Cпілка археологів України

  • Increase font size
  • Default font size
  • Decrease font size

Руйнація скіфського городища

«Просто зараз на Полтавщині знищується унікальне за збереженістю городище скіфського часу», повідомляє Охоронна археологічна служба України.

Роботами з будівництва свердловини 60 Комишнянського НГКР, які виконує Філія Газопромислове управління "Полтавагазвидобування" АТ Укргазвидобування вже знищено понад 10.000 квадратних метрів об'єкта культурної спадщини. Більш ніж 200 метрів валу зрівняні з землею.

У відвалах зібрано фрагменти ліпних посудин, фрагменти скіфської пряжки та наконечники стріл (V—III ст. до н. е.), тощо. Городище знаходиться неподалік смт Комишня Миргородського району Полтавської області. Факт його руйнування виявлений експедицією Охоронної археологічної служби України 06.08.2020 року, про що невідкладно було повідомлено Укргазвидобування, Нафтогаз України, Департамент культури та туризму Полтавської обласної державної адміністрації та Національна поліція України.

Вчора, 17 серпня, при спробі провести обстеження зруйнованої частини, археологи були недопущені на об'єкт та відтіснені охороною з автоматичною зброєю! З подій, що відбуваються, стає зрозумілим: забудовник не налаштований до конструктивного діалогу, а правоохоронні органи не квапляться виконувати свою роботу, тож запобігти подальшому руйнуванню може лише широкий суспільний резонанс.

Світлини з пам’ятки: facebook.com


Знайомтесь: Павло Нечитайло

«Археологи — дуже відкриті. Приходьте, шукайте, і ми всього вас навчимо! Ми раді ділитись професійним досвідом, і це приносить нам щире й відверте задоволення», — розповідає як стати волонтером та спробувати себе в роботі справжньої наукової експедиції Павло Нечитайло, керівник Кам’янець-Подільської експедиції ОАСУ та голова Хмельницього підрозділу САУ.

Про День археолога, розвиток археологічної науки, мережі археологів та проблеми збереження культурної спадщини говорили в ефірі Радіо Культура.

Повний запис можна послухати тут: https://cutt.ly/md40Yyc.

Павло Нечитайло — не лише дослідник старожитностей Поділля, а й лідер гурту «Пропала грамота» та учасник дуету «Запаска». У Києві у переддень свята опинився не просто так, адже готує сольний концерт в Mezzanine: https://www.facebook.com/events/327211251652912/.


Із Днем Археолога!

Шановні друзі та колеги! Вітаю вас з Днем археолога. Де б ми не перебували — у полі, в кабінетах, у своїх навчальних закладах — це свято завжди з нами. В Україні цей День святкуємо на офіційному державному рівні. Не зупиняймося, адже подальший розвиток державної політики в сфері захисту культурної спадщини залежить від спільних зусиль. А Спілка робитиме все залежне, щоби стан речей у цій царині змінювався на краще.

Бо Спілка — це не якась абстракція. Спілка – це ми з вами. Будьмо на зв’язку та діємо разом!

Голова ВГО “Спілка археологів України”,
доктор історичних наук Яків Гершкович



Відкрите звернення Голови Правління ВГО САУ з приводу публікації статті М. Левади «Як брати гроші в УКФ»

Стаття Максима Левади «Як брати гроші в УКФ» була опублікована на ресурсі «Музейний простір» — http://prostir.museum/ua/post/42987?fbclid=IwAR0YDZY_JF5wfuuQUvsAMOfK0sqfmHyra2dxzZEH-TC2SSXBx9y44U8S4is.

Перелік звинувачень на адресу УКФ вражає, і у пересічних громадян він формує стале уявлення про те, що УКФ є чи не головним осередком корупції в Україні. Опосередковано цей висновок переноситься на нас, ВГО САУ, другого фігуранта цієї статті.

