Протягом 2011 року археологічні експедиції ДП «Волинські старожитності» ДП «НДЦ «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України працювали в різних куточках історичної Волині. Дослідження проведені у Луцьку, Володимирі-Волинському, Шацьку, Любомлі, Світязі, Жидичині, Богушівці, Крупі, Підгайцях, Шеплі, Зимному, Колодниці Волинської області та у Пересопниці Рівненської області. Нові цікаві матеріали, що отримані під час розкопок, доповнюють історію нашого краю. Проте і під час дослідження й опісля, під час опрацювання здобутих матеріалів, виникають певні складнощі їх наукової інтерпретації.

Кожна досліджена пам’ятка має багатошаровий характер — «складається» з трьох або більше історичних періодів. Об’єкти пізніших періодів (ХІХ—ХХ ст., а у 2011 році досить часто і XVII—XVIII ст.) не лише перекривають раніші (давньоруського періоду, ранньослов’янського часу, епохи бронзи тощо), а й часто знищують їх. Це особливо помітно на ділянці дослідженій у Світязі, де споруда давньоруського часу майже повністю знищила споруду ранньослов’янського часу, у Богушівці — споруда XVI ст. знищила житло і споруду давньоруського часу тощо. У дослідника виникає своєрідне відчуття «втраченої хронології» в одному розкопі чи навіть в одному археологічному об’єкті. Реконструювати минуле та провести наукову інтерпретацію знахідок дозволяє музейна експозиція — як цілісний образ конкретного дослідження, пам’ятки, об’єкта.

На виставці показано матеріали, що увійшли до рейтингу «Топ-5 волинської археології 2011 року»: дослідження у Володимирі-Волинському, Крупі, Шацьку, Богушівці, Пересопниці, а також дослідження у Шеплі, Городищі, Луцьку, на Шацькому поозер’ї. Особлива увага приділена реконструкції давньоруського житла кінця ХІ — початку ХІІ ст. з Богушівки, що знищене під час будівництва господарської споруди у XVI ст.

Музейна експозиція дозволяє розставити всі крапки над «і» та «повернути втрачену хронологію на місце». В експозиції поступово розкрито хронологічні «пласти» епохи бронзи, ранньозалізного віку, римського часу, ранньослов’янського періоду, давньоруського часу та XVI—XVII ст. В рамках виставки відбудеться круглий стіл «Археологія Заходу України» та презентація наукового збірника «Волино-подільські археологічні студії».

Відкриття виставки 24 лютого о 12.00 у приміщенні Волинського краєзнавчого музею.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
28.02.2012

У краєзнавчому музеї відкрилася виставка «Втрачена хронологія: археологічні дослідження 2011 року». Там представлено матеріали з розкопок ДП «Волинські старожитності» у Луцьку, Володимирі-Волинському, Шацьку, Любомлі, Світязі, Жидичині, Богушівці, Крупі, Підгайцях, Шеплі, Зимному, Колодниці Волинської області та у Пересопниці Рівненської області. Відвідувачі мають змогу побачити унікальні знахідки волинських археологів: торговельний медальйон з Крупи, давньоруські вироби з Шацька, медальйони польських поліцаїв з поховання у Володимирі-Волинському та інші.

Увагу привертає і реконструйоване житло давніх слов’ян із розкопок у Богушівці. Хоча воно і було зруйноване пізнішою будівлею, але археологам вдалося його реконструювати. Тепер можна побачити нехитрий побут наших далеких пращурів: піч, на якій слов’янки сушили зерно, миска та горщик.

Іще одна експозиція присвячена власне людям, які працюють на ниві археології. На фотокартках зафіксовано робочі моменти з розкопок: розчищення знахідок, закладання розвідкових траншей. Усього на виставці представлено більше 120 артефактів.

