Руйнується ще одна фортеця!
Приєднуємось до заклику до небайдужих зібрати гроші на те, щоб укріпити дах замку в Поморянах, що неподалік від Золочева.
Охорона археологічної спадщини
На Волині з вини працівників сільради приватизували давньоруське городище
На Волині з вини працівників сільради приватизували давньоруське городище. Про це повідомляє газета "День".
В натурі ці землі "історико-культурного призначення" являють собою луги з древніми валами. Відомий на Волині археолог, доцент кафедри археології Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, заступник директора державного підприємства "Волинські старожитності" Сергій Панишко каже, що ця територія має велику культурну та історичну цінність, бо це — городище IX—XIII століть, археологічна пам'ятка національного значення. Ще у тридцятих роках археологічні розкопки тут проводив Зигмунд Леський та інші польські фахівці. Сам Панишко під час експедицій копав тут двічі, у 80-х роках минулого століття. Знайдені ним речі, зокрема відреставровані керамічні горшки, стали експонатами Волинського обласного краєзнавчого музею.
Працівники Волинської обласної прокуратури встановили, що службові особи Одерадівської сільської ради Луцького району 1997—2000 років незаконно передали у приватну власність громадянам понад два гектари земель історико-культурного призначення. Нині триває досудове розслідування. Прокуратура готує позовні заяви до суду, аби повернути землі у державну власність.
Цінність цієї пам'ятки національного значення, за словами Сергія Панишка, у тому, що це городище, розміщене на території Одерадівської сільради, має назву Коршівське (поряд село з такою назвою) і є однією з найбільших існуючих на Волині таких пам'яток археології. Територія городища понад 5 гектарів. Дослідження свідчать, що тут було давньоруське місто, а вже у післямонгольські часи тут стояв замок місцевого феодала. Були цікаві знахідки і VI—VII століть. Городище збереглося у гарному стані, і археологи могли б тут відкрити ще не одну сторінку нашої історії. І їм це вдасться, якщо переможе закон і держава виділить кошти на археологічні розробки.
Наталія МАЛІМОН, "День"
Прес-центр ДП "Волинські старожитності" повідомляє також, що кримінальна справа стосовно приватизації цього городища була відкрита прокуратурою області за поданням СБУ області ще у 2009 році.
Наталія МАЛІМОН, "День"
Прес-центр ДП "Волинські старожитності" повідомляє також, що кримінальна справа стосовно приватизації цього городища була відкрита прокуратурою області за поданням СБУ області ще у 2009 році.
Нам пишуть
Шановне панство!
З року в рік з болем спостерігаю як зникають могили ось на цьому полі (фото). Воно розташоване поруч з парком "Київська Русь" та з горою Остриця (на північ від неї) в селі Копачів Обухівського р-ну. Всього на полі п'ять могил. Місцеві мешканці розказали що колись деякі з цих могил були до 4 метрів заввишки. Розорювати їх почали в 70 роки, коли з'явились потужні трактори. І зараз вони майже зникли. Будь ласка, занесіть їх в перелік "гарячих точок". Можливо вдасться їх врятувати. Сам я не знаю як діяти в таких випадках. Та й мій голос навряд чи буде почутий.
Дякую.
Водяне, Зміївський р-н, Харківська обл.
Під час огляду пам’ятки археології національного значення городища Водяне (ранній залізний вік, скіфська культура, розвинуте середньовіччя, роменська культура № 2259 (638)), яка розташована на території Борівської сільської ради Зміївського району Харківської області, членами Харківського обласного відділення Всеукраїнської громадської організації «Спілка археологів України» були виявлені значні руйнації цієї пам’ятки. На території городища скіфського часу була незаконно побудована бурова. Під час земляних робіт був знищений культурний шар городища. Тоді як проведення будь-яких земельних робіт на території пам’ятки археології національного значення є грубим порушенням пам’яткоохоронного законодавства, зокрема Закону України «Про охорону археологічної спадщини», та Закону України «Про охорону культурної спадщини».
Донецьке городище, Харківський р-н, Харківська обл.
У вересні 2010 р. під час огляду членами САУ були зафіксовані порушення та руйнування культурного шару на городищі слов’янського та давньоруського часів. Місцевою владою планувалось провести «реконструкцію» пам’ятника, але без жодних археологічних робіт чи навіть консультацій.
