Cпілка археологів України

  • Increase font size
  • Default font size
  • Decrease font size

ЗМІ

Звернення "Спілки археологів України"

"Спілка археологів України" приєднується до звернення Українських істориків.
Найдавніша історія України свідчить, що нові, міцні і пасіонарні історичні спільності, в тому числі і слов’янські, формувалися виключно на базі поєднання різних найпрогресивніших культурно-етнічних елементів із збереженням автохтонного ядра.
Будьмо достойними своїх предків.

(Прийнято на засіданні правління ВГО САУ 2 березня 2014 р.)

Голова правління   ВГО САУ                                  Д.Н. Козак
__________________________________________________
ЗВЕРНЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ ІСТОРИКІВ
2 березня 2014 р.
Ми – українські історики, які займаються історією України та сусідніх країн. Ми навчалися в різних регіонах України. У нас різне походження, свої наукові праці, ми пишемо різними мовами.
Навіть якщо у своїх дослідженнях минулого ми намагаємося бути максимально об’єктивними, ми розуміємо свої обмеження, умовлені політичними уподобаннями. Ми не раз і не два сперечалися між собою в наукових журналах чи на наукових конференціях. Наші особисті стосунки не завжди були і є безхмарними. Але сьогодні перед лицем спільної загрози і спільних шансів ми є єдиними.
Ми усвідомлюємо, що внутрішні поділи у подібні часи є недопустимою і злочинною розкішшю. Закликаємо своїх колег науковців, політиків,  церковних і громадських лідерів утриматися від суперечок та плекати солідарність понад регіональні, мовні, церковні та інші поділи.
Хай сучасна політична криза і загроза війни стане приводом до українсько-російського примирення і зміцнення нашої солідарності.
Україна є різною, але єдиною. Вона була такою. Робімо все можливе, щоб вона такою залишалася.




В Алуште совершено нападение на ученого-археолога

«В Алуште, Январь 23 (Новый Регион — Крым, Андрей Дорофеев) — В Алуште неизвестными совершено нападение на квартиру научного сотрудника Крымского филиала Института археологии НАН Украины Ирины Тесленко. От побоев женщину спас друг, который в это время находился у нее дома. Археолог не исключает, что произошедшее связано с ее профессиональной деятельностью.
Как сообщила «Новому Региону» Ирина Тесленко, 19 января около 22.30 в ее квартиру позвонили трое неизвестных мужчин спортивного телосложения. После того, как им открыли дверь, молодые люди затеяли драку. Ученой удалось скрыться в глубине квартиры, а защищать помещение от нападавших пришлось ее другу.
«Постучались трое неизвестных и затеяли драку. Сначала была фраза «Вы мешаете соседям», и после этого начались агрессивные действия с их стороны. Я спряталась, а мой друг отбился от них», — рассказала Тесленко.
При этом, по ее словам, визитеры не пытались вынести из квартиры ценности или деньги: «Это выглядело не как попытка ограбления, а как визит с намерением избить меня. Просто в данном случае было кому меня защитить».
Она так же сообщила, что подала заявление об инциденте в милицию. «Милиция склонна расценивать это, как бытовой конфликт. Дескать, может, мы с соседями что-то не поделили. Но, извините, при конфликте с соседями домой не приходят три каких-то специально нанятых боксера. А фраза «Вы мешаете соседям» абсолютно ни о чем не говорит, она из разряда «Купи кирпич» или «Дай закурить», — отметила Тесленко.
Археолог допускает, что инцидент может быть связан с ее профессиональной деятельностью. В частности, она не стала опровергать версию, распространившуюся в кругах крымских историков о том, что причиной нападения могли стать попытки создать музей на территории средневековой крепости Алустон, расположенной в центре Алушты.
«Городские власти собираются там сделать музей под открытым небом, мы с ними плотно сотрудничаем в этом направлении. Но там есть еще и другая сторона, которой эта идея может не нравиться. Там прямо в центре памятника национального значения находится гостиничный комплекс, который претендовал и претендует на часть этого памятника. Им эти действия могут не нравится. Нападение может быть связано и с любыми другими моими действиями. Мы же постоянно делаем инспекции, составляем акты, делаем людям отказы. Но перед нападением предупреждений никаких не было», — рассказала Тесленко».