Участь у відкритті взяли заступник начальника управління культури і туризму Валерій Дмитрук, директор Волинського краєзнавчого музею Анатолій Силюк. Директор ДП «Волинські старожитності» Олексій Златогорський, проректор ВНУ імені Лесі Українки, доктор історичних наук Світлана Гаврилюк, директор Рівненського краєзнавчого музею Олександр Булига.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
28.02.2012

У видавництві ДП «Волинські старожитності» вийшов навчальний посібник Михайла Кучинка, Зоряни Кучинко та Олексія Златогорського «Історія культури Волині давнього та середньовічного часу». Книжка є першою спробою подати в науково-популярній формі відомості про розвиток матеріальної та духовної культури населення Волині впродовж тисячоліть. На базі пам'яток археології автори розглянули питання господарської діяльності, суспільного ладу, характеру взаємозв'язків давніх племен краю, їх етнокультурної належності. Нове видання стане в пригоді школярам, краєзнавцям та всім шанувальникам давнини.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»

18.02.2013

Виставка "Матеріальна культура давнього населення Дубенщини" відтепер відкрита на постійнодіючій експозиції в замку князів Острозьких. На ній представлені знаряддя праці та різноманітні предмети людського ужитку починаючи від найдавніших часів і до утворення руської держави. Експозиція має назву «Нетлінна пам’ять віків» і по суті є реорганізованою частиною колишнього краєзнавчого музею. Вона поєднує в собі компактність і повноту висвітлення доісторичного минулого краю. В ній відображені всі періоди розвитку древніх людських культур на Дубенщині. Помітне місце тут займають модель-реконструкція гробниці кулястих амфор з села Івання (біля 2580 року до н. е.), парадна бойова сокира та браслет з курганних поховань в селі Івання (1600—1400 роки до н. е.), колекція кам’яних свердлених сокир та поховальні інвентарі культур шнурової кераміки з сіл Волиця, Привільне, Липа, Мокре (остання чверть ІІІ — перша половина ІІ тис. до н. е.), колекція пізньотрипільських сокир (кінець IV — початок ІІІ тис. до н. е.), амфора ранньозалізного віку VII—VI ст. до н. е. з-під Острога, поховальні інвентарі та трупоспалення в урні з гепідського могильника ІІІ—IV ст. з селі Дитиничі, рештки скелету мамонтів та багато інших цікавих експонатів. Автор концепції виставки — науковий працівник заповідника Юрій Пшеничний.

Управління культури і туризму Волинської облдержадміністрації на виконання п. 2. ст. 14 Закону України «Про охорону культурної спадщини» внесло до Переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини Волинської області пам’ятку археології — залишки історичного містечка XVII — початку ХХ ст. у селі Вишнівка Гущанської сільської ради Любомльського району. Нагадаємо, що на території пам’ятки минулого року працювала експедиція ДП «Волинські старожитності». Нині пам’ятку самовільно розорюють, а з іншого боку нищать так звані чорні археологи.
Минулого року до Переліку щойно виявлених пам’яток також було включено 431 пам’ятку археології на території Луцького району та міста Луцька, 110 — у Володимир-Волинському районі, 199 — у Рожищенському районі, 17 — у Горохівському районі, 42 — в Іваничівському районі, 16 — в Камінь-Каширському районі, 73 — в Ківерцівському районі, 19 — в Ковельському районі, 53 — в Локачинському районі, 33 — в Любешівському районі, 35 — в Любомльському районі, 22 — в Маневицькому районі, 12 — в Ратнівському районі, 30 — в Старовижівському районі, 31 — у Турійському районі, 15 — у Шацькому районі. Таким чином минулого року на Волині зафіксовано 1138 пам’ятку археології. Багато з них давно відомі в науці, але не мали статусу пам’ятки.
Перелік пам’яток можна побачити у каталозі файлів сайту

http://vf-ndc-oasu.ucoz.ru/load/z_istoriji_arkheologiji_volini/perelik_novovijavlenikh_ob_39_ektiv_arkheologichnoji_spadshhini_volinskoji_oblasti_2010_2011/21-1-0-75

