Заклик на підтримку збереження української культурної спадщини

Проєкт «3D History for Ukraine (https://www.3dhistoryukraine.com/)» — реакція на нагальний виклик зі збереження української спадщини на тлі жорстокої та невмотивованої російської агресії. Рівень діджиталізації української культурної спадщини та археологічних артефактів, навіть найунікальніших, вкрай недостатній. Тому нам необхідні рішучі заходи для якнайшвидшого оцифрування вцілілих артефактів. Ми вирішили об’єднати зусилля для придбання ручного 3D-сканера, аби експертна група істориків і техніків мала змогу зберегти культурну спадщину в Україні.

Малолітнева, В. К., Борисов, А. В., Гурова, А. М., Малишев, О. О. 2021. Аерокосмічний моніторинг археологічного ландшафту: правові та організаційні засади. Київ: Норма права, 210 с.

Спілка археологів України та окремі її члени повсякчас турбуються про охорону археологічної спадщини України. Особливо важливий аспект цієї роботи — питання налагодження системного моніторингу об'єктів археологічної спадщини. Не випадково, члени Cпілки — к. і. н. Артем Борисов та к. ю. н. Олександр Малишев стали учасниками дворічного наукового проєкту «Правові та організаційні аспекти використання аерокосмічної зйомки для дослідження й охорони археологічної спадщини України».

Із сумом повідомляємо, що 8 вересня 2022 року, пішов у засвіти голова правління ВГО «Спілка археологів України» Яків Петрович Гершкович, доктор історичних наук, невтомний польовик, який присвятив життя дослідженням археологічних пам’яток доби бронзи, щирий колега, люблячий чоловік, батько і дідусь.

Від імені спільноти висловлюємо щирі співчуття родині та друзям.

Правління ВГО «Спілка археологів України»

9.09.2022

Проект Плану відновлення України (в частині культури та інформаційної політики). Сфера культурної спадщини: враження

ВГО «Спілка археологів України» підготувало та відправило відповідним чином оформлені зауваження та пропозиції до Проекту Плану відновлення України (в частині культури та інформаційної політики), оприлюдненого для громадського обговорення (https://mkip.gov.ua/news/7474.html).

Одночасно ми вважаємо за потрібне висловити нашу точку зору публічно. Ми вітаємо відкритість Міністерства культури та інформаційної політики України й щиро радіємо тому, що сфера культурної спадщини є частиною Плану відновлення.

Утім документ справляє суперечливе враження.

Сьогодні День українського археолога. Саме українського, бо у нас (і лише у нас) це свято визнано на державному рівні.

Традиційний тост “за тих, хто в полі” в умовах війни набуває особливого змісту. Цього спекотного літа немало колег перебувають у лавах ЗСУ та Територіальної оборони. Хоча б через це теперішнє святкування ДА не має визивати заперечень навіть у запеклих противників, — тих, хто вважає його пострадянським рудиментом.

Тостів “за тих, хто в полі” зайвих не буває. Зараз це також побажання археологам- воїнам повернутися додому живими. Повернутись з перемогою над рашизмом та скрєпними бандитами. Всіх українських археологів з нашим професійним святом! У нас після війни дуже багато справ на безкрайньому археологічному полі!

Ваша Спілка

(Ілюстрація знаходиться за посиланням)

В умовах війни стратегічного значення набувають не лише проблеми військового спротиву, але й проблеми збереження культурної спадщини України, напряму пов’язані з питанням національної ідентичності, знищення якої є однією із задач ворога. Пам’ятки археології є важливою та невід’ємною частиною українського культурного надбання. Внаслідок ведення бойових дій археологічні об’єкти зазнають невідновних втрат. Ситуація погіршується тим, що після руйнування культурного шару через обстріли та бомбардування, пам’ятки археології стають доступнішими для пограбування скарбошукачами-мародерами, котрі навіть в часі війни продовжують зазіхати на загальнонаціональну культурну спадщину.

