Шановні колеги!

Запрошуємо Вас взяти участь у роботі II Міжнародної літньої польової археологічної школи «Охорона, дослідження та популяризація культурної спадщини», яка буде проходити з 15 липня по 15 серпня на базі історико-культурного заповідника «Більськ» в с. Більськ і смт. Котельва Полтавської області. Організаторами виступають Інститут археології НАН України, Комунальна установа Історико-культурний заповідник «Більськ» Полтавської обласної ради, ВГО «Спілка археологів України», Дніпропетровський національний університет імені О.Т. Гончара.

Особливу увагу буде приділено методиці виявлення археологічних пам’яток, початкових етапах їх вивчення, а також підготовці облікової документації та процесу постановки їх на облік. Для реалізації цих завдань на сучасному методичному і технічному рівні особливу увагу буде приділено основам фіксації археологічних об’єктів за допомогою ГІС-технологій (О. Коротя). Для залучення інтересу громадськості до об’єктів культурної спадщини будуть проведені заняття з візуалізації результатів роботи за допомогою комп’ютерних технологій, аерофотозйомки (І.В. Зоценко, В. Гнера).

Крім того, в програму роботи школи будуть включені як узагальнюючі лекції, присвячені проблемам вивчення окремих пам’яток, культур або періодів, так і методичні заняття з сучасних методів дослідження в археології.

Планується відвідання Пархомівського історико-художнього музею, де знаходиться унікальна в своєму роді колекція оригінальних полотен художників; Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному; садиби Кочубея в Диканьці.

Проживання учасників експедиції і польової школи планується у наметовому таборі. Необхідно мати своє туристичне спорядження (намет, спальник, каремат). Є можливість розміщення учасників в готелі і навчальному комплексі.

Контактна адреса: 04210, м. Київ, просп. Героїв Сталінграду, 12, ІА НАН України, Гречко Денис Сергійович:
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

З повагою, організатори.

Національний університет «Києво-Могилянська академія» Кафедра археології запрошує всіх охочих взяти участь у Науковій конференції студентів, аспірантів і молодих науковців

«Археологічні студії: здобутки та перспективи — 2016»

У рамках Днів науки у НаУКМА 27 січня 2016 року відбудеться чергова археологічна конференція. Основною метою проведення конференції є розширення наукового інформаційного обміну між досвідченими фахівцями, молодими дослідниками, аспірантами та студентами.

Подробиці >>

Ідея щодо організації літніх польових археологічних шкіл для молодих науковців звісно не є новою. Про подібний задум давно говорили і мріяли дослідники Більського городища, адже саме на таких грандіозних та інформативних пам’ятках і мають пізнавати прадавні сторінки історії студенти вищих навчальних закладів та аспіранти.

І ось у 2015 році, попри всі економічні складнощі, спільними зусиллями Інституту археології НАН України (ідея проекту належить с. н. с. відділу археології раннього залізного віку Д.С. Гречку), ВГО «Спілка археологів України» та історико-культурного заповідника «Більськ» усе ж задум вдалося втілити в життя… Чому саме Більське городище обрано для роботи Школи? Відповідь проста — пам’ятка є надто унікальною та шанованою в науковому світі та вже давно є туристичною й історичною перлиною України.

С.А. Скорий та О.Д. Могилов, представники Відділу археології раннього залізного віку ІА НАНУ, плідно працювали над координацією роботи молодих дослідників. Сприяння та конкретну допомогу в організації діяльності Школи надали представники органів місцевого самоврядування: голова Котелевської районної ради В.В. Довгуша та перший заступник Котелевської районної державної адміністрації П.М. Луговий, заступник начальника управління культури Полтавської облдержадміністрації В.В. Вождаєнко, голова Більської сільськоїради С.В. Залізняк, а також небайдужі меценати й передусім — директор СТОВ «Скіф» О.В. Бовдир. Без цих людей даний проект так би й залишився невтіленою у життя мрією…

Розкопки кургану скіфського часу в ур. Перещепине

Програма роботи Школи була розрахована на період з 15 липня по 15 серпня 2015 року та включала в себе як польові археологічні дослідження, так і теоретичний лекційний блок, присвячений різноманітним проблемам історії та археології раннього залізного віку Європи, питанням антропології, археологічної методології, пам’яткоохоронної діяльності. Лекції в Школі читали знані фахівці: д. і. н., проф. С.А. Скорий, д. і. н., проф. О.Г. Левицкий (Молдова), к. і. н. О.Б. Супруненко, О.Д. Могилов, І.Б. Шрамко, С.А. Задніков, Ю.О. Пуголовок та ін.

