Нові дані про психологічну подібність неандертальців і сучасної людини: результати аналізу променевої кістки ворона з нарізками з мустьєрської стоянки Заскельна VI (Колосовська) в Криму

Аналіз променевої кістки ворона з рядом навмисних нарізок, проведений співробітниками нашого інституту разом з ученими з CNRS при університеті Бордо, Кембриджського університету та Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена, виявив об'єктивні, експериментально підтверджені, докази принципової подібності психологічних оцінок і нейромоторного контролю неандертальців і сучасної людини при створенні ритмічного, візуально завершеного, образу. Знахідка являє собою перший, відкритий на неандертальських стоянках, екземпляр пташиної кістки з модифікаціями, які можуть бути пояснені тільки усвідомленим прагненням створити символічний декорований об'єкт.

Публікація в PloS ONE: A Decorated Raven Bone from the Zaskalnaya VI (Kolosovskaya) Neanderthal Site, Crimea Ana Majkić, Sarah Evans, Vadim Stepanchuk, Alexander Tsvelykh, Francesco d'Errico.

Історико-культурний заповідник "Більськ" та Інститут археології НАН України запрошують до участі у роботі ІІІ Міжнародної літньої польової археологічної школи.

У польовому сезоні 2016 р. були продовжені дослідження на території Центрального розкопу Білгород-Тірського городища у північній частині Північно-Західного ділянки. Роботи проводились на площі прирізки 2010 р., а також безпосередньо на схід від неї.

Краще з кращого з археологічних досягнень за сезон 2016 р. очима
Діани Куришко, Романа Лебедя, BBC Україна.

Чим хворіли наші предки? Як лікували у давнину? Про що можуть розказати зуби?

Відповіді на ці та інші питання ви почуєте у захоплюючій лекції старшого наукового співробітника ІА НАН України канд. іст. наук Олександри Козак "Палеопатологія і можливості історичних реконструкцій".

Лекція відбудеться 17 грудня о 12-й годині в Археологічному музеї (цокольний поверх Природничого музею НАН України, вул. Богдана Хмельницького, 15, М Театральна).

Вхід вільний. Будемо Вам раді!

Шановні колеги!

ВГО «Спілка археологів України» та Інститут археології НАН України запрошує Вас взяти участь у створенні науково-популярної книги, яка буде присвячена найважливішим і найяскравішим відкриттям українських археологів за роки незалежності. Орієнтовна назва видання «Чверть століття української археології: досягнення та відкриття».

Прохання до представників установ (ІА НАН України, ВНЗ, музеїв, заповідників тощо), які проводили дослідження археологічної спадщини України та отримали видатні у науковому відношенні результати і виявили яскраві матеріали, підготувати інформацію для широкого загалу.

Текст українською та англійською мовами обсягом до 5 тис. знаків має супроводжуватись, за наявності, якісними кольоровими фотографіями. Статті будуть авторськими: ПІБ розмістити наприкінці тексту. Текст має бути викладений у науково-популярному стилі та не перевантажений деталями. Основна увага повинна бути приділена осмисленню результатів дослідження та їх значенню для реконструкції давньої історії України та людства в цілому.

Матеріали надсилайте на адресу Секретаря правління, Дениса Гречка: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду .

З повагою, Денис ГРЕЧКО, Сергій ГОРБАНЕНКО

Шановні колеги!

До нас звертаються колеги з Національного науково-природничого музею НАН України з проханням про допомогу, а також з пропозицією співпраці. У фондах ННПМ знаходяться значні колекції остеологічних матеріалів, "малопаспортизованих". Тобто, у кращому випадку матеріали супроводжуються етикетками з назвою пам'ятки і роком розкопу.

Нижче перераховано такі випадки:

1. Ефимовка-1948 — іхтіологія.
2. Ульяновка 1-1974 — іхтіологія.
3. Осокоровка-1952, раск. 1, яма 3 — іхтіологія.
4. Ямбург-1946 (слов'янська землянка) — іхтіологія.
5. Башмачка-1973 — іхтіологія.
6. Пилипенкова гора — іхтіологія.
7. Херсонес (11—13 ст. н. е.) — іхтіологія.
8. Петуховка (2—3 ст. н. е.) — іхтіологія.
9. Б. Черноморка (6—5 ст. до н. е.) — іхтіологія.
10. Ливенцовка-65 (15—14 ст. до н. е.), культура багатоваликової кераміки — іхтіологія.
11. Михайлівський монастир, 1940 р. — надзвичайно велика кількість різноманітного матеріалу.
12. Десятинна церква — надзвичайно велика кількість різноманітного матеріалу.

Шановні колеги! Прохання до всіх зацікавлених надсилати дані і звертатися до Сергія Горбаненка, або до групи з Української біоархеології.

Шановні колеги!
Для того, щоб з друкованою продукцією все було гаразд, нам варто знати свої права і обов’язки.
Для уникнення небажаних ситуацій, а також для гарантії того, що Ваш науковий доробок буде доступний науковому загалу, слід укладати договори. Однак, їх слід не лише уважно читати, але й наполягати на внесенні до договорів детальних пунктів про обов’язкове виконання Законодавства України, а також відстежувати виконання пунктів договору належним чином:

Законодавство України із питань інтелектуальної власності (https://uk.wikipedia.org/wiki/Законодавство_України_із_питань_інтелектуальної_власності);
Закон України про авторське право і суміжні права (http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3792-12);
Закон України про обов’язковий примірник документів (http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/595-14);
Частина цього закону щодо обов’язкових примірників друкованих видань (http://www.ukrbook.net/obov_prym.html).