http://investigator.org.ua/news/71025/

Сайт «Центр журналистских расследований»

В Алуште совершено нападение на ученого-археолога
23.01.2013 13:13
19 января в Алуште неизвестные напали на квартиру научного сотрудника Крымского филиала Института археологии НАН Украины Ирины Тесленко. Об этом Ирина Тесленко сообщила «Центру».
По словам Ирины Тесленко, нападение было совершено 19 января около 22:30. В квартиру позвонили, на лестничной площадке оказались трое неизвестных, которые с фразой «Вы мешаете соседям» затеяли драку с другом ученой, находившимся у нее дома. Ретировались нападавшие только после угрозы применить нож в целях самообороны. На место происшествия была сразу вызвана милиция.
Ирина Тесленко связывает нападение со своей профессиональной деятельностью. А именно-защитой крепости Алустон от застройщиков.
«Один из вариантов — моя профессиональная деятельность. Был уже подобный инцидент в 2009 году из-за крепости Алустон. Сейчас эта тема не заглохла, она продолжается. Мы планируем там сделать музей, но земельный вопрос претендентов на территорию крепости не решен — владельцы гостиницы «Алустон» до сих пор претендуют на часть крепости. Недавно, опять-таки возле крепости, частично в охранной зоне, частично на территории фасада проводились несогласованные земляные работы. Я писала лично акт. Может быть, нападение связано с этим», — говорит Ирина Тесленко.

© Центр журналистских расследований
http://www.nr2.ru/crimea/421093.html

30.01.2013


Стаття "Союз архитекторов: проект воссоздания Десятинной церкви — это обман общественности и дискредитация НСАУ"

"Очередная мутная история со строительством в заповедных и исторических местах — проект т. н. воссоздания Десятинной церкви. Напомним, что изначально речь шла только о музеефикации остатков фундамента, и по этому поводу был объявлен конкурс, участие в котором приняли архитектурные мастерские. Однако через некоторое время в Союз архитекторов поступила информация о том, что полным ходом идет подготовка проекта строительства нового храма,причем проектантом нового объекта стала мастерская, в конкурсе не участвовавшая. Затем тревогу забила общественность, появились публикации в прессе. Но на процесс подготовки к строительству это никак не повлияло. На территорию завезли технику, соответственно, активизировались акции протеста. В то же время позиция Союза архитекторов по этому вопросу озвучена не была. Архитекторы обеспокоены тем, что все эти процессы сопровождаются зачастую непрофессиональными комментариями, а мнения экспертов не учитываются и даже просто не озвучиваются. Поэтому вопрос о Десятинной был вынесен на Пленум союза."

Детально на сайті: beTV live video streaming


Про таврів, трупик зайця і «Іскателей» пригод (з приводу одного «епічного» твору)