Проєкт ВГО «Спілка археологів України» «Посилення спроможності професійної спільноти задля адвокації археологічної спадщини України» був підтриманий цього року Українським культурним фондом у межах програми «Мережі й аудиторії», ЛОТ «Посилення мереж у сфері культури». Цей ЛОТ покликаний сприяти посиленню інституційної спроможності українських формальних мереж у сфері культури, що вже існують, розповсюдженню передового досвіду, навичок, компетенцій, ноу-хау як всередині платформ, так і в ширших колах суспільства. Детальніше про програму тут — https://ucf.in.ua/m_lots/5dbb66e599f9e847373a25a3.


Відбулась VI Міжнародна літня польова археологічна школа в Більську

Місце проведення — Більське городище (Котелевський район, Полтавська область).

У 2015 році спільно з Інститутом археології НАН України та Спілкою археологів України Історико-культурний заповідник «Більськ» започаткував щорічний Міжнародний проєкт — Літня польова археологічна школа. У ньому поєднані наукові, науково-популярні та просвітницькі заходи. Завдяки цьому проєкту археологічна спадщина репрезентована не лише серед молодих дослідників, а й пересічного населення, яке цікавиться древньою історією загалом. До лекцій та практичних занять залучені авторитетні українські та іноземні вчені. Проєкт функціонує під кураторством кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника ІА НАН України Дениса Гречка.

Усі практичні й теоретичні заняття відбувалися просто неба. Учасники Польової школи проживали у наметовому містечку, де був організований кемпінг і наявні усі необхідні зручності для забезпечення побутового комфорту.

Нові учасники школи навчились виявляти й досліджувати археологічні об’єкти, робити польові креслення, працювати з нівеліром тощо. Була надана базова інформація про використання квадрокоптеру та тахеометра, проведено практичні заняття. Лекції прочитали Анатолій Кушнір (Інститут географії НАН України, к. г. н., основи палеопедології та способи ідентифікації ґрунтів) і Сергій Тараненко (НІАЗ Києво-Печерська Лавра, к. і. н., специфіка археологічних досліджень у містах). Під час розкопок вперше було виявлено поховання скіфського воїна, у стінку могили якого були встромлені залізні наконечники списа та дротика (специфічна риса власне скіфської поховальної традиції). Вперше також були досліджені поховання у скороченій позі, що є рідкісним явищем для скіфського часу. Одне поховання було здійснено на місці більш давнього житла, що може свідчити про те, що при створенні некрополя скіфи не знали про те, що на цьому місці до цього жили люди.

Цей проєкт відкриває унікальні можливості для майбутніх археологів, дає необхідні теоретичні знання і практичні навички, а також передбачає обмін досвідом серед фахівців археологічної справи.



Як Спілчани хочуть комунікувати? Результати анкетування

Упродовж другої половини липня 2020 року в межах проєкту «Посилення спроможності професійної спільноти задля адвокації археологічної спадщини України» проводилось опитування членів ВГО Спілка археологів України.

Цілями опитування були:
- визначення зручних для колег способів комунікації всередині спільноти;
- визначення важливих для членів Спілки інформаційних повідомлень;
- визначення потреби в регулярних оффлайн та онлайн зустрічах членів САУ;
- визначення потреби у навчальних заходах для членів САУ;
- отримання актуальних контактів членів Спілки для створення внутрішньої бази даних членів САУ.

Було отримано близько 90 відповідей, що складає майже половину відносно розісланої кількості анкет. Враховуючи польовий сезон, це можна вважати доволі високою активністю. Отримані відповіді дозволяють прослідкувати доволі чіткі тенденції у комунікаційних запитах спільноти (цифри закруглені):
більшість опитуваних отримує інформацію через офіційний сайт САУ (61 %);
ФБ сторінку САУ (62 %);
ФБ групу САУ (55%)
хоча, враховуючи існуючу наразі плутанину між цими ресурсами, до співвідношення двох останніх показників треба ставитися обережно;
через електронні листи від голів місцевих осередків отримує інформацію лише близько 1/3 опитаних (33 %)
це свідчить про низьку ефективність цього каналу, який досі вважався одним з основних засобів внутрішньої комунікації спільноти.


Знайомтесь: Владислав Чабанюк

Продовжуємо знайомитись!

Владислав Чабанюк — член черкаського осередку САУ, музейник, археолог, викладач, аматор-кінематографіст (що знімає професійні фільми), подвижник, людина, яка захоплює кожного, хто з ним стикається.

