Cпілка археологів України

  • Increase font size
  • Default font size
  • Decrease font size

Наші новини

Волинські новини: "Машина часу, або історія, якої можна торкнутися"

Чи задумувалися ви коли-небудь про те, якими були давні люди? Чим займалися, про що думали, як розважались, у яких будинках жили? Було б цікаво дізнатися, правда? А допоможе цьому наука — археологія, яка здатна розповісти, ба більше — показати, якими ж були древні цивілізації. Це своєрідна машина часу, яка повертає у минуле!

Далі — в матеріалі ІА Волинські Новини.

Останнє оновлення на Четвер, 26 листопада 2020, 20:59 Детальніше...

ЗВЕРНЕННЯ ВГО "СПІЛКА АРХЕОЛОГІВ УКРАЇНИ" ДО АРХЕОЛОГІВ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

6.08.2015 р. відбулося засідання Правління ВГО "Спілка археологів України". На ньому було прийняте Звернення до археологів Російської Федерації. Основна мета — закликати російських археологів, а також археологів АР Крим та Севастополя, більшість з яких не за своєю волею опинилася під адміністративним та фінансовим підпорядкуванням іншої держави, бути пильними та діяти у межах правового поля, визначеного чинним міжнародним та українським законодавством.

Своєрідним поштовхом до підготовки та оприлюднення цього Звернення послугували нещодавні події навколо заповідника "Херсонес Таврійський", які вкотре вказують на те, що сучасна російська влада більше переймається вигаданою сакральністю цієї видатної пам’ятки, ніж станом її збереження та наукового вивчення. І хоча ситуація щодо призначення нового директора заповідника, здається, вирішується, кримські археологи мають бути готовими до нових спроб мілітарно-клерикального наступу на наукові та загальноцивілізаційні засади, першими жертвами якого стають пам’ятки культурної спадщини.

Звернення ВГО «Спілка археологів України» до археологів Російської Федерації

Більше року минуло з часу окупації Російською Федерацією АР Крим. Парламентська Асамблея ОБСЄ нещодавно виступила з вимогою до РФ анулювати незаконну окупацію Криму та закликала держав-учасників утримуватись від будь-яких дій або контактів, які можуть бути витлумачені як визнання незаконної анексії АР Крим та міста Севастополь. Верховна Рада України 15.04.2014 р. прийняла Закон № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», яким юридично визначила своє ставлення до цієї події, а також права та обов’язки громадян з цим пов’язаних.

Загально відомо, що до 2014 р. археологічні розкопки у Криму щорічно проводили українські та міжнародні археологічні експедиції. З відомих причин зараз на кримських пам’ятках працюють лише російські археологічні експедиції. Звертаємо увагу колег на неприпустимість археологічного мародерства та відповідальність за порушення норм міжнародного права та чинного українського законодавства.

Акти міжнародного права, а саме: Європейська Конвенція про охорону археологічної спадщини (переглянута); Конвенція про захист культурних цінностей у випадку військового конфлікту; Конвенція про заходи, спрямовані на заборону та запобігання незаконному ввезенню, вивезенню та передачі права власності на культурні цінності (ратифікованими і Україною, і Російською Федерацією) прямо забороняють здійснення будь-яких археологічних розкопок на окупованих територіях державою, що здійснює окупацію, окрім виключних випадків, коли пам’ятці загрожує руйнація. Також суворо заборонений вивіз культурних цінностей, у тому числі предметів археології, з окупованої території.

Другий Протокол 1999 р. до Гаазької конвенції 1954 р. наголошує на відповідальності сторони, що є окупантом, за збереження культурної спадщини. Це ж положення визначено Частиною 7 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Частина 2 ст. 10 цього Закону та постанова Кабміну України від 4 червня 2014 регламентують порядок в’їзду до Криму.

ВГО "Спілка археологів України" закликає своїх колег не вдаватися до дій, які надалі можуть негативно позначитись на їх міжнародній науковій репутації. Зі свого боку, дотримуючись усіх основних принципів "Кодексу діяльності Європейської Асоціації археологів" від 27.09.1997 р., «Кодексу етики професійного археолога», прийнятого 09.11.2006 р. в Інституті археології НАНУ, ми докладатимемо максимуму зусиль для збереження традиційних професійних та дружніх стосунків з тими російськими колегами, які не зводять нанівець нашу плідну співпрацю і прагнуть розвивати її у майбутньому, зокрема в українському Криму.

ВГО "Спілка археологів України" також звертається до міжнародних археологічних інституцій та організацій з проханням проводити моніторинг ситуації щодо охорони культурної спадщини Криму та археологічних розкопок у цьому регіоні.

________________________________________________________________________________

6.08.2015 г. состоялось заседание Правления ВОО "Союз археологов Украины". На нем было принято Обращение к археологам Российской Федерации. Основная цель — призвать российских археологов, а также археологов АР Крым и Севастополя, большинство из которых помимо своего желания оказались под административным и финансовым подчинением другого государства, быть бдительными и действовать в рамках правового поля, определенного действующим международным и украинским законодательством.