У 2010 році на цілком шановному каналі «Культура» Російського телебачення вийшов науково-популярний фільм під назвою «Іскателі». Основна проблема, поставлена авторами, торкається наших знань і уявлень про зниклий народ, що проживав у Криму за ранньої залізної доби, відомий за античними писемними джерелами як «таври».
Автори фільму залучили, як ми бачимо на його початку, до висвітлення поставленої проблеми цілий ряд дослідників-археологів, без врахування думки яких такий жанр як науково-популярне кіно перетворюється у епічно-фантасмагоричні оповідки, або просто байки.
Однак відмітимо, що головною умовою будь-якого завдання, пов’язаного з науковими дослідженнями, чи то створення наукової роботи або ж адоптація її до широкого кола читачів (у чому і полягає основне завдання науково-популярних робіт) це вірно окреслене коло джерел, слідування основним методичним підходам під час їх аналізу і, відповідно, коректно поставлене питання, на яке і має відповісти така робота.
Нажаль вже на другій хвилині фільму я із сумом констатувала повну відсутність спеціальної освітньої підготовки у авторів фільму. Некоректно сформульоване завдання — пошуки храму Діви / — таврської богині/ на святилищі Гурзуфське Сідло, виглядає як результат байки Крилова «Лебідь, рак та щука». Поясню — чому. Храм Діви, а точніше Партенос або Артеміди Таврополос і його пошуки — окреме завдання, яке не варто пов’язувати з археологічними культурами варварів Криму, а саме, кизил-кобинською, назва якої, між іншим, так і не пролунала у авторському викладі. Не буду пояснювати чому, просто пошлюся на літературу [1]. Висловлена авторами фільму точка зору (вони, тобто автори, цього, звичайно ж, знати не могли) побутувала у Російській науці у першій половині ХІХ століття завдяки декільком строчкам із поезії А. Пушкіна. З того часу наука все-таки дещо просунулась уперед (sic!).
З приводу богині — відсилаю до Івана Івановича Толстого. Почитайте. З приводу таврської — треба розділяти поняття писемне джерело і артефакт — археологічне джерело. Не завжди написане давніми авторами, що жили на берегу Егеїди, відповідає реаліям археологічних пошуків на березі Понта. Панове, почитайте Фукідіда, він громив логографів, до яких відноситься і Геродот, нещадніше за сучасних вчених, аж він був їх сучасником! І трете у байковій трійці — Гурзуфське Сідло. Коли у фільмі приводяться уривки із інтерв’ю з канд. іст. наук Наталею Новіченковою, яка чітко означила нечисельність знахідок предметів кизил-кобинської культури на святилищі, акцент режисера робиться все ж таки на святилище таврів. І режисеру, мабуть, однаково, якому народу воно належить.
Таким чином, у поставленому завданні не міститься нічого, що надає сучасна наука для відповіді на питання про зниклий народ, відомий за античними джерелами як «таври».
А далі наш науково-популярний шедевр перетворюється у типову епічно-фантастичну тисяча двадцяту оповідку у стилі Фоменка. Повідомлення про: Крим, як колиску людських цивілізацій, світову унікальність колекції зброї з Ялтинського музею, про срібні статуетки, як невід’ємний атрибут жертвоприношень, зображення богині Діви на Херсонеській монеті, мабуть також за задумкою унікальному (кожен студент знає, що на більшості херсонеських монет зображена Партенос) коментувати не буду. Особливо вражає знання авторів фільму античних писемних джерел. Окрім геродотових «Історій» таври згадуються у щонайменш десяти авторів. Але навіть Геродота було прочитано неуважно. У IV книзі «Історій» він вказував, що таври заселяють гористу країну від міста Керкінітіда (суч. Євпаторія) до Скелястого (Керченського) півострова [Herod., IV, 99]. А яке чудове трактування Геродота! Схоже на стиль Бонч-Бруєвича. Між іншим, він (Геродот, а не Бонч-Бруєвич) жив у V, а не у ІІІ ст. до н.е. Ще оригінальнішим є свідоцтво Овідія, якщо врахувати, що народ таврів зійшов з історичної арени у середині — кінці IV ст. до н. е.
