Підготовка і видання нових путівників по фондах державних архівів областей є одним із актуальних напрямків їх діяльності протягом останнього десятиліття. Особливість цих видань — надання відомостей про нові надходження архівів за роки незалежності, фонди колишніх партархівів та розсекречені документи.
Нове видання Путівника по фондах Державного архіву Волинської області вийшло за програмою «Архівні зібрання України», серія «Путівники». Водночас воно є довідником із серії видань про склад і зміст документів державного архіву області.
Історія державного архіву Волинської області розпочинається у грудні 1939 року, коли був створений Волинський обласний історичний архів, який підпорядковувався архівному відділу УНКВС по Волинській області. Відтоді архів неодноразово змінював назву та підпорядкування. З 1980 року — Державний архів Волинської області. З 5 жовтня 1988 року — у зв’язку з ліквідацією архівного відділу Волинського облвиконкому, держархів здійснює управління архівною справою в області та є науково-методичним центром. З 1997 року державний архів став структурним підрозділом Волинської облдержадміністрації.
З перших кроків своєї діяльності архів почав комплектуватись документами установ, підприємств та організацій області, його надбанням стали історичні документи, починаючи з 16 століття до сьогодення. Значному розширенню джерельної бази архіву сприяло включення в 1991 році до складу НАФ документів колишнього партархіву Волинського обкому КПУ, надходження з управління Служби безпеки України у Волинській області архівно-кримінальних справ судових органів на реабілітованих громадян та фільтраційних справ на громадян, вивезених на примусові роботи у країни гітлерівської коаліції. Для широкого загалу стали доступними документи, розсекречені протягом 1989—2010 років. Інформація про ці нові поповнення документальної бази держархіву області потребувала доведенню її до користувачів, тому нове видання Путівника було вкрай необхідне і актуальне.
Перше видання путівника «Волинський обласний державний архів в м. Луцьку» побачило світ у 1964 році. 1990 року вийшло друге, доповнене і перероблене видання. В 1997 році опубліковане доповнення до путівника, до якого вперше ввійшли відомості про документи, які поповнили архів за період незалежності.
Особливістю нового видання Путівника 2011 року є те, що він вперше подає інформацію про склад і зміст усіх наявних документів Державного архіву Волинської області. Станом на 1 січня 2011 року в архіві налічувалось 4808 фондів, 1136161 справа за 1511—2001 років, окремі з них за 2002—2010 роки; 161 комплекс, 665 одиниць зберігання науково-технічної документації; 30510 одиниць обліку фотодокументів, 758 одиниць обліку фонодокументів, 17 одиниць обліку відео документів; 5 одиниць обліку кінодокументів. Фонди науково-довідкової бібліотеки архіву нараховували 17770 книг та брошур, 2445 комплектів журналів 21920 (номерів), 4090 підшивок газет.
У передмові до путівника показано актуальність видання, структуру путівника, висвітлено історичний шлях архіву та склад і зміст його фондів.
Зручною для користувачів є систематизація архівних фондів у путівнику, яка здійснена з урахуванням хронологічних рамок історичного періоду, джерел надходження документів, їх матеріальних носіїв. Особливість та історична значимість документів архіву в тому, що вони висвітлюють історію волинської території, яка входила до складу західноукраїнських земель, що в певні історичні періоди перебували в складі різних держав. За історичними ознаками фонди включені до розділів: Фонди періоду Російської імперії (1795—1919); Фонди періоду Польської Республіки (1919—1939); Фонди періоду нацистської окупації (1941—1944); Фонди періоду радянської доби та незалежної України. Окрім того, є ще розділи: Фонди особового походження; колекції; Документи нефондової організації; перелік фондів.
Дане видання складається з семи розділів, які містять описові статті до фондів, що включають історичні довідки, анотації документів, обліково-довідкові та інші дані про фонди та фондоутворювачів. Для прискорення пошуку необхідної інформації, та з метою полегшення користування довідником, упорядниками путівника складено добре продуманий та досить потужний науково-довідковий апарат: іменний та предметно-тематичний покажчики, покажчик географічних назв. Інформаційно цінними для нового видання є окремі додатки: довідка про адміністративно-територіальний поділ Волинської області, видання державного архіву Волинської області та публікації за документами архіву, список скорочень. Не можна не відзначити загальний обсяг опрацьованого і поданого у друкованому вигляді матеріалу — 952 сторінки.
Щоб це об’ємне видання дійшло до свого споживача, довелося немало докласти сил, вміння, наполегливості та знань працівникам архіву — Тетяні Положенцевій, Інні Костенко, Антоніні Гурській, Оксані Новосад, Олені Крамар, Ірині Вронській та Тетяні Ревусі. Їх працьовитість, відповідальне відношення до справи та творчий підхід в роботі заслуговують найтепліших і найщиріших слів вдячності. Надіюсь, що користувачі цього видання, не раз будуть згадувати авторський колектив добрим словом.
Окремі слова подяки хотілося б висловити працівникам видавничого підприємства «Надстир’я» Миколі Богушу, Олені Харчук, Анатолію Оліха за плідну і конструктивну співпрацю.
Авторський колектив доклав максимум зусиль, щоб нове сучасне видання Путівника по фондах державного архіву Волинської області побачило світ і стало повноцінним джерелом про архівні документи волинського краю. Його видання продовжило інформування широкого загалу про документальну базу державного архіву Волині. Цей довідник стане доброю підмогою дослідникам, науковцям, історикам, архівістам, працівникам музеїв, бібліотек, краєзнавцям, студентській та учнівській молоді в архівних пошуках, наукових дослідженнях, вивченні історії рідного краю. А чергове видання цього спеціального довідника про фонди волинського архіву свідчить про його системну роботу по підготовці довідкових видань для інформування громадськості про склад і зміст архівних фондів.

