З 13 червня цього року до Законів України «Про охорону культурної спадщини» та «Про охорону археологічної спадщини» будуть внесені зміни, передбачені підпунктами 13 і 19 розділу V Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», які більшістю суб’єктів управлінської та господарської діяльності у сфері земельних відносин сприймаються як відміна обов’язковості проведення наукової археологічної експертизи при землевідводах та навіть як взагалі заборону археологічної діяльності. У коридорах обласної влади, на селекторних нарадах чути поспішне і помилкове «вирішення проблеми» «Волинських старожитностей».
Не хотілося б довго пояснювати і описувати процедуру відміни археології як науки чи археологічної експертизи як обов’язкової складової землевідведення, оскільки такої процедури у сучасному нашому суспільстві просто БУТИ НЕ МОЖЕ.
Тим більше, що маємо на руках обов’язковий до виконання чиновниками різних рангів лист Міністерства культури України від 19.05.2011 р. який розставляє всі крапки над "і" у цьому питанні. Наукова археологічна експертиза не дивлячись на певні зміни у законодавстві залишається обов’язковою при відведенні земельних ділянок. Зміни до законів України, як пишеться у листі «помилково сприймаються як органами виконавчої влади на місцях, так і фізичними і юридичними особами, у тому числі суб’єктами господарської діяльності у будівництві, як такі, що скасовують необхідність погодження органами культурної спадщини програм і проектів будівельних робіт на пам’ятках, в зонах їх охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також скасовують необхідність проведення наукової археологічної експертизи».
Також у листі з посиланнями на відповідні законодавчі акти чітко прописана необхідність проведення археологічної експертизи на ділянках, що відводяться фізичним та юридичним особам: «Закон не позбавляє захисту ті об’єкти археології, які на момент погодження невідомі і лише тільки можуть бути виявлені. Виявлення нових об’єктів археології знаходиться майже у виключній компетенції наукової археологічної експертизи».
Далі без коментарів подаємо самі документи: Лист міністерства культури України та один із документів обласної влади.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
10.06.2011

Відтепер кожен охочий може спробувати себе в ролі археолога. ДП «Волинські старожитності» пропонує таку можливість усім охочим.
Цього року можна вибрати із трьох експедицій: 1—2 липня на березі озера Люцимер в Шацьку, 8—28 липня на березі Стиру у Старому Чорторийську та 15 липня — 4 серпня у Турійську.
Кожне місце розкопок по-своєму привабливе. Щодо першої, то досить сказати, що знахідки останніх років у цьому селищі наштовхнули науковців на думку, що саме у Шацьку локалізується літописне місто Рай. Хоча досі прийнято було вважати, що Рай розташовувався поблизу села Яревище Старовижівського району. У Шацьку знайдено чимало цікавих та унікальних знахідок: перші українські монети, карбовані у Львові, князівські булли (вислі печатки), застібки до книжок, унікальний кістяний драконо-вовк та інші.
Топонім Старий Чорторийськ говорить сам за себе. Це давня вотчина князів Чорторийських. У цьому селі розташовані два городища давньоруського часу ХІ—ХІІІ століть. На одному з них виявлено також сліди поселень доби неоліту та бронзи, а у пізньому середньовіччі тут розташовувався князівський замок.
Про турійське городище відомий дослідник Павло Раппопорт у своїй книзі «Військова архітектура західноруських земель X—XIV ст.» писав наступне:: «Існує ціла низка волинських городищ, що має штучно надану їм округлу форму. Найпростіші з них являють собою невеликі круглі площадки без валів, захищені зі всіх сторін болотом. Таким, наприклад, є городище у Турійську, розташоване на лівому берез р. Турії, на плоскій, сильно заболоченій рівнині». Раппопорт визначає городище унікальним для Західної України і його підтримують більшість дослідників. Археологами різних часів знайдено на ньому вироби з кераміки, заліза, скла, бронзові і срібні прикраси давньоруського часу Х—ХІV століть. Турійськ, як відомо, є літописним містом і перша згадка про нього належить до 1097 року у зв’язку з Любецьким з’їздом князів. У 1545 році Турійськ належав князю Роману Сангушкові, який мав тут замок, що знаходився серед багон над річкою Турією, де було колись старе городище. В XVIII столітті Турійськ належав до Оссолінських, які побудували в містечку палац, а у 1812 році перейшов у власність родини Ожешків.
Охочі взяти учать у розкопках можуть зателефонувати за номером 28-62-80. Запитувати Руслану Філюк.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
9.06.2011

Польські депутати ознайомлюються із знахідками на городищі

Учора у Володимирі-Волинському відбулася зустріч із польською делегацією. Оприлюднення інформації про масові поховання жертв НКВС зацікавило польську сторону, оскільки жертвами були громадяни Другої Речі Посполитої. Отож у Володимир-Волинський завітали заступник голови комітету національної оборони Сейму Даріюш Селіга та депутати Сейму Гжегож Торішевські і Ярослав Ставярські. Їх зустрічали заступник володимир-волинського міського голови Андрій Шоцький та заступник начальника управління культури і туризму Василь Ворон.
Поляки ознайомилися із ходом розкопок на володимирському городищі. Де й було знайдено людські рештки. Заступник директора ДП «Волинські старожитності» Сергій Панишко розповів про знахідки. Польські посадовці запропонували українській стороні допомогу у дослідженні. Зокрема, обговорювалося питання співфінансування подальших розкопок та проведення експертиз решток.

ДП «Волинські старожитності»
25.05.2011

Нещодавно у Маневичах відбулася ХХХVIII Міжнародна наукова історико-краєзнавча конференція, присвячена 20-річчю Незалежності України «Минуле і сучасне Волині та Полісся. Волинське Полісся та Маневиччина в європейській та українській історії». Конференція зібрала істориків та краєзнавців з різних куточків України, були проголошені  доповіді, що розкривають історію Маневиччини від неоліту до наших днів.
Крім наукових виступів програма аходу була досить насиченою. Під час проведення конференції відбулася європейська акція Маневицького краєзнавчого музею «Ніч в музеї», фольклорне дійство «Полісся єднає народи», майстер-класи «Поліські візерунки» (плетіння постолів, писанкарство, вишивка хрестиком і напівхрестиком, ткацтво), нічна театралізована екскурсія по залах Маневицького музею «Полісся, для мене ти єдине».
Конференцію організовано в рамках Регіональної програми розвитку культури, мистецтва і туризму в області на 2011—2015 роки за підтримки Маневицької районної ради, Маневицької райдержадміністрації та ДП «Волинські старожитності» ДП «НДЦ «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України. Від ДП «Волинські старожитності» на конференції виступив Олексій Златогорський з доповіддю «Нові археологічні дані про монастир в с. Мала Осниця». За матеріалами конференції видано збірник, який можна придбати у Волинському краєзнавчому музеї.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
16.05.2011