Що таке транспортна система таврів, для мене особисто лишилося загадкою. Але у повне зачарування я прийшла, коли автори фільму спробували висвітлити релігійні уявлення таврів.
Велику зацікавленість являє спелеологічна частина оповіді: археологічне визначення етнічної належності кістяка і його залізне! Датування — час таврів, — сльози нагортаються від такого новаторського підходу. Аж основні постулати археології проголошують — джерело можливо проаналізувати за умови чіткої фіксації місця знахідки і визначенні часу її побутування і відкладення у шар. Далеко ж ми підемо з такою фіксацією і визначенням. Ні одна з пам’яток кизил-кобинської культури у фільмі не названа правильно, так само помилково вказано їх географічне розташування. Але це дійсно на краще. Не хочеться, аби юрби шукачів кинулися до і так вже пограбованих у давнину могильників у пошуках міфічного золота.
Чимало «нового» я узнала про культуру давнього народу від спелеолога — і про «шаманів», і про «поховальний» чорнолискований посуд, але особливо мене вразила родзинка його оповіді — «про трупик зайця». Шановне панство! Яке ж лихо Вас спіткало, що Ви це, не знаю як назвати, дали у ефір центрального телеканалу!
Лікбез з посуду: у археологічних культурах чорнолискований посуд з’являється ще у неоліті і існує аж до сучасного етнографічного. Посуд, виготовлений спеціально як поховальний супровід дійсно існує, але чорне лискування не є обов’язковим його атрибутом. Чорнолискований — це парадний посуд, що виготовлявся із застосуванням методу відновлювального випалу і попереднього лискування поверхні по ангобу. Попіл тут ні до чого. «Шіманів» і «трупик зайця» я, з вашого дозволу, коментувати не буду. Що стосується поховань у понорах печер — це доволі розповсюджене явище.
Далі, з приводу спільного греко-таврського некрополя у Херсонесі відсилаю до праць В. М.Зубаря і А.В. Буйських [2], які чимало робіт присвятили аналізу поховального звичаю херсонеситів. Від себе можу додати, що скорчені поховання у херсонеському некрополі на Північному березі не містять специфічних кизил-кобинських рис. Ну а пасаж про об’єднання грецьких колоній у Боспорське царство — це вже елементарне незнання шкільної програми, що тільки підкреслює дилетантство творців цього телевізійного шедевра.
І останнє. Задокументований на плівці злочин вінчає усю кіношну епопею. Нехай буде відомо режисерам і продюсерам фільму, що незаконне проведення археологічних досліджень у землі чи під водою без ліцензії — Відкритого листа і дозволу Міністерства культури України на її території карається позбавленням волі від двох до восьми років (карна відповідальність за такі дії, наскільки мені відомо, є і у Російській Федерації). А відзнятий епізод припадає ще і на прибережну, відповідно, прикордонну зону. І тут я ну аж зовсім не розумію, який стосунок до таврів має горло середньовічної амфори?
Те, як переймаються автори музейними колекціями Криму на цьому фоні виглядає якось непереконливо. Археологічні колекції з розкопок пам’яток кизил-кобинської культури у дуже малій кількості зберігаються у Москві і у ще меншій у Києві (три скриньки із розкопок 50-х років минулого століття). Усі інші тисячі знахідок зберігаються як раз у кримських музеях, але повірте мені, золота там нема і бути не може. А фільм «Іскателі» закликає перш за все до пошуків неіснуючого золота у неіснуючому святилищі. Чи подумали його автори, яка кількість пам’яток археології буде знищена грабіжниками після його перегляду?
Все, про що йшлося вище, написано аж ніяк не для того, щоб довести дилетантський рівень представленого фільму. Найчастіше я таким речам уваги не приділяю. Але все-таки хотілося б, щоб журналісти, працюючи у такому непростому жанрі, як науково-популярне кіно, максимум інформації черпали у спеціалістів, які можуть пролити світло на чималу кількість відкриттів, що стали вже повсякденними подіями у науковому середовищі, тому подаються самими вченими спокійно і розсудливо, аніж ганятися за смішними історіями про поховання із трупиками зайців.

