Cпілка археологів України

  • Increase font size
  • Default font size
  • Decrease font size

Про цілеспрямовані дії голови Волинської держадміністрації Бориса Климчука, направлені на порушення чинного законодавства у пам’яткоохоронній сфері, що веде до знищення археологічної спадщини Волині

Президенту України
Януковичу В.Ф.

Лист-звернення ВГО «Спілка археологів України»
Про цілеспрямовані дії голови Волинської держадміністрації Бориса Климчука, направлені на порушення чинного законодавства у пам’яткоохоронній сфері, що веде до знищення  археологічної спадщини Волині

Шановний пане Президенте!
Від імені археологічного колективу України просимо Вас вжити термінових заходів щодо припинення цілеспрямованих дій Волинської держадміністрації під керівництвом її очільника Б. Климчука, направлених на знищення археологічної спадщини Волині.
Пан Климчук, від початку своєї роботи на цій посаді, відзначається несприйняттям діяльності вчених-археологів щодо охорони пам’яток археології від наступу забудовників, приватизаторів землі. З його боку постійно лунають погрози, організовуються систематичні перевірки підрозділу Інституту археології НАН України «Волинські старожитності», чиниться тиск на директора цієї структури. Про це неодноразово повідомлялося в пресі, зокрема в газеті «2000», на сторінках Інтернету та сайті «ВГО "Спілка археологів України"».
Сьогодні п. Климчук здійснює ще один «подвиг» на «полі битви» з археологічною спадщиною Волині.
Під його безпосереднім керівництвом в області, зокрема, Горохівському та Любомльському районах розпочався розпродаж земель запасу через аукціони. При цьому цілковито проігноровані потреби захисту пам’яток археології в цьому процесі. Спроби археологів звернути увагу керівництва області на цей факт зустріли шквал обурення п. Климчука та чергової серії погроз в сторону археологів.
За його безпосередньою вказівкою (звичайно ж, усною), районні комісії по підготовці документації на аукціон змушені були дати погодження на продаж ділянок, без проведення археологічної експертизи, а тому, в багатьох випадках з розміщеними на них пам’ятками археології. Це є прямим порушенням ст. 6—7 Закону України «Про охорону археологічної спадщини» і ст. 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини».
Так само вчинило обласне управління культури, правда, з недолугим оправданням своїх дій через довільне трактування ст. 17 та ст. 37 Закону України «Про охорону культурної спадщини» (лист додається).
Згідно ст. 37 цього Закону, з метою захисту об’єктів археології, в тому числі тих, що можуть бути виявлені, виділення земельних ділянок здійснюється за погодженням органів охорони культурної спадщини, які здійснюють повноваження через свого представника в районних комісіях по землеустрію.
Саме на етапі погодження документації із землеустрію мають проводиться необхідні археологічні дослідження. Проте, у листі начальника управління культури Волинської облдержадміністрації до Головного управління Держкомагенства в області, із посиланням на зазначену вище статтю, пропонується зобов’язати переможців аукціонів із продажу земельних ділянок, проводити обстеження на предмет виявлення нових об'єктів археологічної спадщини.
Але ж механізму, який би зобов’язав переможця аукціону (вже фактично власника земельної ділянки) проводити археологічні дослідження, не існує. Зрозуміло, що пам’ятка археології, що опинилася у такого власника, приречена на знищення.
Такою ж фікцією є вказівка обласного управління культури, в разі виявлення археологічних об’єктів на ділянках переможців аукціонів, зобов’язати їх укласти охоронний договір з органом охорони культурної спадщини. Така процедура не передбачена чинним законодавством. Навпаки, згідно ст. 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» пам’ятка археології не може перебувати у приватній власності.
Лише за приблизними підрахунками вчених-археологів на підготовлених до продажу і проданих ділянках у Горохівському районі знаходиться більше десятка пам’яток археології. Це лише початок діяльності Б. Климчука з продажу землі в області.
Практично, мова йде про грубе порушення посадовими особами Волинської області за безпосередньої участі і під керівництвом Б. Климчука чинних законодавчих норм, зокрема, Європейської конвенції «Про охорону археологічної спадщини», ряду статей Законів України «Про охорону культурної спадщини» і «Про охорону археологічної спадщини», що загрожує втратою національного культурного надбання, історичної пам’яті українців, її найглибших пластів.
Звертаємо Вашу увагу на те, що Волинь за визначенням українських та зарубіжних вчених є материнською утробою слов’янства. Саме на цій території римським істориком Тацитом зафіксовано проживання найдавніших праслов’янських племен венедів. Саме на Волині слов'янами дулібами було утворено перше на наших землях легендарне племінне протодержавне утворення. Всім освіченим людям, очевидно, відомо, що Волинь була центром потужного Гальцько-Волинського князівства.
Всі ці події, люди, залишили свій слід в пам’ятках археології краю. Більш інформативних свідоцтв немає.
Торгівля та розпродаж пам’яток археології, які є, по суті, безцінними історичними документами, започаткована Б. Климчуком є ганебним, злочинним і недопустимим вчинком.
Хочемо також відзначити, що відповідь на наше звернення до Держагенства земельних ресурсів України проілюструвала повне нехтування і цим відомством потреб охорони культурної спадщини в процесі підготовки і проведення приватизації землі (лист додається).
Пане Президенте!
Просимо Вашого термінового реагування на дії чинної влади Волинської області щодо порушеного питання.
Лист-звернення схвалено на засіданні Правління Всеукраїнської громадської організації «Спілка археологів України» 31.01.2012 р. протокол № 7.

Голова спілки, докт. іст. наук, професор

Д.Н. Козак

Секретар, канд. іст. наук

Е.А. Кравченко

31.01.2012

Додаток (в копіях):

1. Лист Держагентів земельних ресурсів України;

2. Лист ВГО «Спілка археологів України» до Голови Держкомзему;

3. Доповідна записка ДП ОАСУ «Волинські старожитності»;

4. Лист Управління культури Волинської області до Голови Управління Держкомзему Волинської області.

 

Голові Любомльської районної державної
адміністрації Волинської області
Дзедуку О.Г.

Шановний Олександр Григорович!
Звертаємо Вашу увагу на відповідальність за порушення чинного законодавства у пам’яткоохоронній сфері при продажі земельних ділянок району через аукціони без проведення археологічних досліджень (археологічної експертизи) таких ділянок. Результатом цього порушення є продаж землі разом з пам’ятками археології.
Згідно ст. 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» приватизація пам’яток археології заборонена.
Згідно ст. 37 цього ж Закону України з метою захисту об’єктів археології, в тому числі тих, що можуть бути виявлені, виділення земельних ділянок здійснюється за погодженням органів охорони культурної спадщини. У ст.ст. 6—7 Закону України «Про охорону археологічної спадщини» конкретизується, що погодження програм та проектів із землеустрою органи охорони культурної спадщини надають з урахуванням експертних висновків за результатами археологічної експертизи на предмет встановлення факту наявності чи відсутності пам’ятки археології.
Проведення археологічної експертизи є результатом імплантації в українське законодавство Європейської конвенції «Про охорону археологічної спадщини».
Надавши згоду на продаж земельних ділянок без висновків археологічної експертизи районна комісія із землеустрію, що працює під Вашим патронатом, грубо порушила міжнародні зобов’язання України та українське законодавство у пам’яткоохоронній сфері.
Зважаючи на увагу, яку приділяє охороні культурної спадщини Президент України Віктор Янукович, ми проінформували його про Ваші дії і дії обласної адміністрації під керівництвом Б. Климчука.
Ми залишаємо також за собою право на ознайомлення громадськості Волині з означеними вище порушеннями, на оскарження результатів аукціонів в суді, а також можливість притягнення до відповідальності службових осіб згідно статті 298 Кримінального кодексу України.

Голова спілки, докт. іст. наук, професор

Д.Н. Козак

Секретар, канд. іст. наук

Е.А. Кравченко

2.02.2012

Голові Горохівської районної
державної адміністрації Волинської області
Савчук Ж.Є.