Чугуїв, р-н, Харківська обл.
Під час проведення археологічного огляду співробітниками САС, влітку 2013 р. були зафіксовані порушення культурного шару Чугуївського городища (салтово-маяцька культура, новий час).
Вул. Короленко. Харків, р-н, обл.
Членами САУ, навесні 2013 р. в центрі Харкова на вул. Короленка, були зафіксовані порушення культурного шару (козацький час).
Турецька Могила. Харківський р-н, обл.
Під час проведення археологічної експертизи взимку 2012 р., співпрацівниками Слобідської археологічної служби були виявлені значні порушення насипу великого скіфського кургану Турецька Могила, грейдером.
Верхній Салтів, Вовчанський р-н, Харківська обл.
Під час проведення огляду Верхньосалтівського городища салтово-маяцької культури – пам’ятника національного значення, восени 2013 р., співпрацівниками Слобідської археологічної служби були виявлені багато чисельні порушення культурного шару. На території городища стоять, та з’являються нові будинки, активно ведеться господарська діяльність. Представлені фотографії відображають лише частину порушень. Зазначимо, що більша частина пам’ятки вже знищена.
Городище Кровинка І Теребовлянського р-ну Тернопільської обл.
Городище Кровинка І Теребовлянського району Тернопільської області було взято під охорону наказом Постановою Тернопільської обласної ради № 162 від 14.07.1989 року. Наказом Мінкультури від 22.11.2012 р. № 1364 включена до державного реєстру нерухомих пам’яток України, як пам’ятка археології місцевого значення. Городище виявлено у 1988 році О. Гаврилюком і датоване ранньослов’янським часом — серединою V—VII ст. і відноситься до празької культури. О. Гаврилюк проводив дослідження протягом 1990-х і початку 2000 рр. Звіти та матеріали не були здані, тому автор розкопок був залишений без права отримувати Відкритий лист. Частина яскравих знахідок з городища була опублікована О. Гаврилюком у путівнику по Тернопільській області. Наразі невідомо, де перебуває частина репрезентативних цінних знахідок.
Нирків Заліщицького р-ну Тернопільської обл.
На території Нирківської сільської ради, с. Нирків, в урочищі «Червоне» зафіксовано багатошарову пам’ятку, з шарами:
- трипільської культури (етап С) IV — початок III тис. до н. е.;
- ранньозалізний вік, І тис. до н. е.;
- давньоруський час, ХІ—ХІІІ ст.;
- пізнє середньовіччя, ХІV—ХVІІ ст.
При складанні паспорту на пам’ятку виявлено та зафіксовано порушення культурного шару.
Старший науковий співробітник відділу науково-охоронних робіт пам’яток археології, історик, магістр
Ільчишин В.В.
10.02.2014 р.
Гончарівка Золочівського р-ну Тернопільської обл.
Гончарівка — поселення та могильник висоцької культури, які грабіжники почали руйнувати. Наразі пограбування зупинено, у цьому році розпочнуться планомірні дослідження пам’ятки.
Серетець Зборівського р-ну Тернопільської обл.
Нещодавно археологи на Тернопільщині зафіксували факти нищення археологічної пам’ятки черняхівської культури поблизу с. Серетець. На фото, наведених нижче, помітно значну кількість ямок, залишених «чорними» копачами після пошуку за допомогою металодетекторів.
«Зліт» чорних шукачів на Тернопільщині
Зібралося нас 11 чоловік, хоча мало бути більше. Погода була просто чудова. Від моменту зустрічі у назначеномі місці до миті коли всі розбіглись по полі пройшло ніби і не багато часу, враховуючи закупівлю обіду—вечері, дорогу, але особисто для мене він тягнувся ну дууууже довго, тим більше це був перший зліт у якому я беру участь, а також відкриття мого сезону.
Ооон там Львів’яни шукають.
То вже наші.
Десь за пів годинки...
Люблю цю мить, я називаю її мить надії — коли в руках маленька грудочка землі, і ти бачиш торець шайби від болта М6...
Але не цьго разу...
Перший за чотири роки.
Трохи згодом попалось щось таке.
Так гарно звеніло...
Война войной а обед по расписанию.
По обіді...