З 2002 року Владислав очолює Державний історико-культурний заповідник «Трипільська культура» у своєму рідному селі Легедзиному на Черкащині. Перед тим було навчання у Вінницькому педагогічному (тепер Вінницький університет), вчителювання на Вінниччині та у Легедзиному, влітку — робота в «трипільських» експедиціях під керівництвом Володимира Опанасовича Круца, створення народної кіностудії «Мальва». Саме Володимир Круц ініціював створення музею-заповідника, а від цієї ідеї до втілення минуло майже десять років. Завдяки захопленню справою та шаленій позитивній енергії Владислава Чабанюка та зібраній ним команді місцевий Заповідник став знаним, а на його щорічні купайлівські свята та трипільські толоки люди з’їжджаються звідусіль. Події цього року можна було б назвати дивом, якби вони не базувалися на усьому попередньому доробку команди, — наразі у будівлі Заповідника відбуваються ремонтні роботи (утеплення, прокладка комунікацій, облаштування водопостачання та каналізації тощо). Роботи фінансуються ПроКредит Банком, а будівельні матеріали надає компанія Caparol. Ремонт просувається швидкими темпами. Обіцяють завершити до Дня Незалежності. Наступним етапом має стати оновлення експозиції. Тож, приїжджайте до Легедзиного, вітайте Владислава Чабанюка з досягненнями та обов’язково подивіться у День Прапора (23 серпня) фільм кіностудії «Мальва» «Чорний козак» який буде транслюватися по 48 TV каналах.

Дізнатися більше про Заповідник та подивитися купу чудових професійних фото можна тут: https://www.facebook.com/trypilska.kultura/


Гранти від Українського культурного фонду

Шановні колеги!

Звертаємо вашу увагу на два нових проєкти, які зараз оголосив Український культурний фонд:

- Культура в часи кризи: інституційна підтримка Подача проектної заявки на конкурс: 30.07.2020—14.08.2020.
Реалізація програми: до 31 грудня 2020 року.
Деталі за посиланням https://ucf.in.ua/m_programs.
На цю програму варто звернути увагу культурним інституціям різних форм власності у т. ч. місцевим музеям, заповідникам тощо.

- Культура плюс.
Подача проектної заявки на конкурс: 03.08.2020—31.08.2020.
Реалізація програми: до 15 вересня 2021 року.
Деталі за посиланням https://ucf.in.ua/m_programs.
В рамках цієї програми обов’язковою умовою є партнерство організацій, які представляють різні галузі.

Для отримання детальної інформації про ці проекти ви також можете переглянути вебінари на YouTube каналі Українського культурного фонду https://www.youtube.com.

Зверніть увагу, що заявник може податися лише на одну з цих двох програм.




Проєкт "Посилення спроможності професійної спільноти задля адвокації археологічної спадщини України"

Друзі, вітаємо і ділимось радісною новиною!

ВГО “Спілка археологів України” замислилась над своїм інституційним розвитком, подала заявку на конкурс Український культурний фонд і здобула перемогу! Наш проєкт “Посилення спроможності професійної спільноти задля адвокації археологічної спадщини України” посів 2 місце у своєму лоті за підсумками експертного оцінювання УКФ. Через карантин та зменшення фінансування УКФ проєкт довелось суттєво переформатувати, публічні заходи перенести в онлайн формат та відкласти старт більше ніж на місяць. Попри ці складнощі, його нарешті розпочато. Ми віримо, що ініціатива, спрямована на розбудову мережі, стане потужним імпульсом для розвитку Спілки та усієї професійної археологічної спільноти.

Маємо на меті:
➡️сформулювати стратегічні пріоритети спільноти;
➡️напрацювати дієві механізми внутрішньої та зовнішньої комунікації;
➡️підсилити ефективність існуючої мережі осередків САУ та сприяти згуртуванню спільноти;
➡️підвищити вплив спільноти на політику у сфері захисту, адвокації, промоції, обліку та використання археологічної спадщини;
➡️попрацювати над новою айдентикою САУ, підготувати ряд тематичних документів та візуальну продукцію.