Шановна Жанна Євгенівна!
Звертаємо Вашу увагу на відповідальність за порушення чинного законодавства у пам’яткоохоронній сфері при продажі земельних ділянок району через аукціони без проведення археологічних досліджень (археологічної експертизи) таких ділянок.
Результатом цього порушення є продаж землі разом з пам’ятками археології.
Згідно ст. 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» приватизація пам’яток археології заборонена.
Згідно ст. 37 цього ж Закону України з метою захисту об’єктів археології, в тому числі тих, що можуть бути виявлені, виділення земельних ділянок здійснюється за погодженням органів охорони культурної спадщини. У ст.ст. 6—7 Закону України «Про охорону археологічної спадщини» конкретизується, що погодження програм та проектів із землеустрою органи охорони культурної спадщини надають з урахуванням експертних висновків за результатами археологічної експертизи на предмет встановлення факту наявності чи відсутності пам’ятки археології.
Проведення археологічної експертизи є результатом імплантації в українське законодавство Європейської конвенції «Про охорону археологічної спадщини».
Надавши згоду на продаж земельних ділянок без висновків археологічної експертизи районна комісія із землеустрію, що працює під Вашим патронатом, грубо порушила міжнародні зобов’язання України та українське законодавство у пам’яткоохоронній сфері.
Зважаючи на увагу, яку приділяє охороні культурної спадщини Президент України Віктор Янукович, ми проінформували його про Ваші дії і дії обласної адміністрації під керівництвом Б. Климчука.
Ми залишаємо також за собою право на ознайомлення громадськості Волині з означеними вище порушеннями, на оскарження результатів аукціонів в суді, а також можливість притягнення до відповідальності службових осіб згідно статті 298 Кримінального кодексу України.

Голова спілки, докт. іст. наук, професор

Д.Н. Козак

Секретар, канд. іст. наук

Е.А. Кравченко

2.02.2012


Під головуванням Президента 11.11.2011 відбулося засідання Громадської гуманітарної ради

На порядку денному — питання вдосконалення законодавства щодо збереження національної культурної спадщини та вшанування пам’яті видатних українців.

Говорячи про охорону культурної спадщини, Президент зауважив: йдеться про надзвичайно актуальне питання, проблемні моменти якого потрібно вирішувати якнайшвидше.

«Чекати якихось особливих, кращих часів, переконаний, буде помилкою з нашого боку… Ми зобов’язані як пріоритет для нашої держави, для сучасного і майбутніх поколінь виділити питання національної і культурної спадщини — її відновлення та збереження», — сказав Віктор Янукович.

Законодавство України щодо збереження культурної спадщини потребує комплексного вдосконалення. Зокрема це стосується захисту цінних історичних об’єктів в умовах активізації нового будівництва.

«Законодавством повинна бути чітко визначена пріоритетність вимог охорони культурної спадщини над містобудівною діяльністю. Має бути передбачено необхідний обсяг правових, організаційних, фінансових, економічних, наукових та інших засобів для її охорони», — заявив Президент України Віктор Янукович під час засідання Громадської гуманітарної ради.

Президент також наголосив: обсяг охорони і збереження об’єктів культурної спадщини принципово має визначатися не лише інтересами будівельників, а й принципами Конвенцій, які ратифікувала Україна.

«Саме таку позицію необхідно враховувати при визначенні пріоритетів державної політики та підготовці відповідних змін до національного законодавства», — підкреслив Глава держави Президент України Віктор Янукович виступає за необхідність легалізації приватних археологічних колекцій та внесення їх до музейних реєстрів. Про це він заявив під час засідання Громадської гуманітарної ради.

Сьогодні, зауважив Глава держави, у приватних колекціях зберігається велика кількість культурних цінностей (зокрема археологічних предметів) — і цілком обґрунтовано припустити, що у більшості випадків вони потрапили туди внаслідок несанкціонованих розкопок. При цьому, додав Глава держави, попит на такі артефакти зростає та розширюється мережа їх незаконного видобутку «шляхом руйнування нерухомих археологічних об’єктів».

«Така практика неприпустима, оскільки тягне за собою втрату безцінних для історії держави й усього людства об’єктів археологічної спадщини та негативно позначається на іміджу України», — підкреслив Віктор Янукович.

На думку Президента, сьогодні необхідно знайти розумний баланс інтересів громадянського суспільства, держави та приватних колекціонерів для забезпечення збереження об’єктів археологічної спадщини.

Прес-служба Президента України
Віктора Януковича


Вийшла друком збірка, присвячена правовим аспектам роботи з викопними людськими рештками

Видання "The Routledge Handbook of Archaeological Human Remains and Legislation" присвячене правовим аспектам роботи з викопними людськими рештками від моменту знахідки та збору до аналізу, зберігання та потенційного перезахоронення. Описано міжнародний досвід на прикладі 62 країн. Україні присвячено статтю І.Д. Потєхіної.

3.11.2011


Проект закону України "Про культурне надбання"

Шановні колеги!

В Адміністрації Президента України групою юристів під керівництвом відомого колекціонера І.О. Воронова готується новий законопроект, який повністю регулюватиме використання, охорону і контроль культурного надбання України, включаючи його наукові дослідження. За задумом авторів метою цього законопроекту є приведення правових норм у пам’яткоохоронній діяльності України до норм європейського законодавства.
На практиці ж нормами законопроекту повністю руйнується система охорони культурної спадщини. Що ж стосується археологічної наки, то контроль над усіма її етапами переходить до органів охорони культурної спадщини, включаючи методику. наукову аргументацію, правильність наукових висновків і використання рухомого і нерухомого музейного фонду. По суті, йдеться про спробу тотального знищення існуючої системи офіційної археологічної науки на догоду корумпованим бюрократам та недобросовісним колекціонерам, про своєрідну зачистку поля для їх діяльності.
Нижче ми подаємо звернення провідних вчених-археологів України до Президента і сам законопроект. Ми наполегливо просимо усіх археологів, яким не байдужа доля археологічної науки, ознайомитися з законопроектом, особливо, звернути увагу на розділи з 9-го по 12-й. Ми закликаємо усіх знайти час для написання коментарів до цього законопроекту і направляти їх на адресу нашого сайту для розміщення у інтернеті і засобах масової інформації і паралельно на ім’я президента.

З повагою, правління САУ

Проект закону України "Про культурне надбання" (читати тут)


Звернення провідних вчених-археологів України до Президента України

Вельмишановний Віктор Федорович!

Інститут археології НАН України отримав проміжний текст Законопроекту «Про культурне надбання», з яким ознайомив археологів України.
Законопроект готується в Адміністрації Президента України групою юристів під керівництвом відомого колекціонера І.О.Воронова. За задумом авторів метою цього законопроекту є приведення правових норм у пам’яткоохоронній діяльності України до норм європейського законодавства.
Треба відзначити, що за останнє десятиліття вдалося встановити норми, які результативно регулюють пам’яткоохоронну сферу в країні. В них врахована національна специфіка охорони та дослідження археологічної спадщини, важлива роль науковців у цьому процесі, норми міжнародного права, чітке розмежування діяльності державних органів охорони культурної спадщини та наукових установ тощо. Законодавчого регулювання вимагає діяльність «чорних археологів» та пов’язаних з ними приватних колекціонерів.
Та замість того, щоб сконцентрувати на цьому увагу, І.О. Воронов вирішив піддати перегляду всі набуті ефективно діючи правові норми пам’яткоохоронної сфери. За зайво деталізованими, вкрай зарегульованими, нереальними для виконання нормами, однак, ми бачимо інтереси приватних колекціонерів (порядок відкриття пам’яток, порядок їх реєстрації державними органами, введення поняття державна експертиза та порядок її проведення тощо).
По суті, представлений законопроект є поєднанням найбільш невдалих на наш погляд норм зарубіжного законодавства у пам’яткоохоронній сфері з недоречними вставками чинних законодавчих та підзаконних актів, навіть тих, що мають вищу юридичну силу (наприклад, введення системи сервітутів при отриманні Дозволу на археологічні дослідження нерухомих об’єктів культурного надбання).
Невдало, з численними протиріччями виписано порядок отримання Дозволів та Кваліфікаційних документів на наукові дослідження. Між тим, цей порядок чітко відрегульований чинним законодавством. Так само нереальним для виконання є запропонований порядок здачі археологічних матеріалів виконавчим органам охорони культурного надбання (чому не музеям?). Цілком втрачено науковий підхід до охорони та дослідження археологічної спадщини, національну специфіку цієї сфери, незрозумілим є статус експерта об’єктів культурного надбання при проведенні експертизи, роль органів охорони культурної спадщини, які виступають в цьому процесі одночасно її замовниками і виконавцями при чому, за кошти державного бюджету??! Чи рахували автори законопроекту, в яку суму обійдеться державі введення у законодавство цієї норми? Проект грішить безліччю суперечностей, забюрократизованістю виписаних нормативних дій державних органів у пам’яткоохоронній сфері.
В цілому, нормами законопроекту повністю руйнується функціонуюча, відпрацьована на практиці, система охорони культурної спадщини. По суті, йдеться про спробу тотального знищення існуючої системи офіційної археологічної науки на догоду корумпованим бюрократам та недобросовісним колекціонерам, про своєрідну зачистку поля для їх діяльності.
Вимагаємо негайно припинити роботу групи І.О. Воронова по розробці цього законопроекту як такого, що є неактуальним і суперечить системі чинного законодавства у пам’яткоохоронній сфері. Крім того, вважаємо неприпустимими подальші хаотичні зміни до пам’яткоохоронного законодавства, які останнім часом є непоодинокими. У зв’язку з цим вважаємо, що реформування такої складної сфери, як охорона культурної спадщини, повинно провадитись після обговорення та затвердження Верховною радою України відповідної концепції, яка б змусила законодавця в подальшому принаймні рахуватися як із понад столітніми вітчизняними традиціями у сфері правового регулювання охорони археологічної спадщини, так і з вимогами міжнародно-правових документів з цього питання.

