Cпілка археологів України

  • Increase font size
  • Default font size
  • Decrease font size

ЗМІ

Правда про "Безводівську пригоризонтну обсерваторію"

Опубліковані спростування щодо існування так званої Безводівської пригоризонтної лабораторії, що на Чернігівщині. Для тих, хто обвинувачує авторів, Я. П. Гершковича та В. В. Корохіна, у піарі першовідкривача цього дива, Гріандра Тановського, треба нагадати, що археологічна спільнота вже років на два запізнилися з таким "піаром". І наше мовчання було розцінено як наша слабкість. Звідси — вигадані обвинувачення, у тому числі й у тому, що ми торгуємо своїми знахідками, що ми дармоїди й фальсифікатори тощо.

Відповідь мала бути. Ця відпівідь — не дискусія з авантюристами та неуками. Вона призначена для тих, хто забажає об’єктивно розібратись у ситуації.

Частина перша: https://petrimazepa.com/uk/bezvodivska_lokshina

Частина друга: https://petrimazepa.com/uk/chi_isnuvala_bezvodivska_astronomichna_observatoriya

Частина третя: https://petrimazepa.com/uk/observatoriya_proti_arkheologiv_seryozno

Програма "Імператив" на "Радіо Культура". Законопроєкт про приватизацію земель сільськогосподарського призначення. Чи не втратимо археологічну спадщину України?

Проєкт Закону щодо приватизації та обігу земель сільськогосподарського призначення перебуває нині на розгляді у Верховній раді України. Цей законопроєкт викликає багато дискусій. Низка питань стосується, зокрема, сфери охорони культурної спадщини, передусім пам’яток археології. Що ж саме викликає занепокоєння суспільства й наукової спільноти?


ЗМІ: СБУ передала краєзнавчому музею золото вилучене в чорних археологів

Більше 80-ти предметів археологічної колекції мають передати представники управління Служби безпеки України у Херсонській області краєзнавчому музею. 15-го січня привезли перші 40 експонатів.


Програма "Iмператив" на "Радіо Культура". Характерні риси, культура та стоянки епохи мезоліту

Чи відомо вам, що найважливішими серед технічних досягнень людського суспільства доби мезоліту стали винайдення лука і стріли? Мезоліт став періодом опанування людством сил природи, удосконалення знарядь праці і помітних змін у соціальній структурі та духовному житті. Відповідно змінився і характер кам'яних знарядь, їх виготовляли дуже малими — «мікролітами» — для насадки на стріли, для вставки у списи, гарпуни.




Програма "Імператив" на "Радіо Культура". Дослідження пам’яток козацької доби в Києві

Продовження циклу передач UA: Радіо Культура та Спілка Археологів України

Дослідження пам’яток козацької доби в Києві. Гості студії: молодші наукові співробітники відділу археології Києва Інституту археології НАН України Андрій Оленич та Іван Зоценко.

Ведуча: Юлія Чаплінська

Ефір від 7.06.2019

Запис програми тут: http://www.nrcu.gov.ua/schedule/play-archive.html?periodItemID=2251273


Про незаконне поводження окупантів з культурною спадщиною в Криму (ефір від 3 червня 2019 на Укрлайф ТБ)

Разом з координатором ГО "Таврійська гуманітарна платформа" Андрієм Іванцем, член правління ВГО "Спілка археологів України" Олександр Малишев 3 червня 2019 року взяв участь у ефірі на каналі Ukrlife.TV. Учасники передачі розповіли про ситуацію з нелегальними розкопками та знищенням культурної спадщини в окупованому Криму, окремо зупинилися на необхідності вжиття Україною заходів з реагування на відповідні виклики.

Відео передачі можна переглянути тут: youtube.com


Програма "Імператив" на "Радіо Культура". Археологія на окупованих територіях

Продовжується цикл передач UA: Радіо Культура та ВГО САУ.

Цього разу передача була присвячена результатам роботи відкритого семінару "АРХЕОЛОГІЯ НА ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ ТА У ЗОНАХ ЗБРОЙНИХ КОНФЛІКТІВ". Зокрема мова йшла про те, чи використовує Україна міжнародні механізми правового захисту культурної спадщини? У студії екс-генеральна директорка Бахчисарайського державного історико-культурного заповідника, координаторка проектів Кримського інституту стратегічних досліджень Ельміра Аблялімова. На телефонному зв’язку — кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту археології НАНУ, голова Луганського територіального підрозділу ВГО САУ Сергій Теліженко.

