Археологічні дослідження

ЗАВЕРШЕНО ДОСЛІДЖЕННЯ ВИШКОВА

Волинська рятівна археологічна експедиція завершила дослідження на території колишнього села Вишків (нині входить до складу Луцька). Протягом травня — червня цього року дослідження проводили на території багатошарових поселень у місті Луцьку та селі Липляни по вулиці Селищній, що йде паралельно руслу річки Стир. В експедиції під керівницвом Олексія Златогорського працювали Андрій Стаднік, Тарас Верба, Віктор Баюк, Михайло Вашета, В.Войцехівський.

У селі Липляни закладено розкоп площею 25 квадратних метри. В ході робіт виявлено культурний шар давньоруського періоду та пізнього середньовіччя. У місті Луцьку закладено розкоп площею 30 квадратних метрів. Виявлено культурний шар доби бронзи, давньоруського періоду та пізнього середньовіччя.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
22.06.2011

Останнє оновлення на Субота, 23 лютого 2013, 13:29

Продовжуються дослідження Шацького городища

З початком літа Шацька археологічна експедиція ДП «Волинські старожитності» розпочала щорічні дослідження Шацького городища в урочищі Сад на березі озера Люцимир. Саме тут, на думку нашого співробітника Сергія Демедюка знаходилося літописне місто Рай.

Перша ділянка цьогорічного розкопу порадувала цінним відкриттям — залишками житла поморської культури. Заглиблена в материк частина житла, яку власне і вдалось дослідити, мала близьку до прямокутної форму. В північно-східному куті до неї примикала яма діаметром 2 метри, в якій знаходилось вогнище оточене високими стінками, викладеними з каменю, а поряд знаходилась менша глибока ямка діаметром 0,8 м. На жаль, частина споруди була знищена сучасною водопровідною траншеєю, проте вогнище залишилось неушкодженим. Біля західної стінки було виявлено скупчення фрагментів посуду, серед якого: горщики (так звані кльоші), диски-покришки, а також цілий чорнолощений черпак. Останній датується ІІ і ІІІ фазою поморської культури, тобто V—IV ст. до н. е. Для аналізу іншого посуду, його ще доведеться реконструювати. Частина споруди виходить за межі західної стінки ділянки розкопу і буде відкрита при подальших дослідженнях.

Наразі, завдяки добре збереженому опалювальному пристрою в заглибленій ямі, даний об’єкт можна вважати єдиним в своєму роді дослідженим житлом південно-східного ареалу (в тому числі території України) поморської культури. Дослідження тривають.

Прес-цетр ДП «Волинські старожитності»

Довідка.


Поняття поморська культура — об’єднує дві культури — кльошових поховань і східнопоморської (поморська, вейхровсько-кротошинська, скринькових поховань). Її початок пов’язують з лужицькою культурою (VI ст. до н. е.), а занепад викликаний виникненням латенізованих культур молодшого передримського періоду — пшеворської і зарубинецької (перелам ІІІ — ІІ ст. до н. е.). На території Волині поморська культура має аллохтонічний (привнесений) характер і походить з Балтійського Помор’я західніше Вісли.

21.06.2011


Археологи досліджують Любомльський район

Цього року Шацька археологічна експедиція ДП «Волинські старожитності» провела ряд стаціонарних досліджень в Любомльському районі.

На території сучасного села Вишнівка Любомльського району у XVII — першій половині XX столітті існувало містечко Опалин. За ініціативи власника міста Лукаша Опалинського, в першій половині XVII століття, ймовірно, у 1640 році, там був побудований мурований костел святої Катерини. У 1868 році костел був конфіскований російським урядом і зруйнований до фундаментів. Новий парафіяльний дерев’яний костел під назвою святого Антонія Падевського був збудований в 1926 році за внески віруючих. У часи Другої світової війни він також був зруйнований. В післявоєнний час на місці, де, зі слів очевидців, знаходився костел, збудовано приміщення сільського клубу. Нині на цій ділянці, у зв’язку з новим будівельним проектом, було проведено археологічні дослідження. В культурному шарі знайдено багато залізних кованих цвяхів, фрагментів черепиці, чотири свинцеві шрапнелі, ґудзик від білизни військової форми ХІХ ст., монети: шеляг польський мідний 1664 р. і денга російську мідну 1741 р., фрагмент нижньої частини срібної сільнички з клеймом 1869 р., фрагменти кераміки ХІХ — початку ХХ ст. Важливим результатом розкопок, є той факт що в розкопі, як і на всій території земельної ділянки, не було виявлено культурних залишків (кераміки, знарядь, будівельних елементів) давніших за ХІХ ст. Це свідчить про те, що тут розташовувався тільки новозбудований костел 1926 року, а старий костел ХVІІ століття знаходився в іншому місці. І взагалі досліджувана територія не входила в межі забудови Опалина XVII—XVIІI століть.

Не увінчались успіхом і пошуки монастиря святого Пророка Іллі, землі якого знаходились на північ від Любомля в трикутнику між селами Городно, Лопатинщина (тепер село Бірки) і Куснища. Першу згадку про Іллінську церкву міста Любомля маємо від 1533 року. З ХVІІ століття монастир вже не діяв.

— Під час розвідок на цій території археологічних об’єктів, які б могли бути залишками монастиря, не виявлено, — розповів науковий співробітник ДП «Волинські старожитності» Андрій Бардецький. — Проте відкрито стародавнє поселення ІХ—ХІІІ століть. Найцікавішими знахідками є ліпне, овальне в перетині прясло та фрагмент срібного персня. В урочищі Монастирські грядки було закладено чотири розвідкові траншеї. Тут знайдено мідну фібулу з завитого дроту із відламаною голкою та свинцеву пломбу з гербом Олькушського монетного двору XV століття.