Дуже прошу поширювати цю інформацію.
З повагою, Сергій Горбаненко

Дослідження Київського Полісся / Археологія і давня історія України. — 2016. — Вип. 3 (20) (Studies of Kyivan Polissya / Archaeology and ancient history of Ukraine. — 2016. — No. 3 (20)).

Збірник присвячено дослідженню Київського Полісся — краю з насиченою подіями історією і багатою культурною спадщиною, який, проте, досі залишається маловивченою територією в культурно-історичному відношенні. Збірник відображає основні наукові розробки з даної проблематики на сучасному етапі. Це міждисциплінарний проект, що охоплює різні сторони культури та побуту населення краю, а також широкий історичний проміжок від початків заселення цієї території до сьогодення. До нього увійшли праці понад 30 фахівців з різних наукових і культурних установ України та Польщі. Це археологи, що досліджують зону відчуження, Чорнобиль, Іванківщину, Вишгородщину та суміжні території, етнографи, що брали участь в обстеженні поліських територій і, зокрема, Чорнобильської зони, історики, краєзнавці. Переважна більшість матеріалів вводиться до наукового обігу вперше.

Переглянути зміст / View contents academia.edu

Палеобіологічні дослідження матеріалів з розкопок у Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику

Під час археологічних розкопок на території Митрополичого саду у Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику влітку цього року було проведено дослідження палеобіологічних решток.

Забір біологічних зразків здійснювався методом флотації, тобто органічні рештки збирали з поверхні води після відділення легкої фракції від важкої.

У результаті флотації частини заповнення споруди XVII—XVIII ст. на рівні долівки отримано рештки: антракологічні (деревне вугілля), палеоетноботанічні (зернівки культурних рослин), археозоологічні (кістки риб).

Завдяки тісній співпраці сектора археології Заповідника з академічними інституціями України — Інститутом археології та Національним науково-природничим музеєм проведено визначення отриманих палеобіологічних решток.

Антракологічні визначення провела старший науковий співробітник Інституту археології, канд. істор. наук М.С. Сергєєва.

З 11 зразків вугілля 7 належать сосні (Pinus sp.), 1 — дубу (Quercus sp.), 3 — широколистяним деревам, проте їх рід не визначено через дрібні розміри зразків. Серед зразків репрезентована тільки стигла деревина. Ці породи дерев характерні для мішаних і широколистяних лісів регіону. Деревина сосни і дубу належала до основних видів ділової деревини з широким діапазоном використання.

Палеоетноботанічні визначення проведені старшим науковим співробітником Інституту археології, канд. істор. наук С.А. Горбаненком.  Виявлено 4 зернівки культурних рослин:  2 зернобобові – вики ервилії (Vicia ervilia);  1 зернівка проса (Panicum miliaceum), очищеного від плівок — пшона;  1 зернівка культурної рослини через значну зруйнованість не може бути визначена (Cerealia). Зважаючи на надзвичайно малу насиченість палеоетноботаніними матеріалами, споруда не може мати відношення ні до зберігання, ні до приготування їжі рослинного походження.

Іхтіологічні рештки визначені науковим співробітником Національного науково-природничого музею канд. біол. наук О.М. Ковальчуком.  Виявлено:  1 кістка – осетр (Acipenser gueldenstaedtii);  4 кістки – лящ звичайний (Abramis brama);  34 лускових пластинки коропових риб;  3 хребці щуки (Esox lucius); 3 кістки та 19 лускових пластинок окуня річкового (Perca fluviatilis).

Таким чином, визначення палеобіологічних залишків істотно розширюють інформацію щодо побуту мешканців Києво-Печерського монастиря у XVII—XVIII ст.

Джерело: www.kplavra.kiev.ua

ВІДКРИТА ЗАЯВА ВГО «СПІЛКА АРХЕОЛОГІВ УКРАЇНИ» ЩОДО НЕПРИПУСТИМОСТІ ПРОПАГАНДИ СКАРБОШУКАЦТВА В УКРАЇНІ

Потяг до пошуку скарбів є формою соціально-психологічної девіації, що була поширена на всіх етапах розвитку людства. Державна влада через законодавство та інші механізми від давніх часів намагалася звузити простір для подібної діяльності, забезпечити свої права на скарб. З розвитком цивілізації і появою археології як науки поруч із майновою цінністю скарбів на перше місце виходить їх наукова та культурна цінність. Таким чином, державна політика у відповідній царині наразі є пов’язаною із забезпеченням прав всього суспільства на доступ до культурних благ, наукове дослідження археологічних та історичних об’єктів.

Скарбошукацтво в нашій державі, з огляду на недосконалість нормативних та організаційних механізмів боротьби з цим явищем, набуває чимдалі загрозливіших масштабів, що завдає чималої шкоди як культурній спадщині нашого народу, так і репутації держави, яка добровільно відмовляється від слідування юридичним і етичним нормам, виробленим у цивілізованому світі.

Тим більш прикрим є неприхована пропаганда цього ганебного явища. Так, у Києві, 24—25 вересня цього року планується проведення всеукраїнського фестивалю скарбошукачів «КАМРАД ФЕСТ-2016». Створюється прецедент, що матиме надзвичайно широкий негативний резонанс як в Україні, так і за межами нашої держави, адже охорона археологічної спадщини, протидія незаконним розкопкам і незаконному обігу культурних цінностей є не лише шляхетною справою, але також частиною міжнародних зобов’язань, взятих на себе Україною внаслідок ратифікації низки міжнародних документів, нехтування якими може перекреслити наші євроінтеграційні прагнення.

Отже, ВГО «Спілка археологів України» висловлює свій рішучий протест проти проведення фестивалю скарбошукачів «КАМРАД ФЕСТ-2016» та закликає усі компетентні органи вжити заходів для заборони цього дійства.

Правління