Такі були мої знахідки.
Сподіваюсь решта доповнять, а декому теж є що показати.
Оприлюднено на сайті http://forum.violity.com/
Звернення ВГО "Спілка археологів України" до української громадськості і влади
ВГО «Спілка археологів України» повідомляє про наявність кількох археологічних пам’яток на території урочища Межигір’я і просить сприяти археологічному вивченню цих об’єктів культурної спадщини із подальшим введенням їх до реєстру нерухомих пам’яток історії і культури.
В обласному Центрі охорони та наукових досліджень управління культури і туризму Київської облдержадміністрації зібрано необхідні історичні та архівні матеріали, що безперечно доводять існування в урочищі «Межигір’я» унікальної пам’ятки історії та археології – залишків колишнього козацького Межигірського Спасо-Преображенського монастиря, які достатні для проведення археологічних досліджень. Відсутні лише межи пам’ятки та їх охоронні зони в зв’язку з закритим характером території.
Інформація про унікальну пам’ятку неодноразово друкувалась в періодичних та наукових виданнях.
Листи, про необхідність збереження залишків козацького монастиря, були направлені наприкінці 2004 року Голові Верховної Ради України В. Литвину, до Кабінету Міністрів України, до депутатів Верховної Ради України: В. Ющенку, Л. Танюку, П. Мовчану, В. Яворівському, Голові Українського товариства охорони пам’яток П. Толочку, Голові Українського комітету ЮНЕСКО В. Абазову. Листом була попереджена Вишгородська районна адміністрація. Необхідні матеріали були направлені до Державної служби з питань національної культурної спадщини.
8 липня 2005 року відбулося засідання міжвідомчої комісії з питання історії Межигірського монастиря при Київській облдержадміністрації, де було вирішено провести комплексне археологічне дослідження території Межигір’я.
Листом за № 97/1-614 від 06.11.2007 до Президента України звернулися Директор Інституту археології НАН України П. Толочко, директор Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського О. Оніщенко та заступник директора з наукової роботи Інституту газу НАН України В. Жовтянський з метою привернути увагу до проблеми загальнонаціональної ваги – обов’язкового проведення археологічних досліджень на території Межигір’я.
Міністерство культури і туризму України в листі за № 106/22/10-08 від 28.01.08 вважало за необхідне до розгляду питання щодо утворення Національного заповідника на території колишнього Спасо-Преображенського монастиря в урочищі Межигір’я, здійснити комплексне дослідження його території із залученням провідних фахівців НАН України, визначити на їх основі перелік об’єктів для включення до складу заповідника, межи їх охоронних зон, режими використання земель.
Кабінет Міністрів України (Лист за № 2862/3/1-08 від 07.02.2008) пропонував вжити заходів щодо здійснення, починаючи з 2008 року комплексного дослідження території колишнього Спасо-Преображенського монастиря в урочищі Межигір’я.
Однак Вишгородська районна адміністрація 12.12.2007 р. надала дозвіл за № 7-25/3280 на передачу в оренду на 49 років земельну ділянку площею близько 130 га під існуючою базою відпочинку «Пуща Водиця» на території Новопетрівської сільської ради Вишгородського району товариству з обмеженою відповідальністю «Танталіт». Залишки колишнього Спасо-Преображенського монастиря в урочищі Межигір’я знаходяться саме на цій території.
Представник ТОВ «Танталіт» відмовився підписувати Охоронний договір з органом охорони культурної спадщини Київської області, тому йому було відмовлено в отриманні погодження на передачу в оренду згаданої території. За неофіційною інформацією таке погодження надала ТОВ «Танталіт» Державна служба з питань національної культурної спадщини.
Після відкриття території Межигір’я 22.02.2014 р. територію монастиря відвідала комісія: Бреяк О. В.(Зав.відділу краєзнавства Київського обласного центру охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини управління культури і туризму Київської облдержадміністрації), Б. О. Моця (Заст.начальника управління охорони нерухомої культурної спадщини Департаменту культурної спадщини та культурних цінностей Міністерства культури України – начальник відділу збереження та використання пам'яток та територій, пов'язаних з охороною нерухомої культурної спадщини), В. Г. Івакін (к.і.н., старший науковий співробітник Інституту археології НАН України). Члени комісії засвідчили, що територія Спасо-Преображенського Межигірського монастиря є вільною від забудови.