ВГО «Спілка археологів України» звертає увагу на те, що в місцевостях, де припинені активні бойові дії (передусім територія Чернігівської, Сумської та Київської областей) скарбошукачі-мародери активізували незаконний пошук предметів старовини на пам’ятках археології. Це є порушенням законодавства України. Так, відповідно до абзацу четвертого ст. 10 Закону України «Про охорону археологічної спадщини» проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних та підводних робіт для пошуку об’єктів археологічної спадщини або пов’язаних з ними рухомих предметів за відсутності передбаченого законом дозволу, зокрема на використання металошукачів, детекторів неоднорідності ґрунту чи будь-якого іншого пошукового обладнання або відповідної технології, є незаконним. Незаконні археологічні розкопки, розвідки та інші земляні роботи на об'єктах археологічної спадщини мають наслідком кримінальну відповідальність, що передбачена ст. 298 КК України.

Враховуючи вищевикладене, ВГО «Спілка археологів України» просить військові адміністрації, органи місцевого самоврядування, Національну поліцію України звернути увагу на ці злочини та усіляко протидіяти незаконному пошуку старожитностей.

Від Миколи Ільківа, керівника Чернівецького підрозділу Спілки, отримано тривожний сигнал. В історичному ареалі Чернівців і одночасно буферній зоні об'єкту Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО ведуться несанкціоновані земляні роботи. Користуючись складною ситуацією в державі, "Чернівцігаз" під приводом аварійних робіт без звернення до місцевих органів охорони культурної спадщини (управління культури Чернівецької ОВА та управління охорони культурної спадщини Чернівецької міськради) і без дозволу на земляні роботи від Міністерства культури та інформаційної політики України вирішило повністю перекопати весь історичний ареал міста.

Kiekvienam mokslininkui jo monografijos išleidimas yra nepaprastas ir ilgai lauktas įvykis. Juk mokslininkas į savo darbą investuoja ne tik per metus ir dešimtmečius ar net šimtmečius sukauptas žinias... Bet ir sielą, dalelę savęs.

Друзі! Поки ще рік не закінчився, на нашому сайті можна скачати і роздрукувати собі самостійно календар на 2022 рік.

Науковий архів Інституту археології НАН України та Спілка археологів України підготували «етнографічний» календар до 175-річчя з дня народження українського археолога, антрополога та етнографа Хведора Вовка (1847—1918).

Шановні друзі!

ВГО "Спілка археологів України" є одним зі співорганізаторів науково-практичної конференції  "АРХЕОЛОГІЯ І ДАВНЯ ІСТОРІЯ ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ, яку проводить Національний історико-етнографічний заповідник "Переяслав".

Конференція  присвячена ювілеям визначних археологів України:
100-річчю з дня народження Тамари Григорівни Мовші;
100-річчю з дня народження Михайла Петровича Кучери;
70-річчю з дня народження Галини Миколаївни Бузян.

Дата проведення 20 квітня 2022 року.

Читати інформаційний лист

Шановні спілчани!

Згідно з рішенням загальних зборів від 20 грудня 2021 року річний членський внесок складає не менше 150 грн. Внесок варто сплачувати у І кварталі. Ви можете зробити внесок на більшу суму, якщо маєте таку можливість. Членські внески можна сплачувати індивідуально або одним платежем від відокремленого регіонального підрозділу.

Корпоративна карта Приватбанку для сплати внесків 5169 3305 1813 7077. При перерахуванні потрібно вказувати прізвище платника, аби було зрозуміло від кого надійшов платіж.

2 грудня цього року Конвенція Ради Європи про правопорушення, пов’язані з культурними цінностями (Нікосія, 2017) була ратифікована Угорщиною. Це вже п’ята ратифікація, яка, до того ж, є вирішальною, оскільки самою Конвенцією передбачено, що для набуття нею чинності потрібно 5 ратифікацій, три з яких має бути здійснено державами, які є членами Ради Європи.