Своеобразным толчком к подготовке Обращения послужили недавние события вокруг заповедника "Херсонес Таврический", в очередной раз показывающие, что современная российская власть больше обеспокоена вымышленной сакральностью этого выдающегося памятника, чем его охраной и научным изучением. И хотя ситуация относительно назначения нового директора заповедника, кажется, решается, крымские археологи должны быть готовы к новым попыткам милитарно-клерикального наступления на научные и общецивилизационные основы, первыми жертвами которого становятся памятники культурного наследия.

Обращение ВОО «Союз археологов Украины» к археологам Российской Федерации

Больше года прошло с момента оккупации Российской Федерацией АР Крым. Парламентская Ассамблея ОБСЕ недавно выступила с требованием к РФ аннулировать незаконную оккупацию Крыма и призвала государства-участников воздерживаться от любых действий или контактов, которые могут быть истолкованы как признание незаконной аннексии АР Крым и города Севастополь. Верховная Рада Украины 15.04.2014 г. приняла Закон № 1207-VII «Об обеспечении прав и свобод граждан и правовой режим на временно оккупированной территории Украины», которым юридически определила свое отношение к этому событию, а также права и обязанности граждан с ним связанных.

Общеизвестно, что до 2014 г. археологические раскопки в Крыму ежегодно проводили украинские и международные археологические экспедиции. По известным причинам сейчас на крымских памятниках работают только российские археологические экспедиции. Обращаем внимание коллег на недопустимость археологического мародерства и ответственность за нарушение норм международного права и действующего украинского законодательства.

Акты международного права, а именно: Европейская Конвенция об охране археологического наследия (пересмотренная); Конвенция о защите культурных ценностей в случае военного конфликта; Конвенция о мерах, направленных на запрещение и предупреждение незаконного ввоза, вывоза и передачи права собственности на культурные ценности (ратифицированными и Украины, и Российской Федерацией) прямо запрещают осуществление любых археологических раскопок на оккупированных территориях государством-оккупантом, кроме исключительных случаев, когда памятнику угрожает разрушение. Также строго запрещен вывоз культурных ценностей, в том числе предметов археологии, с оккупированной территории.

Второй Протокол 1999 г. к Гаагской конвенции 1954 г. подчеркивает ответственность страны-оккупанта за сохранение культурного наследия. Это же положение определено Частью 7 ст. 5 Закона Украины «Об обеспечении прав и свобод граждан и правовой режим на временно оккупированной территории Украины». Часть 2 ст. 10 этого Закона и постановление Кабмина Украины от 4 июня 2014 г. регламентируют порядок въезда в Крым.

ВОО "Союз археологов Украины" призывает своих коллег не допускать действий, которые в дальнейшем могут негативно сказаться на их международной научной репутации. Со своей стороны, соблюдая все основные принципы «Кодекса деятельности Европейской Ассоциации археологов» от 27.09.1997 г., "Кодекса этики профессионального археолога", принятого 09.11.2006 г. в Институте археологии НАНУ, мы будем прилагать максимум усилий для сохранения традиционных профессиональных и дружеских отношений с теми российскими коллегами, которые не сводят на нет наше плодотворное сотрудничество и стремятся развивать его в будущем, в частности в украинском Крыму.

ВОО "Союз археологов Украины" также обращается к международным археологическим институциям и организациям с просьбой проводить мониторинг ситуации по охране культурного наследия Крыма и археологических раскопок в этом регионе.

________________________________________________________________________________

The Board meeting of the All-Ukrainian Association of Archaeologists stated the Appeal to archaeologists of the Russian Federation on 06/08/2015. This Appeal urges Russian archaeologists and archaeologists who reside АR Crimea and Sevastopol, the majority of whom live involuntarily under administrative and financial submission of other state despite their wishes, to be vigilant and to operate within the limits of a legal field defined by the current international and Ukrainian laws. To some extent, statement of the Appeal was pushed by recent  events  concerning the "Chersonese Taurian" Preservation, once again showing that Russian authorities are more concerned on the fictional sacralization of this outstanding site, than its protection and scientific study. Though the situation concerning appointment of the new Director of the Preservation apparently arrives at a solution, the Crimean archaeologists should be ready to confront new attempts of military-clerical attacks on scientific and civilizational values including  cultural heritage that could be numbered among its first victims.

The Appeal of the All-Ukrainian Association of Archaeologists to Archaeologists of the Russian Federation

The АR Crimea was occupied by the Russian Federation more than a year ago. The Parliamentary Assembly of OSCE recently acted with the requirement to the Russian Federation to annul the illegal occupation of Crimea and urges the states-participants to abstain from any actions or contacts that can be interpreted as the recognition of illegal annexation of the АR Crimea and city of Sevastopol. The Verkhovna Rada of Ukraine has passed the Law № 1207-VII "On Securing the Rights and Freedoms of Citizens and the Legal Regime on the Temporarily Occupied Territory of Ukraine" on 15/04/2014, which legally defined its attitude relation to this event and the rights and duties of citizens.

