Друзі! Поки ще рік не закінчився, на нашому сайті можна скачати і роздрукувати собі самостійно календар на 2022 рік.

Науковий архів Інституту археології НАН України та Спілка археологів України підготували «етнографічний» календар до 175-річчя з дня народження українського археолога, антрополога та етнографа Хведора Вовка (1847—1918).

Шановні друзі!

ВГО "Спілка археологів України" є одним зі співорганізаторів науково-практичної конференції  "АРХЕОЛОГІЯ І ДАВНЯ ІСТОРІЯ ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ, яку проводить Національний історико-етнографічний заповідник "Переяслав".

Конференція  присвячена ювілеям визначних археологів України:
100-річчю з дня народження Тамари Григорівни Мовші;
100-річчю з дня народження Михайла Петровича Кучери;
70-річчю з дня народження Галини Миколаївни Бузян.

Дата проведення 20 квітня 2022 року.

Читати інформаційний лист

Шановні спілчани!

Згідно з рішенням загальних зборів від 20 грудня 2021 року річний членський внесок складає не менше 150 грн. Внесок варто сплачувати у І кварталі. Ви можете зробити внесок на більшу суму, якщо маєте таку можливість. Членські внески можна сплачувати індивідуально або одним платежем від відокремленого регіонального підрозділу.

Корпоративна карта Приватбанку для сплати внесків 5169 3305 1813 7077. При перерахуванні потрібно вказувати прізвище платника, аби було зрозуміло від кого надійшов платіж.

2 грудня цього року Конвенція Ради Європи про правопорушення, пов’язані з культурними цінностями (Нікосія, 2017) була ратифікована Угорщиною. Це вже п’ята ратифікація, яка, до того ж, є вирішальною, оскільки самою Конвенцією передбачено, що для набуття нею чинності потрібно 5 ратифікацій, три з яких має бути здійснено державами, які є членами Ради Європи.

З історичною перемогою, дорогі друзі!

Закон таки перемагає. Експонати з виставки у Нідерландах повертаються в Україну. Члени правління Спілки Олександр Малишев, кандидат юридичних наук, і Катерина Чуєва, заступниця Міністра культури з питань євроінтеграції, вже другий день діляться зі ЗМІ коментарями.

Український політик та громадський діяч, ініціатор та організатор загальнонаціональних акцій «Сім чудес України», «Сім чудес Києва» та ін., культурологічного світоглядного веб-порталу «Рідна країна» Микола Томенко у дописі «Армія “шукачів скарбів” — мародерів старожитностей грабує Україну?» привернув увагу громадськості та можновладців до статей Семюеля Ендрю Харді та Анджея Якубовського щодо активізації тіньового ринку археологічних знахідок в Україні протягом останніх років.

О. І. Смирнов, А. С. Островерхов. Гідроархеологія та історична географія північно-західного Надчорномор’я: досягнення, проблеми, перспективи. Миколаїв: Видавництво Ірини Гудим, 2021.

Спілка об’єднує різних людей: за віком, статусом, уподобаннями та ін. Це нас тільки збагачує, а ще те, що ми утворюємо цілу мережу. Миколаївський підрозділ — активна частина нашої мережі. Його члени керують і беруть участь в археологічних експедиціях на пам’ятках:
- Дикий Сад,
- Березань,
- Ольвія,
- Вікторівка 1,
- Чорноморка.

Інформаційний банер від Рятівної археологічної служби показує, які давні люди жили на місці майбутньої великої кільцевої дороги навколо Києва. В ньому чітко, коротко — про найголовніше. Усе це вдалося дізнатись завдяки археологічним розвідкам перед будівництвом дороги (ВКАД) на ділянці від автомобільної дороги Київ—Ковель—Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ—Чоп (М-06). Наприклад, у Бучанському районі, археологи виявили три стоянки давніх людей, яким понад 10 тис. років. Стоянки датують часом фінального палеоліту. В той час жили племена первісних мисливців, що вели динамічний спосіб життя та виживали завдяки полюванню, і облаштовували тимчасові стоянки на шляхах міграції тварин, зокрема, оленів, биків, кабанів.

Раз на два роки зусиллями Відділу археології ранніх слов'ян ІА НАН України та ДІКЗ "Межибіж" в стінах Меджибізької фортеці збираються дослідники археологічних пам’яток І тис. н. е. у Східній та Центральній Європі. 8—9 жовтня 2021 р. така зустріч відбулася вже вчетверте. Доброю традицією цих конференцій стало поєднувати наукову дискусію з ушануванням видатних дослідників, які зробили вагомий внесок у вивчення археології та історії І тис. н. е.

«Молодий буковинець» цікавиться дуже давніми людьми в с. Дорошівці Чернівецької обл. Археологічна пам’ятка доби палеоліту систематично досліджується і дає результати. Завдяки тривалим розкопкам відомо її датування: 25—22 тисячі років тому.

Днями пройшов фестиваль скарбошукачів, спонсором якого виступила міжнародна компанія Cellfast Україна. Вийшло щось на кшталт: «купуйте наші лопати і викопуйте з землі скарби».