Запис програми тут: http://www.nrcu.gov.ua/schedule/play-archive.html?periodItemID=2236266








Спільний проект UA: Радіо Культура та ВГО САУ

UA: Радіо Культура та ВГО Спілка археологів України розпочали цикл радіозустрічей з провідними українськими археологами та істориками археології в межах авторського проекту Юлії Чаплінської "Імператив: теми, обов'язкові для осмислення".

Програми відбуваються раз на два тижні, по пореділках о 10.15—11.00.

Послухати записи ефірів можна тут:


Зібраний докупи бездоказовий негатив, а не «інтерв’ю колишньої археологині» — Алла Буйських

18 червня цього року на сайті «Української правди» було опубліковане інтерв’ю кандидата політичних наук О. Андроса з «колишньою археологинею» Г. Заворотною. Відповідаючи на заклик редакції взяти участь у обговоренні цього тексту не можу не скористатися цією нагодою. Саме тому беру на себе відповідальність написати цього публічного листа, який буде розміщено на он-лайн ресурсах Інституту археології НАН України: офіційному сайті та ФБ-сторінці, а також на он-лайн ресурсах Спілки археологів України. Тобто говоритиму не лише від імені колективу Інституту археології НАН
України, а й від усього професійного археологічного загалу нашої країни.



Волинські новини: "Машина часу, або історія, якої можна торкнутися"

Чи задумувалися ви коли-небудь про те, якими були давні люди? Чим займалися, про що думали, як розважались, у яких будинках жили? Було б цікаво дізнатися, правда? А допоможе цьому наука — археологія, яка здатна розповісти, ба більше — показати, якими ж були древні цивілізації. Це своєрідна машина часу, яка повертає у минуле!

Далі — в матеріалі ІА Волинські Новини.



ВНУЧКА ЗНАЙШЛА ОСТАНКИ ДІДА ЧЕРЕЗ 70 РОКІВ

Звичний холодний осінній день. Пронизливий листопадовий вітер пробирав до кісток. Але й він не зміг остудити гарячі сльози Любові Мосійчук — цього дня вона перепоховала свого дідуся, якого вбили під час українсько-польського конфлікту в роки Другої світової війни...

Виявлене поховання

Археологам із ДП "Волинські старожитності" доводилося проводити чимало ексгумацій людських останків. Кілька років поспіль вони досліджують городище у Володимирі–Волинському, де в 1939—1941 роках розстріляно більше тисячі людей, розшукали чимало поховань польських прикордонників. Бувало, що науковці знали, чиї саме останки вони вивчають. Та цього разу, мабуть, вперше до них звернулася жінка з проханням знайти… могилу її дідуся.

У книжці волинського краєзнавця Ярослава Царука «Трагедія волинських сіл 1943—1944 рр.» є інформація, що в роки війни від рук польських воєнізованих формувань загинули шість жителів села Поничів нинішнього Володимир–Волинського району. Двох розстріляли на цегельні Льотнища, пізніше перепоховали на кладовищі Поничева. Ще чотирьох вбили біля домівок на початку 1944 року. Свій останній спочинок вони знайшли на роздоріжжі при в’їзді в село. Напис на могилі гласить: «На згадку від громадян села Поничів. 1993 р.». Проте місце поховання одного з них, Василя Мосійчука, досі не відшукали. Щоправда, старожили села знали приблизно, де воно.

Підготовка до перепоховання

— Мама розповідала мені, що на городі могила діда. Бабуся Єлизавета Мосійчук померла 1953 року, коли й Сталін. А дідуся Василя я не пам’ятаю. Він жив у селі Поничів. Там познайомився з якоюсь жінкою, вони мали дві чи три дівчинки. Казали, ніби того страшного дня поляки йшли і вбивали всіх, хто був надворі. А дідуся, зі слів мами, застрелили, закрутили руки дротом і кинули в студню. Коли почала ходити в Університет третього віку, то Ярослав Царук згадував про це. Тоді й вирішила дізнатися, є там могила діда чи немає, — Любов Мосійчук витирає сльози.

Доля не балувала цю жінку. Після закінчення сьомого класу, в 14 років, їй довелося йти працювати, щоб допомогти меншим братам і сестрам. У родині було восьмеро дітей. А оскільки паспортів тоді на селі не мали, то дядько влаштував дівчину на сезонну роботу. Працювала то на цукровому, то на консервному заводі. Потім закінчила вечірню школу, заробляла на хліб у «воєнторзі», на швейній фабриці, паркетному заводі. Нині Любов Михайлівна на пенсії. Не сидиться на місці. Торік закінчила медичний факультет в Університеті третього віку. Цього року пішла на історичний.