It is generally known that archaeological excavations in Crimea were annually conducted by Ukrainian and international archaeological expeditions until 2014. Because of the known reasons, only Russian archaeological expeditions work at the Crimean sites at present. We urge our colleagues to pay attention to the inadmissibility of archaeological plundering and liability for  the infringement of the norms of current international and Ukrainian laws.

Relevant international laws include particularly: the European Convention on the Protection of Archaeological Heritage (Revised); the Convention for the Protection of Cultural Property in the Event of Armed Conflict;  the Convention on the Means of Prohibiting and Preventing the Illicit Import, Export and Transfer of Ownership of Cultural Property (ratified both by Ukraine, and the Russian Federation) explicitly forbids any archaeological excavations in the occupied territories by the state-invader, except in unusual cases, when sites are threatened with destruction. Also the export of cultural property, including archaeological materials from the occupied territory, is strictly forbidden.

The Second Protocol of 1999 to the Hague Convention of 1954 emphasizes the responsibility of the invading country for cultural heritage protection. The same rule is defined by the Part 7, item 5 of the Law of Ukraine "On Securing the Rights and Freedoms of Citizens and the Legal Regime on the Temporarily Occupied Territory of Ukraine".  Part 2, item 10 of this Law and the decision of the Cabinet of Ministers of Ukraine from June 4th, 2014 regulate the order of entrance to Crimea.

The All-Ukrainian Association of archaeologists urges our colleagues to avoid any actions that can negatively affect their international scientific reputation. Considering all main principles of "The Code of Activity of the European Association of Archaeologists" from 9/27/1997, "The Code of Ethics of the Professional Archaeologists", accepted 11/9/2006 at the Institute of Archaeology of the Ukrainian National Academy of Sciences, we will  exert all our efforts for preservation of the traditional friendly professional relations with those Russian colleagues, who do not  reduce our fruitful cooperation to zero and aspire to develop it in the future, particularly in the Ukrainian  Crimea.

The All-Ukrainian Association of Archaeologists also urges the international archaeological institutions and organizations to monitor the situation on cultural heritage protection in Crimea as well archaeological excavations in the region.

Останнє оновлення на П'ятниця, 11 червня 2021, 22:38

Демобілізувався

Останнє оновлення на Четвер, 26 листопада 2020, 19:55 Детальніше...

Сучасний стан замку кн. Корецьких в Лісниках

З фото сучасного стану можна ознайомитись тут: facebook.com.

Попереднья стаття на цю тему: "Замок князів Корецьких в с. Лісники на Київщині".

Останнє оновлення на Четвер, 15 жовтня 2015, 16:50

Флотація й промивання. Інструкція

Необхідні предмети:

1) антимоскітна сітка з розмірами комірки 1 × 1 мм розміром приблизно 1 × 1 м;
2) невеликі шматочки сітки розмірами приблизно 10 × 10 см;
3) відро стандартне;
4) таз не менше ніж на 2 відра.

Послідовність дій.
* Якщо ґрунт має дрібнозернисту структуру (супісок), його можна частково просіяти на антимоскитній сітці (30—95 %).

1. Набрати на сітку приблизних розмірів 1 × 1 м близько 1 відра ґрунту.
2—3. Помістити сітку з ґрунтом у таз.
2—3. Налити води у таз.
4. Обережно перемішувати й подрібнювати ґрунт вручну хвилин 10—20 (за відчуттями).
5. Зібрати невеликими сіточками все з поверхні води (1—4 сіточки — за відчуттями).
* Якщо на поверхні води виникла піна (результат взаємодії з глиною (?)), зібране на сіточці можна обережно промити, тримаючи сіточку з пробою на долоні над тазом, поливаючи з іншої долоні водою прямо з тазу.
6. Після флотації (п. 5) решту обережно переминати / промивати через сітку хвилин 30—40 (за відчуттями). У кінцевому результаті, на дотик у сітці не має залишатися нічого мсякого.
7. Розкласти сіточки й сітку для просушування проб.

Оскільки мокрі проби погано знімаються з сітки, їх слід підсушити до стану, коли їх можна буде згребти з сітки з мінімальними втратами (за відчуттями).

Результати флотації: бажано вручну відібрати й викинути рештки сучасного виду (переважно коріння), решту (усе чорного кольору, можливо трохи з брудом сіруватого кольору) складати, наприклад, у скляну посудину з кришкою. Тримати зазвичай краще відкритою, щоб не накопичувався конденсат. Можна загорнути зразок у цупкий папір.

Результати промивання: частково на сітці для промивання залишаються матеріали з флотації; бажано їх зібрати до банки з результатами флотації. Решту можна перебрати в таборі. Для цього зручно використовувати стіл, одноколірний (бажано світлий) папір, дрібні предмети типу ножа для перебирання.
Результати промивання можна зберігати у будь-якій зручній упаковці.

Встановлення пріоритетів.
Для визначення інформативності проб, варто на початковому етапі провести фільтрацію по одному відру з об’єктів (для контролю, краще профільтрувати два відра), що викликали зацікавленість. Їх слід ретельно оглянути, після чого приймати рішення, які з об’єктів найпрдуктивніші. Якщо, наприклад, у результатах промивання не виявиться іхтіології, то, можливо, від промивання слід відмовитися.