Відповідно до чинного законодавства нововиявлені пам’ятки як і пам’ятки Державного реєстру перебувають під охороною держави і на них заборонено проводити господарські роботи, будівництво чи (тим більше!!!) пошукові дослідження без Відкритого листа. Ми будемо слідкувати за дотриманням законів щодо збереження археологічним пам’яток і проводити постійний моніторинг пам’яток спільно з управлінням культури Волинської облдержадміністрації, представниками місцевого самоврядування та органами міліції.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
17.01.2012

Рік, що минув, приніс волинським археологам чимало знахідок та відкриттів. Кожне з них — це нова цеглина у реконструкцію нашого минулого. Кожні розкопки потребували ретельності та скрупульозності. А ще ж науковий аналіз, описи, звіти. До висновків, що матимуть вагу в науці, доводиться йти роками. Та все ж годі заперечити, що іноді одна знахідка ставить під сумнів попередні багаторічні напрацювання, а один розкоп може перевернути з ніг на голову усі наукові дослідження минулого. Відтак волинські археологи виокремили найзначніші знахідки та відкриття 2011 року.

П’яте місце. Давньоруська булава з Пересопниці
Цю знахідку археологи вихопили буквально з-під ковша екскаватора, коли наглядали за роботою техніки у стародавній Пересопниці. Це був невеликий уламок давньоруської булави XII-XIII століть, тип якої найчастіше зустрічається у північно-східній Русі. Вона була виготовлена із бронзи і скоріше за все належала якомусь князеві або воєводі, а не рядовому боярину. Булава пустотіла, не залита всередині свинцем, тобто дуже легка. Тому її могли використовувати тільки як парадно-представницьку. Краєзнавці припустили, що булава могла належати засновнику Москви Юрію Долгорукому або його сину Андрієві Боголюбському, які бували на Волині. І хоча це малоймовірно, але не применшує значення знахідки.

Четверте місце. Торгові пломби з Богушівки
Знахідки з багатошарового поселення на березі Стиру в селі Богушівка Луцького району зайняли четверте місце. В ході перших в історії розкопок у цьому селі виявлено три торгові пломби. На одній на аверсі зображено герб німецького міста Цвіккау та напис «Імперське місто Цвіккау», на реверсі — геральдичний щит з трьома горизонтальними лініями. Пломбу датують кінцем XIV — початком XVII століття. Дві інші торгові пломби двосторонні. Це так звані суконні пломби міста Гданськ кінця XVI століття. Знахідка пломб розширила для науковців обрії волинської торгівлі тих часів.

Третє місце. Житло поморсько-кльошової культури з Шацька
Залишки житла поморсько-кльошової культури — для нефахівця звучить малозрозуміло і прозаїчно. Проте науковці віднесли цю знахідку на третє місце за значимістю. В шацькому урочищі Сад відкрито заглиблену в материк частину житла. Біля західної стінки було виявлено скупчення фрагментів посуду: горщики (так звані кльоші), диски-покришки, а також цілий чорнолощений черпак. До житла примикала яма діаметром два метри, в якій знаходилось вогнище оточене високими стінками, викладеними з каменю, а поряд знаходилась мілкіша ямка діаметром 0,8 м. Саме завдяки добре збереженому вогнищу в заглибленій ямі, цей об’єкт можна вважати унікальним. Наразі це єдине житло південно-східного ареалу поморської культури, яке настільки добре збереглося.

Друге місце. Медальйон з Крупи Розкопки митниці на околиці села Крупа Луцького району дали просто неймовірну знахідку: медальйон кінця XVI століття, виготовлений зі свинцю і позолочений (до речі, вчені й досі не відновили технологію нанесення золота на свинець). Медальйон слугував знаком на право вести торгівлю. Він має вушко, щоб його можна було носити на шиї. Крім того власник проколов медальйон, аби пришити до одягу. Це зайвий раз підкреслює важливість цього предмета для купця, який настільки боявся його загубити, що аж пришив. Аналоги медальйона науці поки не відомі.