З історичною перемогою, дорогі друзі!

Закон таки перемагає. Експонати з виставки у Нідерландах повертаються в Україну. Члени правління Спілки Олександр Малишев, кандидат юридичних наук, і Катерина Чуєва, заступниця Міністра культури з питань євроінтеграції, вже другий день діляться зі ЗМІ коментарями.

Український політик та громадський діяч, ініціатор та організатор загальнонаціональних акцій «Сім чудес України», «Сім чудес Києва» та ін., культурологічного світоглядного веб-порталу «Рідна країна» Микола Томенко у дописі «Армія “шукачів скарбів” — мародерів старожитностей грабує Україну?» привернув увагу громадськості та можновладців до статей Семюеля Ендрю Харді та Анджея Якубовського щодо активізації тіньового ринку археологічних знахідок в Україні протягом останніх років.

О. І. Смирнов, А. С. Островерхов. Гідроархеологія та історична географія північно-західного Надчорномор’я: досягнення, проблеми, перспективи. Миколаїв: Видавництво Ірини Гудим, 2021.

Спілка об’єднує різних людей: за віком, статусом, уподобаннями та ін. Це нас тільки збагачує, а ще те, що ми утворюємо цілу мережу. Миколаївський підрозділ — активна частина нашої мережі. Його члени керують і беруть участь в археологічних експедиціях на пам’ятках:
- Дикий Сад,
- Березань,
- Ольвія,
- Вікторівка 1,
- Чорноморка.

Інформаційний банер від Рятівної археологічної служби показує, які давні люди жили на місці майбутньої великої кільцевої дороги навколо Києва. В ньому чітко, коротко — про найголовніше. Усе це вдалося дізнатись завдяки археологічним розвідкам перед будівництвом дороги (ВКАД) на ділянці від автомобільної дороги Київ—Ковель—Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ—Чоп (М-06). Наприклад, у Бучанському районі, археологи виявили три стоянки давніх людей, яким понад 10 тис. років. Стоянки датують часом фінального палеоліту. В той час жили племена первісних мисливців, що вели динамічний спосіб життя та виживали завдяки полюванню, і облаштовували тимчасові стоянки на шляхах міграції тварин, зокрема, оленів, биків, кабанів.

Раз на два роки зусиллями Відділу археології ранніх слов'ян ІА НАН України та ДІКЗ "Межибіж" в стінах Меджибізької фортеці збираються дослідники археологічних пам’яток І тис. н. е. у Східній та Центральній Європі. 8—9 жовтня 2021 р. така зустріч відбулася вже вчетверте. Доброю традицією цих конференцій стало поєднувати наукову дискусію з ушануванням видатних дослідників, які зробили вагомий внесок у вивчення археології та історії І тис. н. е.

«Молодий буковинець» цікавиться дуже давніми людьми в с. Дорошівці Чернівецької обл. Археологічна пам’ятка доби палеоліту систематично досліджується і дає результати. Завдяки тривалим розкопкам відомо її датування: 25—22 тисячі років тому.

Днями пройшов фестиваль скарбошукачів, спонсором якого виступила міжнародна компанія Cellfast Україна. Вийшло щось на кшталт: «купуйте наші лопати і викопуйте з землі скарби».

Як відомо, скарбошукацтво — шкідлива розвага. Витягуванням металу з землі не тільки руйнуються археологічні об’єкти, а й грабується наша історія. Завдяки грабіжникам існує цілий чорний ринок археології, де вкрадене в нас усіх – продається. Адже все, що в надрах землі належить усім нам і не має ніким привласнюватись. І якщо спочатку хтось запевняє, що він копає лише там, де нема внесених до реєстру археологічних пам’яток, то потім починається «треба за щось жити», «археологи самі винні», «музеї самі винні», «держава винна», словом: «хай живуть 1990-і».