Увага! Усі ці дії на практиці навіть простіші, ніж здається після прочитання інструкції.

Останнє оновлення на П'ятниця, 27 листопада 2020, 15:21

Флотація і промивання: що це таке, і навіщо це потрібно

Флотація і промивання — такі самі методи археологічних досліджень, як і звичайне ретельне розбирання об’єктів. Такі методи досліджень не нові, однак в Україні постійно використовуються лише на пам’ятках кам’яного віку. Одні з перших робіт із застосуванням промивання в Україні проведено у 1970-х рр. на мезолітичному поселенні Мирне, що в рази збільшило обсяг дрібних седиментів з культурного шару. Нині промивання є одним зі звичних методів дослідження культурного шару пам’яток кам’яного віку.

Проведення флотації і промивання задля отримання палеоетноботанічних матеріалів розпочалося на Близькому Сході ще у 1970-х рр. Це був революційний прийом, що вивів палеоетноботанічні дослідження на якісно новий рівень розвитку. Ці методи понад 40 років стали звичними під час археологічних досліджень на широких теренах, у тому числі майже усієї Європи. В Україні цей метод Г.О. Пашкевич застосовувала з 1980-х рр., і спорадично продовжує дослідження дотепер. В Росії понад 20 років флотацією займається Є.Ю. Лєбєдєва. Обидві дослідниці зосереджують увагу на флотації й пошуку саме палеоетноботанічних матеріалів. Однак, як показує досвід, послідовне застосування флотації й промивання не лише можливе (і несуттєво збільшує час обробітку проби), а й суттєво розширює джерельну базу.

Флотація (буквально — плавання на поверхні води) — процес розділення матеріалу на легку й важку фракції. Після перемішування у воді органічні рештки рослинного походження спливають на поверхню і їх лише треба зібрати.

Промивання — процес розділення матеріалу на розчинну й нерозчинну фракції. Після промивки ґрунту залишається певна кількість нерозчинних матеріалів. До них належать дрібні фрагменти кісток звірів і птахів, кераміки, обмазки тощо; дрібні предмети (напр., намисто). А також іхтіологічний матеріал.

Результати флотації: матеріали для палеоетноботанічних визначень; вуглики — для визначення порід дерев. Перші дають змогу відтворити зернове господарство; другі — дещо доповнюють картину природного середовища, частково можуть відповісти на питання пріоритетності використання деревної сировини. Результати промиванн: найважливіші — іхтіологічний матеріал. Дає змогу оцінити рівень риболовлі, користування харчових можливостей водних ресурсів.

Останнє оновлення на П'ятниця, 27 листопада 2020, 15:23 Детальніше...

Конференція «Київське Полісся: історія, археологія, етнографія»

Іванківська районна державна адміністрація
Інститут археології НАН України
Державний науковий центр захисту культурної спадщини від техногенних катастроф ДАЗВ України

запрошують до участі в міжнародній науковій історико-краєзнавчій конференції

«Київське Полісся: історія, археологія, етнографія»

Місце проведення: м. Іванків, Київської області.
Час проведення: 9—11 вересня 2015 р.

Тематика:
• Стан та перспективи дослідження археологічної спадщини Київського Полісся.
• Традиційна культура регіону та проблеми її дослідження і збереження.
• Відтворення історичного минулого краю.
• Туристичний потенціал Полісся та Чорнобильської зони.

До участі в конференції запрошуються: археологи, етнологи, історики, мистецтвознавці, краєзнавці.
Мови конференції: українська, російська, польська, англійська.
Матеріали конференції планується видати окремою збіркою.
Доповіді для опублікування приймаються під час роботи конференції.
Проїзд від Інституту археології (м. Київ, вул. Володимирська, 3), проживання, харчування за рахунок приймаючої сторони.
Передбачається екскурсійна програма.
Заявки на участь приймаються до 1 липня 2015 р. за електронною адресою:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду (Чміль Леся).

В заявці необхідно вказати:
• Прізвище, ім’я, по-батькові
• тема доповіді
• місце роботи, посада
• науковий ступінь, вчене звання
• електоронна адреса, телефон.



Проект змін до Закону України «Про охорону археологічної спадщини»

Шановні колеги!

Вашій увазі пропонується проект змін до Закону України «Про охорону археологічної спадщини», підготовлений А. Корвін-Піотровським та О. Малишевим за ініціативою ВГО "Спілка археолгів України".

В основу представлених змін покладено комплексний підхід з імплементації європейських норм і принципів з охорони археологічної спадщини, викладених зокрема у Європейськ ій конвенції про охорону археологічної спадщини (переглянутій), інших документах Ради Європи, ЮНЕСКО, національних законодавствах країн, досвід яких у справі охорони археологічної спадщини можна вважати успішним.

Значну увагу приділено проблемам, не врегульованим законодавчо, а також тим, щодо яких законодавчі норми мають недосконалий і часто суперечливий характер. При цьому було збережено переважну частину нормативного матеріалу нині діючого Закону.