Евеліна Кравченко,
канд. іст. наук, наук. співр.
Відділу археології раннього залізного віку
Інституту археології НАН України,
начальник Інкерманської експедиції ІА НАНУ

1 Толстой И.И. Остров Белый и Таврика на Эвксинском Понте. — Пг., 1918. — 164  с.; Ростовцев М.И. Новая книга о Белом острове и Таврике  // ИАК.  — Пг., 1918. — Вып. 65. — С. 15—18; Русяева А.С., Русяева М.В. Верховная богиня античной Таврики. — К.: Шлях, 1999. — 208 с.; Зубарь В.М., Буйских А.В., Кравченко Э.А., Русяева М.В. Херсонес Таврический в третьей четверти VI — середине I вв. до н. э. — К.: Академпериодика, 2005. — 626 с.; Кравченко Е.А. Таври у писемних джерелах про Крим і Таврику // Надчорномор’я. Студії з історії та археології (з ІХ ст. до н. е. по ХІХ ст. н. е.). — К.: Інститут історії України НАНУ, 2008. — С. 99—106; Кравченко Е.А. До історії вивчення тубільного населення Криму доби раннього заліза // Боспорские исследования. — Симферополь; Керчь, 2009. — Вып. 23. — С. 133—154.

2 Зубар В.М. Скорчені поховання із некрополя Херсонеса IV ст. до н. е. // Археологія. — 1995. — № 3. — С. 137—146; Зубарь В.М. Некоторые вопросы истории тавров и Херсонеса в конце ІІ — начале І в. до н. э. // Старожитності степового Причорномор’я і Криму. — Запоріжжя: ЗДУ, 2002. — Вип. 10. — С. 197—211; Зубар В.М. Херсонес і таври: протистояння чи взаємодія? // Археологія. — 2005. — № 1. — С. 16—28; Зубарь В.М. По поводу попытки возрождения одной устаревшей исторической концепции: Херсонес и тавры // ВДИ. — 2007. — № 3. — С. 87—100; Буйських А.В. До питання про надмогильні пам’ятники некрополя Херсонеса Таврійського IV—III ст. до н. е. // Археологія. — 2005. — № 1. — С. 47—58.


На Днепропетровщине перепахивают древние курганы

Во время плановой проверки специалисты Госфининспекции Украины обнаружили под Днепропетровском многочисленные факты перепашки древних курганов. Обследование проводилось в Днепропетровском районе, кольцом охватывающим областной центр. Здесь обнаружено 402 курганы с захоронениями разных периодов, которые до сих пор не были приняты на баланс органами местной власти, пишет газета "День".

Распоряжение об оформлении охранных соглашений было выдано районной администрацией еще в декабре 2010 года, однако землепользователи не спешат. Вероятно потому, что чиновники смотрят на это сквозь пальцы. Соответственно, не обеспечена и надлежащая защиту археологических памятников, которые считаются объектами культурного наследия.

Комиссия изучила особенности проблемы на территории пяти сельсоветов и обнаружила 76 перепаханных курганов. Тем самым, по вине землепользователей, которые обрабатывают эти участки, государству нанесен ущерб на сумму почти 43 млн. гривен. По результатам проверки информация о состоянии археологических памятников направлена ​​в органы прокуратуры, сообщает пресс-служба Госфининспекции в Днепропетровской области.

"Действительно, во время проверки были установлены подобные факты, причем не только на территории одного района, - говорит директор Днепропетровского областного центра охраны историко-культурных ценностей Лидия Голубчик. - Мероприятия с целью сохранения памятников культурного наследия должны были принять органы районной власти, сельсовета и землепользователи, однако вся цепочка так и не была выстроена, поэтому курганы перепахивали. Это означало постепенное разрушение курганов, их нивелирование на местности и уничтожения захоронений в самом насыпи, хотя главное захоронения - под курганом, как правило, оставалось. Понятно, что таким образом наносится непоправимый ущерб изучению истории и культуры древних народов, некогда населявших территорию Украины ".

Перепахивание курганов особенно усилилось после распаевания земель в ходе аграрной реформы, начавшейся в конце 90-х годов. Однако, за последнее десятилетие была проведена большая работа по выявлению памятников исторического наследия.

"Если в советские времена на учете находилось около 7,5 тысячи курганов, то в ходе инвентаризации объектов культурного наследия были обнаружены еще тысячи памятников. В прошлом году такая работа была в целом завершена. Сегодня нам известно уже 13 тысяч курганов. Задача состоит лишь в том, чтобы сохранить это наследие", - отметила Л. Голубчик.

Джерело: gazeta.uaло: <a href="http://gazeta.ua/ru/articles/history/479679">Gazeta.ua</a>


Джерело: <a href="http://gazeta.ua/ru/articles/history/479679">Gazeta.ua</a>Джерело: <a href="http://gazeta.ua/ru/articles/history/479679">Gazeta.ua</a>





Лівенцівська фортеця під загрозою забудови!