Від імені вчених археологів України:

Толочко П.П.
Івакін Г.Ю.
Моця О.П.
Крижицький С.Д.
Козак Д.Н.
Залізняк Л.Л.
Отрощенко В.В.
Скорий С.А.

Академік НАН України
член-кореспондент НАН України, професор
член-кореспондент НАН України
член-кореспондент НАН України, професор
доктор історичних наук, професор
доктор історичних наук, професор
доктор історичних наук, професор
доктор історичних наук, професор


Звернення провідних вчених-археологів України до Президента України

Вельмишановний Віктор Федорович!

Інститут археології НАН України отримав проміжний текст Законопроекту «Про культурне надбання», з яким ознайомив археологів України.
Законопроект готується в Адміністрації Президента України групою юристів під керівництвом відомого колекціонера І.О.Воронова. За задумом авторів метою цього законопроекту є приведення правових норм у пам’яткоохоронній діяльності України до норм європейського законодавства.
Треба відзначити, що за останнє десятиліття вдалося встановити норми, які результативно регулюють пам’яткоохоронну сферу в країні. В них врахована національна специфіка охорони та дослідження археологічної спадщини, важлива роль науковців у цьому процесі, норми міжнародного права, чітке розмежування діяльності державних органів охорони культурної спадщини та наукових установ тощо. Законодавчого регулювання вимагає діяльність «чорних археологів» та пов’язаних з ними приватних колекціонерів.
Та замість того, щоб сконцентрувати на цьому увагу, І.О. Воронов вирішив піддати перегляду всі набуті ефективно діючи правові норми пам’яткоохоронної сфери. За зайво деталізованими, вкрай зарегульованими, нереальними для виконання нормами, однак, ми бачимо інтереси приватних колекціонерів (порядок відкриття пам’яток, порядок їх реєстрації державними органами, введення поняття державна експертиза та порядок її проведення тощо).
По суті, представлений законопроект є поєднанням найбільш невдалих на наш погляд норм зарубіжного законодавства у пам’яткоохоронній сфері з недоречними вставками чинних законодавчих та підзаконних актів, навіть тих, що мають вищу юридичну силу (наприклад, введення системи сервітутів при отриманні Дозволу на археологічні дослідження нерухомих об’єктів культурного надбання).
Невдало, з численними протиріччями виписано порядок отримання Дозволів та Кваліфікаційних документів на наукові дослідження. Між тим, цей порядок чітко відрегульований чинним законодавством. Так само нереальним для виконання є запропонований порядок здачі археологічних матеріалів виконавчим органам охорони культурного надбання (чому не музеям?). Цілком втрачено науковий підхід до охорони та дослідження археологічної спадщини, національну специфіку цієї сфери, незрозумілим є статус експерта об’єктів культурного надбання при проведенні експертизи, роль органів охорони культурної спадщини, які виступають в цьому процесі одночасно її замовниками і виконавцями при чому, за кошти державного бюджету??! Чи рахували автори законопроекту, в яку суму обійдеться державі введення у законодавство цієї норми? Проект грішить безліччю суперечностей, забюрократизованістю виписаних нормативних дій державних органів у пам’яткоохоронній сфері.
В цілому, нормами законопроекту повністю руйнується функціонуюча, відпрацьована на практиці, система охорони культурної спадщини. По суті, йдеться про спробу тотального знищення існуючої системи офіційної археологічної науки на догоду корумпованим бюрократам та недобросовісним колекціонерам, про своєрідну зачистку поля для їх діяльності.
Вимагаємо негайно припинити роботу групи І.О. Воронова по розробці цього законопроекту як такого, що є неактуальним і суперечить системі чинного законодавства у пам’яткоохоронній сфері. Крім того, вважаємо неприпустимими подальші хаотичні зміни до пам’яткоохоронного законодавства, які останнім часом є непоодинокими. У зв’язку з цим вважаємо, що реформування такої складної сфери, як охорона культурної спадщини, повинно провадитись після обговорення та затвердження Верховною радою України відповідної концепції, яка б змусила законодавця в подальшому принаймні рахуватися як із понад столітніми вітчизняними традиціями у сфері правового регулювання охорони археологічної спадщини, так і з вимогами міжнародно-правових документів з цього питання.

Від імені вчених археологів України:

Толочко П.П.
Івакін Г.Ю.
Моця О.П.
Крижицький С.Д.
Козак Д.Н.
Залізняк Л.Л.
Отрощенко В.В.
Скорий С.А.

Академік НАН України
член-кореспондент НАН України, професор
член-кореспондент НАН України
член-кореспондент НАН України, професор
доктор історичних наук, професор
доктор історичних наук, професор
доктор історичних наук, професор
доктор історичних наук, професор


ЗАЯВА Всеукраїнської громадської організації «Спілка археологів України»

Нова влада України стала на шлях руйнації національної культурної спадщини. Першим кроком у цьому напрямку було спроба надати землі із пам’ятками археології у власність фізичним особам. Згідно з поправками від 09.09.2010 року до Закону України «Про охорону археологічної спадщини», (ст. 91) «фізичні особи» можуть приватизувати земельні ділянки без попередньої археологічної експертизи. На щастя, інші положення українського законодавства все-таки перешкодили передачу пам’яток археології у власність і їх можливу руйнацію.
Тоді влада пішла далі. У жовтні 2010 року в газеті «Урядовий кур’єр» з’являється публікація прес-конференції першого віце-прем’єр-міністра А. П. Клюєва під промовистим заголовком («Навіщо платити археологам за початок будівництва?») (Віце-прем’єр міністр мав на увазі плату за охоронні розкопки на пам’ятках археології, яка передбачена українським пам’яткоохоронним законодавством). В такий спосіб була зроблена спроба створити негативний імідж археологам і охоронній археології.
Подальші події підтвердили побоювання, як пам’яткоохоронців, так і археологів. У проекті закону «Про регулювання містобудівної діяльності», розробленого під головуванням віце-прем’єр міністра України С.Л. Тігіпка і поданого Кабінетом Міністрів на розгляд Верховної Ради України на початку грудня 2010 року запропоновано вилучити із законодавства не тільки проведення наукової археологічної експертизи на усіх земельних ділянках, пов’язаних із майбутніми земляними роботами, а унеможливлено контроль за збереженням пам’яток з боку органів охорони культурної спадщини. Органи хорони культурної спадщини, згідно проекту нового закону, будуть залучатися до погоджень проекту лише у випадку, коли під приватизацію будуть потрапляти землі історико-культурного призначення. В умовах відсутності повного кадастру земель і невизначення проектами землеустрою земель історико-культурного призначення органи охорони культурної спадщини ніколи не будуть залучатися до погодження проектів земель, які приватизуються або на яких буде проводитись будівництво. Так, шляхом маніпуляції юридичними нормами, які не відповідають реальності нашого життя, вирішено відсунути пам’яткоохоронців від виконання їх прямих обов’язків і перетворити на статистів, які не будуть мати юридичного права втручатися в процес приватизації пам’яток і їх руйнації. Прийняття таких норм призведе до масштабної руйнації не лише пам’яток археології. Під загрозою руйнування опиниться вся національна культурна спадщина — невід’ємна складова світової культурної спадщини. На перешкоді авторам проекту не став навіть факт ратифікації 10 грудня 2003 року Верховною Радою України «Європейської конвенції про охорону археологічної спадщини», де в ст. 5 є чітка вказівка на те, що плани облаштування територій мають бути узгоджені і поєднані з відповідними потребами археології.
У зв’язку з цим звертаємося до усіх, хто причетний до охорони та збереження світової культурної спадщини і просимо підтримати пам’яткоохоронців, археологів і громадян України в боротьбі за збереженням пам’яток.