Для нас дуже важливо, аби співавторами цього законопроекту була якомога ширша фахова археологічна спільнота, тому запрошуємо всіх до обговорення запропонованого документу. Пропозиції і зауваження просимо надсилати на адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду або Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду до кінця поточного місяця. Також на кінець червня ВГО "Спілка археологів України" планує проведення круглого столу із обговорення найбільш суттєвих питань законодавчого врегулювання охорони і вивчення археологічної спадщини.

Читати тут >>

Останнє оновлення на Середа, 25 листопада 2020, 16:06

Перепоховання радянських воїнів у Мощеній

10 травня 2015 року на військовому меморіалі біля с. Мощена Ковельського району відбулося урочисте перепоховання останків 19 невідомих червоноармійців, що були виявлені під час пошукових робіт та ексгумовані членами пошукового загону «Відродження» ДП «Волинські старожитності». Останки були виявлені ще минулого року у селах Городилець, Миляновичі Турійського району, Гішин Ковельського району, Мовчанів Локачинського району та Кадище Ківерцівського району та тимчасово депоновані,. оскільки керівник пошукового загону — Дорофєєнко Вадим Сергійович та ще декілька пошуковців були відкликані до діючої армії. Пошукові роботи проводилися відповідно до відкритого листа Інституту археології, дозвілу Міністерства культури України, Дозволу на здійснення ексгумації та перепоховання Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій, виданих на ім’я Златогорського Олексія.

Перепоховання здійснили у дні Перемоги. Участь у перепохованні взяли голова Ковельської райдержадміністрації Віктор Козак, блогочинний храмів УПЦ м. Ковель протоієрей Володимир Ровінський,  генерал-майор СБУ у відставці, краєзнавець Олександр Булавін, краєзнавець Геннадій Гулько, пошуковці, представники громади села Мощене.

Пошуковий загін «Відродження» ДП «Волинські старожитності» планує і надалі проводити роботи з пошуку та ексгумації визволителів Ковеля. Але наразі його керівник — Вадим Дорофєєнко перебуває у зоні АТО.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»

Останнє оновлення на Четвер, 26 листопада 2020, 21:03 Детальніше...

Нам пишуть небайдужі!

Шановне панство!

Перелік гарячих точок Київської області має очолювати несправедливо забуте Хотівське городище (Сірякове). Для цього є декілька важливих причин.

По-перше: воно розташоване найближче до Столиці України — впритул до міської межі, відразу за мальовничим парком Феофанія.

По-друге: його історичне і культурне значення. Городище визначає північні межі Скіфського царства. Добре збереглися земляні вали (доки їх не знищили), земля наповнена артефактами. Поділ і кладовище розташовані неподалік, тож городище є частиною комплексу, цілісної картини.

По-третє: ступінь захисту. Хотівське городище внесено до Держреєстру нерухомих пам’яток історії і культури. Охороняється державою.

І останнє. Саме знищення пам’ятки є символічним і цікавим з точки зору вивчення новітньої історії України. Перший бетон було залито в жовтні 2009 року, після першого Майдану. Основна забудова тривала протягом злочинного режиму. А завершується зараз, після Революції гідності. Фото зроблене в жовтні 2014 з боку річечки Стратівки. Отже знищення пам’ятки успішно пережило дві революції, один злочинний режим, економічну кризу і війну з агресором. Ім’я забудовника невідоме по сьогоднішній день.

Все це робить Хотівське городище лідером гарячих точок Київщини.

Переглянути фото на facebook.com

Переглянути сторінку про Хотівське городище на facebook.com

Останнє оновлення на Вівторок, 26 травня 2015, 12:19

Віртуальній бібліотеці два роки

У березні 2015 року минуло два роки від старту проекту «Віртуальна бібліотека», що розпочався за підтримки й на сторінках сайту ВГО «Спілка археологів України». Початкова ідея була доволі простою, і водночас важливою. За ініціативи Сергія Горбаненка, за узгодженням з керівництвом Інституту археології НАН України і редакцією журналу «Археологія» було прийнято рішення про поступове оприлюднення усіх випусків «Археології», починаючи від найраніших, з 1947 р.

Однак, ідея розвивалася, і стало очевидним, що крім цієї суто практичної задачі, можна спробувати вирішувати й інші завдання зі збору й упорядкування інформації щодо існування археологічної літератури загалом на нескінченних просторах Інтернету. Таким чином виникли рубрики, що у найпростішому вигляді подібні до бібліотеки: «Монографії», «Збірники», «Періодика та серії». Переважно це компілятивні сторінки, що містять посилання на загальнодоступні видання розташовані в Інтернеті на інших ресурсах; лише незначна кількість друкованої продукції, що має відношення до діяльності Спілки й Інституту, є оригінальними й знаходяться безпосередньо на нашому Інтернет-ресурсі.

Нині на сторінках цих рубрик розміщено корисні посилання щонайменше на дві тисячі різних позицій археологічної літератури, основною умовою для яких є прямий безпосередній безоплатний відкритий доступ і постійне (а не тимчасове) розташування у сітці. І ця кількість безупинно зростає.

