Археологічні дослідження

ВОЛИНСЬКІ АРХЕОЛОГИ ЗНАЙШЛИ У ЗИМНОМУ ЖИТЛА РАННІХ СЛОВ’ЯН

Волинська рятівна археологічна експедиція завершила дослідження на багатошаровому поселенні доби енеоліту, бронзи, ранньозалізного віку, давньоруського та пізньосередньовічного періодів у селі Зимне Володимир-Волинського району. Поселення знаходиться на північно-західній околиці села на вулиці Польовій.

Дослідження проводили у східній частині поселення, на місці найбільш ймовірного розміщення археологічних об’єктів, де було закладено траншею вздовж лінії північ—південь площею 28 кв. м. В експедиції під керівництвом Олексія Златогорського працювали Сергій Панишко, Дмитро Дем’янчук, Борис Ліщук, Сергій Шабловський, Олександр Ромашковець.

 

 

 

У ході робіт було виявлено і досліджено культурний шар доби бронзи, раннього заліза, ранніх слов’ян, давньоруського часу та пізнього середньовіччя, зокрема господарську яму лужицької культури бронзового віку та споруду празько-корчацької культури V—VI ст. н. е., яку пов’язують з ранніми слов’янами. Серед масових знахідок виявлено ліпну та кружальну кераміку кількох типів: 1) фрагменти ліпного посуду лужицької культури; 2) фрагменти ліпного посуду ранньозалізного віку; 3) фрагменти ліпного посуду празько-корчацької культури; 4) вінця та верхні частини горщиків давньоруського часу; 5) фрагменти кераміки пізнього середньовіччя.

Виявити і дослідити пам’ятку вдалося завдяки проведенню наукової археологічної експертизи на початку 2011 р., хоча Зимне — відоме своїми пам’ятками, зокрема і одним з найбільших у Східній Європі городищем ранніх слов’ян.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
22.08.2011

Останнє оновлення на Субота, 23 лютого 2013, 20:01

Археологи передали знахідки з Пересопниці Рівненському краєзнавчому музею

З травня цього року ДП «Волинські старожитності» проводить дослідження на городищі в села Пересопниця Рівненської області, де має бути створений однойменний культурно-археологічний центр. За цей час знайдено чимало рідкісних та унікальних предметів, які після дослідження та аналізу привідкриють завісу минулого. Серед них уламок княжої булави, монети, натільні іконки та хрестики, княжі печатки тощо.

— За час проведення розкопок у Пересопниці знайдено близько 250 артефактів, — розповідає науковий співробітник ДП «Волинські старожитності» Михайло Вашета. — В основному вони відносяться до давньоруського періоду – це натільні іконки, хрестики, уламок булави та кистень XII століття. Також було виявлено велику кількість монет. Загалом ці артефакти репрезентують всі періоди існування Пересопниці, особливо цікавим є XII—XIII століття і пізніший період, який стосується написання Пересопницького Євангелія.

Особливу цінність має уламок булави, про яку ми вже повідомляли, та князівські печатки. Саме вони підтверджують наявність в Пересопниці адміністративного центру. Усі знахідки ДП «Волинські старожитності» передало Рівненському краєзнавчому музею.

 

— За три місяці археологи віднайшли велику кількість унікальних речей доби Київської Русі, — директор Рівненського обласного краєзнавчого музею Олександр Булига був задоволений поповненням музейної збірки. — Тобто це той час, коли там існував центр удільного князівства. Ці предмети дають нам величезну перспективу, бо коли буде створено культурно-археологічний центр, будуть нові знахідки, дослідницька робота буде продовжуватися.

Довідка
Усі знахідки можна буде оглянути в культурно-археологічному центрі «Пересопниця». Відкриття центру заплановано 29 серпня.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
18.08.2011


Мідний вік Колодниці

Ковельська рятівна археологічна експедиція завершила дослідження на території поселення мідного віку у селі Колодниця на Ковельщині. Пам’ятка розташована у центральній частині села, на відстані 100 м на схід від приміщення будинку культури та близько 300 м на південь від русла річки Бобрівка (правосторонній доплив річки Турія). Дослідження на цій пам’ятці ДП «Волинські старожитності» проводило шляхом закладання траншеї у північній частині ділянки вздовж лінії північ-південь довжиною 10 м, шириною 2 м і глибиною 0,3 м.