3.12.2010


ЗАЯВА Всеукраїнської громадської організації «Спілка археологів України»

Нова влада України стала на шлях руйнації національної культурної спадщини. Першим кроком у цьому напрямку було спроба надати землі із пам’ятками археології у власність фізичним особам. Згідно з поправками від 09.09.2010 року до Закону України «Про охорону археологічної спадщини», (ст. 91) «фізичні особи» можуть приватизувати земельні ділянки без попередньої археологічної експертизи. На щастя, інші положення українського законодавства все-таки перешкодили передачу пам’яток археології у власність і їх можливу руйнацію.
Тоді влада пішла далі. У жовтні 2010 року в газеті «Урядовий кур’єр» з’являється публікація прес-конференції першого віце-прем’єр-міністра А. П. Клюєва під промовистим заголовком («Навіщо платити археологам за початок будівництва?») (Віце-прем’єр міністр мав на увазі плату за охоронні розкопки на пам’ятках археології, яка передбачена українським пам’яткоохоронним законодавством). В такий спосіб була зроблена спроба створити негативний імідж археологам і охоронній археології.
Подальші події підтвердили побоювання, як пам’яткоохоронців, так і археологів. У проекті закону «Про регулювання містобудівної діяльності», розробленого під головуванням віце-прем’єр міністра України С.Л. Тігіпка і поданого Кабінетом Міністрів на розгляд Верховної Ради України на початку грудня 2010 року запропоновано вилучити із законодавства не тільки проведення наукової археологічної експертизи на усіх земельних ділянках, пов’язаних із майбутніми земляними роботами, а унеможливлено контроль за збереженням пам’яток з боку органів охорони культурної спадщини. Органи хорони культурної спадщини, згідно проекту нового закону, будуть залучатися до погоджень проекту лише у випадку, коли під приватизацію будуть потрапляти землі історико-культурного призначення. В умовах відсутності повного кадастру земель і невизначення проектами землеустрою земель історико-культурного призначення органи охорони культурної спадщини ніколи не будуть залучатися до погодження проектів земель, які приватизуються або на яких буде проводитись будівництво. Так, шляхом маніпуляції юридичними нормами, які не відповідають реальності нашого життя, вирішено відсунути пам’яткоохоронців від виконання їх прямих обов’язків і перетворити на статистів, які не будуть мати юридичного права втручатися в процес приватизації пам’яток і їх руйнації. Прийняття таких норм призведе до масштабної руйнації не лише пам’яток археології. Під загрозою руйнування опиниться вся національна культурна спадщина — невід’ємна складова світової культурної спадщини. На перешкоді авторам проекту не став навіть факт ратифікації 10 грудня 2003 року Верховною Радою України «Європейської конвенції про охорону археологічної спадщини», де в ст. 5 є чітка вказівка на те, що плани облаштування територій мають бути узгоджені і поєднані з відповідними потребами археології.
У зв’язку з цим звертаємося до усіх, хто причетний до охорони та збереження світової культурної спадщини і просимо підтримати пам’яткоохоронців, археологів і громадян України в боротьбі за збереженням пам’яток.

3.12.2010


Роз’яснення з приводу проведення попередніх археологічних досліджень (археологічної експертизи) при землевідводах у зв’язку з вступом в дію Закону України « Про регулювання містобудівної діяльності»

125/01-8-289/1-24
від 10.05.2011

Голові ____________________
обласної державної адміністрації

«Роз’яснення з приводу проведення попередніх археологічних досліджень (археологічної експертизи) при землевідводах у зв’язку з вступом в дію Закону України « Про регулювання містобудівної діяльності»

Шановний _______________________________________!

Інститут археології НАН України відповідно до законодавчих функцій визначених ст. 12 Закону України «Про охорону археологічної спадщини» інформує:
Прийнятим Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачені зміни, в тому числі, до пам’яткоохоронного законодавства.
Законом, зокрема, скасовується ст. 91 Закону України «Про охорону археологічної спадщини», яка визначала перелік підстав для проведення наукової археологічної експертизи проектів землеустрою.
Археологічна експертиза продовжує бути обов’язковою складовою дозвільної процедури у випадках, передбачених статтями 6 і 7 Закону України «Про охорону археологічної спадщини», які у новій редакції зводяться до випадків погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, (слово «будівельних» в обох статтях вилучено), меліоративних, шляхових, земляних робіт, виконання яких може позначитися на стані пам’яток національного значення або місцевого значення їх територій і зон охорони.
Важливе значення має той факт, що ст. 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» виключає можливість перебування пам’яток археології у приватній власності і передбачає можливість їх примусового викупу. Навіть у разі, якщо до такого викупу справа не дійде, особа, якій відведено ділянку без експертизи, може в подальшому зазнати незручностей, в тому числі фінансових, у зв’язку із можливим виявленням на відповідній ділянці стародавнього культурного шару.
Такій особі, зокрема, згідно із ч. 1 ст. 37 Закону України «Про охорону культурної спадщини», слід буде оплатити вартість повного дослідження виявлених об’єктів. В противному випадку власник або користувач не зможе використовувати свою ділянку за цільовим призначенням.
Крім того, відповідно до ч. 3 цієї ж статті, з метою захисту об’єктів археології, в тому числі тих, що можуть бути виявлені, відведення земельних ділянок здійснюється за погодженням відповідних органів охорони культурної спадщини згідно із законом.
Таким чином, закон не позбавляє захисту ті об’єкти археології, які на момент погодження невідомі і лише тільки можуть бути виявлені. А виявлення нових об’єктів археології знаходиться майже у виключній компетенції археологічної експертизи.
Враховуючи вищезазначене, проведення наукової археологічної експертизи на стадії відведення земельної ділянки знаходиться у площині реалізації ч. 3 ст. 37, є повністю законним і таким, що відповідає законним інтересам сторін, в тому числі замовника експертизи.
Склад комісій з розгляду питань, пов’язаних з погодженням документації з землеустрою, визначений ст. 186-1 Земельного кодексу України залишається незмінним і до відповідних комісій надалі входитиме представник від місцевого органу охорони культурної спадщини, уповноважений, за необхідності, призначати археологічні експертизи земельних ділянок.
Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачається обов’язковість створення документації із зонування територій та планування забудови (ст. 18). Зонування території передбачає проведення всіх необхідних досліджень, в тому числі археологічних. В разі проведення таких досліджень і відображення їх результатів у містобудівній документації археологічна експертиза, в подальшому, не буде проводитись. Разом з тим, якщо зонування не проведено в належний спосіб, то єдиним способом визначення наявності або відсутності культурного шару на ділянці є археологічна експертиза.
Принагідно слід зазначити, що новим законом не скасовується відповідальність, в тому числі кримінальна (ст. 298 КК України), за знищення чи пошкодження пам’яток або об’єктів культурної спадщини.

 

Директор,

академік НАН України

 

П.П. Толочко

1.06.2011

 


ЗВЕРНЕННЯ Всеукраїнської громадської організації «Спілка археологів України» до президента України В.Ф. Януковича!