Моніторинг такого слабовпорядкованого явища як Інтернет для звичайного користувача завжди буде мати випадковий характер. Тим не менше, така робота (постійна чи й дискретна) незмінно приносить свої результати. Нині нікого не здивуєш тим, що необхідна література (збірник, монографія, продовжуване видання тощо), «відшукалася» не в «рідній» бібліотеці установи, а на загальнодоступних «Інтернет-просторах». І саме впорядкування цієї інформації є основним підґрунтям для нашої бібліотеки. Отже, завдяки зацікавленим людям, «Віртуальна бібліотека» невпинно розширюється. Хочеться висловити щиру вдячність усім небайдужим: спільними зусиллями ми створюємо зручну бібліотеку, якою може скористатися кожен; і кожен може докласти майже непомітних зусиль (повідомити про свою «літературну знахідку»), щоб вдосконалити бібліотеку, зручну для власного користування. Долучайтеся: ми самі можемо створити для себе свою нескінченну книжкову поличку, до якої не треба буде стояти у черзі!

До речі, завдяки безкорисливості й розумінню, що все це не лише створюється для себе, але й може приносити користь іншим дослідникам, маємо позитивний досвід нових надходжень до бібліотеки: оцифрування й передачу для депонування раніше не відсканованих видань. У цьому завдячуємо Леоніду Бабенку і Костянтину Пеляшенку.

Дещо іншою за форматом є ініціатива, започаткована Полтавським обласним відділенням Спілки на чолі з Юрієм Пуголовком, за підтримки Олександра Супруненка. Завдяки їх діям, з’явився аккаунт регіонального відділення, що широко представляє власну друковану продукцію на сторінках academia.edu. Нині цей проект репрезентує десятки видань з археології Полтавщини, а також широко відображений на сторінках «Віртуальної бібліотеки» відповідно до формату останньої.

Найновішою рубрикою у нашій бібліотеці нині є добірка видань, що так чи інакше оперативно вводили до наукового обігу результати археологічних досліджень. Це сторінка «АП — АИУ / АДУ — АВУ / АДУ». Таким чином, у «Віртуальній бібліотеці» нині знаходиться дві рубрики, що є початковими джерелами оприлюднення раніше недоступних в електронному вигляді видань. 16 лютого цього року було завершено пілотний проект, «Археологія»; робота по створенню другого проекту триває.

Тож, якими цифрами охарактеризувати проведену оригінальну роботу? Минуло приблизно два роки. За цей час кількість «активістів», які створюють оригінальні сторінки, дуже поволі зросла до чотирьох. Майже всі змісти до «Археології» (понад півтори сотні) набрані Геннадієм Свистуном; у тому ж напрямі Геннадій продовжує роботу і над новим проектом. Десятки (чи вже й рахунок на сотню?) збірників первинно опрацьовані Мариною Сергєєвою. Нещодавно приєднався і працює над «АВУ / АДУ» Едуард Овчинніков. Без цієї цінної допомоги нині взагалі важко уявити створення й доволі динамічний розвиток названих сторінок.

Звісно, основою для створення оцифрованих версій є сканування. Перші томи «Археології» відсканував Віталій Жигола; один з випусків — Андрій Івченко. Завдяки знаходженню спільної мови з викладачами, нині до проекту долучилися чотири Виші. Загалом, це майже 20 чоловік, що пройшли взаємно корисну практику. А кількість відсканованих нині сторінок становить майже 40 тисяч! А які потенційні можливості приховують усі зацікавлені, по всій Україні! Наостанок знову хочеться висловити щиру вдячність безкорисним діям усіх тих людей, яким завдячуємо існуванням і динамічному розвитку «Віртуальної бібліотеки»! Сподіваємося, що розуміння безпрецедентності проекту додасть снаги іншим дослідникам, допомозі яких будуть вдячні усі користувачі!

Останнє оновлення на Понеділок, 06 квітня 2015, 12:54


Полтавське обласне відділення ВГО "Спілка археологів України"

Шановні колеги!

Полтавське обласне відділення ВГО "Спілка археологів України" спільно з Центром охорони та дослідженнь пам'яток археології Полтавської ОДА розпочинає оприлюднення в інтернеті полтавських видань на археологічну та історичну тематику. 

Висловлюємо щиру вдячність всім, хто допомагає проекту, особливо:
Олександру Супруненку та Сергію Горбаненку.

Poltava Regional Department of Ukrainian Archaeologists Association — Academia.edu
Poltava Regional Department of Ukrainian Archaeologists Association studies Archaeology.
independent.academia.edu|Poltava Regional Department of Ukrainian Archaeologists Association

Відвідати academia.edu
Також дивіться нас на facebook.com

Останнє оновлення на Неділя, 08 березня 2015, 19:58

Колесо історії: дослідження ДП "Волинські старожитності" у 2014 році

12 лютого о 12.00 годині у приміщенні Волинського краєзнавчого музею у м.Луцьку по вулиці Шопена, 20 відбудеться відкриття виставки "Колесо історії: Дослідження ДП "Волинські старожитності" у 2014 році".

Останнє оновлення на П'ятниця, 27 листопада 2020, 19:26 Детальніше...

Замок в Поморянах

Руйнується ще одна фортеця!