Новинами проєкту ділитимемось тут, а також очікуватимемо на зворотній зв’язок зі спільнотою та конструктивну критику з вашого боку.


Епохальні знахідки "краєзнавців" на Рівненщині

На Рівненщині у селі Заріцьк, яке згадане ще у літописі 12-го століття, розкопали місце поховання, якому може бути п'ять тисячоліть. Наразі в обласному управлінні культури з'ясовують хто і чи законно це зробив. На території села є дві пам'ятки археології місцевого значення.

1 червня у с. Заріцьк (Зарічеськ згадано в літописах у зв’язку з подіями 1151 р.) троє "краєзнавців", очолюваних Олександром Алфьоровим, без будь-яких дозвільних документів "дослідили" ПОХОВАННЯ КНЯЗЯ. І відразу ж цю подію зафільмували із репортерами 1+1 (youtube.com). До честі "дослідників" плити перевезли у найближчий музей. Проте чи мали місце знахідки, які дозволи їм атрибутувати плити частиною князівської доби, невідомо. Дивує цинізм дій "краєзнавців", чи може звання кандидата історичних наук дає право працювати без відкритих листів і дозволів МКУ? Наразі вашій увазі пропонується спростування у датуванні знахідки (у матеріалі Суспільне: новини), а про наявність порушення закону нехай роблять висновки відповідні органи.

Олексій ВОЙТЮК


Басівка під загрозою: копачі знищують унікальне городище ранньозалізної доби

У жовтні 2019 року співробітники ДІКЗ «Посулля» разом з представниками відділу культури при Сумській ОДА зафіксували грабіжницькі ями на пам’ятці національного значення — городищі ранньої залізної доби (на найбільшому укріпленні, що зветься «Башта»; також містить ранньослов'янський культурний шар) біля с. Басівка, Роменського району, Сумської області (загальна площа 170 га, друге за розмірами після Більського городища, на території Лівобережного Лісостепу). Городище досліджували на початку ХХ століття М. О. Макаренко, а в 1947, 1957, 1959 роках В. А. Іллінська, у 1992—1994 роках дослідження на пам’ятці проводив Ю. В. Болтрик. Датоване кінцем VI — початком ІІІ ст. до н. е.

5 червня секретар сумського відділення ВГО «Спілка археологів України» А. Корж, разом зі співробітниками ДІКЗ « Посулля» В. Єсіним, та О. Подверзяком попри погані погодні умови, обстежили городище. Зафіксовано до 80 м кв., нових грабіжницьких ям (при глибині від 0,2 до 1 м). Загальна площа пошкодженої ділянки вже обраховується не однією сотнею метрів квадратних. Відвали насичені матеріальними рештками (фрагментами ліпного посуду та амфор, глиняною обмазкою та кістками тварин). По факту руйнування пам’ятки національного значення було складено акт. Готується чергова заява до правоохоронних органів.

Найближчим часом заплановані польові роботи по збереженню унікальної пам’ятки археології.

А. Корж



Пізнавально для прибічників ліцензування металопошуку та не тільки

За посиланням зацікавлений читач знайде аналіз проблеми використання металодетектора "у пошуках скарбів".

https://starcheolog.livejournal.com/398517.html


Програма "Імператив" на "Радіо Культура". Музеї після карантину: чи всі відчинять двері

Запис програми «Імператив» (Радіо Культура): про перспективи посткарантинного життя музеїв, а також про санкції проти російських наукових установ у зв'язку з розкопками у Криму. Ефір за участі членів Правління САУ Катерини Чуєвої та Олександра Малишева, мистецтвознавиці Діани Клочко та головного редактора «Кримської світлиці» Андрія Щекуна.

Ведучий — Василь Шандро.

Запис програми: nrcu.gov.ua


Редакції інформаційно-аналітичного видання "Факти Запоріжжя"

Нещодавно Запорізька експедиція НДЦ «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України розпочала розкопки кургану біля с. Укромне, Московської сільської ради, Вільнянського району Запорізької області, який входить до складу курганного могильника (державний охоронний № 4281). Замовником досліджень виступило ФГ «Кривохатько В. В.». Подібні розкопки кожен рік проводяться в різних регіонах України. Але в даному випадку вони викликали несподівані звинувачення на адресу В. В. Кривохатька та "невідомих осіб зі спецтехнікою…" («Факти Запоріжжя», 17.04.2020, https://zp-fakty.net.ua/society/na-vilnyanshchini-eksnardep-krivohatko-znishchu- kompleks-kurganiv).