До роботи літньої польової археологічної школи долучилися представники 5 вищих учбових закладів України (Дніпропетровський національний університет ім. О.Т. Гончара, Київський національний університет культури і мистецтв, Сумський державний педагогічний університет ім. А.С. Макаренка, Кам’янець-Подільський національний університет ім. І.І. Огієнка, Кіровоградський державний педагогічний університет ім. В.К. Винниченка). Активну участь у роботі, передусім у теоретичних заняттях, приймали представники Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. До всіх них долучилися молоді аспіранти, представники провідних вітчизняних закладів культури та освіти. Разом їх — більше 55 чоловік.

Головна мета діяльності Школи — опанування тонкощів археологічної науки учасниками, проведення повномасштабних наукових досліджень на території Більського городища, налагодження дієвої співпраці між молодими дослідниками щодо дослідження пам’яток, передусім скіфської доби.

На всіх учасників проекту чекала активна та результативна польова робота. За 3 тижні молоді дослідники разом із досвідченими керівниками дослідили курган (V—IV ст. до н. е.) в урочищі Перещепине. Поховання виявилося повністю пограбованим. Вперше курган зазнав втручання злодіїв за скіфської доби, а вдруге — у XVIII—XIX ст. Тому вдалося лише знайти вінце корчаги, фрагмент залізної булавки та кістки похованого небіжчика.

Виступ С.А. Скорого під час засідання

Учасники школи в межах городища було відкрили й дослыдили курганоподібний насип VI—V ст. до н. е. (урочище «1-ше поле»). Працюючи на даному об’єкті, було знайдено місцеву ліпну кераміку скіфського часу, імпортний грецький посуд (наприклад, уламки амфор з центру виробництва Лесбос), бронзове вістря стріли, намистину, оселок, а також бронзові зливки, що свідчить про розповсюдження бронзоливарної діяльності серед населення давнього протоміста.

На цьому практична робота не зупинилась. Учасники проекту провели розвідки на території городища. Як результат — закладено шурфи на поселеннях — Безодня, Лісовий кут, Поле II бригади, Сад, Царина Могила, обстежено поселення черняхівської культури в урочищі Перещепине, складено плани курганних могильників в околиці Західного укріплення Більського городища.

На учасників школи чекала цікава та різноманітна культурно-розважальна програма: екскурсії Більським городищем, селищем Котельва (з відвідуванням музею С.А. Ковпака, Свято-Троїцької церкви XIX ст.), а також прогулянки унікальними екологічними стежками Ковпаківського лісопарку — пам’ятки садово-паркового мистецтва національного значення. У наступному, 2016 році, плануються екскурсії до Пархомівского історико-художнього музею, Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішні, садиби Кочубея в Диканьці.

Учасники засідання

Наступний рік обіцяє особливо насичену роботу в рамках проекту «Літня польова археологічна школа». Усе більше ВИШів виявляє зацікавленість у прийнятті участі в роботі Школи. І це дійсно вражає! Більське городище поступово стає науковим центром, до якого линутимуть молоді дослідники-археологи з усіх куточків нашої держави!

Директор ІКЗ «Більськ» І.І. Корост

Іванківська районна державна адміністрація
Інститут археології НАН України
Державний науковий центр захисту культурної спадщини від техногенних катастроф ДАЗВ України

запрошують до участі в міжнародній науковій історико-краєзнавчій конференції

«Київське Полісся: історія, археологія, етнографія»

Місце проведення: м. Іванків, Київської області.
Час проведення: 9—11 вересня 2015 р.

Тематика:
• Стан та перспективи дослідження археологічної спадщини Київського Полісся.
• Традиційна культура регіону та проблеми її дослідження і збереження.
• Відтворення історичного минулого краю.
• Туристичний потенціал Полісся та Чорнобильської зони.

