Наші новини

Возвягль — Звягель — Новоград-Волинський у часовому зрізі тисячоліть

2—4 жовтня 2017 р. у м. Новоград-Волинський відбулась міжнародна наукова археологічно-краєзнавча конференція «Возвягль — Звягель — Новоград-Волинський у часовому зрізі тисячоліть», присвячена 760-річчю першої літописної згадки про місто Новоград-Волинський.

Конференція складалася з роботи двох секцій: археологічної й краєзнавчої.

Певним підсумком роботи конференції стала прийнята на заключному засіданні резолюція.

За результатами діяльності конференції передбачено вихід збірника зі статтями її учасників. Зі змістом можна ознайомитись тут.

Останнє оновлення на Вівторок, 07 листопада 2017, 10:03

АДІУ, 2017, вип. 3 (24)

До уваги фахівців і шанувальників археології та давньої історії України!

Вийшов друком черговий випуск журналу Інституту археології НАН України «Археологія і давня історія України» — вип. 3 (24) «Матеріали та дослідження Археологічного музею І А НАН України», що є другим випуском праць відділу «Археологічний музей». У цьому числі зібрані статті й публікації співробітників ІА, присвячені матеріалам, які знаходяться у постійній експозиції та демонструються на тимчасових тематичних виставках. У цьому випуску з’явилась нова рубрика «Історія археології», де ми будемо публікувати документи, фотографії, епістолярну спадщину, яка зберігається в музеї.

Приємного знайомства з новим виданням Інституту археології НАН України!

Зі змістом збірника можна ознайомитися на сторінці жупналу «Археологія і давня історія України»

Останнє оновлення на Субота, 11 листопада 2017, 17:19

Міжобласна науково-практична конференція «II Охтирські міжрегіональні археологічні читання», присвячена 130-річчю з дня народження охтирчанина, археолога, музейного діяча та педагога М.Я. Рудинського

 

Міжобласна науково-практична конференція «II Охтирські міжрегіональні археологічні читання», присвячена 130-річчю з дня народження охтирчанина, археолога, музейного діяча та педагога М.Я. Рудинського.

ОХТИРСЬКА МІСЬКА РАДА, ВІДДІЛ КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ ОХТИРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

Співорганізатори:

Комунальний заклад «Охтирський міський краєзнавчий музей»,

«Спілка археологів України».

Переглянути програму конференції

Переглянути фотозвіт: facebook.com

Останнє оновлення на Понеділок, 30 жовтня 2017, 13:12

Заселення рівнинної частини України почалося близько 1 млн років тому

Заселення рівнинної частини України почалося близько 1 млн років тому

Унікальні свідчення перебування давньої людини досліджуються в околицях сучасного Меджибожа, що на Хмельниччині. Виявлено рештки найдавніших в рівнинній Україні стоянок, вік яких становить не менше 900—1200 тис. років тому.

Польовий міжвідомчий семінар, що відбувся 20—25 травня 2017 р., за участі фахівців нашого інституту, а також Інституту географії НАН України, Українського державного геологорозвідувального інституту та Державного історико-культурного заповідника "Межибіж", проводився на базі Ніжньопалеолітичної експедиції Інституту археології НАН України при підтримці Державного історико-культурного заповідника "Межибіж". Під час роботи семінару були обстежені багатошарові місцезнаходження Меджибіж А та Головчинці-1, вивчалися геологічні та геоморфологічні умови залягання виявлених тут архаїчних кам’яних виробів. Новими дослідженнями підтверджено ранньоплейстоценовий вік відкладів, що містять археологічні рештки.

Зокрема, кам’яні знаряддя на місцезнаходженні Головчинці-1 знайдені у викопних ґрунтах широкинського етапу (та безпосередньо давніших фаціях), які формувалися не менш, ніж 900—1200 тис. років тому. Такий давній вік добре узгоджується і з геоморфологічним положенням Головчинського місцезнаходження, розташованого поблизу зовнішньої межі найдавнішої четвертинної тераси Південного Бугу, де рельєф сформувався безпосередньо раніше — у еоплейстоцені або пізньому пліоцені.

Подібний давній вік ймовірно мають найдавніші верстви із археологічними знахідками на місцезнаходженні Меджибіж А. Ландшафти широкинського етапу характеризувалися поширенням лісів. Давні люди відвідували береги водних потоків, поновлюючи тут запаси кам’яної сировини, виробляючи знаряддя та полюючи на тварин. Відкриті тут кам’яні вироби супроводжуються рештками представників вимерлої фауни ссавців із ознаками розділки та споживання давньою людиною.

Місцезнаходження Меджибіж та Головчинці наразі є найдавнішими пам’ятками нижнього палеоліту України на територіях на схід від Карпат. Археологічні рештки наймолодших епізодів заселення датуються тут близько 400 тис., найдавніших — близько 1,2 млн. років тому. Меджибізькі пам'ятки надають унікальні дані для відтворення палеоекологічних рис минулого та умов першого проникнення давньої людини на Східноєвропейську рівнину. Подальше мультидисциплінарне дослідження нижнього палеоліту в околицях Меджибожа і прилеглих територіях басейнів річок Південний Буг та Дністер є пріоритетним напрямком вітчизняного палеолітознавства.

Джерело: сайт Інституту археології НАН України.

Останнє оновлення на П'ятниця, 02 червня 2017, 08:19

АДІУ, 2017, вип. 2 (23). Анонс

До уваги фахівців і шанувальників археології та давньої історії України!

Найближчим часом Інститут археології НАН України видає в серії «Археологія і давня історія України» черговий збірник наукових праць: вип. 2 (23), великий за обсягом і, безумовно, важливий і цікавий за змістом — «Старожитності раннього залізного віку».

Збірник присвячено 110-річчю від дня народження видатного євразійського археолога, засновника київської школи археології раннього залізного віку, Лауреата державної премії України, професора Олексія Івановича ТЕРЕНОЖКІНА.

У збірнику представлені статті українською, російською, англійською мовами, що належать фахівцям в галузі археології раннього залізного віку — представникам семи країн. Приємного знайомства з новим виданням Інституту археології НАН України!

Зі змістом збірника можна ознайомитися на сторінці журналу «Археологія і давня історія України»

Останнє оновлення на Субота, 11 листопада 2017, 17:19

Сторінка 2 з 25

Ви знаходитесь тут: Наші новини