Всеукраїнська громадська організація «Спілка археологів України» висловлює глибоку стурбованість за долю археологічної спадщини України у зв’язку прийняттям Верховною Радою України Закону «Про регулювання містобудівної діяльності», який зараз знаходиться на підписі у Президента України.
У пропонованому Законі (підпункт 19 пункту 11 розділу V «Прикінцеві положення») повністю виключається ст. 91 Закону України «Про охорону археологічної спадщини», яка встановлює і регулює проведення археологічної експертизи в процесі землевідводів.
Переслідуючи цілком зрозумілу мету — спростити процес підготовки до будівництва – автори закону вирішили діяти за методом «бульдозера» — ліквідувати все, що стоїть на цьому шляху.
А стоїть, в першу чергу, неоціниме багатство українців — їх культурна спадщина, втілена у пам’ятках археології та архітектури.
Для розробників цього Закону, ніякого значення не мала низка законодавчих актів України про охорону культурної спадщини, яка розроблялася роками Верховною Радою.
Авторам Закону на заваді не стали навіть міжнародні зобов’язання України, зокрема, Європейська конвенція «Про охорону археологічної спадщини», ратифікована у 2003 році. Ця конвенція прямо вимагає у держав, що приєдналися, запровадження процедур (наглядових, наукових) у політиці планування забудови міської та сільської території, (стаття 5). Цією конвенцією міжнародна спільнота покладає відповідальність за охорону археологічної спадщини безпосередньо на державу-учасницю, оскільки, на їх переконання, археологічна спадщина є надбання людської цивілізації і головним елементом пізнання історії людства.
Таким є постулат цивілізованого світу, до якого прилучилася і Україна, створивши систему законодавчих процедур, вміщених у Законі України «Про охорону археологічної спадщини».
Головним інструментом охорони пам’яток археології в процесі забудови в Україні, як і в інших Європейських країнах, і є наукова археологічна експертиза земельної ділянки на предмет наявності чи відсутності історичного культурного шару та його дослідження, в разі потреби перед забудовою.
Без сумніву, у випадку прийняття цього антидержавного, антиукраїнського, по суті, злочинного по відношенню до культурно-історичної спадщини законодавчого акту, Україна має шанс знову відзначитися «оригінальністю» у цивілізованому світі.
Дивує цинізм, односторонність, безоглядність авторів Закону, що лобіюють будівельну індустрію.
Ніякою метою не можна оправдати знищення національного надбання українців — їх історії.
Просимо Вас, високошановний пане Президенте, шляхом повторного вето зняти з Закону підпункт 19 пункту 11 розділу V «Прикінцеві положення», яке відміняє ст. 91 Закону України «Про охорону археологічної спадщини».
«Не можна допустити, щоб господарська діяльність ставила під загрозу інтереси збереження культурної спадщини», — сказав Президент України у своєму виступі на Засіданні Гуманітарної Ради при Президентові України 22 грудня 2010 року.
Сподіваємося, що Ви, пане Президенте, дотримаєтеся своїх слів.

Голова спілки, доктор історичних наук, професор Д.Н. Козак
Секретар Е.А. Кравченко

24.02.2011


ЗВЕРНЕННЯ Всеукраїнської громадської організації «Спілка археологів України» до президента України В.Ф. Януковича!

Всеукраїнська громадська організація «Спілка археологів України» висловлює глибоку стурбованість за долю археологічної спадщини України у зв’язку прийняттям Верховною Радою України Закону «Про регулювання містобудівної діяльності», який зараз знаходиться на підписі у Президента України.
У пропонованому Законі (підпункт 19 пункту 11 розділу V «Прикінцеві положення») повністю виключається ст. 91 Закону України «Про охорону археологічної спадщини», яка встановлює і регулює проведення археологічної експертизи в процесі землевідводів.
Переслідуючи цілком зрозумілу мету — спростити процес підготовки до будівництва – автори закону вирішили діяти за методом «бульдозера» — ліквідувати все, що стоїть на цьому шляху.
А стоїть, в першу чергу, неоціниме багатство українців — їх культурна спадщина, втілена у пам’ятках археології та архітектури.
Для розробників цього Закону, ніякого значення не мала низка законодавчих актів України про охорону культурної спадщини, яка розроблялася роками Верховною Радою.
Авторам Закону на заваді не стали навіть міжнародні зобов’язання України, зокрема, Європейська конвенція «Про охорону археологічної спадщини», ратифікована у 2003 році. Ця конвенція прямо вимагає у держав, що приєдналися, запровадження процедур (наглядових, наукових) у політиці планування забудови міської та сільської території, (стаття 5). Цією конвенцією міжнародна спільнота покладає відповідальність за охорону археологічної спадщини безпосередньо на державу-учасницю, оскільки, на їх переконання, археологічна спадщина є надбання людської цивілізації і головним елементом пізнання історії людства.
Таким є постулат цивілізованого світу, до якого прилучилася і Україна, створивши систему законодавчих процедур, вміщених у Законі України «Про охорону археологічної спадщини».
Головним інструментом охорони пам’яток археології в процесі забудови в Україні, як і в інших Європейських країнах, і є наукова археологічна експертиза земельної ділянки на предмет наявності чи відсутності історичного культурного шару та його дослідження, в разі потреби перед забудовою.
Без сумніву, у випадку прийняття цього антидержавного, антиукраїнського, по суті, злочинного по відношенню до культурно-історичної спадщини законодавчого акту, Україна має шанс знову відзначитися «оригінальністю» у цивілізованому світі.
Дивує цинізм, односторонність, безоглядність авторів Закону, що лобіюють будівельну індустрію.
Ніякою метою не можна оправдати знищення національного надбання українців — їх історії.
Просимо Вас, високошановний пане Президенте, шляхом повторного вето зняти з Закону підпункт 19 пункту 11 розділу V «Прикінцеві положення», яке відміняє ст. 91 Закону України «Про охорону археологічної спадщини».
«Не можна допустити, щоб господарська діяльність ставила під загрозу інтереси збереження культурної спадщини», — сказав Президент України у своєму виступі на Засіданні Гуманітарної Ради при Президентові України 22 грудня 2010 року.
Сподіваємося, що Ви, пане Президенте, дотримаєтеся своїх слів.

Голова спілки, доктор історичних наук, професор Д.Н. Козак
Секретар Е.А. Кравченко

24.02.2011



Комментарий к обсуждению закона «О регулировании градостроительной деятельности» доктора философии, бывшего стипендиата фонда А. Гумбольта в Украине Эльке Кайзер (ФРГ)

В последнее время в Германии мы наблюдаем за развитием событий в Украине, связанных с обсуждением и принятием Закона «О регулировании градостроительной деятельности», и видим, что в отношении археологического наследия складывается воистину угрожающая ситуация. Ведь долгие годы в государстве формировалась система выявления и охраны археологических памятников на местах будущих строек. К сожалению, сейчас ей грозит полное уничтожение. Это следует из сути нового Закона, которым археологическая экспертиза перед началом строительства просто не предусматривается. Очень странно, что она представлена сейчас как сугубо административная услуга.
Очевидно, что при подготовке Закона его разработчики не прислушались к мнению профессиональных археологов. Складывается впечатление, что Президент Украины не получил достаточно информации относительно реальной угрозы, которая грозит археологическим памятникам в том случае, если произойдет отмена археологической экспертизы.
Украина приняла на себя ряд конкретных обязательств по охране культурного и археологического наследия, ратифицировав Европейскую конфенцию «Об охране археологического наследия». Нынешний Закон прямо противоречит этой Конфенции. Его принятие — просто нелогичное решение, которое не будет понято профессиональными археологами Европейского Сообщества и всего мира.

17.02.2011


Коментар до обговорення закону «Про регулювання містобудівної діяльності» канд. іст. наук Юрія Рассамакіна, члена Європейської Асоціації Археологів, члена-кореспондента Німецького археологічного інституту

Археологічній спадщині України, якою і так не дуже опікується держава, загрожує швидке знищення за допомогою тієї ж держави. Не враховуючи прийняті закони про охорону культурної та археологічної спадщини, а також міжнародні зобов’язання, активно лобіюється до прийняття Закон «Про регулювання містобудівної діяльності», в якому скасовується археологічна експертиза. Це створює умови для безконтрольного знищення пам’яток археології в зонах будівництва. Можна уявити результати, якщо навіть при діючих законах відбувалося безкарне знищення пам’яток. На жаль, до протестів фахівців та багатьох людей, які переймаються збереженням спадщини минулого, влада не прислуховується.
В європейських країнах існують вироблені роками стандарти по відношенню до збереженню власного минулого. Очевидно, стандарти в Україні інші.
Одним з основних завдань Європейської Асоціації Археологів, зокрема, є контроль над дотриманням в країнах Європи зобов’язань по охороні і дослідженню археологічних пам’яток. Не виключаю, що в разі прийняття Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» в тому вигляді, який він має зараз, зневага влади до збереження археологічної спадщини в Україні може набути міжнародного розголосу.
Зруйнувати завжди легше, тим більше, що для цього потрібні лише нардепівські картки. Потім можна прийняти новий закон, але зруйновані пам’ятки повернути буде неможливо.

