Друзі, вітаємо і ділимось радісною новиною!

ВГО “Спілка археологів України” замислилась над своїм інституційним розвитком, подала заявку на конкурс Український культурний фонд і здобула перемогу! Наш проєкт “Посилення спроможності професійної спільноти задля адвокації археологічної спадщини України” посів 2 місце у своєму лоті за підсумками експертного оцінювання УКФ. Через карантин та зменшення фінансування УКФ проєкт довелось суттєво переформатувати, публічні заходи перенести в онлайн формат та відкласти старт більше ніж на місяць. Попри ці складнощі, його нарешті розпочато. Ми віримо, що ініціатива, спрямована на розбудову мережі, стане потужним імпульсом для розвитку Спілки та усієї професійної археологічної спільноти.

Маємо на меті:
➡️сформулювати стратегічні пріоритети спільноти;
➡️напрацювати дієві механізми внутрішньої та зовнішньої комунікації;
➡️підсилити ефективність існуючої мережі осередків САУ та сприяти згуртуванню спільноти;
➡️підвищити вплив спільноти на політику у сфері захисту, адвокації, промоції, обліку та використання археологічної спадщини;
➡️попрацювати над новою айдентикою САУ, підготувати ряд тематичних документів та візуальну продукцію.

Новинами проєкту ділитимемось тут, а також очікуватимемо на зворотній зв’язок зі спільнотою та конструктивну критику з вашого боку.

На Рівненщині у селі Заріцьк, яке згадане ще у літописі 12-го століття, розкопали місце поховання, якому може бути п'ять тисячоліть. Наразі в обласному управлінні культури з'ясовують хто і чи законно це зробив. На території села є дві пам'ятки археології місцевого значення.

1 червня у с. Заріцьк (Зарічеськ згадано в літописах у зв’язку з подіями 1151 р.) троє "краєзнавців", очолюваних Олександром Алфьоровим, без будь-яких дозвільних документів "дослідили" ПОХОВАННЯ КНЯЗЯ. І відразу ж цю подію зафільмували із репортерами 1+1 (youtube.com). До честі "дослідників" плити перевезли у найближчий музей. Проте чи мали місце знахідки, які дозволи їм атрибутувати плити частиною князівської доби, невідомо. Дивує цинізм дій "краєзнавців", чи може звання кандидата історичних наук дає право працювати без відкритих листів і дозволів МКУ? Наразі вашій увазі пропонується спростування у датуванні знахідки (у матеріалі Суспільне: новини), а про наявність порушення закону нехай роблять висновки відповідні органи.

Олексій ВОЙТЮК

У жовтні 2019 року співробітники ДІКЗ «Посулля» разом з представниками відділу культури при Сумській ОДА зафіксували грабіжницькі ями на пам’ятці національного значення — городищі ранньої залізної доби (на найбільшому укріпленні, що зветься «Башта»; також містить ранньослов'янський культурний шар) біля с. Басівка, Роменського району, Сумської області (загальна площа 170 га, друге за розмірами після Більського городища, на території Лівобережного Лісостепу). Городище досліджували на початку ХХ століття М. О. Макаренко, а в 1947, 1957, 1959 роках В. А. Іллінська, у 1992—1994 роках дослідження на пам’ятці проводив Ю. В. Болтрик. Датоване кінцем VI — початком ІІІ ст. до н. е.

5 червня секретар сумського відділення ВГО «Спілка археологів України» А. Корж, разом зі співробітниками ДІКЗ « Посулля» В. Єсіним, та О. Подверзяком попри погані погодні умови, обстежили городище. Зафіксовано до 80 м кв., нових грабіжницьких ям (при глибині від 0,2 до 1 м). Загальна площа пошкодженої ділянки вже обраховується не однією сотнею метрів квадратних. Відвали насичені матеріальними рештками (фрагментами ліпного посуду та амфор, глиняною обмазкою та кістками тварин). По факту руйнування пам’ятки національного значення було складено акт. Готується чергова заява до правоохоронних органів.

Найближчим часом заплановані польові роботи по збереженню унікальної пам’ятки археології.

А. Корж