До участі в конференції запрошуються: археологи, етнологи, історики, мистецтвознавці, краєзнавці.
Мови конференції: українська, російська, польська, англійська.
Матеріали конференції планується видати окремою збіркою.
Доповіді для опублікування приймаються під час роботи конференції.
Проїзд від Інституту археології (м. Київ, вул. Володимирська, 3), проживання, харчування за рахунок приймаючої сторони.
Передбачається екскурсійна програма.
Заявки на участь приймаються до 1 липня 2015 р. за електронною адресою:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду (Чміль Леся).

В заявці необхідно вказати:
• Прізвище, ім’я, по-батькові
• тема доповіді
• місце роботи, посада
• науковий ступінь, вчене звання
• електоронна адреса, телефон.

28 листопада 2014 р. відбулася 32-га Міжнародна краєзнавча конференція молодих учених «Наука і освіта у краєзнавчому вимірі», присвячена 210-ій річниці заснування Харківського університету. Організаторами конференції виступили історичний факультет та Центр краєзнавства імені академіка П. Т. Тронька Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Студентське наукове товариство історичного факультету та Всеукраїнська громадська організація «Спілка археологів України». У роботі конференції взяли участь близько 80 студентів, аспірантів та молодих учених, представників наукових, навчальних і культурних закладів України та Росії. Робота конференції відбувалася у рамках 9 секцій.

З матеріалами секції "Археологія" можна ознайомитися тут:

Наука і освіта у краєзнавчому вимірі. Матеріали XXХІІ Міжнародної краєзнавчої конференції молодих учених. Секція «Археологія та краєзнавство». — К., 2014. — 52 с.

Більше інформації >>

Експозиція виставки памяті Д.Н.Козака

27—29 листопада 2014 р. в Історико-краєзнавчому музеї м. Винники Львівської області відбувся П’ятий міжнародний науковий семінар "Давні майстерні та виробництво у Вісло-Дніпровському регіоні", організаторами якого виступили поруч з місцевим музеєм Інститут археології Жешівського університету та Відділ охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської обласної державної адміністрації.

Під час проведення семінару було відкрито виставку "Хрінники: 20 років археологічних досліджень", приурочену пам’яті видатного українського археолога Дениса Никодимовича Козака (1944—2014). На ній представлені матеріали, здобуті археологічною експедицією Інституту археології НАНУ під керівництвом Д.Козака на берегах Хрінницького водосховища на Рівненщині. Пам’ятки різних епох, розміщені на берегах водосховища, інтенсивно руйнуються при обвалах високих берегів, тому з 1993 р. тут почалися планомірні рятувальні роботи. Здобуті за двадцять років роботи археологів у Хрінниках матеріали зберігаються у фондах Рівненського музею, який і виступив співорганізатором виставки. Доповнена археологічна виставка також фотоматеріалами, які ілюструють життєвий та науковий шлях видатного українського археолога Д. Козака.

Волинська тематика на семінарі була представлена у доповідях Василя Оприска (Львів), Богдана Прищепи (Рівне), Сергія Теліженка (Сімферополь—Київ), Віталія Коноплі (Львів), Віталія Ткача (Дубно), Дмитра Вертелецького (Остріг), Віктора Баюка (Луцьк), Сергія Панишка (Луцьк), Романа Миськи (Львів), Олексія Златогорського (Луцьк).

Василь Оприск у співавторстві з покійним Денисом Козаком підготували доповідь про один тип виробничих печей сільських поселень Західної Волині у ранньому середньовіччі, охарактеризувавши матеріали досліджень у с. Городок Луцького району. Сергій Теліженко розповів про досліджений неолітичний об'єкт культури лінійно-стрічкової кераміки у с. Ратнів Луцького району. Богдан Прищепа дав загальну характеристику ювелірного ремесла у середньовічній Пересопниці за виявленими під час досліджень матеріалами. Сергій Панишко ввів у науковій обіг результати досліджень гончарного горна литовської доби із Жидичина Ківерцівського району. Матеріали, виявлені під час досліджень поховання кочовників у с. Рованці Луцького району, ввели у науковий обіг Олексій Златогорський і Тарас Верба. Зокрема, провівши серію аналогій серед середньовічних знахідок, вони прийшли до висновку, що у с. Рованці було виявлено поховання угорців.

