17 травня 2023 року, за ініціативи відділу освіти, культури, молоді та спорту Полтавської районної військової адміністрації було проведено семінар «Збереження культурної спадщини на території Полтавського району». На заході були присутні представники територіальних громад Полтавського району. На семінарі представлено доповіді Олесі Старолат, начальника відділу охорони культурної спадщини Департаменту культури і туризму Полтавської ОВА, Юрія Пуголовка, старшого наукового співробітника «Охоронної археологічної служби України», заступника голови Правління ВГО Спілка археологів України та представників Терешківської й Котелевської територіальних громад.

8 квітня 1921 р. народився відомий археолог Іван Гаврилович Шовкопляс. Досліджені ним верхньопалеолітичні стоянки — Мезин, Добраничівка, Радомишль, Фастівська — увійшли до археологічної скарбниці України. Здобуті ним при розкопках матеріали стали сюжетами для численних наукових розвідок вітчизняних та зарубіжних науковців. Виконані спільно з І. Г. Підоплічком реконструкції будівель із кісток мамонта стали окрасою експозиції Національного науково-природничого музею і родзинкою зарубіжних виставок. Організований ним Археологічний музей Інституту археології свого часу був єдиним подібним закладом та своєрідною сенсацією на теренах екс-СРСР.

Віднині у Путивлі є вулиця Олега Сухобокова (1937—2008) — видатного українського археолога-славіста, доктора історичних наук, дослідника історії цього літописного міста.

Нещодавно вийшов друком черговий, 22-й, випуск «Кам’яної доби України», який є періодичним виданням відділу археології кам’яної доби Інституту археології НАН України. Він присвячений 80-річному ювілею старшого наукового співробітника відділу, доктора історичних наук Олександри Кротової, спеціалісту з верхнього палеоліту степів Східної Європи.

Основні факти біографії та дані про наукові здобутки ювілярки викладено у статті Н. Михайлової. У ній до результатів півстолітньої наукової діяльності О. Кротової віднесено такі надбання як: низка відкритих та досліджених верхньопалеолітичних пам’яток Південного Сходу України, її внесок у систематизацію та узагальнення археологічних матеріалів доби верхнього палеоліту Північного Надчорномор’я, розробку їх культурно-хронологічної періодизації та створення моделей адаптації груп мисливців до змін природного середовища в регіоні за доби верхнього палеоліту.