"Спілка археологів України" приєднується до звернення Українських істориків.
Найдавніша історія України свідчить, що нові, міцні і пасіонарні історичні спільності, в тому числі і слов’янські, формувалися виключно на базі поєднання різних найпрогресивніших культурно-етнічних елементів із збереженням автохтонного ядра.
Будьмо достойними своїх предків.

(Прийнято на засіданні правління ВГО САУ 2 березня 2014 р.)

Голова правління   ВГО САУ                                  Д.Н. Козак
__________________________________________________
ЗВЕРНЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ ІСТОРИКІВ
2 березня 2014 р.
Ми – українські історики, які займаються історією України та сусідніх країн. Ми навчалися в різних регіонах України. У нас різне походження, свої наукові праці, ми пишемо різними мовами.
Навіть якщо у своїх дослідженнях минулого ми намагаємося бути максимально об’єктивними, ми розуміємо свої обмеження, умовлені політичними уподобаннями. Ми не раз і не два сперечалися між собою в наукових журналах чи на наукових конференціях. Наші особисті стосунки не завжди були і є безхмарними. Але сьогодні перед лицем спільної загрози і спільних шансів ми є єдиними.
Ми усвідомлюємо, що внутрішні поділи у подібні часи є недопустимою і злочинною розкішшю. Закликаємо своїх колег науковців, політиків,  церковних і громадських лідерів утриматися від суперечок та плекати солідарність понад регіональні, мовні, церковні та інші поділи.
Хай сучасна політична криза і загроза війни стане приводом до українсько-російського примирення і зміцнення нашої солідарності.
Україна є різною, але єдиною. Вона була такою. Робімо все можливе, щоб вона такою залишалася.

