Нещодавно у місті Винники Львівської області відбувся ІІ міжнародний науковий семінар «Декоративні та культові вироби з Вісло-Дніпровського регіону». Організаторами наукового заходу стали Історико-краєзнавчий музей міста Винники та науково-дослідний центр «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України (м. Львів). Семінар об’єднав дослідників з України (Києва, Севастополя, Львова, Чернівців, Чернігова, Черкас, Тернополя, Рівного, Луцька, Дубно) Польщі, Росії, Білорусі та Молдови. Фахівці обговорили проблеми дослідження спільної історичної спадщини — археологічних пам’яток у межиріччі Вісли та Дніпра, шляхи їхнього збереження та відновлення.
Волинські археологи, співробітники ДП «Волинські старожитності», також виступили з доповідями. Олексій Златогорський та Михайло Вашета розповіли про результати археологічних досліджень в селі Богушівка. Доповідь Віктора Баюка і Михайла Вашети стосувалася знайденої цього року унікальної торгової пломби-медальйона в селі Крупа. Віталій Ткач представив доповідь на тему «Гральні жетони із стінок керамічного посуду та інших матеріалів в археологічних культурах межиріччя Стиру та Горині».
Під час проведення семінару була відкрита виставка декоративних та культових артефактів, знайдених під час археологічних досліджень, зокрема унікальні знахідки з волинських пам’яток Зимне та Голишів. Як зазначив заступник директора «Рятівної археологічної служби» Тарас Милян: «На виставці представлені артефакти від часу енеоліту до княжих часів. Основний акцент — на сакральних знаках, які малювали наші предки на різних предметах. Для прикладу, на виставці представлений трипільський посуд з орнаментом хрестів, дерева життя тощо. Він був знайдений на території Тернопільської області ще у ХІХ столітті. Завдяки експонатам виставки можна простежити еволюцію магічних знаків, які зображали наші предки. В основному вони відображають вірування людини в природу».

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
14.11.2011

Стаття "КГГА привлекла археологов к работе над Генпланом Киева"

10.11.2011

У Луцьку відбувся XXVI зліт геральдистів України у Луцьку. Організаторами стали  Українське геральдичне товариство, Волино-Подільська геральдична колегія, видавництво «Ініціал» та ДП «Волинські старожитності».
— Луцьк виграв у Хмельницького право проводити зліт, зламавши тим самим традицію збиратися раз на 5 років саме в Хмельницькому, — сказав Віктор Напиткін, один із учасників зльоту. — І жоден з учасників про це не пошкодував, оскільки організатори і натхненники — Віктор Федосюк та Сергій Ткачов, козаки Олександр Сокур, Анатолій Олексюк, осавул Мирослава, комендант Тараканівського форту Сергій Мохновець, о. Микола Гінайло, Павло Марходей, Олег Хомутенко, директор археологічної служби «Волинські старожитності» Олексій Златогорський — підняли (тут всі були одностайні) настільки високу планку, що поставити її ще вище буде дуже важко. Зручне місце проживання — готель «Профспілковий» з чудовими співробітниками, маса роздаточної літератури, оформлення зали (прапори країн-учасниць з’явилися вперше саме на луцькому форумі), почесний екскорт з представників Козацького стрілецького братства в одностроях чорних запорожців.
До програми зльоту входили й кілька екскурсій в Музей Волинської ікони, Луцький замок, в Дубнівський замок та Тараканівський форт. Біля останнього учасники зльоту змогли покуштували й козацький куліш. Загалом геральдисти були дуже задоволені заходом та мали приємні враження від нашого міста.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
16.06.2011

