Шановні колеги!
Із радістю повідомляємо Вам, що до бібліотеки ІА НАН України надійшов тираж випусків «Археологічні дослідження в Україні» за 2018 і 2019 роки.
Зі змістом можна ознайомитись на сторінці АДУ.
Шановні колеги!
Із радістю повідомляємо Вам, що до бібліотеки ІА НАН України надійшов тираж випусків «Археологічні дослідження в Україні» за 2018 і 2019 роки.
Зі змістом можна ознайомитись на сторінці АДУ.
«Археологічний лікбез» — цикл відео-лекцій про найпростіші й водночас найскладніші питання археології для широкого кола глядачів. В першому випуску лекторію «Археологія: коротко про головне» Катерина Чуєва розповідає допитливому Івану Семесюку про те, що це за наука — археологія? Чи дійсно вона є всюди і чому насправді ми набагато тісніше стикаємось із культурною спадщиною, ніж це може здатись на перший погляд? Як працюють професійні об'єднання археологів?
Лекторка: Катерина Чуєва — членка Правління ВГО «Спілка археологів України», генеральна директорка Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, президентка Українського комітету Міжнародної ради музеїв (ІСОМ);
Інтерв'юер: Іван Семесюк — художник, письменник, музикант, блогер (й іще багато чого!), який щиро цікавиться археологією й не боїться ставити веселі та часом незручні питання.
Спілка археологів України презентує нову айдентику, розроблену в межах проєкту «Посилення спроможності професійної спільноти задля адвокації археологічної спадщини України», реалізованого за підтримки Українського культурного фонду.
Презентацію айдентики можна переглянути за посиланням.
Басівкутське городище — давнє укріплення в межах колишнього села Басів Кут на південній окраїні міста Рівне. Укріплення-фортецю збудували тут наприкінці Х чи на початку ХІ століття як невеликий замок для княжого намісника. Використовували городище недовго. В середині ХІІ століття фортецю розгромили внаслідок князівських усобиць, а місцеві мешканці покинули поселення.
Цьогорічні дослідження пам’ятки відбулись у червні на ділянці по вул. Марусі Чурай у Рівному. Археологічні вишукування здійснили співробітники Державного підприємства «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України та Рівненського обласного краєзнавчого музею. Пам’ятку вивчали на замовлення Управління культури і туризму виконавчого комітету Рівненської міської ради.
Науковці дослідили напівземлянку із посудом Х століття та піччю-кам’янкою. Потужний шар попелу свідчить про те, що будівля загинула від пожежі, вочевидь в результаті нападу. Серед найцікавіших знахідок із житла — керамічний посуд Х століття та вигнуте вістря з рогу оленя. В культурному шарі поруч із напівземлянкою знайшли залізний наральник — накладку на основну частину плуга, шпору — елемент спорядження важкого кіннотника та дуже статусну річ, величезну кількість предметів озброєння, серед яких чимало наконечників стріл.
Сторінка 22 з 76