Випуск 4

«Кропив’янський» («Полтавський») ритон, напевне чи не перша знахідка, що була віднайдена в Україні та потрапила до російського музею. В колишньому Імператорському, а зараз Державному Ермітажі, в Росії зберігається срібний, з позолотою ритон — посудина для споживання напоїв (чи, можливо, ритуальних узливань), у формі вигнутого рогу, який завершується зображенням передньої частини коня. Знахідку, разом з іншими речами, виявили 1746 р. в межах Кропив’янської сотні Переяславського полку. Відповідно до офіційних документів, її знайшли пастухи в піску, однак є і версія, що ритон походить з поховання у кургані, з якого добували селітру.

Випуск 3. Лита Могила: перші розкопки — перший грабунок

Вже понад 300 років ординська Московія прагне притулитися до європейської цивілізації. Вкравши разом з назвою історію Русі, хижий сусід й досі прихоплює наше культурне коріння, наповнює свої музеї археологічною спадщиною України. Власне такі яскраві старожитності, які є в нашій землі, на «болотах» відсутні. Час не змінює звички країни-загарбника. Прикладом тому є чергові нещодавні крадіжки — пограбовані росіянами колекції Мелітопольського, Маріупольського, Херсонського та інших музеїв…

А почалась ця ганебна практика ще у XVIII сторіччі з розкопок Литої Могили, що її чужинці нарекли Мельгуновським курганом. Це один з найвідоміших курганів. Його дослідження не лише поклало початок цілеспрямованим археологічним розкопкам на теренах Російської імперії, а й заклало підмурок вивчення старожитностей скіфів.

Випуск 2

Привласнення Росією артефактів давньої української історії починається одночасно з першими системними розкопками в степах України — вже від другої половини XVIII ст. Однією з перших таких пам’яток став Мельгунівський курган (Лита могила).

З утворенням 1859 року в Петербурзі державної установи — Імператорської археологічної комісії (ІАК), — проведення польових досліджень (розвідок й розкопок) з метою, передовсім, збагачення колекцій старожитностей імперської метрополії набуло офіційного характеру.

27 жовтня 2022 року в Інформаційно-виставковому центрі Національного музею Революції Гідності відбулася зустріч з Мареком Лемішем, науковим співробітником Національного інституту спадщини. «Документуючи війну. Охорона культурної спадщини постконфліктних територій як частина сучасних стабілізаційних операцій. Польські військові контингенти в Іраку та Афганістані 2003—2012».

У заході взяли участь представники Міністерства культури та інформаційної політики України, Інституту археології НАН України, Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, ВГО «Спілка археологів України» тощо.

Випуск 1

Культурна спадщина, зокрема й об’єкти матеріальної культури різних часів, відіграє фундаментальну й визначальну роль у формуванні національної ідентичності, збереженні традицій та цінностей. Питання привласнення, вивезення, викрадення, знищення українських культурних цінностей (зокрема археологічних знахідок) представниками Росії актуалізовано від початку повномасштабного вторгнення і пограбуванням низки українських музеїв (зокрема Мелітопольського). До цієї теми активно зверталися ЗМІ, реагували користувачі соцмереж тощо. Однак, звертаючи увагу на такі випадки, суспільство, здебільшого, не усвідомлює, що ці "пограбування" не окремі прикрі ситуації, а наслідки і результати системної багаторічної імперської політики Росії, спрямованої на привласнення українських культурних цінностей, переписування, а почасти й "вигадування" Росією зручної для неї історії України.

Тому протидія Росії на цьому напрямку гібридної війни є не менш важливою, ніж на реальному фронті. Дієвий спосіб такої протидії країні-терористу — реалізація інформаційно-просвітніх кампаній, а також імплементація інших елементів неформальної культурної освіти.

ВГО "Спілка археологів України" розпочинає проєкт "Археологічна спадщина, вкрадена Росією" —  інформаційно-просвітницьку кампанію про "вкрадене", "знищене", "привласнене", "поцуплене", "переписане" російською імперією.

Ми привертатимемо суспільну увагу до питань системного вивезення українських історичних цінностей в Росію, висвітлюючи багатовікові імперські стратегії привласнення й плюндрування національних культур, розповідатимемо про «поцуплені» археологічні артефакти, "вкрадені" ідеї, "знищених" інтелектуалів тощо.

У кожному випуску – окрема історія: про виявлення археологічних знахідок, “механізм привласнення” Росією в дії, викрадення думок й результатів археологічних досліджень, викривлення історії, "викреслювання" людських доль тощо.

Команда проєкту "Археологічна спадщина, вкрадена Росією: інформаційно-просвітницька кампанія"
26.10.2022

Основна сторінка проєкту

ВГО «Спілка археологів України» засуджує претензії Російської Федерації на українську культурну спадщину і закликає міжнародну спільноту долучитися до ігнорування та стигматизації усієї російської культури.