З 13 червня цього року до Законів України «Про охорону культурної спадщини» та «Про охорону археологічної спадщини» будуть внесені зміни, передбачені підпунктами 13 і 19 розділу V Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», які більшістю суб’єктів управлінської та господарської діяльності у сфері земельних відносин сприймаються як відміна обов’язковості проведення наукової археологічної експертизи при землевідводах та навіть як взагалі заборону археологічної діяльності. У коридорах обласної влади, на селекторних нарадах чути поспішне і помилкове «вирішення проблеми» «Волинських старожитностей».
Не хотілося б довго пояснювати і описувати процедуру відміни археології як науки чи археологічної експертизи як обов’язкової складової землевідведення, оскільки такої процедури у сучасному нашому суспільстві просто БУТИ НЕ МОЖЕ.
Тим більше, що маємо на руках обов’язковий до виконання чиновниками різних рангів лист Міністерства культури України від 19.05.2011 р. який розставляє всі крапки над "і" у цьому питанні. Наукова археологічна експертиза не дивлячись на певні зміни у законодавстві залишається обов’язковою при відведенні земельних ділянок. Зміни до законів України, як пишеться у листі «помилково сприймаються як органами виконавчої влади на місцях, так і фізичними і юридичними особами, у тому числі суб’єктами господарської діяльності у будівництві, як такі, що скасовують необхідність погодження органами культурної спадщини програм і проектів будівельних робіт на пам’ятках, в зонах їх охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також скасовують необхідність проведення наукової археологічної експертизи».
Також у листі з посиланнями на відповідні законодавчі акти чітко прописана необхідність проведення археологічної експертизи на ділянках, що відводяться фізичним та юридичним особам: «Закон не позбавляє захисту ті об’єкти археології, які на момент погодження невідомі і лише тільки можуть бути виявлені. Виявлення нових об’єктів археології знаходиться майже у виключній компетенції наукової археологічної експертизи».
Далі без коментарів подаємо самі документи: Лист міністерства культури України та один із документів обласної влади.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
10.06.2011

Відтепер кожен охочий може спробувати себе в ролі археолога. ДП «Волинські старожитності» пропонує таку можливість усім охочим.
Цього року можна вибрати із трьох експедицій: 1—2 липня на березі озера Люцимер в Шацьку, 8—28 липня на березі Стиру у Старому Чорторийську та 15 липня — 4 серпня у Турійську.
Кожне місце розкопок по-своєму привабливе. Щодо першої, то досить сказати, що знахідки останніх років у цьому селищі наштовхнули науковців на думку, що саме у Шацьку локалізується літописне місто Рай. Хоча досі прийнято було вважати, що Рай розташовувався поблизу села Яревище Старовижівського району. У Шацьку знайдено чимало цікавих та унікальних знахідок: перші українські монети, карбовані у Львові, князівські булли (вислі печатки), застібки до книжок, унікальний кістяний драконо-вовк та інші.
Топонім Старий Чорторийськ говорить сам за себе. Це давня вотчина князів Чорторийських. У цьому селі розташовані два городища давньоруського часу ХІ—ХІІІ століть. На одному з них виявлено також сліди поселень доби неоліту та бронзи, а у пізньому середньовіччі тут розташовувався князівський замок.
Про турійське городище відомий дослідник Павло Раппопорт у своїй книзі «Військова архітектура західноруських земель X—XIV ст.» писав наступне:: «Існує ціла низка волинських городищ, що має штучно надану їм округлу форму. Найпростіші з них являють собою невеликі круглі площадки без валів, захищені зі всіх сторін болотом. Таким, наприклад, є городище у Турійську, розташоване на лівому берез р. Турії, на плоскій, сильно заболоченій рівнині». Раппопорт визначає городище унікальним для Західної України і його підтримують більшість дослідників. Археологами різних часів знайдено на ньому вироби з кераміки, заліза, скла, бронзові і срібні прикраси давньоруського часу Х—ХІV століть. Турійськ, як відомо, є літописним містом і перша згадка про нього належить до 1097 року у зв’язку з Любецьким з’їздом князів. У 1545 році Турійськ належав князю Роману Сангушкові, який мав тут замок, що знаходився серед багон над річкою Турією, де було колись старе городище. В XVIII столітті Турійськ належав до Оссолінських, які побудували в містечку палац, а у 1812 році перейшов у власність родини Ожешків.
Охочі взяти учать у розкопках можуть зателефонувати за номером 28-62-80. Запитувати Руслану Філюк.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
9.06.2011

Польські депутати ознайомлюються із знахідками на городищі

Учора у Володимирі-Волинському відбулася зустріч із польською делегацією. Оприлюднення інформації про масові поховання жертв НКВС зацікавило польську сторону, оскільки жертвами були громадяни Другої Речі Посполитої. Отож у Володимир-Волинський завітали заступник голови комітету національної оборони Сейму Даріюш Селіга та депутати Сейму Гжегож Торішевські і Ярослав Ставярські. Їх зустрічали заступник володимир-волинського міського голови Андрій Шоцький та заступник начальника управління культури і туризму Василь Ворон.
Поляки ознайомилися із ходом розкопок на володимирському городищі. Де й було знайдено людські рештки. Заступник директора ДП «Волинські старожитності» Сергій Панишко розповів про знахідки. Польські посадовці запропонували українській стороні допомогу у дослідженні. Зокрема, обговорювалося питання співфінансування подальших розкопок та проведення експертиз решток.