Ініціатор звинувачень перед поданням їх до такого шанованого видання як "Факти Запоріжжя" мав би попередньо ознайомитись з чинним Законом України «Про охорону археологічної спадщини», зокрема його ст.1; 9; 10; 18; 20. А ще він, напевно знаючи, що розкопки проводяться не якимось "невідомими особами", а професійними археологами, міг би отримати від них всю інформацію і про мету розкопок, і про перші результати робіт. Він би дізнався багато цікавого для себе, зокрема, про те, що повсюди, а не тільки в Україні, до того, як потрапити на поховання та ретельно дослідити їх, використовується землерийна техніка під щільним наглядом археолога. А ще йому б пояснили, що право на розкопки надає Відкритий лист (кваліфікаційний документ — посвідчення установленого зразка, що визначає фаховий рівень дослідника), виданий Польовим комітетом Інституту археології НАН України, та дозвіл, виданий центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини. Усі ці документи перед початком робіт на кургані біля с Укромне були отримані та відповідним чином зареєстровані у Департаменті культури, туризму, національностей і релігії, а завірені копії надані до Відділу освіти і культури Вільнянської РДА. Зокрема цими документами визначено, що всі виявленні знахідки будуть передані на зберігання до Запорізького обласного краєзнавчого музею.

Прикро, що редакція видання «Факти Запоріжжя» використала неперевірені факти, включаючи фотоматеріали, які не відбивають реальний стан речей. Цей "сенсаційний" матеріал не сприятиме допомозі професійним археологам, які давно та сумлінно працюють на території Запорізької обл., та заважатиме їх спілкуванню з володарями земельних ділянок, на яких знаходяться різноманітні археологічні пам’ятки. Просимо вас опублікувати цей наш лист на сторінках вашого видання у якості спростування неперевірених та тенденційно поданих матеріалів.

Голова ВГО САУ, доктор іст. наук Я. П. Гершкович


Правда про "Безводівську пригоризонтну обсерваторію"

Опубліковані спростування щодо існування так званої Безводівської пригоризонтної лабораторії, що на Чернігівщині. Для тих, хто обвинувачує авторів, Я. П. Гершковича та В. В. Корохіна, у піарі першовідкривача цього дива, Гріандра Тановського, треба нагадати, що археологічна спільнота вже років на два запізнилися з таким "піаром". І наше мовчання було розцінено як наша слабкість. Звідси — вигадані обвинувачення, у тому числі й у тому, що ми торгуємо своїми знахідками, що ми дармоїди й фальсифікатори тощо.

Відповідь мала бути. Ця відпівідь — не дискусія з авантюристами та неуками. Вона призначена для тих, хто забажає об’єктивно розібратись у ситуації.

Частина перша: https://petrimazepa.com/uk/bezvodivska_lokshina

Частина друга: https://petrimazepa.com/uk/chi_isnuvala_bezvodivska_astronomichna_observatoriya

Частина третя: https://petrimazepa.com/uk/observatoriya_proti_arkheologiv_seryozno



Сторінка 7 з 29

Пошук

Контакти

spilka.arch.ukraine@gmail.com
Ми в соцмережах

Інтернет-ресурси

Blue Shield
Робота для охорони культурної спадщини у світі з координації підготовки і реагування на надзвичайні ситуації (сайт англійською мовою).

Відлуння віків
Український пам’яткоохоронний інтернет-ресурс.

Сайт "Историческая библиотека"
Великий обсяг літератури з археології в html-форматі.

Волинські старожитності
Сайт дочірнього підприємства «Охоронної археологічної служби України» ІА НАН України.

Археологія Дубенщини
Сайт присвячений археології та історії м. Дубна і Дубенського району Рівненської області, а також близьких територій (Віталій Ткач).

Ви знаходитесь тут: Головна