Від 2014 р. Росія веде гібридну війну проти України й українства, використовуючи зокрема й методи та інструменти гуманітарної агресії: руйнуючи, знищуючи, розкрадаючи й привласнюючи об’єкти історико-культурної та природної спадщини України. На тимчасово окупованих Росією територіях офіційні російські наукові та їх квазі-організації ведуть інформаційну війну, втілюючи імперську політику країни-терориста.

З днем народження, Заповіднику!

29 вересня виповнюється 96 років від дня заснування історико-культурного державного заповідника, сьогодні відомого як Національний заповідник «Києво-Печерська лавра». В день народження прийнято дарувати подарунки. Ось що в мене.

Полтавська обласна військова адміністрація
Департамент культури і туризму
ДП «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України
Полтавська археологічна експедиція
Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського
Всеукраїнська громадська організація «Спілка археологів України»
Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського

Фотовиставка: «Полтава стародавня: Археологічна мозаїка міста»

21 вересня 2022 року об 11.00 годині в приміщенні Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського відбудеться відкриття фотовиставки «Полтава стародавня: Археологічна мозаїка міста». Виставка присвячена результатам досліджень у м. Полтава Полтавської археологічної експедиції ДП «Науково-дослідного центру «Охоронної археологічної служби України» Інституту археології НАН України (керівник — кандидат історичних наук Юрій Пуголовок).

Сьогодні, 19 вересня 2022 року на єврейському цвинтарі у Берліні був похований Яків Петрович Гершкович. Народився 21 серпня 1953 року в Києві. Перші кроки в археології зробив ще у шкільні роки — відвідував гурток археології Київського Палацу піонерів. Навчався на історичному факультеті Ташкентського Державного Університету, який закінчив з відзнакою в 1977 році. Того самого року почав працювати на посаді лаборанта в Інституті археології АН УРСР (згодом НАН України). Змінювалися посади (до 1986 р. лаборант, потім молодший та науковий співробітник, з 1999 — старший науковий, із 2017 — провідний), але установа стала місцем його роботи на все життя.

Заклик на підтримку збереження української культурної спадщини

Проєкт «3D History for Ukraine (https://www.3dhistoryukraine.com/)» — реакція на нагальний виклик зі збереження української спадщини на тлі жорстокої та невмотивованої російської агресії. Рівень діджиталізації української культурної спадщини та археологічних артефактів, навіть найунікальніших, вкрай недостатній. Тому нам необхідні рішучі заходи для якнайшвидшого оцифрування вцілілих артефактів. Ми вирішили об’єднати зусилля для придбання ручного 3D-сканера, аби експертна група істориків і техніків мала змогу зберегти культурну спадщину в Україні.

Малолітнева, В. К., Борисов, А. В., Гурова, А. М., Малишев, О. О. 2021. Аерокосмічний моніторинг археологічного ландшафту: правові та організаційні засади. Київ: Норма права, 210 с.

Спілка археологів України та окремі її члени повсякчас турбуються про охорону археологічної спадщини України. Особливо важливий аспект цієї роботи — питання налагодження системного моніторингу об'єктів археологічної спадщини. Не випадково, члени Cпілки — к. і. н. Артем Борисов та к. ю. н. Олександр Малишев стали учасниками дворічного наукового проєкту «Правові та організаційні аспекти використання аерокосмічної зйомки для дослідження й охорони археологічної спадщини України».

Із сумом повідомляємо, що 8 вересня 2022 року, пішов у засвіти голова правління ВГО «Спілка археологів України» Яків Петрович Гершкович, доктор історичних наук, невтомний польовик, який присвятив життя дослідженням археологічних пам’яток доби бронзи, щирий колега, люблячий чоловік, батько і дідусь.

Від імені спільноти висловлюємо щирі співчуття родині та друзям.

Правління ВГО «Спілка археологів України»

9.09.2022

Проект Плану відновлення України (в частині культури та інформаційної політики). Сфера культурної спадщини: враження

ВГО «Спілка археологів України» підготувало та відправило відповідним чином оформлені зауваження та пропозиції до Проекту Плану відновлення України (в частині культури та інформаційної політики), оприлюдненого для громадського обговорення (https://mkip.gov.ua/news/7474.html).

Одночасно ми вважаємо за потрібне висловити нашу точку зору публічно. Ми вітаємо відкритість Міністерства культури та інформаційної політики України й щиро радіємо тому, що сфера культурної спадщини є частиною Плану відновлення.

Утім документ справляє суперечливе враження.

Сьогодні День українського археолога. Саме українського, бо у нас (і лише у нас) це свято визнано на державному рівні.