На території Любомля, поряд з давньоруським городищем, також було проведено розкопки на поселенні Х століття. Там зібрано велику кількість давньоруської кераміки.

 

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
14.06.2011

Останнє оновлення на Субота, 23 лютого 2013, 13:22

АРХЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ НА БЕРЕЗІ ОЗЕРА СВІТЯЗЬ

Нещодавно Шацька експедиція ДП «Волинські старожитності» закінчила дослідження в селі Світязь на території однойменної турбази Шацького лісництва. Остання знаходиться на місці, де раніше існувало поселення ІХ—ХV століть, а також садиба ХІХ століття, фундаменти якої виявлені і дослідженні під час будівництва нового котеджу. В розкопі площею 83 кв. м було відкрито 10 об’єктів різних часів. Серед них яма і заглиблені господарські споруди ІХ століття, заглиблена споруда ХV століття та поховання корови ХV століття; яма ХХ століття та фундаментна цегляна кладка ХХ століття і дві споруди невстановленого часу.

В об’єктах та культурному шарі виявлено значну кількість керамічного посуду, вироби з кістки і рогу, в тому числі глиця для плетіння сітки, свинцеві грузила до сітки, залізні ножі, залізний наконечник остроги, фрагмент бронзової блешні, свинцевий хрестик.

Численні знахідки рибальських снастей свідчать про значну роль рибальства серед занять населення, яке жило в середньовіччі на березі озера Світязь. Це також підтверджується виявленням великої кількості риб’ячої луски в споруді ХV століття. Для встановлення, які види риби були серед трофеїв рибалок того часу, луску було передано на дослідження експертам — іхтіологам Шацького національного парку.
Це поселення є першою дослідженою археологічною пам’яткою на березі озера Світязь. Відкрите воно було науковим працівником ДП «Волинські старожитності» Сергієм Демедюком у 2009 році.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
10.06.2011


Завершено дослідження на Черчицях

Експедицією ДП «Волинські старожитності» завершено дослідження на багатошаровому поселенні доби енеоліту, бронзи, ранньозалізного віку, давньоруського та пізньосередньовічного періоду у Луцьку на вулиці Зарічній, де колись розташовувалося село Черчиці. Поселення виявили під час проведення наукової археологічної експертизи на ділянці, відведеній під забудову, в науковій літературі інформація про нього не зустрічалася.

У складі експедиції працювали Олексій Златогорський (керівник), Василь Баран (начальник розкопу), Василь Охріменко та Андрій Бардецький (художники), Дмитро Дем’янчук, Леонід Ліщук. Дослідження проводили на всій території ділянки трьома траншеями по лінії північ-південь розмірами 25 × 1 м і глибиною 0,7 м, 23 × 1 м і глибиною 0,6 м, 14 × 1 м і глибиною 0,45 м. Ділянка, відведена під забудову займає межу багатошарового поселення, тому було закладено невеликий розкоп (розмірами 8 × 6 м) у її південно-східній частині.

У ході проведення досліджень виявлено одну споруду давньоруського часу ХІІ — першої половини ХІІІ століть, колекцію фрагментів кераміки пізньої бронзи — раннього залізного віку (зокрема розвали посуду лужицької культури), давньоруського часу та пізнього середньовіччя.

Багатошарове поселення є перспективним для подальших рятівних археологічних досліджень.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»

Довідка.
Село Черчиці вже в епоху середньовіччя відоме за джерелами як приміський посад Луцька. До складу міста приєднане у 1959 році. На території сучасних Черчиць зберігся горб із назвою Чернець серед боліт річки Омелянівки, на якому були церква Преображення Господнього і Спасопреображенський монастир. Оскільки назви горба і села пов’язані зі словом «чернець», то можна припустити, що монастир виник раніше, ніж село. Є припущення, що монастир виник на початку XV ст. Спочатку він був чоловічим, а з 1617 року — жіночим. З часом втратив підтримку та маєтності і занепав. У 1787 році на місці монастиря була збудована нова дерев’яна Преображенська церква, що проіснувала до 1980-х років. На місці храму залишався невеликий пустир, біля нього — старовинний цвинтар. Як залишки цвинтаря донедавна зберігалася цегляна гробниця, в якій були поховані в 1842 р. дружина і син архітектора Максимова, а також був пагорбок від поховання 1894 р. дружини генерал-лейтенанта Саннікова.
Черчиці розбудовувались вздовж високих корінних берегів річок Стир та Омелянівки. І сьогодні серед існуючої забудови зберіглися сліди поселень від епохи енеоліту до часів пізнього середньовіччя. Останні особливо «привабливі» для сучасних «чорних» археологів. Рятівні ж дослідження на території поселень проводяться лише другий рік експелицією ДП «Волинські старожитності».

3.06.2011

Останнє оновлення на Субота, 23 лютого 2013, 11:06

Сторінка 9 з 13

Пошук

Контакти

Матеріали на сайт надсилайте на адресу: support@vgosau.kiev.ua
Ми в соцмережах

Інтернет-ресурси

Сайт "Историческая библиотека"
Великий обсяг літератури з археології в html-форматі.

Blue Shield
Робота для охорони культурної спадщини у світі з координації підготовки і реагування на надзвичайні ситуації (сайт англійською мовою).

Архів випусків журналу «Археологія» (з 2008 р.)
На сайті Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського.

Русский Фонд Содействия Образованию и Науке
На сайті вміщено велику кількість інформації про нові книжки гуманітарного профілю.

Книги за Македония
Література з історії та етнографії Болгарії й Македонії.

National Archaeological Record of Romania (RAN)
Великий архів румунської археологічної та історичної літератури.

Ви знаходитесь тут: Наші новини Археологічні дослідження