Як відомо, скарбошукацтво — шкідлива розвага. Витягуванням металу з землі не тільки руйнуються археологічні об’єкти, а й грабується наша історія. Завдяки грабіжникам існує цілий чорний ринок археології, де вкрадене в нас усіх – продається. Адже все, що в надрах землі належить усім нам і не має ніким привласнюватись. І якщо спочатку хтось запевняє, що він копає лише там, де нема внесених до реєстру археологічних пам’яток, то потім починається «треба за щось жити», «археологи самі винні», «музеї самі винні», «держава винна», словом: «хай живуть 1990-і».

То як насправді має виглядати туристичний маршрут археологічними пам’ятками? Як зробити маршрут не про золото, а про скіфів? У Нікополі цими вихідними відкрили інсталяцію пекторалі до дня міста. Її одразу внесли до Національного реєстру рекордів України як найбільшу з усіх інсталяцій пекторалей. День міста відзначено, увагу громадськості привернуто, але мета інсталяції — дещо інша. Цей арт-об’єкт організатори бачать як перспективну точку в туристичних маршрутах скіфськими місцями.

Кандидат історичних наук Ігор Цеунов, член київського відділення САУ, запрошує на тренінг «Розмови про історію» на «Освіторії».

2 жовтня об 11.00 він розповість про проблеми вивчення первісності у школі. А вони є, бо цілі пласти суспільного та історичного розвитку не охоплені шкільною програмою. Як вважає лектор (і учні це підтвердять), замість цікавої мандрівки в минуле у школі дається сухий фактаж. Це неодмінно треба змінювати. Для цього створюють довгострокову навчальну програму, де глибоко та детально напрацюють методику викладання предмету «Історія». А почнуть від первісності.

Заступницею міністра культури та інформаційної політики з питань європейської інтеграції призначено Катерину Чуєву. Вітаємо колегу та покладаємо на неї великі надії!

До її повноважень будуть входити питання культурної спадщини. Зокрема: формування та реалізація державної політики у сфері охорони культурної спадщини, музейної справи, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, відновлення та збереження національної пам’яті українського народу. Великих успіхів!

Новиною на своєму порталі ділиться Міністерство mkip.gov.ua

Ніч Науки в Харкові цими вихідними прийняв у себе Музей археології ХНУ ім. В. Н. Каразіна. Понад 20 екскурсій провели співробітники музею, спираючись на допомогу волонтерів з університету.

Археологія — затребувана тема Ночей Науки, а Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна — постійний і надійний учасник протягом багатьох років проєкту. Археологи гідно презентували найширшому колу зацікавлених свій науковий доробок. Сучасно облаштований музей мав чим вразити харків’ян і туристів різного віку та інтересів. Музей був більш, ніж залюднений. Наукові знання — поширені, що й відповідало меті проєкту.

В Україні виявляють жвавий інтерес до археології, та переважно до питань далеких від наукових досліджень. Але де ще так цікаво, як у нас. Відповідаємо на каверзні питання ведучого Дмитро Сіманський на Чорноморська телерадіокомпанія про закритість Криму для міжнародної співпраці, незаконне використання визначних пам’яток на окупованій території та багато іншого. Відео за посиланням, а наші попередні коментарі щодо Криму — на сайті: vgosau.kiev.ua.

Якщо ви ще залишаєтеся у Львові після дитячих заходів з археології, зайдіть на площу Ринок. Там, у найцентрішому центрі міста можна побачити, що знайшли археологи Львівщини, де знайшли і що це все означає. Стендова виставка Бюро спадщини інформує мешканців і туристів про результати археологічних робіт за останні півтора століття. Прогулюючись вулицями, можна дізнатися про минуле міста трипільських часів. Навіть не заходячи в музеї. Хоча виставка дає відомості, де на живо можна ознайомитися зі знахідками.

"Подорож у глибину віків: Цікава археологія" відбуватиметься у Львові 11 вересня 2021 р., з 12.00 по 16.00. Тут, у парку ім. Івана Франка, діти зможуть побути археологами. Від справжніх археологів дізнатися про професію і спробувати досліджувати самим. Археологічну локацію в мережі інших професій створюють Львівський регіональний підрозділ Спілка археологів України, Рятівна археологічна служба, Кафедра археології Львівського університету, Археологічний музей Львівського Університету, Інститут археології Львівського університету, Студентська рада та Профбюро студентів історичного факультету ЛНУ, Громадська ініціатива ARCHAEOLOGY_OF_UKRAINE.

Спілка археологів України, Історико-культурний заповідник "Більськ", Громадська організація "Ветеранське об'єднання сприяння обороноздатності України" представляють проєкт "Археологічна школа для реабілітації ветеранів". Тут ветерани-археологи діляться зі «своїми» усім найціннішим: археологічна романтика польових робіт, прямий контакт з джерелами історії, постійне очікування відкриттів і наближення до тисячолітньої давнини, поряд з якою ми всі тимчасові.