Нещодавно до Інституту археології НАНУ та Київського осередку САУ від ростовських археологів надійшла вкрай тривожна інформація. Нам повідомляють про те, що територія Лівенцівського археологічного комплексу біля Ростова-на-Дону опинилася перед загрозою забудови. Рішення, яким надано право на будівництво тут сучасних котеджів, вочевидь незаконне. Звертає на себе увагу, що ситуація повністю є тотожною до тих, що також мають місце в Україні.
Головною складовою комплексу є всесвітньо відома Лівенцівська фортеця. Її досліджував наш спілчанин, на жаль вже покійний, С.Н. Братченко. Отже, ми аж ніяк не можемо бути осторонь того, що відбувається. Перелік наших реальних можливостей впливати на стан справ у Російській Федерації є вкрай обмеженим, але слово з нашого боку не буде зайвим. Отже прийняте рішення звернутися до губернатора Ростовської обл. В.Ю. Голубєва з листом, що наводиться нижче.


Відкритий лист археологів Росії президенту та прем'єр-міністру Росії

АРХЕОЛОГИЧЕСКОЕ НАСЛЕДИЕ ДОЛЖНО ПРИНАДЛЕЖАТЬ НАРОДАМ РОССИИ, А НЕ МАРОДЕРАМ, ПЕРЕКУПЩИКАМ И «КОЛЛЕКЦИОНЕРАМ»

ОТКРЫТОЕ ПИСЬМО ПРЕЗИДЕНТУ И ПРЕМЬЕР-МИНИСТРУ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ

Уважаемые господин Президент и господин Премьер-министр!

Археологи России очень обеспокоены тем, что уже третье десятилетие в России продолжается стихийное разграбление археологических памятников, приобретшее сначала характер эпидемии, а теперь, после массового появления дешевых металлодетекторов, уже и пандемии. Пройдет несколько лет и от археологического наследия нашей страны не останется ничего, кроме изрытой ямами земли и вырванных из археологического контекста, а потому практически бесполезных для науки предметов, к тому же находящихся «в частном владении». Достижения технического прогресса ускоряют деградацию бережного отношения к прошлому в геометрической прогрессии.

В ст. 44.3 Конституции РФ сказано: «Каждый обязан заботиться о сохранении исторического и культурного наследия, беречь памятники истории и культуры». Но эти высокие и правильные слова тонут в море рекламы кладоискательства, проплаченной производителями и продавцами металлопоисковой техники. Лишь только сходит снег, как «на дело» в поля высыпает орда «металлопоисковиков», «черных копарей», «кладоискателей», «любителей археологии» и т. п., для которых писан лишь один закон — личной наживы. Это уже не тысячи — это десятки тысяч человек, постоянно «промышляющих» таким совершенно невообразимым еще 30 лет назад способом.
Затем археологические артефакты из грабительских «разведок» и «раскопок» многократно перепродаются, вырастая в цене в сотни раз, массово оседают в частных коллекциях и не менее массово контрабандой вывозятся за рубеж. Владельцы коллекций уже стремятся к легализации — устраивают выставки, издают сборники своих коллекций и всячески пропагандируют в СМИ свою деятельность. В России сложился вертикально интегрированный криминальный бизнес, пытающийся позиционировать себя в глазах общественности в качестве «альтернативной археологии» и придать себе общественное значение. Этот криминальный бизнес представляет несомненную угрозу национальным интересам Российской Федерации.
Российское законодательство, правоприменительная и судебная практика в современных быстро меняющихся условиях не способны адекватно противодействовать незаконным археологическим разведкам и раскопкам, а также обороту археологических артефактов. Они складывались в те времена, когда никто и предположить не мог такого невиданного технического прогресса и соответствующего ему размаха грабежа национального археологического наследия. Именно поэтому необходимы жесткие, решительные и незамедлительные меры — иначе будет поздно. В связи с этим призываем вас:
— Указом президента или постановлением правительства приравнять металлодетекторы, георадары и другие средства приборного поиска к спецсредствам с распространением на них соответствующих ограничений и лицензирования в продаже и использовании, как это сделано в большинстве европейских стран;
— Однозначно определить, что археологические артефакты являются государственной собственностью и свободному обороту (обмену, дарению, продаже, покупке, частному коллекционированию) не подлежат, с распространением на незаконный оборот археологических артефактов действия статей УК и КоАП РФ, касающихся незаконной предпринимательской деятельности и незаконной торговли;
— Принять меры законодательного характера для безусловной конфискации археологических артефактов, незаконно изъятых из государственной собственности, не имеющих подтверждения законного происхождения, с целью передачи их в государственный музейный фонд РФ;
— Добавить в УК РФ отдельную статью, либо внести изменения в ст. 243 и 164, введя ответственность за «разрушение археологического памятника», «незаконные археологические разведки и раскопки» и «хищение предметов археологии» соответственно, с дифференцированной ответственностью лиц от запретительно высоких штрафов до реального лишения свободы в зависимости от тяжести содеянного и нанесенного вреда государству;
— Инициировать внесение кардинальных изменений и дополнений в законодательство об охране культурного наследия, полностью привести его в соответствие с положениями недавно ратифицированной Россией Европейской конвенции «Об охране археологического наследия»;
— В соответствии с существующей международной практикой создать специализированную службу наподобие «археологической полиции» или «историко-охранной прокуратуры», обладающую юридическими полномочиями и материальными возможностями для действенной охраны объектов историко-культурного наследия народов России и противодействия незаконному обороту археологических артефактов.
«Страны третьего мира» сегодня с превеликим трудом пытаются получить от своих бывших метрополий хотя бы крохи разбазаренного когда-то национального достояния. Наши потомки и сама история никогда не простят нам, гражданам Великой России, если окажутся в аналогичном положении. Пока еще можно хоть что-то спасти — сделайте это.

