30 жовтня 2019 року Верховна Рада України прийняла у першому читанні проєкт закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо збереження культурних цінностей) (реєстр. номер 2187).
Рівно три місяці пройшло від 30 липня 2019 року, коли в Інституті держави і права імені В. М. Корецького НАН України відбувся організований за безпосередньої участі Спілки археологів України науково-практичний круглий стіл «Справа про скіфське золото: поточний стан та перспективи». На круглому столі були присутні знані фахівці з юридичної проблематики, дотичної до відповідної судової справи. Крім того, було серйозне представництво музейної, археологічної та пам’яткоохоронної спільноти, що дало змогу комплексно розглянути відповідну проблематику. Серед широкого кола обговорюваних питань особливу увагу учасників круглого столу привернув той факт, що російська сторона у справі представлена так званими кримськими музеями, які виступають як українські юридичні особи, хоча вже давно існують їх російські «двійники», яким передано все відповідне майно. Фейкові російські юридичні особи, створені в окупованому Криму, звісно ж, не можуть мати ніякої суб’єктності в нідерландському суді. Тому «кримські музеї» виступають під українськими назвами, послуговуються українськими печатками та всією відповідною атрибутикою. Значною мірою сприяє цим спекуляціям те, що в українському державному реєстрі юридичних осіб досі фігурує старе керівництво кримських музеїв, яке було призначене ще до анексії Криму. Змінити цю ситуацію заважає запроваджена ще на початку 2016 року конкурсна процедура призначення керівників закладів культури. Конкурс не проводять, бо є велика загроза, що росіяни скористаються демократичними українськими правилами, щоб узаконити свій вплив на «кримські музеї».
З огляду на цю ситуацію, у п. 9 резолюції круглого столу, яку було надіслано до вищих органів влади України і оприлюднено для широкого ознайомлення громадськості (див. на сайті ВГО САУ), зокрема зазначалося, що видаються слушними зміни до законодавства щодо процедури призначення та звільнення керівників закладів культури, які перебувають на тимчасово окупованих територіях України.
Ми схильні розглядати підготовлений у Міністерстві культури, молоді та спорту Законопроєкт № 2187 із зазначеного питання саме як адекватну реакцію влади на пропозиції наукової та фахової спільноти, висловлені у резолюції нашого круглого столу. Сподіваємось, що українська влада максимально прискорить розгляд і ухвалення цього проєкту, який може мати дуже позитивний вплив на справедливе вирішення справи скіфського золота.
Розгорнуті коментарі по цій темі на запит Радіо «Крим Реалії» були надані членом правління нашої Спілки, кандидатом юридичних наук Олександром Малишевим та старшим науковим співробітником Інституту археології НАН України Евеліною Кравченко. (Запис передачі можна прослухати за посиланням).
Нагадаємо, що наша Спілка археологів України приділяє дуже серйозну увагу питанню збереження археологічної спадщини на окупованих територіях України. 16 травня в Археологічному музеї Інституту археології НАН України відбувся семінар, присвячений питанням археології на окупованих територіях та у зонах збройних конфліктів (детальніше на сайті ВГО САУ та на сайті Національної академії наук).