ВГО «Спілка археологів України» повідомляє про наявність кількох археологічних пам’яток на території урочища Межигір’я і просить сприяти археологічному вивченню цих об’єктів культурної спадщини із подальшим введенням їх до реєстру нерухомих пам’яток історії і культури.
В обласному Центрі охорони та наукових досліджень управління культури і туризму Київської облдержадміністрації зібрано необхідні історичні та архівні матеріали, що безперечно доводять існування в урочищі «Межигір’я» унікальної пам’ятки історії та археології – залишків колишнього козацького Межигірського Спасо-Преображенського монастиря, які достатні для проведення археологічних досліджень. Відсутні лише межи пам’ятки та їх охоронні зони в зв’язку з закритим характером території.
Інформація про унікальну пам’ятку неодноразово друкувалась в періодичних та наукових виданнях.
Листи, про необхідність збереження залишків козацького монастиря, були направлені наприкінці 2004 року Голові Верховної Ради України В. Литвину, до Кабінету Міністрів України, до депутатів Верховної Ради України: В. Ющенку, Л. Танюку, П. Мовчану, В. Яворівському, Голові Українського товариства охорони пам’яток П. Толочку, Голові Українського комітету ЮНЕСКО В. Абазову. Листом була попереджена Вишгородська районна адміністрація. Необхідні матеріали були направлені до Державної служби з питань національної культурної спадщини.
8 липня 2005 року відбулося засідання міжвідомчої комісії з питання історії Межигірського монастиря при Київській облдержадміністрації, де було вирішено провести комплексне археологічне дослідження території Межигір’я.
Листом за № 97/1-614 від 06.11.2007 до Президента України звернулися Директор Інституту археології НАН України П. Толочко, директор Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського О. Оніщенко та заступник директора з наукової роботи Інституту газу НАН України В. Жовтянський з метою привернути увагу до проблеми загальнонаціональної ваги – обов’язкового проведення археологічних досліджень на території Межигір’я.
Міністерство культури і туризму України в листі за № 106/22/10-08 від 28.01.08 вважало за необхідне до розгляду питання щодо утворення Національного заповідника на території колишнього Спасо-Преображенського монастиря в урочищі Межигір’я, здійснити комплексне дослідження його території із залученням провідних фахівців НАН України, визначити на їх основі перелік об’єктів для включення до складу заповідника, межи їх охоронних зон, режими використання земель.
Кабінет Міністрів України (Лист за № 2862/3/1-08 від 07.02.2008) пропонував вжити заходів щодо здійснення, починаючи з 2008 року комплексного дослідження території колишнього Спасо-Преображенського монастиря в урочищі Межигір’я.
Однак Вишгородська районна адміністрація 12.12.2007 р. надала дозвіл за № 7-25/3280 на передачу в оренду на 49 років земельну ділянку площею близько 130 га під існуючою базою відпочинку «Пуща Водиця» на території Новопетрівської сільської ради Вишгородського району товариству з обмеженою відповідальністю «Танталіт». Залишки колишнього Спасо-Преображенського монастиря в урочищі Межигір’я знаходяться саме на цій території.
Представник ТОВ «Танталіт» відмовився підписувати Охоронний договір з органом охорони культурної спадщини Київської області, тому йому було відмовлено в отриманні погодження на передачу в оренду згаданої території. За неофіційною інформацією таке погодження надала ТОВ «Танталіт» Державна служба з питань національної культурної спадщини.
Після відкриття території Межигір’я 22.02.2014 р. територію монастиря відвідала комісія: Бреяк О. В.(Зав.відділу краєзнавства Київського обласного центру охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини управління культури і туризму Київської облдержадміністрації), Б. О. Моця (Заст.начальника управління охорони нерухомої культурної спадщини Департаменту культурної спадщини та культурних цінностей Міністерства культури України – начальник відділу збереження та використання пам'яток та територій, пов'язаних з охороною нерухомої культурної спадщини), В. Г. Івакін (к.і.н., старший науковий співробітник Інституту археології НАН України). Члени комісії засвідчили, що територія Спасо-Преображенського Межигірського монастиря є вільною від забудови.
У 1924, 1934, 1992 рр. проводилися археологічні розвідки на території Межигір’я. В результаті виявлено п’ять пам’яток археології:
1) Спасо-Преображенський Межигірський монастир XVI–XVIII ст.
2) Давні укріплення в ур. Пекарська гора, розташовувалися над монастирем. В двох місцях зафіксовано залишки валів, але продатувати їх спорудження не вдалось;
3) Поселення в ур. Хутір – тут зібрано фрагменти кераміки Х–ХІІІ ст. Тут дослідники згадують укріплення, можливо – залишки напольного валу городища. Зв'язок давньоруського поселення з укріпленнями потребує уточнення, оскільки на поселенні виявлено і пізньосередньовічні матеріали;
4) Багатошарова пам'ятка в урочищі Виноградна гора, яка розташовувалось північніше монастиря. Знайдено фрагменти давньоруської та пізньосередньовічної кераміки. Зафіксовано багатокутне укріплення, котре дослідники вважали залишками батареї ХVІІІ ст.;
5) Печерний комплекс Межигірської обителі.
Необхідні попередні археологічні дослідження всіх вищенаведених пам’яток. За результатами проведених археологічних досліджень буде складено облікову документацію на нововиявлену пам’ятку історії та культури — залишки колишнього козацького Межигірського Спасо-Преображенського монастиря.

Прийнято на засіданні правління ВГО САУ (протокол №1 від 27.02.2014 р.).

На території с. Лісники Києво-Святошинського р-ну Київської обл. знаходиться унікальна пам’ятка археології – замчище князів Корецьких ХVI-XVII ст. Унікальність пам’ятки полягає в тому, що донедавна це були єдині відомі у Середньому Подніпров’ї залишки пізньосередньовічного замку, не пошкоджені забудовою більш пізніх часів. Замчище включено до Державного реєстру пам'яток культурної спадщини України. Керівництво місцевих органів самоврядування було попереджено про необхідність дотримання охоронного законодавства щодо пам’ятки. Але в жовтні 2008 р. на її території розпочалось і на даний час завершилось будівництво приватного капітального будинку, яке значно пошкодило культурний шар пам’ятки. Цим грубо порушено чинне законодавство України стосовно охорони пам’яток археології.