Всеукраїнська громадська організація «Спілка археологів України» висловлює глибоку стурбованість за долю культурної спадщини України у зв’язку з підготовкою Міністерством регіонального розвитку та будівництва проекту Закону України «По регулювання містобудівної діяльності».
У пропонованому Законі встановлені норми (ст. 20, ст. 37, Перехідні положення п. 20, 25), які повністю виключають участь державних органів охорони культурної спадщини наукових установ держави у містобудуванні, а отже, під загрозою знищення опиниться вся археологічна спадщина держави.
Переслідуючи цілком зрозумілу мету — спростити процес підготовки до будівництва — автори законопроекту вирішили діяти за методом «бульдозера» — ліквідувати все, що стоїть на цьому шляху.
А стоїть, в першу чергу, неоціниме багатство українців — їх культурна спадщина, втілена у пам’ятках археології та архітектури.
Для розробників проекту закону, ніякого значення немає низка законодавчих актів України про охорону культурної спадщини, яка розроблялася десятиліттями, в тому числі і щойно прийняті діючою сьогодні Верховною радою. Вони їх пропонують, без будь-яких підстав, ліквідувати. Бо треба будувати.
Авторам законопроекту на заваді не стоять навіть міжнародні зобов’язання України, зокрема, Європейська конвенція «Про охорону археологічної спадщини». Ця конвенція прямо вимагає у держав, що приєдналися, запровадження процедур (наглядових, наукових) у політиці планування забудови міської та сільської території, культурного розвитку. Цією конвенцією міжнародна спільнота покладає відповідальність за охорону археологічної спадщини безпосередньо на державу-учасницю, оскільки, на їх переконання, археологічна спадщина є головним елементом пізнання історії людства.
Таким є постулат цивілізованого світу, до якого прилучилася і Україна, створивши систему законодавчих процедур, вміщених у законах України «Про охорону культурної спадщини», «Про охорону археологічної спадщини», «Земельний кодекс України» тощо. Їх пропонується у перехідних положеннях проекту Закону ліквідувати.
Головним інструментом охорони пам’яток археології в процесі забудови в Україні, як і в інших Європейських країнах, є наукова археологічна експертиза земельної ділянки на предмет наявності чи відсутності історичного культурного шару та його дослідження, в разі потреби перед забудовою (ст. 9' Закону України «Про охорону археологічної спадщини»).
Цей інструмент у проекті Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» пропонується також зняти. Автори наважилися навіть на відміну самого поняття «археологічна експертиза» у пам’яткоохоронному законодавстві України.
Пропонується також вилучити слово «будівельних» у погоджувальних статтях пам’яткоохоронного законодавства, що свідчить про намагання надати особливі привілеї будівельному бізнесу. На жаль, ціною знищення історії України.
Без сумніву, у випадку прийняття цього антидержавного, антиукраїнського, по суті, злочинного по відношенню до культурно-історичної спадщини законодавчого акту, Україна має шанс знову відзначитися «оригінальністю» у цивілізованому світі.
Дивує цинізм, односторонність, безоглядність авторів законопроекту, що лобіюють будівельну індустрію.
Ніякою метою не можна оправдати знищення національного надбання українців — їх історії.
Вимагаємо вилучення з тексту проекту Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» положень, які мають характер наруги над історичною спадщиною України (статті 20, 37; пункти 20, 25 перехідних положень).
Проект Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» розглядається у прискореному режимі Верховною Радою України:
- комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства (Голова Рибак В.В.);
- комітет з питань європейської інтеграції (Голова Тарасюк Б.І.);
- комітет з питань правової політики (голова Міщенко С.Г.).
Спілка археологів України звертається до науковців, інтелігенції, всіх, кому не байдужа доля національної культурної спадщини, висловити своє ставлення до цього «валуєвського» закону та його лобістів. Їх імена — С. Тигіпко, М. Бродський, В. Яцуба, Л. Скорик.