ДП «Волинські старожитності»
25.05.2011

Нещодавно у Маневичах відбулася ХХХVIII Міжнародна наукова історико-краєзнавча конференція, присвячена 20-річчю Незалежності України «Минуле і сучасне Волині та Полісся. Волинське Полісся та Маневиччина в європейській та українській історії». Конференція зібрала істориків та краєзнавців з різних куточків України, були проголошені  доповіді, що розкривають історію Маневиччини від неоліту до наших днів.
Крім наукових виступів програма аходу була досить насиченою. Під час проведення конференції відбулася європейська акція Маневицького краєзнавчого музею «Ніч в музеї», фольклорне дійство «Полісся єднає народи», майстер-класи «Поліські візерунки» (плетіння постолів, писанкарство, вишивка хрестиком і напівхрестиком, ткацтво), нічна театралізована екскурсія по залах Маневицького музею «Полісся, для мене ти єдине».
Конференцію організовано в рамках Регіональної програми розвитку культури, мистецтва і туризму в області на 2011—2015 роки за підтримки Маневицької районної ради, Маневицької райдержадміністрації та ДП «Волинські старожитності» ДП «НДЦ «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України. Від ДП «Волинські старожитності» на конференції виступив Олексій Златогорський з доповіддю «Нові археологічні дані про монастир в с. Мала Осниця». За матеріалами конференції видано збірник, який можна придбати у Волинському краєзнавчому музеї.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
16.05.2011

Одним із місць, де волинські археологи розпочали новий сезон було село Крупа Луцького району. На околиці села виявлено залишки мурованої будівлі XVI століття. Ймовірно, саме тут була розташована митниця згадана в описах маєтностей князів Острозьких у 1545 році. Очевидно, ця митниця була знищена під час татарських набігів 1577 або 1578 років, коли були сплюндровані навколишні землі.
Наразі рано робити висновки, оскільки розкопки продовжуються. Проте археологи вже натрапили на унікальну знахідку — медальйон кінця XVI століття.
— Медальйон був виготовлений зі свинцю і позолочений, — розповів науковий співробітник ДП «Волинські старожитності» Віктор Баюк. — Це був своєрідний знак, що засвідчував право купця вести торгівлю, підтверджував сплату ним податків. Медальйон має вушко, щоб його можна було носити на шиї. Крім того власник проколов його, аби пришити до одягу. Це зайвий раз підкреслює важливість цього медальйона для купця, який настільки боявся його загубити, що аж пришив.
Варто сказати, що знахідка чудово збереглася. На лицьовій стороні добре видно герб та напис латиною, які ще потребують розшифрування. На зворотній – дві дірочки для пришивання. Розкопки тривають, тож нові знахідки невдовзі радуватимуть відвідувачів Волинського краєзнавчого музею, куди їх і передають.

На лицьовій стороні чудово зберігся герб та напис	Дірочки для пришивання позначені стрілками

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
29.04.2011

У Любомльському краєзнавчому музеї відкрито виставку присвячену 600-річчю першої письмової згадки про селище Шацьк. Виставку відкривали перший заступник голови Шацької РДА Віктор Плейтух, заступник голови з гуманітарних питань Любомльської РДА Володимир Склянчук, начальник відділу культури і туризму Шацької РДА Орися Мелюх, начальник відділу культури і туризму Любомльської РДА Володимир Дячук.

В експозицію увійшли матеріали з археологічних розкопок, які проводило ДП «Волинські старожитності» в 2009—2010 роках. та експонати зібрані працівниками музею. Серед них унікальні свинцеві князівські печатки, срібні персні та монети, великий асортимент кераміки, речей побуту та озброєння, що були зібрані на городищі в Шацьку, в урочищі Сад та на його околицях. Представлено і зразок герба, який був розроблений на основі вищеперерахованих археологічних знахідок . Виставку вдало проілюстровано картинами та малюнками шацького художника Миколи Крата. На також є значна кількість літератури, присвяченої історії Шацька, його природі та культурі. Особливості рельєфу та розвиток населених пунктів відображені на давніх документах та картах району.