Традиційний тост “за тих, хто в полі” в умовах війни набуває особливого змісту. Цього спекотного літа немало колег перебувають у лавах ЗСУ та Територіальної оборони. Хоча б через це теперішнє святкування ДА не має визивати заперечень навіть у запеклих противників, — тих, хто вважає його пострадянським рудиментом.

Тостів “за тих, хто в полі” зайвих не буває. Зараз це також побажання археологам- воїнам повернутися додому живими. Повернутись з перемогою над рашизмом та скрєпними бандитами. Всіх українських археологів з нашим професійним святом! У нас після війни дуже багато справ на безкрайньому археологічному полі!

Ваша Спілка

(Ілюстрація знаходиться за посиланням)

В умовах війни стратегічного значення набувають не лише проблеми військового спротиву, але й проблеми збереження культурної спадщини України, напряму пов’язані з питанням національної ідентичності, знищення якої є однією із задач ворога. Пам’ятки археології є важливою та невід’ємною частиною українського культурного надбання. Внаслідок ведення бойових дій археологічні об’єкти зазнають невідновних втрат. Ситуація погіршується тим, що після руйнування культурного шару через обстріли та бомбардування, пам’ятки археології стають доступнішими для пограбування скарбошукачами-мародерами, котрі навіть в часі війни продовжують зазіхати на загальнонаціональну культурну спадщину.

ВГО «Спілка археологів України» звертає увагу на те, що в місцевостях, де припинені активні бойові дії (передусім територія Чернігівської, Сумської та Київської областей) скарбошукачі-мародери активізували незаконний пошук предметів старовини на пам’ятках археології. Це є порушенням законодавства України. Так, відповідно до абзацу четвертого ст. 10 Закону України «Про охорону археологічної спадщини» проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних та підводних робіт для пошуку об’єктів археологічної спадщини або пов’язаних з ними рухомих предметів за відсутності передбаченого законом дозволу, зокрема на використання металошукачів, детекторів неоднорідності ґрунту чи будь-якого іншого пошукового обладнання або відповідної технології, є незаконним. Незаконні археологічні розкопки, розвідки та інші земляні роботи на об'єктах археологічної спадщини мають наслідком кримінальну відповідальність, що передбачена ст. 298 КК України.

Враховуючи вищевикладене, ВГО «Спілка археологів України» просить військові адміністрації, органи місцевого самоврядування, Національну поліцію України звернути увагу на ці злочини та усіляко протидіяти незаконному пошуку старожитностей.

Від Миколи Ільківа, керівника Чернівецького підрозділу Спілки, отримано тривожний сигнал. В історичному ареалі Чернівців і одночасно буферній зоні об'єкту Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО ведуться несанкціоновані земляні роботи. Користуючись складною ситуацією в державі, "Чернівцігаз" під приводом аварійних робіт без звернення до місцевих органів охорони культурної спадщини (управління культури Чернівецької ОВА та управління охорони культурної спадщини Чернівецької міськради) і без дозволу на земляні роботи від Міністерства культури та інформаційної політики України вирішило повністю перекопати весь історичний ареал міста.

Kiekvienam mokslininkui jo monografijos išleidimas yra nepaprastas ir ilgai lauktas įvykis. Juk mokslininkas į savo darbą investuoja ne tik per metus ir dešimtmečius ar net šimtmečius sukauptas žinias... Bet ir sielą, dalelę savęs.

Друзі! Поки ще рік не закінчився, на нашому сайті можна скачати і роздрукувати собі самостійно календар на 2022 рік.

Науковий архів Інституту археології НАН України та Спілка археологів України підготували «етнографічний» календар до 175-річчя з дня народження українського археолога, антрополога та етнографа Хведора Вовка (1847—1918).

Шановні друзі!

ВГО "Спілка археологів України" є одним зі співорганізаторів науково-практичної конференції  "АРХЕОЛОГІЯ І ДАВНЯ ІСТОРІЯ ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ, яку проводить Національний історико-етнографічний заповідник "Переяслав".

Конференція  присвячена ювілеям визначних археологів України:
100-річчю з дня народження Тамари Григорівни Мовші;
100-річчю з дня народження Михайла Петровича Кучери;
70-річчю з дня народження Галини Миколаївни Бузян.

Дата проведення 20 квітня 2022 року.

Читати інформаційний лист

Шановні спілчани!

Згідно з рішенням загальних зборів від 20 грудня 2021 року річний членський внесок складає не менше 150 грн. Внесок варто сплачувати у І кварталі. Ви можете зробити внесок на більшу суму, якщо маєте таку можливість. Членські внески можна сплачувати індивідуально або одним платежем від відокремленого регіонального підрозділу.

Корпоративна карта Приватбанку для сплати внесків 5169 3305 1813 7077. При перерахуванні потрібно вказувати прізвище платника, аби було зрозуміло від кого надійшов платіж.