17.02.2011


ГОРА НАРОДИЛА МИШУ

коментар нар. деп. України Івана Зайця

Вето Президента В.Януковича на Закон «Про регулювання містобудівної діяльності» є технологією гри в «доброго царя». Це — не вето. Це — гра у вето.


Президент пропонує поправки лише до кількох статей, які кричуще суперечать Конституції України або категорично не сприймаються громадськістю. Однак поправки Президента не зачіпають самої ідеології Закону, неприйнятної в багатьох моментах з огляду на вже існуючі в демократичних державах управлінські моделі, український досвід містобудування та права громадян. Пропозиції Президента суттєво не покращують новий Закон. Руйнівний потенціал цього Закону не зменшиться навіть після їх прийняття.

Президент зробив вигляд, що дослухався до думки громадськості, яка, на відміну від урядовців та парламенту, на перше місце ставить національні інтереси, інтереси місцевих громад та громадян, а не інтереси соціально безвідповідального олігархічного бізнесу. Після цинічного ухвалення Закону парламентом відбулися неодноразові пікетування Адміністрації Президента обуреними громадянами з вимогою заветувати його в цілому. Аналогічні письмові звернення направили до Президента представники десятків, якщо не сотень, громадських об’єднань, вчені НАН України. Проігнорувати повністю вимоги громадськості Президент не наважився, але, по-суті, відмовився піти супротив тих, хто лобіював цей Закон.

У вступній частині своїх зауважень Президент справедливо зазначає, що «зміна існуючого порядку регулювання у цій сфері (містобудівній діяльності — І.З.) має здійснюватись виважено та збалансовано, ураховуючи інтереси як забудовників, так і громадян, територіальних громад та держави...». Президент визнає, що «Закон ... у запропонованій редакції не вирішує зазначених завдань, зокрема, щодо збалансованості інтересів суб’єктів містобудування, а в окремих випадках прямо порушує гарантовані Конституцією України права громадян, місцевого самоврядування». Президент вимушений був визнати, що Закон суттєво погіршує державне регулювання містобудівної діяльності, а також нехтує цілою низкою конституційних прав громадян та інтересами суспільства.

Законом знищено цілу низку важливих владних та громадських інститутів, зокрема, інститути екологічної, археологічної та інших експертиз, інститут громадських слухань, а інститут контролю за будівництвом державно-архітектурною інспекцією перетворюється на фікцію. Але ж інститути експертиз та громадських слухань, як і контролю, формувалися роками. І на практиці вони виявили свою високу ефективність, особливо громадські слухання, які фактично перетворилися в інститут об’єктивної комплексної експертизи будівельних проектів.

Можна констатувати, що Президент не взяв ним же встановленої у вступній частині пропозицій планки вимог до нового Закону. Проілюструємо це конкретними прикладами.

Перше. Президент України пропонує нову редакцію статті 21, яка регламентує громадське обговорення. Просте зіставлення предмету громадського обговорення, викладеного в пропозиціях Президента, з предметом громадського обговорення, визначеного в поки що діючому Законі України «Про планування і забудову територій», показує, що Президент В.Янукович далеко не відійшов від того руйнівного задуму, який міститься в новому Законі «Про регулювання містобудівної діяльності». Навіть після прийняття пропозицій Президента України вже не будуть проводитися громадські слухання щодо окремих об’єктів містобудування, на рівні яких саме й виникають конкретні проблеми для громадян і які породжують найбільшу зацікавленість громадськості та напругу в суспільстві.

Тривала історія «містобудівних війн» довела, що лише під час громадських слухань конкретних будівельних проектів виявлялися грубі порушення чинного законодавства, які допустили архітектори разом із державними погоджувальними органами. Так, якраз на громадських слуханнях в 2007 році було викрито і зафіксовано у протоколі недопустимі порушення державних будівельних норм допущені під час проектування торгово-офісного центру на вулиці Б. Хмельницького, 7 у Києві над станцією метро «Театральна». Тепер про це скандальне будівництво знає вся Україна. Громадські слухання зупинили руйнацію історичної садиби із чотирьох будинків-пам’яток на вулиці Пушкінській, 35-37 у місті Києві та не допустили будівництва елітної багатоповерхівки з підземним паркінгом і басейнами на даху на перетині Пейзажної алеї та Десятинного провулка в самому серці заповідника «Стародавній Київ». Таких прикладів можна навести багато.

Якщо владні погоджувальні органи забудовник міг офіційно купити і отримати бажане погодження, то громадські слухання йому залишалося тільки сфальшувати. Так, не отримавши згоди мешканців на спорудження висотної будівлі по вулиці О.Гончара, 17—23 у буферній зоні пам’ятки ЮНЕСКО, забудовник в 2008 році організував такі громадські слухання, де не були присутні мешканці житлових будинків, прилеглих до ділянки будівництва. В результаті Україна отримала міжнародний скандал, який ледве не закінчився включенням Святої Софії до «чорного списку» ЮНЕСКО. Деколи органи МВС навіть порушували кримінальні справи по фактах фальшування громадських слухань (наприклад, у місті Києві на вул. Лук’янівській 77, де у внутрішньо будинковому просторі забудовник намагався на місці дитячого майданчика звести висотку).

Так вже склалося в нашій країні, що тільки громадські слухання, проведені щодо конкретних об’єктів містобудування, стали дієвим інструментом збереження природного довкілля та історичного ландшафту древніх міст, а також перешкодою для вакханалії забудовників. Допущену фатальну помилку мав би виправити Президент, відновивши в Законі інститут громадських слухань в повному обсязі.

Пропозиція ж Президента зводиться до того, що предметом громадських слухань (обговорення) мають бути лише генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій. Ця пропозиція ще була б прийнятною, якби ці плани були в усіх населених пунктах. Однак, якщо міста ще мають генеральні плани, то планів зонування та детальних планів території немає навіть в м. Києві. В таких умовах Закон «Про регулювання містобудівної діяльності» і в редакції Президента України робить, по-суті, інститут громадського обговорення фіктивним, мертвим.

Цей висновок підтверджується також і аналізом пропозицій Президента в частині правового регулювання таких важливих питань, як порядок проведення громадського обговорення, перелік осіб-учасників громадського обговорення, зміст та обсяг прав фізичних осіб, механізми забезпечення гарантованих Конституцією прав на безпечне для життя і здоров’я довкілля (ст. 50 Конституції України), наслідки непроведення таких слухань. Зокрема, як в Законі «Про регулювання містобудівної діяльності», так і в пропозиціях Президента, визначення порядку проведення громадських слухань виводиться з законодавчого рівня та віддається на розсуд Кабінету Міністрів України. А це суттєво понижує рівень захищеності прав громадян.

Крім того, якщо нині, відповідно до діючого законодавства, мають враховуватись інтереси громадян, які проживають не тільки на території, до якої розробляється проектна містобудівна документація, але й на суміжній, то за пропозиціями Президента «суміжників» вже не існує.

Друге. Питання експертиз (екологічної, археологічної тощо).

Президент України не тільки не відновлює інститут експертиз проектної документації на будівництво (зокрема екологічної, санітарно-епідеміологічної, ядерної та радіаційної безпеки, археологічної), а пропонує цілком неприйнятний і насправді корупційний механізм вирішення проблеми, породженої прийняттям нового Закону «Про регулювання містобудівної діяльності». Президент В.Янукович запропонував замість попередньої експертизи ввести так звану «персоніфіковану відповідальність суб’єктів містобудівної діяльності» за негативні наслідки спричинені допущеними порушеннями при проектуванні та будівництві об’єктів містобудування.

Така пропозиція демонструє повне нерозуміння Президентом суті самого інституту експертизи і є ні чим іншим як підміною понять та пересмикуванням суті проблеми, яка поки що ефективно вирішується чинним законодавством.

Якщо експертиза спрямована на запобігання порушень на початкових етапах будівельної діяльності і недопущення потенційної шкоди (можливих екологічних збитків і катастроф, знищення археологічних пам’яток тощо), то запропонований Президентом механізм є відповідальністю постфактум, «биттям по хвостах», коли шкоди вже завдано і наслідки часто вже неможливо виправити.

Весь цивілізований світ давно перейшов до принципу запобігання, упередження шкідливих дій. Саме на це спрямоване все міжнародне законодавство, зокрема в екологічній сфері та сфері збереження культурної спадщини. Саме ці підходи ми зобов’язані реалізовувати в своєму національному законодавстві. Але цього не розуміє ні наш великий бізнес, ні уряд, ні Президент, ні весь правлячий режим.