Приєднуємось до заклику до небайдужих зібрати гроші на те, щоб укріпити дах замку в Поморянах, що неподалік від Золочева.

Подробиці >>


Нові пам'ятки Ковельщини

Останнє оновлення на П'ятниця, 27 листопада 2020, 00:09 Детальніше...

З новорічними святами!

Шановні спільчани, шановні друзі та колеги!

Рік, що минає, був надскладним та драматичним для нашої держави, для всіх нас. Він багато в чому змінив наші уявлення про сучасний світ, про майбутнє України та наше особисте місце в ньому.

Чимало археологів вже були чи потепер знаходяться у лавах Збройних сил України та добровольчих батальйонів. Серед них колеги з Миколаєва, Києва, Харкова, Луцька та багатьох інших міст (Олександр Смирнов, Тарас Милян, Борис Остапець, Юрко Долженко, Михайло Сичов, Олексій Крютченко, Євген Ланг, Денис Бондаренко, Ден Міліцин, Павло Васільєв, Олексій Лаптєв, Олександр Григорчук, Микола Андрієвський...). Відчутну допомогу військовим як волонтер надає волинський археолог Олексій Златогорський (хай вибачать ті, кого не згадали, адже не маємо вичерпної інформації). Всім їм наша шана та глибокий уклін.

Наступний 2015 рік буде не менш важким. Бажаємо вам гідно пройти всі випробування і, як завжди, плідно працювати в ім’я нашої безсмертної науки — археології.

Миру, щастя, здоров’я всім вам та вашим рідним та близьким.

Правління ВГО «САУ»

Останнє оновлення на Неділя, 08 березня 2015, 19:59

Відкритий лист з приводу чергового висунення професора В. Бебика на здобуття Державної премії ім. Т. Шевченка

Рішенням загальних зборів ВГО «Спілка археологів України» від 11.12.2014 р. прийнятий лист (автори — д. і. н. Л. Л. Залізняк та д. і. н. В. В. Отрощенко) з приводу чергового висунення професора В. Бебика на здобуття Державної премії ім. Т. Шевченка. Оскільки В. Бебик не пройшов до другого туру конкурсу, цей лист надіслано до Голови Комітету Верховної Ради з питань культури та духовності М. Л. Княжицькому, до Голови Комітету з питань науки і освіти Л.М. Гриневич та Голові Державного комітету телебачення і радіомовлення України О. І. Наливайку.

Останнє оновлення на Субота, 28 листопада 2020, 01:36 Детальніше...

ВНУЧКА ЗНАЙШЛА ОСТАНКИ ДІДА ЧЕРЕЗ 70 РОКІВ

Звичний холодний осінній день. Пронизливий листопадовий вітер пробирав до кісток. Але й він не зміг остудити гарячі сльози Любові Мосійчук — цього дня вона перепоховала свого дідуся, якого вбили під час українсько-польського конфлікту в роки Другої світової війни...

Виявлене поховання

Археологам із ДП "Волинські старожитності" доводилося проводити чимало ексгумацій людських останків. Кілька років поспіль вони досліджують городище у Володимирі–Волинському, де в 1939—1941 роках розстріляно більше тисячі людей, розшукали чимало поховань польських прикордонників. Бувало, що науковці знали, чиї саме останки вони вивчають. Та цього разу, мабуть, вперше до них звернулася жінка з проханням знайти… могилу її дідуся.

У книжці волинського краєзнавця Ярослава Царука «Трагедія волинських сіл 1943—1944 рр.» є інформація, що в роки війни від рук польських воєнізованих формувань загинули шість жителів села Поничів нинішнього Володимир–Волинського району. Двох розстріляли на цегельні Льотнища, пізніше перепоховали на кладовищі Поничева. Ще чотирьох вбили біля домівок на початку 1944 року. Свій останній спочинок вони знайшли на роздоріжжі при в’їзді в село. Напис на могилі гласить: «На згадку від громадян села Поничів. 1993 р.». Проте місце поховання одного з них, Василя Мосійчука, досі не відшукали. Щоправда, старожили села знали приблизно, де воно.

Підготовка до перепоховання

— Мама розповідала мені, що на городі могила діда. Бабуся Єлизавета Мосійчук померла 1953 року, коли й Сталін. А дідуся Василя я не пам’ятаю. Він жив у селі Поничів. Там познайомився з якоюсь жінкою, вони мали дві чи три дівчинки. Казали, ніби того страшного дня поляки йшли і вбивали всіх, хто був надворі. А дідуся, зі слів мами, застрелили, закрутили руки дротом і кинули в студню. Коли почала ходити в Університет третього віку, то Ярослав Царук згадував про це. Тоді й вирішила дізнатися, є там могила діда чи немає, — Любов Мосійчук витирає сльози.

Доля не балувала цю жінку. Після закінчення сьомого класу, в 14 років, їй довелося йти працювати, щоб допомогти меншим братам і сестрам. У родині було восьмеро дітей. А оскільки паспортів тоді на селі не мали, то дядько влаштував дівчину на сезонну роботу. Працювала то на цукровому, то на консервному заводі. Потім закінчила вечірню школу, заробляла на хліб у «воєнторзі», на швейній фабриці, паркетному заводі. Нині Любов Михайлівна на пенсії. Не сидиться на місці. Торік закінчила медичний факультет в Університеті третього віку. Цього року пішла на історичний.