ДП "Волинські старожитності" висловлює щиру подяку організаторам семінару за його високий науковий рівень, цікаві доповіді, а також за теплий прийом гостей та можливість щиро поспілкуватися з колегами.

Прес-центр ДП "Волинські старожитності"

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
Центр краєзнавства імені академіка П.Т. Тронька
Історичний факультет
Студентське наукове товариство
Національна спілка краєзнавців України
Східно-регіональний відділ Центру пам’яткознавства НАН України та УТОПІК
ВГО "Спілка археологів України"

Шановні колеги!
Запрошуємо вас взяти участь у XXХІІ-й Міжнародній
краєзнавчій конференції молодих учених
«Наука і освіта у краєзнавчому вимірі»,
присвяченій 210-річчю Харківського університету

Конференція відбудеться 28 листопада 2014 р. на історичному факультеті ХНУ імені В.Н. Каразіна
Секція:
• Археологія та краєзнавство
Заявку на участь у конференції та тези доповідей (2000—2500 знаків)
просимо подавати до 2 листопада 2014 р. (включно) через спеціальну електронну форму, вхід до якої — через головну сторінку сайту історичного факультету ХНУ: http://history.karazin.ua.

Робочі мови конференції: українська та російська (NB! Крім заявки!)

Планується видати тези секції археології. Для цього прохання надіслати до 2.11.2014 тези обсягом 2—7 сторінок (14 кегль, 1,5 інтервал), посилання — напівкод (Прізвище, 2012, с. 6; рис. 5, 2—4; табл. 3); на рисунки (рис. 1, 3), де перша цифра — номер рисунка, друга — позиція на рисунку; на таблиці (табл. 2).

Список літератури — в алфавітному порядку.
Фамилия И.О. Название монографии. — Город, 2012. — 150 с.
Фамилия И.О. Название статьи // Название сборника. — город, 2012. — С. 15—25.
Фамилия И.О. Название работы // Название конференции: Тезисы докл. — Город, 2012. — С. 15—25.
Фамилия И.О. Название статьи // Название периодического издания. — 2012. — № 1 (чи Вып. 1; Т. 1 та ін.). — С. 15—25.
Фамилия И.О. Название отчета / Название архива. — 2012. — № 1. (за нумерацією, прийнятою архівом, напр.: ІА НАН України. — 2012/5).

Увесь текст давати одним файлом. Рисунок обов’язково повинен бути наданий у форматі *.tif з розподільною здатністю не менше 300 dpi, а також у форматі, в якому його було виконано.
Прохання надіслати матеріали до 2.11.2014 р. на адресу: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду (Денис Гречко).

1 жовтня 2014 року з ініціативи Рівненського обласного краєзнавчого музею у його приміщенні відбулось засідання круглого столу «Некрополі Рівненщини», присвяченого проблемам збереження кладовищ. Захід об’єднав дослідників, науковців і краєзнавців, що займаються проблематикою поховань у досить широкому хронологічному діапазоні — від епохи бронзи до середини ХХ ст.

Зокрема, директор Рівненського музею Олександр Булига розповів про козацькі могили Берестечка. Про діяльність пошукових організацій ВГО «Союз «Народна Пам’ять» та археологів ДП «Волинські старожитності» розповів Олексій Златогорський. Він висвітлив пошукові та археологічно-ексгумаційні роботи спільної українсько-польської експедиції у Шацькому районі Волинської області, у с. Гайки-Ситенські Радивилівського району та у с. Тинне Сарненського району Рівненської області.

Регіональні особливості архаїчних надгробків Рівненщини — стали темою виступу старшого наукового співробітника Інституту дослідів Волині (Рівне)  Олексія Нагорнюка, про польські поховання та поховання на старих кладовищах Рівного розповіли Галина Данильчук та Чеслав Хитрий. Про поховання як пам’ятки археології і історії розповів Олексій Черницький, про давні некрополі міста Дубно — Юрій Пшеничний, острозькі некрополі – Миколай Манько, польський цвинтар у Клевані – Оксана Байцар-Артеменко.