Археологи виявили два господарські об’єкти культури лійчастого посуду (мідний вік, початок — перша половина ІІІ тис. до н. е.), а також колекцію фрагментів кераміки цього ж часу. В експедиції під керівницвом наукового співробітника Дмитра Дем’янчука працювали Борис Ліщук та Андрій Бардецький.

Це перші археологічні дослідження у цьому глухому поліському селі, які будуть продовжені і наступного року.

ДОВІДКА
На території села Колодниця Ковельського району відомі наступні пам’ятки археології:
- поселення культури лійчастого посуду у центрі села, на якому проводилися дослідження 2011 р.;
- стоянки свідерської культури фінального палеоліту на правому березі р. Турія, на схід від села;
- багатошарове поселення доби бронзи, ранньозалізного часу і давньоруського періоду Х—ХІІІ ст. на південній околиці села.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
10.08.2011


Нові знахідки археологів у Пересопниці

Під час проведення археологічного нагляду за земляними роботами в селі Пересопниця Рівненської області (будівництво історико-археологічного комплексу «Пересопниця») виявлено культурний шар епохи бронзи, ранньослов’янського часу, доби Київської Русі та пізньосередньовічного періоду.

Під час робіт на давньоруському городищі для розміщення і обслуговування муляжу фортифікаційної споруди древнього княжого міста було закладено шурф розмірами сім квадратних метрів. В ході цих робіт було виявлено об’єкт та культурний шар доби енеоліту, культурний шар доби раннього заліза, періоду Київської Русі та пізнього середньовіччя, окремі знахідки XVIII—ХІХ ст. Знайдено фрагменти ліпної та гончарної кераміки: ліпна представлена розвалом амфори, фрагментами вінець та стінок з типовими для енеоліту та доби ранньої бронзи технологічними ознаками, фрагментами кераміки та фрагментом пряслиця доби раннього заліза. Гончарна кераміка представлена фрагментами сіроглиняної кераміки, виготовленої із якісного тіста, інколи вкрита поливою, має якісний випал і датується ХІІІ—ХІХ ст. Також було виявлено металеві (бронзові та залізні) вироби, крем’яні відщепи та остеологічні залишки.

Під час робіт в урочищі Пастівник (розміщення і обслуговування муляжу садиби ХІІ ст.) було виявлено могильник, об’єкт та культурний шар періоду Київської Русі, пізнього середньовіччя та окремі знахідки XVIII—ХІХ ст. Ґрунтовий могильник знаходиться поблизу кам’яного хреста, розташованого в північній частині ділянки. На відстані 3,8 м на північний схід від останнього розчищено дві вирізаних з вапняку плити розмірами 2,15 × 0,61—0,66 × 0,19—0,25 м та 1,88 × 0,58—0,69 × 0,25 м. Плити лежали перпендикулярно одна на одній у формі хреста. Верхня плита була зсунута бульдозером і знаходилась на рівні сучасної поверхні, нижня — на глибині 0,3 м. Приблизно за 1,6 м на південь від нижньої плити виявлено два випростаних поховання та нижня частина третього, орієнтовані по лінії схід—захід, головами на захід. Поховальний інвентар відсутній.

Сильно зруйнований об’єкт ХІ—ХІІІ ст. зафіксовано на території муляжу садиби під час встановлення робітниками частоколу. Шурфом розміром 3 × 1 м розкрито залишки глиняної печі та заглиблення, заповнене фрагментами давньоруського гончарного посуду. Нагляд на всій площі будівництва продовжується і нині. Окрім керамічних виробів зібрано значну колекцію металевих виробів, печаток та монет.