Правління

Всеукраїнська громадська організація «Спілка археологів України» висловлює глибоку стурбованість за долю культурної спадщини України у зв’язку з підготовкою Міністерством регіонального розвитку та будівництва проекту Закону України «По регулювання містобудівної діяльності».
У пропонованому Законі встановлені норми (ст. 20, ст. 37, Перехідні положення п. 20, 25), які повністю виключають участь державних органів охорони культурної спадщини наукових установ держави у містобудуванні, а отже, під загрозою знищення опиниться вся археологічна спадщина держави.
Переслідуючи цілком зрозумілу мету — спростити процес підготовки до будівництва — автори законопроекту вирішили діяти за методом «бульдозера» — ліквідувати все, що стоїть на цьому шляху.
А стоїть, в першу чергу, неоціниме багатство українців — їх культурна спадщина, втілена у пам’ятках археології та архітектури.
Для розробників проекту закону, ніякого значення немає низка законодавчих актів України про охорону культурної спадщини, яка розроблялася десятиліттями, в тому числі і щойно прийняті діючою сьогодні Верховною радою. Вони їх пропонують, без будь-яких підстав, ліквідувати. Бо треба будувати.
Авторам законопроекту на заваді не стоять навіть міжнародні зобов’язання України, зокрема, Європейська конвенція «Про охорону археологічної спадщини». Ця конвенція прямо вимагає у держав, що приєдналися, запровадження процедур (наглядових, наукових) у політиці планування забудови міської та сільської території, культурного розвитку. Цією конвенцією міжнародна спільнота покладає відповідальність за охорону археологічної спадщини безпосередньо на державу-учасницю, оскільки, на їх переконання, археологічна спадщина є головним елементом пізнання історії людства.
Таким є постулат цивілізованого світу, до якого прилучилася і Україна, створивши систему законодавчих процедур, вміщених у законах України «Про охорону культурної спадщини», «Про охорону археологічної спадщини», «Земельний кодекс України» тощо. Їх пропонується у перехідних положеннях проекту Закону ліквідувати.
Головним інструментом охорони пам’яток археології в процесі забудови в Україні, як і в інших Європейських країнах, є наукова археологічна експертиза земельної ділянки на предмет наявності чи відсутності історичного культурного шару та його дослідження, в разі потреби перед забудовою (ст. 9' Закону України «Про охорону археологічної спадщини»).
Цей інструмент у проекті Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» пропонується також зняти. Автори наважилися навіть на відміну самого поняття «археологічна експертиза» у пам’яткоохоронному законодавстві України.
Пропонується також вилучити слово «будівельних» у погоджувальних статтях пам’яткоохоронного законодавства, що свідчить про намагання надати особливі привілеї будівельному бізнесу. На жаль, ціною знищення історії України.
Без сумніву, у випадку прийняття цього антидержавного, антиукраїнського, по суті, злочинного по відношенню до культурно-історичної спадщини законодавчого акту, Україна має шанс знову відзначитися «оригінальністю» у цивілізованому світі.
Дивує цинізм, односторонність, безоглядність авторів законопроекту, що лобіюють будівельну індустрію.
Ніякою метою не можна оправдати знищення національного надбання українців — їх історії.
Вимагаємо вилучення з тексту проекту Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» положень, які мають характер наруги над історичною спадщиною України (статті 20, 37; пункти 20, 25 перехідних положень).
Проект Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» розглядається у прискореному режимі Верховною Радою України:
- комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства (Голова Рибак В.В.);
- комітет з питань європейської інтеграції (Голова Тарасюк Б.І.);
- комітет з питань правової політики (голова Міщенко С.Г.).
Спілка археологів України звертається до науковців, інтелігенції, всіх, кому не байдужа доля національної культурної спадщини, висловити своє ставлення до цього «валуєвського» закону та його лобістів. Їх імена — С. Тигіпко, М. Бродський, В. Яцуба, Л. Скорик.

Правління

Нещодавно до Інституту археології НАНУ та Київського осередку САУ від ростовських археологів надійшла вкрай тривожна інформація. Нам повідомляють про те, що територія Лівенцівського археологічного комплексу біля Ростова-на-Дону опинилася перед загрозою забудови. Рішення, яким надано право на будівництво тут сучасних котеджів, вочевидь незаконне. Звертає на себе увагу, що ситуація повністю є тотожною до тих, що також мають місце в Україні.
Головною складовою комплексу є всесвітньо відома Лівенцівська фортеця. Її досліджував наш спілчанин, на жаль вже покійний, С.Н. Братченко. Отже, ми аж ніяк не можемо бути осторонь того, що відбувається. Перелік наших реальних можливостей впливати на стан справ у Російській Федерації є вкрай обмеженим, але слово з нашого боку не буде зайвим. Отже прийняте рішення звернутися до губернатора Ростовської обл. В.Ю. Голубєва з листом, що наводиться нижче.