Володимир Гика
Директор Державного архіву області
14.05.2012

«Не забыть нам этот день» Книга представляет собой сборник исторических материалов, посвященных первому дню самой страшной катастрофы прошлого века — Второй мировой войне. В основе книги события, происходившие 1 сентября 1939 года на балтийском побережье Польши, в районе города Гдыня и на Хельской косе. Главной особенностью книги является то, что оборона Хеля, ставшей первой неприступной крепостью для фашистских агрессоров, была еще современниками названа «Балтийским Севастополем».

Этот исторический сборник посвящен самой трагической странице в истории обороны Севастополя в июле 1942 года. 35-я батарея, на которой и происходили те страшные события сегодня является памятником мужества, отваги и скорби. Но в сборник включены воспоминания комбата-35, того самого Алексея Лещенко. Который до последних минут был командиром прославленной 35-й батареи. Ранее, его дневники никогда не публиковались.

5.04.2012

«Ойум» — це легендарна країна, про яку мріяли германські племена. Згідно з їхніми уявленнями вона знаходилась там, де у пізньоримський час виникла і існувала черняхівська культура. Землі, звані прибульцями на своїй мові «Ойум», знаходилися в межах Скіфії, за річкою, в сусідстві з якою стелилися болота і вири. Місцевість на південному березі Балтійського моря, де вони висадилися і розселилися, вони назвали Готіскандза, що означає «готський берег», і можливо, надалі тут виникло місто Гданськ. Археологічні дані свідчать, що в I ст. н. е. на півночі сучасної Польщі з’явилося нове населення. «Ойум» традиційно локалізують на Придніпров’ї, по шляху руху готів з Нижньої Вісли на південь.
Саме «Ойуму» присвячене нове видання «Волинських старожитностей», підготовлене Відділом археології ранніх слов’ян та регіональних досліджень Інституту археології НАН України та  лабораторією археологічних досліджень Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова за фінансової підтримки НДЦ «Рятівна археологічна служба України» (м. Львів) під назвою «Черняхівська культура: матеріали досліджень». Упорядники видання кандидати історичних наук Олег Петраускас та Руслан Шишкін вважають, що «є певна паралель між бажанням давніх людей віднайти казково багату і в той же час майже недосяжну землю та працею сучасних археологів».
Збірка статей розглядалася спочатку як розгорнутий варіант тез доповідей конференції, присвяченій актуальним проблемам черняхівської культури, яка пройшла у Києві 15—17 жовтня 2010 р. Проте під час збирання матеріалів до упорядників звернулися колеги, які з різних причин не змогли прийняти участь в конференції, але мали роботи споріднені із її темою. Таким чином збірка поповнилася працями Д. Козака, С. Горбаненка, Д. Куштана, М. Авраменко, які співпали з тематичним напрямком конференції.
В останні десятиріччя окреслилося кілька традиційних тем у дослідженні черняхівської культури, які викликають посилену зацікавленість серед дослідників — хронологія, реконструкція одягу, аналіз кераміки та деталей одягу, поховальний обряд та ін. У збірнику вміщено статті дослідників пізньоримських старожитностей на території Південно-Східної Європи з України, Росії, Німеччини та Франції. Більшість статей присвячені публікації нових матеріалів, аналізу та історичним реконструкціям черняхівської культури.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
3.04.2012

