У понеділок 1 вересня, у сімдесят п’яту річницю початку Другої світової війни, міжнародною експедицією ДП «Рівненська старовина» (директор Ю. Харковець), ДП «Волинські старожитності» (директор О. Златогорський, Україна) та Радою охорони пам’яті, боротьби та мучеництва (представник докторр Д. Семінська, Республіка Польща) провели ексгумацію солдатів Війська Польського, що загинули у вересні 1939 року внаслідок радянського бомбардування на станції Гайки, нині село Гайки-Ситенські Радивилівського району Рівненської області. В експедиції взяли участь Юрій Харковець, Тарас Верба, Михайло Вашета, Сергій Шабловський, Руслан Форманюк, Анастасія Данилюк та Віталій Затворніцький з боку України та Домініка Семінська, Адам Кучинські та Міхал Семінські з польського боку.

В ході досліджень було виявлено останки 15 вояків, укладених у дві невеликих могили, 5 осіб у могилі №1 та 10 у могилі №2. Поховані мали ознаки численних травм, отриманих очевидно при бомбардуванні. Поховані солдати були разом з військовою формою, про що свідчать численні знахідки ґудзиків, залишків військової форми, ременів та взуття. З особистих речей було виявлено люстерка, монети часів ІІ Речі Посполитої, католицькі хрестики та іконки, а також чотири особистих жетони, що маємо надію дозволять встановити особи похованих. Нажаль всі вони сильно короновані, що значно ускладнює роботу з цим важливим матеріалом. Триває робота з очистки виявлених матеріалів, а також антропологічне дослідження останків загиблих.

Також хочемо подякувати голові Ситенської сільської ради Гуменюку Андрію Дмитровичу в організації та проведенні даного дослідження. Завдяки таким людям та праці дослідників маємо надію буде встановлено імена багатьох невідомих солдатів, що загинули на нашій території в роки Другої світової війни.

Прес-центр ДП "Волинські старожитності"

У Луцьку під час рятівних археологічних досліджень знайшли старі підвали XVII-XVIII століть.

Про це розповів директор державного підприємства «Волинські старожитності» Олексій Златогорський.

За його словами, на вулиці Лесі Українки, 33 будується новий будинок. Археологи проводять там рятівні дослідження. Під час пошуків у шарі глини розкопали підвали будівлі. Характерні особливості знахідки дають можливість припустити, що це споруда XVII-XVIII століть.

За словами археолога, це підвали житлової дерев’яної будівлі. Вона розташовувалася не впритул до самої нинішньої вулиці Лесі Українки, а стояла на віддалі приблизно 20-30 метрів. Це вказує на те, що біля будівлі була якась прилегла територія, двір. Ширина підвалу – 3 метри. Довжина – 4-5.

У стінах підвалу є особливість – ніші для зберігання продуктів. Крім того, в самому підвалі є заглиблений на 1,5 метра погрібець. Імовірно, його використовували як «холодильник», адже в таких спорудах зберігається стабільно низька температура.

Зараз археологи проводять фото та графічну фіксацію. Після завершення наукових робіт будівельники продовжать рити котлован.

Златогорський зазначив, що цінність знахідки полягає в тому, що вона розширює джерельну базу до вивчення історії Луцька.

Нагадаємо, підземна частина історико-культурного заповідника "Старий Луцьк" помережана різними типами підземель.

У експедиції приймали участь Артур Альошин, Володимир Войцехівський, Юрій Мазурик. Виявлено також чисельний матеріал давньоруського періоду. Після його вивчення та обробки археологи будуть робити окремі висновки про те, де ж насправді зароджувався Лучеськ.

Олександр Котис

http://www.volynpost.com/news/38044-u-centri-lucka-arheology-znajshly-stari-pidzemellia ("ВолиньPost")

Ще у квітні 2014 року відповідно до відкритого листа Інституту археології, дозвілу Міністерства культури України, Дозволу на здійснення ексгумації та перепоховання Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій, виданих на ім’я Златогорського Олексія, пошуковий загін «Відродження» ДП «Волинські старожитності» провів пошук та ексгумацію червоноармійців-визволителів Волині, які загинули під час визволення Ковеля. У с. Дольськ Турійського району археологами-пошуковцями було виявлено два невідомих солдата 240 стрілецького полка 117 стрілецької дивізії 69-армії 1-го Білоруського фронту, невідомий солдат-снайпер 69-армії 1-го Білоруського фронту, невідомий офіцер тієї ж армії (під час ексгумації виявлено його ложку з ініціалами «Р.Н.С.»), червоноармієць-кулеметник Биков Даниїл Гаврилович (1900-8.07.1944), родом із Рязані. Ім’я останнього вдалося установити завдяки капсулі смертника, але пошук його ймовірної рідні – ще триває. У с. Миляновичі Турійського району виявлено два невідомих солдата 69-армії 1-го Білоруського фронту, невідомий солдат-кулеметник тієї ж армії.

Останки були тимчасово депоновані, оскільки керівник пошукового загону – Дорофєєнко Вадим Сергійович та ще декілька пошуковців були відкликані до діючої армії. Приймали участь у подіях в Криму, а потім – в АТО. Нещодавно підполковник Дорофєєнко повернувся на 10 днів зі Сходу і вирішив провести урочисте перепоховання останків визволителів Волині. Перепоховання здійснили на День Незалежності України 24 серпня 2014 року на військовому меморіалі біля с. Мощена Ковельського району. Участь у перепохованні взяли пошуківці загону «Відродження», його керівник – Вадим Дорофєєнко, директор ДП «Волинські старожитності» Олексій Златогорський, краєзнавець Геннадій Гулюк, представники Ковельської райдержадміністрації, громади села Мощене. Панахиду відслужив місцевий священник.

«Війна закінчується тоді, коли буде похований останній солдат, - промовив Дорофєєнко. – І  це дуже важливо зрозуміти українцям для виховання і самовиховання - війна у реальності, у наших думках і серцях завершиться тоді, коли ми почнемо шанувати своїх героїв. Минулого і сучасного.»

Пошуковий загін «Відродження» ДП «Волинські старожитності» планує і надалі проводити роботи з пошуку та ексгумації визволителів Ковеля. Але наразі Дорофєєнко знову повертається на фронт в АТО, у полум’я війни… «Дуже прошу владу довести документацію стосовно меморіалу у Мощеній до логічного кінця, тут вже поховано майже 200 солдатів та офіцерів, виявлених нами. — підкреслив Вадим Дорофеєнко. — І прошу друзів, якщо я раптом загину, захищаючи Україну, — поховайте мене тут, у Мощеній, біля цих сиротинушек».

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»