Перепоховання Василя Мосійчука

— Снилося, що я історичний не закінчила. Хоча багато знаю, бо тут народилася, але все одно дуже цікаво слухати про історію рідного краю, — ділиться Любов Михайлівна.

І ось ми їдемо в село Поничів. На роздоріжжі біля могили убитих українців зупиняємося. Поряд, на городі Віри Ващук, і поховали Василя Мосійчука. Він їй доводився вітчимом свекрухи.

Директор ДП «Волинські старожитності» Олексій Златогорський та співробітник цієї установи Тарас Верба беруться до роботи. Розмічають приблизний розкоп і заглиблюються на штик. Відтак зачищають площу розкопу. Потім ще на один. Знаходять уламок гутного скла, кілька шматків кераміки. Проте могильної плями не видно — усюди майже чиста глина. Річ у тім, що ґрунт у могилі завжди темніший, ніж там, де не перекопано. Очевидно, свідки помилилися, коли вказували це місце.

— Вибачайте, Любове Михайлівно, — каже Олексій Златогорський. — Пошуки продовжимо вже навесні. Тоді залучимо георадар і дослідимо всю навколишню територію.

— Він повинен бути на городі, якщо ніхто не розкопував. Я пам’ятаю, що раніше, коли їздили в село, то тут, у кутку, ще була могилка. Там і квіти були, а тепер усе зрівняно з землею, — схвильовано каже жінка.

— Є! — гукає цієї миті, витягуючи кілька кісток, Тарас Верба, який ще трохи заглибився в ґрунт.

Археологи з новими силами беруться розчищати поховання. Невдовзі вже видно кістки рук. Спостерігаю за Любов’ю Мосійчук — жінка ледве тримається, щоб не плакати. Це ж останки її рідного дідуся, якого вона ніколи не бачила, але якого знайшла через 70 років. Звичний холодний осінній день. Пронизливий листопадовий вітер пробирав до кісток. Але й він не зміг остудити гарячі сльози Любові Мосійчук — цього дня вона перепоховала свого дідуся, якого вбили під час українсько-польського конфлікту в роки Другої світової війни...

Сергій НАУМУК

Газета "Волинь-нова"

Фото Тараса ВЕРБИ

Прес-центр ДП "Волинські старожитності"


Сторінка 2 з 4

Пошук

Контакти

spilka.arch.ukraine@gmail.com
Ми в соцмережах

Поточний проєкт Спілки

Сплата членських внесків

Корпоративна карта Приватбанку для сплати внесків 4246 0010 6613 5355
Детальніше

Інтернет-ресурси

YouTube-канал "Реальна історія"
Ведучий каналу Акім Галімов створює невеликі відео на важливі історичні теми, якими спекулює росія.

Археологія Дубенщини
Сайт присвячений археології та історії м. Дубна і Дубенського району Рівненської області, а також близьких територій (Віталій Ткач).

YouTube-канал "Історія без міфів"
Канал розповідає про всі періоди історії та різні спектри питань: політичні, воєнні, економічні, історії міжнародних відносин, мистецтва та спорту, біографії видатних особистостей. Часто запрошують у гості в якості спікерів-експертів із науково-дослідних інститутів, історичних музеїв та університетів, в тому числі "спілчан".

УКУЛЬТУРА / UCULTURE
Платформа для знайомства з українською культурою. Від професійних дослідників культури. Тут розповідають про українську культуру не через перелік дат, імен і фактів, а через історії про людей. Про що вони мріяли, яким був їхній побут, якими цінностями вони керувалися, що їх надихало. І головне, разом шукаємо відповідь на питання — як ці історії впливають на нас і визначають наше сьогодення.

Відлуння віків
Український пам’яткоохоронний інтернет-ресурс.

Історичний вебінар \ Historical Webinar
Канал презентує тематичні доповіді фахових істориків, конференції, огляд книжок та історичних фільмів, що висвітлюють, насамперед, різні періоди історії України, Польщі, РФ, інших держав Центральної та Східної Європи, питання українсько-польських, українсько-білоруських та українсько-російських взаємин.

Германо-слов'янська археологічна експедиція ХНУ ім В.Н. Каразіна
Український пам’яткоохоронний інтернет-ресурс.

Ви знаходитесь тут: Новини ЗМІ