Відкрита заява Спілки археологів України  щодо репресій проти білоруських науковців

Спілка археологів України від імені всієї організованої археологічної спільноти України висловлює свій рішучий протест у зв’язку з фактами кричущих порушень академічних свобод науковців у Республіці Білорусь.

З кінця літа цього року ми дізнаємося тривожні новини про репресії та цькування проти вчених (здебільшого співробітників установ Національної академії наук Білорусі), які не бояться голосно заявляти про свою громадянську позицію. Наведемо лише кілька прикладів, які вельми показово ілюструють загальну невтішну ситуацію.

Читати повністю>>

Адкрытая заява Саюза археолагаў Украіны аб рэпрэсіях супраць беларускіх навукоўцаў

Саюз археолагаў Украіны ад імя ўсёй арганізаванай археалагічнай супольнасці Украіны выказвае рашучы пратэст супраць фактаў відавочных парушэнняў акадэмічных свабод навукоўцаў у Рэспубліцы Беларусь.

З канца лета гэтага года мы атрымалі трывожныя навіны аб рэпрэсіях і ганенню супраць навукоўцаў (у асноўным супрацоўнікаў Нацыянальнай акадэміі навук Беларусі), якія не баяцца гучна заяўляць пра сваю грамадзянскую пазіцыю. Вось толькі некалькі прыкладаў, якія ілюструюць агульную несуцяшальную сітуацыю.

Чытаць цалкам>>

З метою вирішення питань із подальшого розвитку та надання доступу до наявної БД на цьому етапі ми створили інтернет ресурс (paleosoil-holocen.info), де можна отримати інформацію про об’єкти палеоґрунтознавчих досліджень, а також повідомити про нові та виявлені.

Автори: Анатолій Кушнір, Олександр Лейберюк

Світлана Біляєва — докторка історичних наук, старша наукова співробітниця відділу археології Криму та Північно-Західного Причорномор’я Інституту археології НАН України, професорка кафедри загальної історії Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини та членка Київського міського підрозділу САУ.

У сфері наукових інтересів Світлани Біляєвої — археологія середньовіччя та раннього модерну України, дослідження пам’яток доби Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського, золотоординських, кримськотатарські та османські пам’ятки на півдні України, проблеми міжцивілізаційних відносин України, Золотої Орди та Османської імперії, а також багато інших питань розвитку півдня України та його місця в контексті світової історії.

Окрім наукових досліджень, пані Світлана є рушієм численних міжнародних наукових проєктів. Вона — голова правління історико-культурної асоціації «Україна—Туреччина», дійсна членка Українського Національного комітету ІКОМОС, членка Європейської асоціації археологів, а також учасниця багатьох інших авторитетних наукових організацій і товариств. Світлана Біляєва є організаторкою численних міжнародних дослідницьких проєктів на території України спільно із інституціями з Литви, Великобританії, Швейцарії, Туреччини та інших країн.

«Я не уявляю свого життя без археології, і з кожним весняним сонечком я відчуваю жагу до нових відкриттів... Дуже ціную моїх колег-археологів України, і мрію про той час, коли ми всі усвідомимо важливість вивчення та збереження великої культурної спадщини нашої країни, розкриємо її справжню історію й нарешті зможемо показати всьому світові її неосяжні надбання», — розповідає про своє покликання пані Світлана.

Серед найцікавіших відкриттів цьогорічного археологічного сезону — залишки кам’яної вежі фортеці Тягинь на Херсонщині, досліджені експедицією під керівництвом Світлани Біляєвої. Фортеця була збудована Великим князем Вітовтом наприкінці XIV — на початку XV століть як південний форпост в системі фортифікації Причорноморського кордону Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського. Одна з виявлених цього літа частин вежі була декорована вставкою із сельджуцьким орнаментом.

Селище давньоруського часу на північній окраїні теперішнього селища Квасилів виникло в ХІІ столітті й функціонувало до середини ХІІІ століття. Найвірогідніше, воно занепало після монгольської навали. Матеріали ХІІ—ХІІІ століть тут вперше виявив Валерій Самолюк 1992 року. Пізніше, 2003 року, Богдан Прищепа та Василь Чекурков зібрали на пам’ятці велику колекцію гончарних горщиків цього ж часу та окремі уламки посуду ХІV—ХV століть.

У жовтні цього року археологи продовжили вивчення місцевості та перевірили наявність культурних шарів. Підсумки робіт дозволяють розширити хронологічні рамки використання пам’ятки. В чотирьох закладених шурфах зафіксовано залишки матеріальної культури значного хронологічного проміжку: від доби міді й аж до пізньосередньовічних матеріалів XVI століття.

Серед найцікавіших знахідок — колекція фрагментів крем’яних знарядь та керамічного посуду різних періодів. Фрагменти нуклеусів із обсидіану можуть свідчити про торгові зв’язки місцевого населення із карпатським регіоном. Також важливою є знахідка фрагмента антропоморфної статуетки («трипільська Венера»).

Попередні археологічні дослідження здійснили співробітники Державного підприємства «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України під керівництвом Олексія Войтюка, завідувача відділу давньої історії та археології Рівненський краєзнавчий музей та голови Рівненського підрозділу САУ.

Матеріал надано Олексієм Войтюком