Текст пропозицій Президента свідчить про абсолютно абсурдне розуміння владою цілком прозорого інституту експертизи як, начебто, джерела «корупційних ризиків». Якраз навпаки, запропонований В.Януковичем механізм кінцевої відповідальності по факту дозволятиме владі брати неугодний бізнес «на гачок» та сприятиме розвитку корупції. Адже, в таких умовах бізнес просто буде вимушений відкуповуватися від притягнення до правової відповідальності за вже нанесену шкоду (збитки).

Третє. Дивно, що у своїх пропозиціях до вето Президент ігнорує питання відновлення контролю за будівництвом, який цим Законом скасовується для всіх об’єктів містобудування І—ІІІ категорії складності. А чи виправдано в такому випадку існування окремої Державної архітектурно-будівельної інспекції? Чи не доцільніше з метою економії бюджетних коштів переформувати його у відділ при Мінрегіонбуді?

Після введення в дію Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» ситуація в галузі містобудування стане ще більш некерованою, оскільки архітектурно-будівельний контроль будівельних проектів для значної частини об’єктів скасовується, а задеклароване законопроектом регулювання через зонінг сьогодні неможливе, оскільки фактично відсутнє по всій території України.

Вже цих прикладів, а їх можна було б навести значно більше, досить, щоб переконатися, що дане вето Президента В.Януковича є фікцією та є політтехнологією «випускання пари», спрямованою на створення видимості начебто конструктивної реакції влади на обурення громадян щодо нового суто лобістського, антиконституційного і антидемократичного закону. Замість обов’язкового для демократичного суспільства збалансування інтересів тріади – держави, бізнесу та громадськості – маємо фактичне усунення громадськості від впливу на суспільно важливі рішення та ганебну змову соціально безвідповідального олігархічного бізнесу з владою.

15.02.2011


НАВЧІТЬСЯ ЧУТИ!

17 лютого в четвер Верховна Рада України планує розглянути законопроект про регулювання містобудування з поправками від Президента України.
Незважаючи на те, що громадськості удалося досягти вето даного законопроекту Януковичем, однак внесені зміни не відобразили суспільних потреб.
Влада не почула народ — закон про містобудування так і лишився «вердиктом голодомору» та «законом для забудовників».
Тому в четвер 17 лютого о 13:30 під Верховною Радою України відбудеться громадська акція «Навчіться чути!». Громадські активісти, жителі Києва, екологи та археологи передадуть депутатам посилку з вимогами до закону, а також засобами, які допоможуть почути людей. Громадяни не мають наміру здаватися і тепер спільними зусиллями будуть домагатися втілення у життя сформульованих вимог.
На разі, громадські активісти, представники ініціативних груп, що борються з варварськими забудовами, екологи та археологи сформували спільні вимоги до того як має відбуватися містобудування. Вони наступні:
1. До виділення землі під забудову має бути проведена археологічна експертиза (якщо треба — розкопки) та складений детальний план забудови території. Проект цього плану має бути обговорений з громадою. Виділення землі під житлову забудову в межах міських парків, скверів і лісів забороняється.
2. Після затвердження детального плану забудови, що визнає зокрема кількість будинків та їхню поверховість, влада може виставляти землю на відкриті торги. Переможець на торгах повинен отримати екологічну експертизу свого проекту та згоду мешканців прилеглих житлових будинків. Лише після цього угода про продаж / оренду землі під забудову набуває чинності.
3. Гроші за експертизи сплачують покупці / орендатори землі, але через мерію. Напряму вони не замовляють висновки археологів та екологів — замовником їхніх експертиз виступає влада. При цьому в законодавство вноситься норма про кримінальну відповідальність експертів за фальсифікацію висновків.
4. Закон «Про регулювання містобудівної діяльності» має набути чинності лише в умовах:
а) повноцінного наповнення і оприлюднення Державного реєстру нерухомих пам’яток України зі створенням та занесенням в кадастр охоронних зон навколо внесених об’єктів;
б) включення до кадастру усіх територій, що мають особливу цінність.
5. Прямо в законі — а не окремим документом як пропонує Віктор Янукович — має бути передбачена відповідальність за порушення правил при будівництві. По-перше, усі порушення мають бути усунені за рахунок забудовників — включно із знесенням незаконного будівництва. По-друге, посадові особи та керівники забудови мають нести кримінальну відповідальність за порушення. По-третє, компанія-замовник будівництва має сплачувати штрафи за порушення - до 100 тисяч неоподаткованих мінімумів.
Сформований перелік вимог громадян до законопроекту зігноровано.
«Закон для забудовників» не дає відповідь на проблему відповідальності забудовника, ігнорує екологічну та археологічну експертизу, а також громадські слухання щодо конкретних забудов.
Замість конструктивного діалогу і цивілізованого вирішення суспільних проблем, влада, на жаль, вирішила прийняти до уваги лише комерційний інтерес забудовників.

Організатори:

Громадський рух «Збережи старий Київ»
Всеукраїнська екологічна ліга
Ініціативні групи мешканців Києва по захисту від незаконних забудов
Громадська організація «Видибай-захист водойм та берегів»
Українська екологічна асоціація «Зелений світ»
Національний екологічний центр України
«Свідомо»

15.02.2011


ЗВЕРНЕННЯ СПІЛКИ АРХЕОЛОГІВ УКРАЇНИ ДО ДЕПУТАТІВ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Тринадцятого січня 2011 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності». Пункт 19 Перехідних положень Закону містить речення, яке вилучає з Закону України «Про охорону археологічної спадщини» статтю 91. Це означає, що з прийняттям закону в нашій державі більше не існує археологічної експертизи відводів земельних ділянок. Українські археологи зверталися до Президента України з проханням накласти вето на новий Закон, попереджували про небезпечні для держави наслідки, які є неминучими через скасування археологічних експертиз.
Президент України В.Ф. Янукович 4 лютого 2011 року наклав вето на Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» і подав у Верховну Раду пропозиції по поліпшенню його змісту. Нажаль, пропозиції Президента України не містили поправок, які стосувалися б проблеми скасування процедур, пов’язаних з охороною і дослідженням пам’яток археології. У зв’язку з цим у археологів України виникає занепокоєння, що текст пункту 19 перехідних положень залишиться незмінним і при новому розгляді тексту Закону «Про регулювання містобудівної діяльності».
Археологи України ще раз нагадують народними депутатам України про ті наслідки, які настануть для держави в разі знищення археологічної експертизи:

У найближчий час під ніж бульдозерів і скреперів попадуть тисячі археологічних пам’яток, що призведе до унеможливлення подальшого повноцінного вивчення давньої історії України.

При нищенні цих пам’яток отримають надзвичайний зиск грабіжники, так звані «чорні археологи», які миттєво домовляться з забудовниками про спільну діяльність під час руйнування пам’яток, які за новим Законом залишаються незахищеними.

Держава, крім збитків, пов’язаних з руйнуванням науки, понесе й значні матеріальні збитки, адже кожна пам’ятка археології має грошову оцінку. Вже в перший рік дії Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» ці збитки досягнуть 9—10-значних цифр.

Пошириться практика відводів земельних ділянок під фіктивне будівництво. Метою таких відводів буде набуття вільного доступу до пам’яток археології, їх пограбування.

Вже протягом року припиняться всі археологічні дослідження, пов’язані з розкопками давніх поселень і могильників, які знаходяться на територіях, які потрапили під забудову.

У ситуації, коли будуть згорнуті програми новобудовних досліджень втратять роботу половина кваліфікованих археологів нашої країни, яких зараз і так налічується не більше двохсот. Останнє потягне за собою руйнування української археологічної школи, яка по праву вважається однією з провідних наукових шкіл світу.

Головним результатом прийняття Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» в тому вигляді, в якому він перебуває зараз, навіть якщо будуть прийняті поправки Президента України, стане нищення суспільної моралі, в основі якої лежить повага до історичного минулого нашої країни.

У зв’язку з викладеним, ми пропонуємо депутатам Верховної Ради відмовитися при повторному розгляді Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» від пункту 19 перехідних положень. Ми також наголошуємо, що змінювати законодавство по охороні археологічної спадщини можливо лише тоді, коли буде розроблена нова правова база. Не маючи зараз напрацьованих нових законів, не потрібно змінювати ті, що вже існують.
Ми також звертаємося особисто до Володимира Михайловича Литвина, який є Академіком НАН України, істориком за фахом і краще ніж будь-хто розуміє, які наслідки для вивчення давньої історії України несе нове містобудівне законодавство. Володимир Михайлович, ми просимо Вас не допустити того, щоб Верховна Рада України перетворилася на колективного Герострата української історії.