Присутні учасники круглого столу прийшли до висновку, що нині держава та і суспільство досить мало уваги приділяє давнім похованням і могилам, а отже і власній історичній пам’яті. Як наголосила Галина Данильчук — «європейці спостерігають за тим, як ми ставимось до своїх некрополів. Поки ми не почнемо шанувати своїх предків – шлях у Європу для нас закритий однозначно».

Це був перший круглим стіл, присвячений некрополям Рівненщини. Організатори заходу, враховуючи успішне його проведення, планують зробити його постійним засіданням. А за результатами засідань — готувати наукові та науково-популярні матеріали.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»

Виступ Олексія Златогорського	Виступ Олексія Нагорнюка
Виступ Галини Данильчук	Єврейські (хасидські) могилки у с.Оржів на Рівненщині

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
Центр краєзнавства імені академіка П.Т. Тронька
Історичний факультет
Студентське наукове товариство
Національна спілка краєзнавців України
Східно-регіональний відділ Центру пам’яткознавства НАН України та УТОПІК
ВГО ”Спілка археологів України”

Шановні колеги! Запрошуємо вас взяти участь у XXХІІ-й Міжнародній краєзнавчій конференції молодих учених «Наука і освіта у краєзнавчому вимірі», присвяченій 210-річчю Харківського університету.

Конференція відбудеться 28 листопада 2014 р. на історичному факультеті ХНУ імені В.Н. Каразіна.

Планується робота за такими напрямами:
• Розвиток краєзнавства у Харківському університеті
• Краєзнавчі осередки на Харківщині
• Особистості у краєзнавчому русі
• Бібліотечне та музейне краєзнавство
• Архіви — джерела інформації з історії регіонів
• Церковне краєзнавство
• Слобожанський фольклор та етнографія у локальному вимірі
• Археологія та краєзнавство • Мистецтвознавчий дискурс краєзнавства
• Краєзнавство і розвиток туризму Заявку на участь у конференції та тези доповідей (2000—2500 знаків) просимо подавати до 2 листопада 2014 р. (включно) через спеціальну електронну форму, вхід до якої — через головну сторінку сайту історичного факультету ХНУ: http://history.karazin.ua.

Робочі мови конференції: українська та російська.
Адреса оргкомітету конференції: Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, історичний факультет, ауд. 5-59 (Головний корпус, 5 поверх) майдан Свободи, 4, Харків 61022, Україна;
Тел.: +38(097)025-64-64; +38(057)707-53-85
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду ;
WWW: http://history.karazin.ua

Оргкомітет

УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ, НАЦІОНАЛЬНОСТЕЙ ТА РЕЛІГІЙ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

Двадцята міжнародна наукова конференція
«Старожитності Вишгородщини»

Конференція відбудеться  14—15 травня 2014 р. в місті Вишгороді.

Кінцевий термін подачі заявок — 25 квітня 2014 р.; матеріалів — липень 2014 р.

Сайт: www. Vyshgorod – museum.org.ua

E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

Тел. моб. 067-68-43-035 (Плотнікова Алла Миколаївна)
Тел. моб. 093-87-34-726 (Оленич Андрій Миколайович)
Телефони заповідника: (04596) 5-41-79: факс: (04596)5-45-56 факс:(04596)5-35-32.

Подробиці >>

НАЦІОНАЛЬНИЙ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК
ЦЕНТР АРХЕОЛОГІЇ КИЄВА
ІНСТИТУТУ АРХЕОЛОГІЇ НАН УКРАЇНИ
ЦЕНТР ПАМ’ЯТКОЗНАВСТВА НАН УКРАЇНИ ТА УТОПІК
КИЇВСЬКА ДУХОВНА АКАДЕМІЯ І СЕМІНАРІЯ УПЦ

Дванадцята Міжнародна наукова конференція “Церква — наука — суспільство: питання взаємодії”
Присвячується пам’яті митрополита Євгенія (Болховітінова).

Кінцевий термін подачі заявок і матеріалів — 28 квітня 2014 р.

