенція і превентивна археологія у Європі й Україні (дослідження та матеріали): 25 років переглянутої Європейської конвенції про охорону археологічної спадщини» К., 2017 (28,1 а. а.)). За свою першу монографію Олександр Олегович був 2 березня 2016 року нагороджений грамотою Президії НАН України.
Постійний учасник редколегії та редакційно-коректорської групи збірок матеріалів міжнародних наукових конференцій, що двічі на рік проводяться Міжнародною асоціацією істориків права та конференцій Ради молодих учених Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України (з 2011 р. — член редколегії 13 конференцій, серед яких 5 — відповідальний секретар редколегії).
Автор кількох десятків юридичних експертних висновків, передусім щодо законопроектів у сфері охорони культурної спадщини, правового регулювання наукової діяльності, політики пам’яті та міжнаціональних відносин.
http://www.nas.gov.ua/UA/PersonalSite/Pages/default.aspx?PersonID=0000008204