Виставка діятиме протягом трьох місяців. Музей знаходиться за адресою м. Любомль, вул. Незалежності, 33. Час роботи з 9.00 до 18.00, обідня перерва з 13.00 до 14.00. Вихідні дні: субота, неділя. Тел. (03377) 242-56. Ціна вхідного квитка: для дорослих — 2 гривні, для дітей — 1 гривня.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
30.03.2011

Поки тривають сезонні археологічні «канікули», працівники ДП «Волинські старожитності», окрім проведення археологічних експертиз, намагаються якнайширше інформувати громадськість про свою діяльність.

17 лютого 2011 року, відбулася зустріч з педагогічним колективом та учнями Заборольської школи Луцького району Волинської області. Приводом для зустрічі стали не лише вихід книги про пам’ятки археології Луцького району, а й перспективи археологічних досліджень у селі у цьому році.

Олексій Златогорський розповів про археологічні дослідження на Волині у 2009—2010 роках, зазначивши, що протягом цього періоду дослідження проводилися майже на 40 пам’ятках, ознайомив з методикою проведення археологічних досліджень. «На території села Забороль, — зазначив він, — є аж шість (!) археологічних пам’яток від доби бронзи до давньоруського часу. І можливо цього року, на одній із ній будуть проведені рятівні розкопки». У своїй розповіді директор ДП «Волинські старожитності» наголосив також на важливості збереження історичної спадщини, яка останніми роками зухвало нищиться і забудовниками і «чорними» археологами.

Віктор Баюк показав слухачам цікаві цьогорічні знахідки з розкопів, привернувши увагу учнів до шпори та її призначення, давньоруських стріл та інших артефактів. Зустріч завершилась передачею до бібліотеки школи нового видання «Пам’ятки археології Луцького району».

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»

Витяг з видання: Антошкіна В.К., Мурзін В.Ю., Таран В.О. Охорона культурно-історичної спадщини у світлі сучасного законодавства України. — Донецьк: Юго-Восток, 2011. — С. 14—33.

ГЛАВА ІІ. Основні порушення ст. 298 Кримінального кодексу України

Науковими співробітниками Запорізького юридичного інституту були надіслані листи керівникам ГУВС та УВС усіх областей України з проханням повідомити про кримінальні та адміністративні справи, що були порушені у зв’язку з порушенням ст. 298 Кримінального кодексу України (далі — КК). Наведемо лише деякі цікаві факти. [Автори вдячні усім керівникам органів внутрішніх справ, які надіслали відповідну інформацію.]

Вінницька область. Згідно листу від 10.07.2008 № 2/1864 на час відправки листа адміністративні та кримінальні справи, що передбачені ст. 298 КК, не порушувалися.
Дніпропетровська область. Згідно листа від 8 серпня 2008 р. № 8/6395 на час його підготовки Управлінням МВС України у Дніпропетровській області за фактами знищення, руйнування або пошкодження пам’яток — об’єктів культурної спадщини та самовільного проведення пошукових робіт на археологічних пам’ятках, слідчими підрозділами УМВС України у Дніпропетровській області за 7 місяців 2008 р. порушено три кримінальні справи, 2 з яких провадженням закінчені та направлені з обвинувальними висновками до районних судів, одну справу зупинено за п. 3 ст. 206 Кримінально-процесуального кодексу України (далі — КПК) у зв’язку з не виявленням осіб, які вчинили злочин.

Розглянемо ці справи детальніше.

1. Кримінальна справа була порушена за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 298 КК за фактом пошкодження курганного могильника на території Михайлівської сільради Апостолівського району. Через не виявлення причетних до цього злочину осіб, він не був розкритий. Проте було надано вказівки щодо поновлення досудового слідства.
2. Кримінальна справа порушена СВ Жовтоводського МВ УМВС України в Дніпропетровській області за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 298 КК стосовно гр. А. Справа направлена до суду.
3. Кримінальна справа порушена прокурором Самарського району м. Дніпропетровськ за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 298 КК. У зв’язку з не встановленням місцезнаходження обвинувачуваного кримінальну справу було зупинено на підставі п. 1 ст. 206 КПК та оголошено розшук обвинувачуваного.

У видавництві Донецького університету видані книги Л.С.Клейна:

	Перевернутый мир ("Жизнь" в тюрьме), 2009.
	Новая Археология (Критический анализ теоретического направления в археологии Запада), 2010.
	Формула Монтелиуса (Шведский рационализм в археологии Мальмера), 2011.
	Археологическое исследование: Методика кабинетной работы археолога (в двух томах), 2012. (Перше видання такого роду в Росії. Книга розрахована на студентів, аспірантів та археологів-практиків.)