У 1924, 1934, 1992 рр. проводилися археологічні розвідки на території Межигір’я. В результаті виявлено п’ять пам’яток археології:
1) Спасо-Преображенський Межигірський монастир XVI–XVIII ст.
2) Давні укріплення в ур. Пекарська гора, розташовувалися над монастирем. В двох місцях зафіксовано залишки валів, але продатувати їх спорудження не вдалось;
3) Поселення в ур. Хутір – тут зібрано фрагменти кераміки Х–ХІІІ ст. Тут дослідники згадують укріплення, можливо – залишки напольного валу городища. Зв'язок давньоруського поселення з укріпленнями потребує уточнення, оскільки на поселенні виявлено і пізньосередньовічні матеріали;
4) Багатошарова пам'ятка в урочищі Виноградна гора, яка розташовувалось північніше монастиря. Знайдено фрагменти давньоруської та пізньосередньовічної кераміки. Зафіксовано багатокутне укріплення, котре дослідники вважали залишками батареї ХVІІІ ст.;
5) Печерний комплекс Межигірської обителі.
Необхідні попередні археологічні дослідження всіх вищенаведених пам’яток. За результатами проведених археологічних досліджень буде складено облікову документацію на нововиявлену пам’ятку історії та культури — залишки колишнього козацького Межигірського Спасо-Преображенського монастиря.
Прийнято на засіданні правління ВГО САУ (протокол №1 від 27.02.2014 р.).
| Голова правління, докт. іст. наук | Д.Н. Козак |
| Секретар, канд. іст. наук | Е.А. Кравченко |
Замок князів Корецьких в с. Лісники на Київщині
На території с. Лісники Києво-Святошинського р-ну Київської обл. знаходиться унікальна пам’ятка археології – замчище князів Корецьких ХVI-XVII ст. Унікальність пам’ятки полягає в тому, що донедавна це були єдині відомі у Середньому Подніпров’ї залишки пізньосередньовічного замку, не пошкоджені забудовою більш пізніх часів. Замчище включено до Державного реєстру пам'яток культурної спадщини України. Керівництво місцевих органів самоврядування було попереджено про необхідність дотримання охоронного законодавства щодо пам’ятки. Але в жовтні 2008 р. на її території розпочалось і на даний час завершилось будівництво приватного капітального будинку, яке значно пошкодило культурний шар пам’ятки. Цим грубо порушено чинне законодавство України стосовно охорони пам’яток археології.
Чергова провокація проти українських археологів!!!
Важливо!
Державне підприємство «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України (далі – ОАСУ) наполягає на частковій недостовірності інформації, оприлюдненої прес-службою Прокуратури Чернігівської області та поширеної через мережу Інтернет, про «черговий подвиг правоохоронців», які нібито зафіксували факт одержання хабара на суму 50 тисяч гривень одним із керівників нашого підприємства.
За даними Чернігівського дочірнього підприємства ОАСУ «Старожитності Полісся» мова йде про археолога А. Казакова, який не є співробітником ОАСУ, а отже й не може займати будь-яких керівних посад на підприємстві.
А. Казаков, який є високопрофесійним фаховим спеціалістом, як і інші археологи України спорадично залучається на основі цивільно-правових договорів до роботи ОАСУ для участі у виконанні термінових науково-рятівних археологічних досліджень на території України.
«Сенсаційне» повідомлення, вміщене в Інтернеті, ОАСУ розглядає як чергову провокацію проти українських археологів, організовану на замовлення приватних осіб і організацій, яким науковці на підставі чинного законодавства заважають «освоювати земельні ділянки з пам’ятками археології». Боротьба проти науковців цілком відповідає сьогоднішній «гуманітарній політиці» окремих державних відомств, які змінами до законодавства, іншими методами, в тому числі численними брехливими інсинуаціями, прагнуть відтіснити археологів з процесу землевідводів та міської забудови, скомпрометувати їхню законну діяльність по захисту археологічної спадщини України.
Ми вимагаємо негайного вибачення й спростування поміщеної інформації та залишаємо за собою право на захист честі й гідності нашої наукової організації через суд.
Адміністрація ОАСУ.
Сторінка 2 з 6