Перше місце. Відкриття масового поховання у Володимирі-Волинському
На стародавньому городищі у Володимирі-Волинському волинські археологи знайшли не лише фундаменти замку польського короля Казимира. Цього року спільно з польськими колегами тут відкрили масове поховання 367 людей, серед яких були жінки й діти. Масові розстріли проводили енкаведисти напередодні війни. Розвідкові шурфи показали, що виявлені людські кістяки далеко не останні, а тому число жертв значно більше. Усі останки загиблих були перепоховані на кладовищі у Володимирі-Волинському.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
29.12.2011

Нещодавно у місті Винники Львівської області відбувся ІІ міжнародний науковий семінар «Декоративні та культові вироби з Вісло-Дніпровського регіону». Організаторами наукового заходу стали Історико-краєзнавчий музей міста Винники та науково-дослідний центр «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України (м. Львів). Семінар об’єднав дослідників з України (Києва, Севастополя, Львова, Чернівців, Чернігова, Черкас, Тернополя, Рівного, Луцька, Дубно) Польщі, Росії, Білорусі та Молдови. Фахівці обговорили проблеми дослідження спільної історичної спадщини — археологічних пам’яток у межиріччі Вісли та Дніпра, шляхи їхнього збереження та відновлення.
Волинські археологи, співробітники ДП «Волинські старожитності», також виступили з доповідями. Олексій Златогорський та Михайло Вашета розповіли про результати археологічних досліджень в селі Богушівка. Доповідь Віктора Баюка і Михайла Вашети стосувалася знайденої цього року унікальної торгової пломби-медальйона в селі Крупа. Віталій Ткач представив доповідь на тему «Гральні жетони із стінок керамічного посуду та інших матеріалів в археологічних культурах межиріччя Стиру та Горині».
Під час проведення семінару була відкрита виставка декоративних та культових артефактів, знайдених під час археологічних досліджень, зокрема унікальні знахідки з волинських пам’яток Зимне та Голишів. Як зазначив заступник директора «Рятівної археологічної служби» Тарас Милян: «На виставці представлені артефакти від часу енеоліту до княжих часів. Основний акцент — на сакральних знаках, які малювали наші предки на різних предметах. Для прикладу, на виставці представлений трипільський посуд з орнаментом хрестів, дерева життя тощо. Він був знайдений на території Тернопільської області ще у ХІХ столітті. Завдяки експонатам виставки можна простежити еволюцію магічних знаків, які зображали наші предки. В основному вони відображають вірування людини в природу».

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
14.11.2011

Стаття "КГГА привлекла археологов к работе над Генпланом Киева"

10.11.2011

У Луцьку відбувся XXVI зліт геральдистів України у Луцьку. Організаторами стали  Українське геральдичне товариство, Волино-Подільська геральдична колегія, видавництво «Ініціал» та ДП «Волинські старожитності».
— Луцьк виграв у Хмельницького право проводити зліт, зламавши тим самим традицію збиратися раз на 5 років саме в Хмельницькому, — сказав Віктор Напиткін, один із учасників зльоту. — І жоден з учасників про це не пошкодував, оскільки організатори і натхненники — Віктор Федосюк та Сергій Ткачов, козаки Олександр Сокур, Анатолій Олексюк, осавул Мирослава, комендант Тараканівського форту Сергій Мохновець, о. Микола Гінайло, Павло Марходей, Олег Хомутенко, директор археологічної служби «Волинські старожитності» Олексій Златогорський — підняли (тут всі були одностайні) настільки високу планку, що поставити її ще вище буде дуже важко. Зручне місце проживання — готель «Профспілковий» з чудовими співробітниками, маса роздаточної літератури, оформлення зали (прапори країн-учасниць з’явилися вперше саме на луцькому форумі), почесний екскорт з представників Козацького стрілецького братства в одностроях чорних запорожців.
До програми зльоту входили й кілька екскурсій в Музей Волинської ікони, Луцький замок, в Дубнівський замок та Тараканівський форт. Біля останнього учасники зльоту змогли покуштували й козацький куліш. Загалом геральдисти були дуже задоволені заходом та мали приємні враження від нашого міста.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
16.06.2011