 

С уважением                                                                              Археологи России

24.10.2011

http://www.archaeology.ru/index.html

 

ЗАЯВА Всеукраїнської громадської організації«Спілка археологів України»

Спілка археологів України висловлює свою підтримку археологам Росії, котрі виступили з відкритим листом Президенту і Прем’єр-міністру Російської Федерації «Археологічна спадщина має належати народам Росії, а не мародерам, перекупникам і «колекціонерам»». Ми повністю солідарні з необхідністю впровадження жорстких заходів зі збереження національного надбання народів країн СНД, в яких після розвалу Радянського Союзу пам’ятки культури і безпосередньо археології стали об’єктом збагачення окремих громадян, які прагнуть не їх збереження, а мають із цього зиск.
В Україні, так само як і в Росії, пограбування пам’яток археології сягнуло величезних масштабів. Введення у законодавство України статей, які мали б створити перепони пограбуванню і руйнуванню пам’яток археології не стало ефективним з огляду відсутності необхідних механізмів їх реалізації.
Культурна й археологічна спадщина має охоронятися державою і належати народу. Ми повністю погоджуємось із висловленими у відкритому листі положеннями і пропонуємо координувати зусилля щодо охорони археологічної спадщини наших народів у подальшій роботі.

Голова правління,
докт. іст. наук                                                                                     Д.Н. Козак
Секретар,
канд. іст. наук                                                                               Е.А.Кравченко

 

ЗАЯВЛЕНИЕ Всеукраинской общественной организации «Союз археологов Украины»

Союз археологов Украины выражает свою поддержку археологам России, выступившим с открытым письмом Президенту и Премьер-министру Российской Федерации «Археологическое наследие должно принадлежать народам России, а не мародерам, перекупщикам и «коллекционерам»». Мы полностью солидарны с необходимостью принятия жестких мер по сохранению национального наследия народов стран СНГ, в которых после развала Советского Союза памятники культуры и археологии в частности стали объектом обогащения отдельных граждан, которые стремятся не к их сохранению, а используют в собственных корыстных целях.
В Украине, так же как и в России, ограбление памятников археологии достигло огромных масштабов. Введение в законодательство Украины статей призванных создать препятствия ограблению и разрушению памятников археологии не стало эффективным ввиду отсутствия необходимых механизмов их реализации.
Культурное и археологическое наследие должно охраняться государством и принадлежать народу. Мы полностью согласны с высказанными в открытом письме положениями и предлагаем координировать усилия по сохранению археологического наследия наших народов в дальнейшем.

Председатель правления,
докт. ист. наук                                                                                    Д.Н. Козак
Секретарь,
канд. ист. наук                                                                              Э.А. Кравченко

25.10.2011


Сторінка 3 з 3

Ви знаходитесь тут: Новини ЗМІ