«Археологи — дуже відкриті. Приходьте, шукайте, і ми всього вас навчимо! Ми раді ділитись професійним досвідом, і це приносить нам щире й відверте задоволення», — розповідає як стати волонтером та спробувати себе в роботі справжньої наукової експедиції Павло Нечитайло, керівник Кам’янець-Подільської експедиції ОАСУ та голова Хмельницього підрозділу САУ.

Про День археолога, розвиток археологічної науки, мережі археологів та проблеми збереження культурної спадщини говорили в ефірі Радіо Культура.

Повний запис можна послухати тут: https://cutt.ly/md40Yyc.

Павло Нечитайло — не лише дослідник старожитностей Поділля, а й лідер гурту «Пропала грамота» та учасник дуету «Запаска». У Києві у переддень свята опинився не просто так, адже готує сольний концерт в Mezzanine: https://www.facebook.com/events/327211251652912/.

Шановні друзі та колеги! Вітаю вас з Днем археолога. Де б ми не перебували — у полі, в кабінетах, у своїх навчальних закладах — це свято завжди з нами. В Україні цей День святкуємо на офіційному державному рівні. Не зупиняймося, адже подальший розвиток державної політики в сфері захисту культурної спадщини залежить від спільних зусиль. А Спілка робитиме все залежне, щоби стан речей у цій царині змінювався на краще.

Бо Спілка — це не якась абстракція. Спілка – це ми з вами. Будьмо на зв’язку та діємо разом!

Голова ВГО “Спілка археологів України”,
доктор історичних наук Яків Гершкович

Стаття Максима Левади «Як брати гроші в УКФ» була опублікована на ресурсі «Музейний простір» — http://prostir.museum/ua/post/42987?fbclid=IwAR0YDZY_JF5wfuuQUvsAMOfK0sqfmHyra2dxzZEH-TC2SSXBx9y44U8S4is.

Перелік звинувачень на адресу УКФ вражає, і у пересічних громадян він формує стале уявлення про те, що УКФ є чи не головним осередком корупції в Україні. Опосередковано цей висновок переноситься на нас, ВГО САУ, другого фігуранта цієї статті.

Проєкт ВГО «Спілка археологів України» «Посилення спроможності професійної спільноти задля адвокації археологічної спадщини України» був підтриманий цього року Українським культурним фондом у межах програми «Мережі й аудиторії», ЛОТ «Посилення мереж у сфері культури». Цей ЛОТ покликаний сприяти посиленню інституційної спроможності українських формальних мереж у сфері культури, що вже існують, розповсюдженню передового досвіду, навичок, компетенцій, ноу-хау як всередині платформ, так і в ширших колах суспільства. Детальніше про програму тут — https://ucf.in.ua/m_lots/5dbb66e599f9e847373a25a3.

Місце проведення — Більське городище (Котелевський район, Полтавська область).

У 2015 році спільно з Інститутом археології НАН України та Спілкою археологів України Історико-культурний заповідник «Більськ» започаткував щорічний Міжнародний проєкт — Літня польова археологічна школа. У ньому поєднані наукові, науково-популярні та просвітницькі заходи. Завдяки цьому проєкту археологічна спадщина репрезентована не лише серед молодих дослідників, а й пересічного населення, яке цікавиться древньою історією загалом. До лекцій та практичних занять залучені авторитетні українські та іноземні вчені. Проєкт функціонує під кураторством кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника ІА НАН України Дениса Гречка.

Усі практичні й теоретичні заняття відбувалися просто неба. Учасники Польової школи проживали у наметовому містечку, де був організований кемпінг і наявні усі необхідні зручності для забезпечення побутового комфорту.

Нові учасники школи навчились виявляти й досліджувати археологічні об’єкти, робити польові креслення, працювати з нівеліром тощо. Була надана базова інформація про використання квадрокоптеру та тахеометра, проведено практичні заняття. Лекції прочитали Анатолій Кушнір (Інститут географії НАН України, к. г. н., основи палеопедології та способи ідентифікації ґрунтів) і Сергій Тараненко (НІАЗ Києво-Печерська Лавра, к. і. н., специфіка археологічних досліджень у містах). Під час розкопок вперше було виявлено поховання скіфського воїна, у стінку могили якого були встромлені залізні наконечники списа та дротика (специфічна риса власне скіфської поховальної традиції). Вперше також були досліджені поховання у скороченій позі, що є рідкісним явищем для скіфського часу. Одне поховання було здійснено на місці більш давнього житла, що може свідчити про те, що при створенні некрополя скіфи не знали про те, що на цьому місці до цього жили люди.

Цей проєкт відкриває унікальні можливості для майбутніх археологів, дає необхідні теоретичні знання і практичні навички, а також передбачає обмін досвідом серед фахівців археологічної справи.