Конференція проводитиметься з 28 по 30 травня 2014 р. (3 дні).

Телефон для довідок: (044) 406-63-43.

E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

Подробиці >>

Відділ культури і туризму Комсомольської міської ради та Комсомольський історико-краєзнавчий музей проводять ІІ Міжнародну науково-практичну конференцію «Сучасний скансен: реконструкції за археологічними та етнографічними джерелами: житло, одяг, зброя, ремесло від доби бронзи до козаччини», яка відбудеться в Комсомольську 13—16 жовтня 2014 року.

Детально >>

Шановні колеги!
Запрошуємо Вас узяти участь у Міжнародній науково-практичній конференції приуроченій 180-й річниці від дня народження Володимира Боніфатійовича Антоновича (1834—1908) — українського історика, археолога, громадського діяча на тему:

«Археологія & Фортифікація України»,

яка відбудеться 8 жовтня 2014 р. на базі Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника.

Прийом матеріалів статей та заявок – до 1 вересня 2014 р.

Докладніше (АРХФОРТ-2014-ІНФОРМЛИСТ.doc)

Прогулянка вечірнім Львовом. Площа Ринок.

Вже учетверте у Винниках у передмісті Львова Історико-краєзнавций музей м.Винники спільно із Спілкою археологів України збирає археологів, істориків і музейників. Цього разу тема семінару охоплювала питання сакрального і культового у археології — проблеми інтерпретації культових і поховальних пам’яток. Ця доволі широка і дискусійна проблематика зібрала більше семидесяти доповідей, представлених вченими із Інституту археології НАН України (Київ, Україна), Польської академії наук і мистецтв (Варшава, Польща), Томського державного університету (Томськ, Росія), Жешувського університету (Жешув, Польща), Київського національного університету ім. Т.Г.Шевченка (Київ, Україна), Інституту історії НАН Білорусі (Мінськ, Білорусь), ГО „Блакитний щит-Україна” (Торонто, Канада), Львівського національного університету ім.І.Франка (Львів, Україна), Інституту українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України (Львів, Україна), Національного заповідника „Давній Галич” (Івано-Франківськ, Україна), ОАСУ у Кіровоградській обл. ІА НАНУ (Кіровоград, Україна), Одеського археологічного музею (Одеса, Україна), Харківської академії архітектури (Харків, Україна), Чорноморського філіалу Московського державного університету ім. М.Ломоносова (Севастополь, Україна), Національного заповідника „Херсонес Таврійський” (Севастополь, Україна), Краківського археологічного музею (Краків, Україна), Запорізького історичного музею (Запоріжжя, Україна), Центру археології Києва ІА НАНУ (Київ, Україна), Чернігівського державного педагогічного університету (Чернігів, Україна), Рятівної археологічної служби ІА НАН України (Львів, Україна), ДП „Подільська археологія” ІА НАНУ (Тернопіль, Україна), ДП „Волинські старожитності” ІА НАНУ (Луцьк, Україна) та ін. Наш семінар цього разу об’єднав учених із п’яти країн Європи, Азії і Америки.
Крім того до відкриття семінару було підготовано дві виставки у Історико-краєзнавчому музеї м.Винники — археологічну і фотоматеріалів „Сакральний світ очима Юліана Дороша.” Остання представляє фотороботи видатного українського фотографа і кінематографіста ХХ ст., на світлинах якого часто-густо збереглися пам’ятки, які вже є давно втраченими у поневіряннях між війнами і революціями.
За результатами семінару буде видано збірку наукових праць із статями по темах доповідей учасників семінару.

Евеліна Кравченко

Державна міжвідомча комісія у справах увічнення пам'яті жертв війни і політичних репресій спільно з Всеукраїнським громадським об'єднанням «Союз «Народна Пам'ять» при підтримці Благодійного фонду «Родина-Мать» 29-31 березня 2013 р. у м. Києві провели міжнародну конференцію «Пам'ять жива», присвячену проблемам пошуково-меморіального руху в Україні, архівним та польовим дослідженням історії Великої Вітчизняної війни.