З 13 червня цього року до Законів України «Про охорону культурної спадщини» та «Про охорону археологічної спадщини» будуть внесені зміни, передбачені підпунктами 13 і 19 розділу V Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», які більшістю суб’єктів управлінської та господарської діяльності у сфері земельних відносин сприймаються як відміна обов’язковості проведення наукової археологічної експертизи при землевідводах та навіть як взагалі заборону археологічної діяльності. У коридорах обласної влади, на селекторних нарадах чути поспішне і помилкове «вирішення проблеми» «Волинських старожитностей».
Не хотілося б довго пояснювати і описувати процедуру відміни археології як науки чи археологічної експертизи як обов’язкової складової землевідведення, оскільки такої процедури у сучасному нашому суспільстві просто БУТИ НЕ МОЖЕ.
Тим більше, що маємо на руках обов’язковий до виконання чиновниками різних рангів лист Міністерства культури України від 19.05.2011 р. який розставляє всі крапки над "і" у цьому питанні. Наукова археологічна експертиза не дивлячись на певні зміни у законодавстві залишається обов’язковою при відведенні земельних ділянок. Зміни до законів України, як пишеться у листі «помилково сприймаються як органами виконавчої влади на місцях, так і фізичними і юридичними особами, у тому числі суб’єктами господарської діяльності у будівництві, як такі, що скасовують необхідність погодження органами культурної спадщини програм і проектів будівельних робіт на пам’ятках, в зонах їх охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також скасовують необхідність проведення наукової археологічної експертизи».
Також у листі з посиланнями на відповідні законодавчі акти чітко прописана необхідність проведення археологічної експертизи на ділянках, що відводяться фізичним та юридичним особам: «Закон не позбавляє захисту ті об’єкти археології, які на момент погодження невідомі і лише тільки можуть бути виявлені. Виявлення нових об’єктів археології знаходиться майже у виключній компетенції наукової археологічної експертизи».
Далі без коментарів подаємо самі документи: Лист міністерства культури України та один із документів обласної влади.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
10.06.2011

Відтепер кожен охочий може спробувати себе в ролі археолога. ДП «Волинські старожитності» пропонує таку можливість усім охочим.
Цього року можна вибрати із трьох експедицій: 1—2 липня на березі озера Люцимер в Шацьку, 8—28 липня на березі Стиру у Старому Чорторийську та 15 липня — 4 серпня у Турійську.
Кожне місце розкопок по-своєму привабливе. Щодо першої, то досить сказати, що знахідки останніх років у цьому селищі наштовхнули науковців на думку, що саме у Шацьку локалізується літописне місто Рай. Хоча досі прийнято було вважати, що Рай розташовувався поблизу села Яревище Старовижівського району. У Шацьку знайдено чимало цікавих та унікальних знахідок: перші українські монети, карбовані у Львові, князівські булли (вислі печатки), застібки до книжок, унікальний кістяний драконо-вовк та інші.
Топонім Старий Чорторийськ говорить сам за себе. Це давня вотчина князів Чорторийських. У цьому селі розташовані два городища давньоруського часу ХІ—ХІІІ століть. На одному з них виявлено також сліди поселень доби неоліту та бронзи, а у пізньому середньовіччі тут розташовувався князівський замок.
Про турійське городище відомий дослідник Павло Раппопорт у своїй книзі «Військова архітектура західноруських земель X—XIV ст.» писав наступне:: «Існує ціла низка волинських городищ, що має штучно надану їм округлу форму. Найпростіші з них являють собою невеликі круглі площадки без валів, захищені зі всіх сторін болотом. Таким, наприклад, є городище у Турійську, розташоване на лівому берез р. Турії, на плоскій, сильно заболоченій рівнині». Раппопорт визначає городище унікальним для Західної України і його підтримують більшість дослідників. Археологами різних часів знайдено на ньому вироби з кераміки, заліза, скла, бронзові і срібні прикраси давньоруського часу Х—ХІV століть. Турійськ, як відомо, є літописним містом і перша згадка про нього належить до 1097 року у зв’язку з Любецьким з’їздом князів. У 1545 році Турійськ належав князю Роману Сангушкові, який мав тут замок, що знаходився серед багон над річкою Турією, де було колись старе городище. В XVIII столітті Турійськ належав до Оссолінських, які побудували в містечку палац, а у 1812 році перейшов у власність родини Ожешків.
Охочі взяти учать у розкопках можуть зателефонувати за номером 28-62-80. Запитувати Руслану Філюк.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
9.06.2011