Перепоховання Василя Мосійчука

— Снилося, що я історичний не закінчила. Хоча багато знаю, бо тут народилася, але все одно дуже цікаво слухати про історію рідного краю, — ділиться Любов Михайлівна.

І ось ми їдемо в село Поничів. На роздоріжжі біля могили убитих українців зупиняємося. Поряд, на городі Віри Ващук, і поховали Василя Мосійчука. Він їй доводився вітчимом свекрухи.

Директор ДП «Волинські старожитності» Олексій Златогорський та співробітник цієї установи Тарас Верба беруться до роботи. Розмічають приблизний розкоп і заглиблюються на штик. Відтак зачищають площу розкопу. Потім ще на один. Знаходять уламок гутного скла, кілька шматків кераміки. Проте могильної плями не видно — усюди майже чиста глина. Річ у тім, що ґрунт у могилі завжди темніший, ніж там, де не перекопано. Очевидно, свідки помилилися, коли вказували це місце.

— Вибачайте, Любове Михайлівно, — каже Олексій Златогорський. — Пошуки продовжимо вже навесні. Тоді залучимо георадар і дослідимо всю навколишню територію.

— Він повинен бути на городі, якщо ніхто не розкопував. Я пам’ятаю, що раніше, коли їздили в село, то тут, у кутку, ще була могилка. Там і квіти були, а тепер усе зрівняно з землею, — схвильовано каже жінка.

— Є! — гукає цієї миті, витягуючи кілька кісток, Тарас Верба, який ще трохи заглибився в ґрунт.

Археологи з новими силами беруться розчищати поховання. Невдовзі вже видно кістки рук. Спостерігаю за Любов’ю Мосійчук — жінка ледве тримається, щоб не плакати. Це ж останки її рідного дідуся, якого вона ніколи не бачила, але якого знайшла через 70 років. Звичний холодний осінній день. Пронизливий листопадовий вітер пробирав до кісток. Але й він не зміг остудити гарячі сльози Любові Мосійчук — цього дня вона перепоховала свого дідуся, якого вбили під час українсько-польського конфлікту в роки Другої світової війни...

Сергій НАУМУК

Газета "Волинь-нова"

Фото Тараса ВЕРБИ

Прес-центр ДП "Волинські старожитності"

Останнє оновлення на Понеділок, 09 березня 2015, 19:51

32-га Міжнародна краєзнавча конференція молодих учених

28 листопада 2014 р. відбулася 32-га Міжнародна краєзнавча конференція молодих учених «Наука і освіта у краєзнавчому вимірі», присвячена 210-ій річниці заснування Харківського університету. Організаторами конференції виступили історичний факультет та Центр краєзнавства імені академіка П. Т. Тронька Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Студентське наукове товариство історичного факультету та Всеукраїнська громадська організація «Спілка археологів України». У роботі конференції взяли участь близько 80 студентів, аспірантів та молодих учених, представників наукових, навчальних і культурних закладів України та Росії. Робота конференції відбувалася у рамках 9 секцій.

З матеріалами секції "Археологія" можна ознайомитися тут:

Наука і освіта у краєзнавчому вимірі. Матеріали XXХІІ Міжнародної краєзнавчої конференції молодих учених. Секція «Археологія та краєзнавство». — К., 2014. — 52 с.

Більше інформації >>

Останнє оновлення на Понеділок, 09 березня 2015, 22:37

Сторінка 18 з 33

Пошук

Контакти

spilka.arch.ukraine@gmail.com
Ми в соцмережах

Поточний проєкт Спілки

Сплата членських внесків

Корпоративна карта Приватбанку для сплати внесків 4246 0010 6613 5355
Детальніше

Інтернет-ресурси

"Библиотека истории"
Велика кількість історичної літератури.

National Archaeological Record of Romania (RAN)
Великий архів румунської археологічної та історичної літератури.

YouTube-канал "Реальна історія"
Ведучий каналу Акім Галімов створює невеликі відео на важливі історичні теми, якими спекулює росія.

Stratum plus
Архів журналу "Stratum plus".

УКУЛЬТУРА / UCULTURE
Платформа для знайомства з українською культурою. Від професійних дослідників культури. Тут розповідають про українську культуру не через перелік дат, імен і фактів, а через історії про людей. Про що вони мріяли, яким був їхній побут, якими цінностями вони керувалися, що їх надихало. І головне, разом шукаємо відповідь на питання — як ці історії впливають на нас і визначають наше сьогодення.

Відлуння віків
Український пам’яткоохоронний інтернет-ресурс.

Історичний вебінар \ Historical Webinar
Канал презентує тематичні доповіді фахових істориків, конференції, огляд книжок та історичних фільмів, що висвітлюють, насамперед, різні періоди історії України, Польщі, РФ, інших держав Центральної та Східної Європи, питання українсько-польських, українсько-білоруських та українсько-російських взаємин.

Ви знаходитесь тут: Новини