Голова спілки, докт. іст. наук, професор

Д.Н. Козак

Секретар, канд. іст. наук

Е.А. Кравченко



14.02.2011


ЗВЕРНЕННЯ СПІЛКИ АРХЕОЛОГІВ УКРАЇНИ ДО ДЕПУТАТІВ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Тринадцятого січня 2011 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності». Пункт 19 Перехідних положень Закону містить речення, яке вилучає з Закону України «Про охорону археологічної спадщини» статтю 91. Це означає, що з прийняттям закону в нашій державі більше не існує археологічної експертизи відводів земельних ділянок. Українські археологи зверталися до Президента України з проханням накласти вето на новий Закон, попереджували про небезпечні для держави наслідки, які є неминучими через скасування археологічних експертиз.
Президент України В.Ф. Янукович 4 лютого 2011 року наклав вето на Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» і подав у Верховну Раду пропозиції по поліпшенню його змісту. Нажаль, пропозиції Президента України не містили поправок, які стосувалися б проблеми скасування процедур, пов’язаних з охороною і дослідженням пам’яток археології. У зв’язку з цим у археологів України виникає занепокоєння, що текст пункту 19 перехідних положень залишиться незмінним і при новому розгляді тексту Закону «Про регулювання містобудівної діяльності».
Археологи України ще раз нагадують народними депутатам України про ті наслідки, які настануть для держави в разі знищення археологічної експертизи:

У найближчий час під ніж бульдозерів і скреперів попадуть тисячі археологічних пам’яток, що призведе до унеможливлення подальшого повноцінного вивчення давньої історії України.

При нищенні цих пам’яток отримають надзвичайний зиск грабіжники, так звані «чорні археологи», які миттєво домовляться з забудовниками про спільну діяльність під час руйнування пам’яток, які за новим Законом залишаються незахищеними.

Держава, крім збитків, пов’язаних з руйнуванням науки, понесе й значні матеріальні збитки, адже кожна пам’ятка археології має грошову оцінку. Вже в перший рік дії Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» ці збитки досягнуть 9—10-значних цифр.

Пошириться практика відводів земельних ділянок під фіктивне будівництво. Метою таких відводів буде набуття вільного доступу до пам’яток археології, їх пограбування.

Вже протягом року припиняться всі археологічні дослідження, пов’язані з розкопками давніх поселень і могильників, які знаходяться на територіях, які потрапили під забудову.

У ситуації, коли будуть згорнуті програми новобудовних досліджень втратять роботу половина кваліфікованих археологів нашої країни, яких зараз і так налічується не більше двохсот. Останнє потягне за собою руйнування української археологічної школи, яка по праву вважається однією з провідних наукових шкіл світу.

Головним результатом прийняття Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» в тому вигляді, в якому він перебуває зараз, навіть якщо будуть прийняті поправки Президента України, стане нищення суспільної моралі, в основі якої лежить повага до історичного минулого нашої країни.

У зв’язку з викладеним, ми пропонуємо депутатам Верховної Ради відмовитися при повторному розгляді Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» від пункту 19 перехідних положень. Ми також наголошуємо, що змінювати законодавство по охороні археологічної спадщини можливо лише тоді, коли буде розроблена нова правова база. Не маючи зараз напрацьованих нових законів, не потрібно змінювати ті, що вже існують.
Ми також звертаємося особисто до Володимира Михайловича Литвина, який є Академіком НАН України, істориком за фахом і краще ніж будь-хто розуміє, які наслідки для вивчення давньої історії України несе нове містобудівне законодавство. Володимир Михайлович, ми просимо Вас не допустити того, щоб Верховна Рада України перетворилася на колективного Герострата української історії.

Голова спілки, докт. іст. наук, професор

Д.Н. Козак

Секретар, канд. іст. наук

Е.А. Кравченко



14.02.2011


Звіт про акцію протесту

Справа Прометеїв опинилася у надійних руках геростратів
У понеділок 17 січня у Києві біля Адміністрації Президента відбулася спільна акція протесту проти введення в дію закону «Про регулювання містобудівної діяльності» № 7418. У акції взяли участь археологи, екологи, історики, музейники, краєзнавці, науковці і громадськість. На наш заклик відгукнулися і кияни, яким не байдужа доля нашої національної спадщини.
Як відомо, 13 січня Верховною Радою України 296 голосами було прийнято закон, за яким будівельним компаніям дозволено проводити будівництво без будь-яких погоджень і наукових експертиз. Під варварське знищення підпадають тисячі археологічних пам’яток у всіх містах і міських зонах України, які ще не відкриті або відкриті, але не включені у реєстри пам’яток місцевого і національного значення. Закон підтримали фракції Партії регіонів, комуністи, позафракційні, а також П. Мовчан і В. Яворівський.

Під час акції було зібрано підписи проти впровадження цього закону, які було передано до Адміністрації Президента із вимогами ветувати варварський закон. Ніхто із Адміністрації до нас не вийшов. Щоправда, коментар уряду у СМІ був відповідний — там зібралася купка невігласів. Тобто в нашому уряді, який обирався народом, вважають членів-кореспондентів, професорів, докторів і кандидатів наук, наукових співробітників, викладачів ВИШів, музейників неволодіючими питаннями у власній галузі знань. А як же вони тоді відносяться до Президента?
Українська влада наслідує Герострата, який навмисне спалив храм Артеміди в Ефесі задля того, щоб прославитися. Треба віддати йому належне — він відомий дотепер. Чи знаємо ми приклад більш ницої слави? Наскільки треба бути невпевненими у собі, слабкими людьми, щоб таким чином стверджувати владу? Чи можна думати, що таким чином можна досягти позитивного результату? Невже ніхто ніколи не замислюється про конечність життя? Археологи за своє життя розкопують чимало могил. У варварських суспільствах туди разом із покійником клали усе його багатство, щоб покійний забрав його із собою в інший світ. Можемо авторитетно заявити: жодного разу не забрав! Як закопали, так і лежить, якщо свої ж прагматики не пограбували після похорон.
Ми звертаємося до української громадськості за підтримкою. Археологічні пам’ятки належать народу України, ми боремося не за власну, а за державну власність і національну спадщину.

Евеліна Кравченко
19.01.2011



Сторінка 32 з 33

Пошук

Контакти

spilka.arch.ukraine@gmail.com
Ми в соцмережах

Поточний проєкт Спілки

Сплата членських внесків

Корпоративна карта Приватбанку для сплати внесків 4246 0010 6613 5355
Детальніше

Інтернет-ресурси

YouTube-канал "Per Áspera"
Молодий український YouTube канал, що розповідає про медицину, природничі науки, їх минуле та сучасне. Тут вам просто і цікаво розкажуть про хвороби, як вони поширювалися в світі, як хворіли та лікували в давнину чи не такі вже й далекі часи. Канал руйнує міфи про медичні знання та медичну освіту, що іноді сильно «укорінилися в свідомості». Канал буде цікавий не лише тим, хто цікавиться історією, але і тим, хто вивчає медицину, фармакологію. Адже ведучий — викладач Львівського Медичного Університету, дослідник медицини Стас Дем'янчук.

WAS: Популярна історія
Цей ресурс створений для розвінчання міфів, що світом править містика, щось надприродне та паранормальне. Автори доводять, що історію роблять люди, котрі не завжди чинять правильно та логічно, а ми через віки намагаємося їх зрозуміти. Канал «WAS: Популярна історія» розповідає про маловідомі історії, яскравих персонажів, важливі події.

Stratum plus
Архів журналу "Stratum plus".

Історичний вебінар \ Historical Webinar
Канал презентує тематичні доповіді фахових істориків, конференції, огляд книжок та історичних фільмів, що висвітлюють, насамперед, різні періоди історії України, Польщі, РФ, інших держав Центральної та Східної Європи, питання українсько-польських, українсько-білоруських та українсько-російських взаємин.

Германо-слов'янська археологічна експедиція ХНУ ім В.Н. Каразіна
Український пам’яткоохоронний інтернет-ресурс.

Ви знаходитесь тут: Головна