Польські депутати ознайомлюються із знахідками на городищі

Учора у Володимирі-Волинському відбулася зустріч із польською делегацією. Оприлюднення інформації про масові поховання жертв НКВС зацікавило польську сторону, оскільки жертвами були громадяни Другої Речі Посполитої. Отож у Володимир-Волинський завітали заступник голови комітету національної оборони Сейму Даріюш Селіга та депутати Сейму Гжегож Торішевські і Ярослав Ставярські. Їх зустрічали заступник володимир-волинського міського голови Андрій Шоцький та заступник начальника управління культури і туризму Василь Ворон.
Поляки ознайомилися із ходом розкопок на володимирському городищі. Де й було знайдено людські рештки. Заступник директора ДП «Волинські старожитності» Сергій Панишко розповів про знахідки. Польські посадовці запропонували українській стороні допомогу у дослідженні. Зокрема, обговорювалося питання співфінансування подальших розкопок та проведення експертиз решток.

ДП «Волинські старожитності»
25.05.2011

Нещодавно у Маневичах відбулася ХХХVIII Міжнародна наукова історико-краєзнавча конференція, присвячена 20-річчю Незалежності України «Минуле і сучасне Волині та Полісся. Волинське Полісся та Маневиччина в європейській та українській історії». Конференція зібрала істориків та краєзнавців з різних куточків України, були проголошені  доповіді, що розкривають історію Маневиччини від неоліту до наших днів.
Крім наукових виступів програма аходу була досить насиченою. Під час проведення конференції відбулася європейська акція Маневицького краєзнавчого музею «Ніч в музеї», фольклорне дійство «Полісся єднає народи», майстер-класи «Поліські візерунки» (плетіння постолів, писанкарство, вишивка хрестиком і напівхрестиком, ткацтво), нічна театралізована екскурсія по залах Маневицького музею «Полісся, для мене ти єдине».
Конференцію організовано в рамках Регіональної програми розвитку культури, мистецтва і туризму в області на 2011—2015 роки за підтримки Маневицької районної ради, Маневицької райдержадміністрації та ДП «Волинські старожитності» ДП «НДЦ «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України. Від ДП «Волинські старожитності» на конференції виступив Олексій Златогорський з доповіддю «Нові археологічні дані про монастир в с. Мала Осниця». За матеріалами конференції видано збірник, який можна придбати у Волинському краєзнавчому музеї.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
16.05.2011

Одним із місць, де волинські археологи розпочали новий сезон було село Крупа Луцького району. На околиці села виявлено залишки мурованої будівлі XVI століття. Ймовірно, саме тут була розташована митниця згадана в описах маєтностей князів Острозьких у 1545 році. Очевидно, ця митниця була знищена під час татарських набігів 1577 або 1578 років, коли були сплюндровані навколишні землі.
Наразі рано робити висновки, оскільки розкопки продовжуються. Проте археологи вже натрапили на унікальну знахідку — медальйон кінця XVI століття.
— Медальйон був виготовлений зі свинцю і позолочений, — розповів науковий співробітник ДП «Волинські старожитності» Віктор Баюк. — Це був своєрідний знак, що засвідчував право купця вести торгівлю, підтверджував сплату ним податків. Медальйон має вушко, щоб його можна було носити на шиї. Крім того власник проколов його, аби пришити до одягу. Це зайвий раз підкреслює важливість цього медальйона для купця, який настільки боявся його загубити, що аж пришив.
Варто сказати, що знахідка чудово збереглася. На лицьовій стороні добре видно герб та напис латиною, які ще потребують розшифрування. На зворотній – дві дірочки для пришивання. Розкопки тривають, тож нові знахідки невдовзі радуватимуть відвідувачів Волинського краєзнавчого музею, куди їх і передають.