АРХЕОЛОГИЧЕСКОЕ НАСЛЕДИЕ ДОЛЖНО ПРИНАДЛЕЖАТЬ НАРОДАМ РОССИИ, А НЕ МАРОДЕРАМ, ПЕРЕКУПЩИКАМ И «КОЛЛЕКЦИОНЕРАМ»

ОТКРЫТОЕ ПИСЬМО ПРЕЗИДЕНТУ И ПРЕМЬЕР-МИНИСТРУ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ

Уважаемые господин Президент и господин Премьер-министр!

Археологи России очень обеспокоены тем, что уже третье десятилетие в России продолжается стихийное разграбление археологических памятников, приобретшее сначала характер эпидемии, а теперь, после массового появления дешевых металлодетекторов, уже и пандемии. Пройдет несколько лет и от археологического наследия нашей страны не останется ничего, кроме изрытой ямами земли и вырванных из археологического контекста, а потому практически бесполезных для науки предметов, к тому же находящихся «в частном владении». Достижения технического прогресса ускоряют деградацию бережного отношения к прошлому в геометрической прогрессии.

В ст. 44.3 Конституции РФ сказано: «Каждый обязан заботиться о сохранении исторического и культурного наследия, беречь памятники истории и культуры». Но эти высокие и правильные слова тонут в море рекламы кладоискательства, проплаченной производителями и продавцами металлопоисковой техники. Лишь только сходит снег, как «на дело» в поля высыпает орда «металлопоисковиков», «черных копарей», «кладоискателей», «любителей археологии» и т. п., для которых писан лишь один закон — личной наживы. Это уже не тысячи — это десятки тысяч человек, постоянно «промышляющих» таким совершенно невообразимым еще 30 лет назад способом.
Затем археологические артефакты из грабительских «разведок» и «раскопок» многократно перепродаются, вырастая в цене в сотни раз, массово оседают в частных коллекциях и не менее массово контрабандой вывозятся за рубеж. Владельцы коллекций уже стремятся к легализации — устраивают выставки, издают сборники своих коллекций и всячески пропагандируют в СМИ свою деятельность. В России сложился вертикально интегрированный криминальный бизнес, пытающийся позиционировать себя в глазах общественности в качестве «альтернативной археологии» и придать себе общественное значение. Этот криминальный бизнес представляет несомненную угрозу национальным интересам Российской Федерации.
Российское законодательство, правоприменительная и судебная практика в современных быстро меняющихся условиях не способны адекватно противодействовать незаконным археологическим разведкам и раскопкам, а также обороту археологических артефактов. Они складывались в те времена, когда никто и предположить не мог такого невиданного технического прогресса и соответствующего ему размаха грабежа национального археологического наследия. Именно поэтому необходимы жесткие, решительные и незамедлительные меры — иначе будет поздно. В связи с этим призываем вас:
— Указом президента или постановлением правительства приравнять металлодетекторы, георадары и другие средства приборного поиска к спецсредствам с распространением на них соответствующих ограничений и лицензирования в продаже и использовании, как это сделано в большинстве европейских стран;
— Однозначно определить, что археологические артефакты являются государственной собственностью и свободному обороту (обмену, дарению, продаже, покупке, частному коллекционированию) не подлежат, с распространением на незаконный оборот археологических артефактов действия статей УК и КоАП РФ, касающихся незаконной предпринимательской деятельности и незаконной торговли;
— Принять меры законодательного характера для безусловной конфискации археологических артефактов, незаконно изъятых из государственной собственности, не имеющих подтверждения законного происхождения, с целью передачи их в государственный музейный фонд РФ;
— Добавить в УК РФ отдельную статью, либо внести изменения в ст. 243 и 164, введя ответственность за «разрушение археологического памятника», «незаконные археологические разведки и раскопки» и «хищение предметов археологии» соответственно, с дифференцированной ответственностью лиц от запретительно высоких штрафов до реального лишения свободы в зависимости от тяжести содеянного и нанесенного вреда государству;
— Инициировать внесение кардинальных изменений и дополнений в законодательство об охране культурного наследия, полностью привести его в соответствие с положениями недавно ратифицированной Россией Европейской конвенции «Об охране археологического наследия»;
— В соответствии с существующей международной практикой создать специализированную службу наподобие «археологической полиции» или «историко-охранной прокуратуры», обладающую юридическими полномочиями и материальными возможностями для действенной охраны объектов историко-культурного наследия народов России и противодействия незаконному обороту археологических артефактов.
«Страны третьего мира» сегодня с превеликим трудом пытаются получить от своих бывших метрополий хотя бы крохи разбазаренного когда-то национального достояния. Наши потомки и сама история никогда не простят нам, гражданам Великой России, если окажутся в аналогичном положении. Пока еще можно хоть что-то спасти — сделайте это.