ДОВІДКА
ПАМ’ЯТКИ АРХЕОЛОГІЇ НА ТЕРИТОРІЇ СЕЛА ПЕРЕСОПНИЦЯ

На околицях села наприкінці ХІХ ст. знайдено майстерню крем’яних знарядь, курганний могильник городоцько-здовбицької культури, знищений оранкою у 1930-х рр. Біля кістяків знайдено глиняний посуд і намистинку. В урочищі Замостя на околицях села — ґрунтовий могильник стжижовської культури, досліджуваний у 1938 р. В окремих похованнях виявлено по чотири кістяки, що лежали парами, звернуті ногами один до одного і орієнтовані головами в різні сторони світу. Біля кістяків знайдено кістяні намистинки. Там же, на території згаданого могильника — поселення комарівської культури, досліджуване у 1936 р. На поселенні виявлено землянку, а в ній горщик, в якому знаходилась пара бронзових браслетів і сережок зі спіральних щитків. На полі поблизу села знайдена бронзова фігурка коня милоградської культури. На мисоподібному виступі берега р. Стубли — рештки давньоруського літописного міста Пересопниця — столиці удільного ранньофеодального князівства, вперше згаданого у літопису під 1149 р. Городище, площею близько 6 га, підвищується над заплавою правого берега річки на 2—3 м. Воно має неправильно-квадратну форму, розміри близько 220 × 220 м. і оточене тепер дуже пошкодженим валом до 3 м заввишки. З напільного (північно-східного) боку городище було захищене широким, тепер знівельованим, ровом. В’їзд на городище знаходився в його північно-східній частині. Пам’ятка відома з кінця ХІХ ст. була обстежена у 1961 р., а з 1975 р. по 1977 р. на її території проводив розкопки В.С. Терський. Розкопано площу 350 м. кв., на якій виявлено напівземлянкове житло розміром 3,5 × 4 м, три печі виробничого призначення, дві зернові ями і три вогнища, посуд, металеві знаряддя і прикраси. На північ від села — давньоруський курганний могильник, що спочатку складався майже з 170 насипів. У 1898 р. 40 курганів розкопала К.М. Мельник. Біля кістяків знайдено уламки посуду, залізні знаряддя, бронзові, срібні та сердолікові прикраси. В одному кургані виявлено поховання ювеліра з набором металевих знарядь для виготовлення прикрас. На південний схід від села — могильник з підплитовими похованнями часів Давньої Русі.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
10.08.2011


Завершено дослідження у селі Богушівка

Волинська рятівна археологічна експедиція завершила дослідження на території багатошарового поселення у селі Богушівка Луцького району. Поселення знаходиться у східній частині села, на схилі лівого берега річки Стохід. Дослідження проводили в центральній частині поселення, на місці найбільш ймовірного розміщення археологічних об’єктів, де було закладено розкоп. В експедиції під керівницвом Олексія Златогорського працювали Андрій Стаднік, Тарас Верба, Віктор Баюк, Михайло Вашета, Володимир Войцехівський, Олександр Ромашковець, Леонід Ліщук, Віталій Затворніцький.

У ході робіт було виявлено і досліджено культурний шар доби бронзи, періоду Київської Русі та пізнього середньовіччя, зокрема три давньоруські об’єкти і два об’єкти XVII століття. Серед масових знахідок виявлено ліпну та кружальну кераміку наступних типів:

1) фрагменти стінок ліпних горщиків світло-коричневого кольору з домішкою товченого кременю та жорстви в тісті епохи бронзи;

2) фрагменти вінець та стінок кружальних горщиків періоду Київської Русі Х—ХІІ ст.;

3) чисельні фрагменти кружальної кераміки, сіроглиняної та чорнолощеної, інколи покритою поливою XVI—XVII ст. Також було виявлено фрагменти кахель із зеленою поливою, так званих «коврових», що датуються XVIII—ХІХ ст.

Чисельними були також індивідуальні знахідки: виявлено три торгові пломби. На одній на аверсі зображено герб міста Цвіккау та напис «Імперське місто Цвіккау», на реверсі — геральдичний щит з трьома горизонтальними лініями, датується кінцем XIV — початком XVII ст. Дві інші торгові пломби двосторонні — є так званними суконними пломбами міста Гронінген кінця XVI ст. Виявлено також монети: мідні соліди Яна Казимира, ризькі соліди Густава Адольфа та Крістіни та чисельну колекцію боратинок. Серед металевих виробів виявлено ножі та три наконечника стріл.

Варто зазначити, що це перші археологічні дослідження у селі Богушівка. І хоча за джерелами Богушівка згадується, як митний пункт біля Луцька, «нога» археолога сюди ще не ступала. Виявити і дослідити пам’ятку вдалося завдяки проведенню наукової археологічної експертизи на початку 2011 року. І таким чином привідкрити нові сторінки в історії нашого рідного краю.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
10.07.2011

Останнє оновлення на Субота, 23 лютого 2013, 13:37

Сторінка 8 з 13

Пошук

Контакти

Матеріали на сайт надсилайте на адресу: support@vgosau.kiev.ua
Ми в соцмережах

Інтернет-ресурси

Ви знаходитесь тут: Наші новини Археологічні дослідження