6—7 червня 2012 року у м. Кіровограді на базі місцевого державного педагогічного університету ім. В. Винниченка відбулася міжнародна наукова конференція, присвячена 650-річчю перемоги литовсько-руського війська над золотоординцями у битві на Синіх Водах.
Учасники конференції з України та Росії розглянули та обговорили широке коло питань, пов'язаних із золотоординським періодом на теренах Східної Європи, Синьоводською битвою в історичній долі України (Русі), Литви та Орди, литовською добою в історії України за даними історії та археології, а також експериментальною археологією. У ході роботи конференції була проведена екскурсія по археологічним об'єктам золотоординського міста на території сучасного села Торговиця Новоархангельського району, поблизу якого у 1362 році відбулася Синьоводська битва.
Від ДП «Волинські старожитності» на конференції виступив з доповіддю «Найдавніші лицарські двори Волині» заступник директора з наукових питань Сергій Панишко. На його думку, найдавнішими місцями проживання лицарів на Волині були городища типу «мот і бейлі», відомі у Коршеві під Луцьком, Фалемичах і П’ятиднях під Володимиром-Волинським. На Волині лицарські замки-двори, на думку С. Панишка, набувають поширення з другої половини ХІІІ ст. — з часу будівництва так званих волинських веж. Не слід також виключати можливості будівництва таких городищ «мот і бейлі» в околицях Володимира у період короткотермінового входження цього міста до складу Польщі 1366—1370 рр. Прагнення польського короля Казимира Великого до міцного закріплення колишнього стольного міста Волині за собою виразилось у будівництві великого мурованого замку у Володимирі. У розрізі цієї політики могли споруджуватись і невеликі лицарські двори в околицях волинської столиці.

Під час пленарного засідання конференції

Городище — лицарський замок у Фалемичах.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
11.06.2012

11—12 травня у Волинському краєзнавчому музеї відбулася міжнародна історико-краєзнавча конференція, присвячена 200-річчю війни 1812 року. Організаторами конференції виступили Волинський краєзнавчий музей, ДП «Волинські старожитності» та Волинський регіональний музей українського війська та військової техніки. Захід зібрав науковців з різних куточків України, Росії та Польщі.
Російсько-французька війна не пройшла осторонь волинських земель. Як зазначив під час конференції відомий дослідник Геннадій Бондаренко, сучасні краєзнавчі дослідження цієї війни включають низку не розкритих проблематик:
1. Українські землі у геополітичних планах сторін.
2. Вивчення подій війни на Волині. Історія війни з французами у курсі «волинезнавство».
3. Ставлення населення Волині до війни з Наполеоном. Наслідки і результати війни в краї.
4. Пам’ятки і місця подій війни 1812 р.
Зокрема, стосовно останнього — пам’яток і місць подій війни 1812 року на Волині — на конференції виступили з доповідями Сергій Яровенко, Геннадій Гулько, Олександр Остапюк. Ці пам’ятки включать курган в селі Радошин, місця битв біля П’ятиднів та Рудки-Козинської, пам’ятник у селі Городно Любомльського району, хрест полеглим 1812 р. на кладовищі в селі Пульмо, пам’ятна стела, що була на подвір’ї родини Нарушевичів, а нині — в експозиції Волинського краєзнавчого музею.
На Волині відбулися бої між російськими та французькими військами (які репрезентували союзники Наполеона — австрійці та поляки) біля Любомля, Кримного-Вижви, Чарукова-Несвіча, Маркович-Павлович-Локач, Турійська, Ставків.
На конференції виступили і працівники ДП «Волинські старожитності». Олексій Златогорський розповів про пам’ятник 1812 року у експозиції Волинського краєзнавчого музею, а Віктор Баюк про знахідку іконки-складня Смоленської Божої Матері 1812 року під час дослідження у селі Рованці. Знахідки волинських археологів з Шацького городища, пов’язані із подіями 1812 року, згадав у своєму виступі директор Любомльського музею Олександр Остапюк. Варто наголосити, що конференція, єдина в Україні присвячена 200-річчю війни 1812 року. Ознайомитись з матеріалами конференції можна у збірнику, що вийшов друком у видавництві ДП «Волинські старожитності».

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
15.05.2012