С уважением                                                                              Археологи России

24.10.2011

http://www.archaeology.ru/index.html

ЗАЯВА Всеукраїнської громадської організації«Спілка археологів України»

Спілка археологів України висловлює свою підтримку археологам Росії, котрі виступили з відкритим листом Президенту і Прем’єр-міністру Російської Федерації «Археологічна спадщина має належати народам Росії, а не мародерам, перекупникам і «колекціонерам»». Ми повністю солідарні з необхідністю впровадження жорстких заходів зі збереження національного надбання народів країн СНД, в яких після розвалу Радянського Союзу пам’ятки культури і безпосередньо археології стали об’єктом збагачення окремих громадян, які прагнуть не їх збереження, а мають із цього зиск.
В Україні, так само як і в Росії, пограбування пам’яток археології сягнуло величезних масштабів. Введення у законодавство України статей, які мали б створити перепони пограбуванню і руйнуванню пам’яток археології не стало ефективним з огляду відсутності необхідних механізмів їх реалізації.
Культурна й археологічна спадщина має охоронятися державою і належати народу. Ми повністю погоджуємось із висловленими у відкритому листі положеннями і пропонуємо координувати зусилля щодо охорони археологічної спадщини наших народів у подальшій роботі.

Голова правління,
докт. іст. наук                                                                                     Д.Н. Козак
Секретар,
канд. іст. наук                                                                               Е.А.Кравченко

ЗАЯВЛЕНИЕ Всеукраинской общественной организации «Союз археологов Украины»

Союз археологов Украины выражает свою поддержку археологам России, выступившим с открытым письмом Президенту и Премьер-министру Российской Федерации «Археологическое наследие должно принадлежать народам России, а не мародерам, перекупщикам и «коллекционерам»». Мы полностью солидарны с необходимостью принятия жестких мер по сохранению национального наследия народов стран СНГ, в которых после развала Советского Союза памятники культуры и археологии в частности стали объектом обогащения отдельных граждан, которые стремятся не к их сохранению, а используют в собственных корыстных целях.
В Украине, так же как и в России, ограбление памятников археологии достигло огромных масштабов. Введение в законодательство Украины статей призванных создать препятствия ограблению и разрушению памятников археологии не стало эффективным ввиду отсутствия необходимых механизмов их реализации.
Культурное и археологическое наследие должно охраняться государством и принадлежать народу. Мы полностью согласны с высказанными в открытом письме положениями и предлагаем координировать усилия по сохранению археологического наследия наших народов в дальнейшем.

Председатель правления,
докт. ист. наук                                                                                    Д.Н. Козак
Секретарь,
канд. ист. наук                                                                              Э.А. Кравченко

25.10.2011

«… я твердо знаю, что пока сердце его не перестало биться, все его думы и стремления рвались к тому, что составляло сущность его жизни, знаю, что и, умирая, он хранил свою преданность родному Киеву и родной науке, — преданность страстно любящего, убежденного исследователя и честного, глубоко порядочного человека». (Тамара Эрнст. Думая о былом: Страницы воспоминаний)

В Музеї історії Києва відкрилась виставка "В обороні культурної спадщини", присвячена 120-річчю від дня народження видатного українського історика, мистецтвознавця, музеєзнавця, пам’яткоохоронця Ф.Л. Ернста (28.10.1891, Київ — 28.10.1942, Уфа).