На лицьовій стороні чудово зберігся герб та напис	Дірочки для пришивання позначені стрілками

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
29.04.2011

У Любомльському краєзнавчому музеї відкрито виставку присвячену 600-річчю першої письмової згадки про селище Шацьк. Виставку відкривали перший заступник голови Шацької РДА Віктор Плейтух, заступник голови з гуманітарних питань Любомльської РДА Володимир Склянчук, начальник відділу культури і туризму Шацької РДА Орися Мелюх, начальник відділу культури і туризму Любомльської РДА Володимир Дячук.

В експозицію увійшли матеріали з археологічних розкопок, які проводило ДП «Волинські старожитності» в 2009—2010 роках. та експонати зібрані працівниками музею. Серед них унікальні свинцеві князівські печатки, срібні персні та монети, великий асортимент кераміки, речей побуту та озброєння, що були зібрані на городищі в Шацьку, в урочищі Сад та на його околицях. Представлено і зразок герба, який був розроблений на основі вищеперерахованих археологічних знахідок . Виставку вдало проілюстровано картинами та малюнками шацького художника Миколи Крата. На також є значна кількість літератури, присвяченої історії Шацька, його природі та культурі. Особливості рельєфу та розвиток населених пунктів відображені на давніх документах та картах району.

Виставка діятиме протягом трьох місяців. Музей знаходиться за адресою м. Любомль, вул. Незалежності, 33. Час роботи з 9.00 до 18.00, обідня перерва з 13.00 до 14.00. Вихідні дні: субота, неділя. Тел. (03377) 242-56. Ціна вхідного квитка: для дорослих — 2 гривні, для дітей — 1 гривня.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
30.03.2011

Поки тривають сезонні археологічні «канікули», працівники ДП «Волинські старожитності», окрім проведення археологічних експертиз, намагаються якнайширше інформувати громадськість про свою діяльність.

17 лютого 2011 року, відбулася зустріч з педагогічним колективом та учнями Заборольської школи Луцького району Волинської області. Приводом для зустрічі стали не лише вихід книги про пам’ятки археології Луцького району, а й перспективи археологічних досліджень у селі у цьому році.

Олексій Златогорський розповів про археологічні дослідження на Волині у 2009—2010 роках, зазначивши, що протягом цього періоду дослідження проводилися майже на 40 пам’ятках, ознайомив з методикою проведення археологічних досліджень. «На території села Забороль, — зазначив він, — є аж шість (!) археологічних пам’яток від доби бронзи до давньоруського часу. І можливо цього року, на одній із ній будуть проведені рятівні розкопки». У своїй розповіді директор ДП «Волинські старожитності» наголосив також на важливості збереження історичної спадщини, яка останніми роками зухвало нищиться і забудовниками і «чорними» археологами.

Віктор Баюк показав слухачам цікаві цьогорічні знахідки з розкопів, привернувши увагу учнів до шпори та її призначення, давньоруських стріл та інших артефактів. Зустріч завершилась передачею до бібліотеки школи нового видання «Пам’ятки археології Луцького району».

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»

Витяг з видання: Антошкіна В.К., Мурзін В.Ю., Таран В.О. Охорона культурно-історичної спадщини у світлі сучасного законодавства України. — Донецьк: Юго-Восток, 2011. — С. 14—33.

ГЛАВА ІІ. Основні порушення ст. 298 Кримінального кодексу України

Науковими співробітниками Запорізького юридичного інституту були надіслані листи керівникам ГУВС та УВС усіх областей України з проханням повідомити про кримінальні та адміністративні справи, що були порушені у зв’язку з порушенням ст. 298 Кримінального кодексу України (далі — КК). Наведемо лише деякі цікаві факти. [Автори вдячні усім керівникам органів внутрішніх справ, які надіслали відповідну інформацію.]