У Волинському краєзнавчому музеї в Луцьку відбулася презентація наукового видання «Волино-Подільські археологічні студії. Випуск 3». Збірник продовжив видання 1990-х років, що виходили у Львові і на сьогоднішній день вже стали бібліографічною рідкістю. Перший випуск був присвячений Ігорю Свєшнікову, другий — накладом лише 30 примірників — Олегу Ольжичу-Кандибі. Третій випуск студій присвятили видатному українському археологу, історику та музеєзнавцю Юрію Миколайовичу Малєєву (1941—2006). Студії стали спільним виданням ДП «Волинські старожитності» та Волинського краєзнавчого музею і продовжили традиції попередніх випусків, об’єднавши матеріали дослідників-археологів з Волинської (О. Златогорський, М. Вашета, В. Баюк, С. Демедюк, С. Панишко, В. Стемковський, Г. Охріменко, Н. Скляренко, С. Локайчук), Львівської (В. Конопля, В. Оприск, Н. Білас, О. Сілаєв, А. Гавінський), Тернопільської (М. Ягодинська, Л. Строцень, В. Ільчишин, О. Дерех, М. Строцень) та Рівненської областей (Б. Прищепа, В. Ткач, А. Бардецький, Ю. Пшеничний).
У вступному слові «Земля і праця його імення та життя» добрим словом про Юрія Малєєва згадав знаний археолог Сергій Буйських. Під час презентації спогадами про видатного археолога поділилися його колеги та учні — Віталій Конопля, Богдан Прищепа та Сергій Панишко. Анатолій Силюк та Олексій Златогорський на презентації розповіли про структуру збірника, який окрім матеріалів з археологічних досліджень містить публікації розвідок 1988—1993 років на території Волинської та Тернопільської областей. Упорядники збірника — В. Конопля і О. Златогорський та директор Волинського краєзнавчого музею А. Силюк планують зробити студії археологічним щорічником західних областей України і проводити в березні — квітні у Волинському краєзнавчому музеї щорічні зібрання археологів.

Довідково

Малєєв Юрій Миколайович (1941—2006) — видатний український археолог, історик, музеєзнавець, доцент Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Народився 2 серпня 1941 р. в Чернігові. Від 1946 р. проживав у м.Заліщики на Тернопільщині, де в 1959 р. закінчив середню школу. Виховувався в сім’ї, де прищеплювали любов і повагу до історії краю. У шкільні роки здійснював багато мандрівок під керівництвом учителя історії О.С. Тура, брав участь у розкопках. Із 1963 р. навчався на історичному факультеті Львівського університету ім. І. Франка. У 1966—1968 рр. продовжував навчання на історичному факультеті Київського університету ім. Т. Шевченка. Після закінчення університету в 1968—1974 рр. працював старшим лаборантом кафедри археології та музеєзнавства. У 1974—1982 рр. працює асистентом, а з 1982 по 1986 рр. старшим викладачем кафедри. З 1969 р. Ю. Малєєв постійно керував Дністровською археологічною експедицією Київського університету. У 1981 р. захистив дисертацію на тему: «Історія племен Західного Поділля та Прикарпаття у кінці бронзової доби — на початку залізної доби» та одержав ступінь кандидата історичних наук. Він був учасником багатьох наукових конференцій, проводив дослідження давньої історії Західного Поділля та Прикарпаття. Багато досліджень провів у Заліщицькому районі. У доробку дослідника 124 наукові роботи. Помер Ю. Малєєв 20 травня 2006 р. в Києві.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
27.02.2012