Вінницька область. Згідно листу від 10.07.2008 № 2/1864 на час відправки листа адміністративні та кримінальні справи, що передбачені ст. 298 КК, не порушувалися.
Дніпропетровська область. Згідно листа від 8 серпня 2008 р. № 8/6395 на час його підготовки Управлінням МВС України у Дніпропетровській області за фактами знищення, руйнування або пошкодження пам’яток — об’єктів культурної спадщини та самовільного проведення пошукових робіт на археологічних пам’ятках, слідчими підрозділами УМВС України у Дніпропетровській області за 7 місяців 2008 р. порушено три кримінальні справи, 2 з яких провадженням закінчені та направлені з обвинувальними висновками до районних судів, одну справу зупинено за п. 3 ст. 206 Кримінально-процесуального кодексу України (далі — КПК) у зв’язку з не виявленням осіб, які вчинили злочин.

Розглянемо ці справи детальніше.

1. Кримінальна справа була порушена за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 298 КК за фактом пошкодження курганного могильника на території Михайлівської сільради Апостолівського району. Через не виявлення причетних до цього злочину осіб, він не був розкритий. Проте було надано вказівки щодо поновлення досудового слідства.
2. Кримінальна справа порушена СВ Жовтоводського МВ УМВС України в Дніпропетровській області за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 298 КК стосовно гр. А. Справа направлена до суду.
3. Кримінальна справа порушена прокурором Самарського району м. Дніпропетровськ за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 298 КК. У зв’язку з не встановленням місцезнаходження обвинувачуваного кримінальну справу було зупинено на підставі п. 1 ст. 206 КПК та оголошено розшук обвинувачуваного.

У видавництві Донецького університету видані книги Л.С.Клейна:

	Перевернутый мир ("Жизнь" в тюрьме), 2009.
	Новая Археология (Критический анализ теоретического направления в археологии Запада), 2010.
	Формула Монтелиуса (Шведский рационализм в археологии Мальмера), 2011.
	Археологическое исследование: Методика кабинетной работы археолога (в двух томах), 2012. (Перше видання такого роду в Росії. Книга розрахована на студентів, аспірантів та археологів-практиків.)

Звертатися: http://archgroup.donnu.edu.ua

Джерела інформації:
Видавець.
Сайт "Археология России": http://archeologia.ru/Rss/

Побачила світ монографія відомого археолога-славіста, дослідника слов’янської та давньоруської історії, доктора історичних наук О.В. Сухобокова «Земля незнаема»: население бассейна Среднего Псла в Х—ХІІІ вв.» (Київ: видавництво ТОВ «Аграр Медіа Груп», 2012. — 376 с.).
Праця присвячена дослідженню прикордонного регіону Давньоруської держави на схід від р. Сули, який згадується автором «Слова о полку Ігоревім» серед «земель незнаемых».
До наукового обігу вперше в повному обсязі вводяться матеріали археологічного комплексу роменсько-давньоруських пам’яток на Пслі біля с. Кам’яне Лебединського району Сумської області, дослідженого Лівобережною слов’яно-руською експедицією під керівництвом О.В. Сухобокова у 1976—1978 рр.
На прикладі даного комплексу розглянуто процеси освоєння, соціально-економічного і культурного розвитку регіону від сіверянського етапу (Х—початок ХІ ст.) до Батиєвої навали.
Книга ілюстрована картами, кресленнями, малюнками і фотографіями, що дає змогу більш детально і наочно ознайомитись з результатами археологічних досліджень.
Видання розраховане не лише на професійних істориків, археологів, викладачів і студентів історичних факультетів, краєзнавців. Воно стане в нагоді також фахівцям з інших галузей гуманітаристики, музейництва й не залишить байдужим широкий читацький загал.

4.02.2013

Книга С.Н. Братченка «Левенцовская крепость. Памятник культуры бронзового века» вийшла друком у «Видавничому дому "СКІФ"». Докладніше про автора, книгу та пам’ятку див тут:  
http://www.day.kiev.ua/229006
або http://www.day.kiev.ua/229050

18.06.2012