Звертатися: http://archgroup.donnu.edu.ua

Джерела інформації:
Видавець.
Сайт "Археология России": http://archeologia.ru/Rss/

Побачила світ монографія відомого археолога-славіста, дослідника слов’янської та давньоруської історії, доктора історичних наук О.В. Сухобокова «Земля незнаема»: население бассейна Среднего Псла в Х—ХІІІ вв.» (Київ: видавництво ТОВ «Аграр Медіа Груп», 2012. — 376 с.).
Праця присвячена дослідженню прикордонного регіону Давньоруської держави на схід від р. Сули, який згадується автором «Слова о полку Ігоревім» серед «земель незнаемых».
До наукового обігу вперше в повному обсязі вводяться матеріали археологічного комплексу роменсько-давньоруських пам’яток на Пслі біля с. Кам’яне Лебединського району Сумської області, дослідженого Лівобережною слов’яно-руською експедицією під керівництвом О.В. Сухобокова у 1976—1978 рр.
На прикладі даного комплексу розглянуто процеси освоєння, соціально-економічного і культурного розвитку регіону від сіверянського етапу (Х—початок ХІ ст.) до Батиєвої навали.
Книга ілюстрована картами, кресленнями, малюнками і фотографіями, що дає змогу більш детально і наочно ознайомитись з результатами археологічних досліджень.
Видання розраховане не лише на професійних істориків, археологів, викладачів і студентів історичних факультетів, краєзнавців. Воно стане в нагоді також фахівцям з інших галузей гуманітаристики, музейництва й не залишить байдужим широкий читацький загал.

4.02.2013

Книга С.Н. Братченка «Левенцовская крепость. Памятник культуры бронзового века» вийшла друком у «Видавничому дому "СКІФ"». Докладніше про автора, книгу та пам’ятку див тут:  
http://www.day.kiev.ua/229006
або http://www.day.kiev.ua/229050

18.06.2012

Підготовка і видання нових путівників по фондах державних архівів областей є одним із актуальних напрямків їх діяльності протягом останнього десятиліття. Особливість цих видань — надання відомостей про нові надходження архівів за роки незалежності, фонди колишніх партархівів та розсекречені документи.
Нове видання Путівника по фондах Державного архіву Волинської області вийшло за програмою «Архівні зібрання України», серія «Путівники». Водночас воно є довідником із серії видань про склад і зміст документів державного архіву області.
Історія державного архіву Волинської області розпочинається у грудні 1939 року, коли був створений Волинський обласний історичний архів, який підпорядковувався архівному відділу УНКВС по Волинській області. Відтоді архів неодноразово змінював назву та підпорядкування. З 1980 року — Державний архів Волинської області. З 5 жовтня 1988 року — у зв’язку з ліквідацією архівного відділу Волинського облвиконкому, держархів здійснює управління архівною справою в області та є науково-методичним центром. З 1997 року державний архів став структурним підрозділом Волинської облдержадміністрації.
З перших кроків своєї діяльності архів почав комплектуватись документами установ, підприємств та організацій області, його надбанням стали історичні документи, починаючи з 16 століття до сьогодення. Значному розширенню джерельної бази архіву сприяло включення в 1991 році до складу НАФ документів колишнього партархіву Волинського обкому КПУ, надходження з управління Служби безпеки України у Волинській області архівно-кримінальних справ судових органів на реабілітованих громадян та фільтраційних справ на громадян, вивезених на примусові роботи у країни гітлерівської коаліції. Для широкого загалу стали доступними документи, розсекречені протягом 1989—2010 років. Інформація про ці нові поповнення документальної бази держархіву області потребувала доведенню її до користувачів, тому нове видання Путівника було вкрай необхідне і актуальне.
Перше видання путівника «Волинський обласний державний архів в м. Луцьку» побачило світ у 1964 році. 1990 року вийшло друге, доповнене і перероблене видання. В 1997 році опубліковане доповнення до путівника, до якого вперше ввійшли відомості про документи, які поповнили архів за період незалежності.
Особливістю нового видання Путівника 2011 року є те, що він вперше подає інформацію про склад і зміст усіх наявних документів Державного архіву Волинської області. Станом на 1 січня 2011 року в архіві налічувалось 4808 фондів, 1136161 справа за 1511—2001 років, окремі з них за 2002—2010 роки; 161 комплекс, 665 одиниць зберігання науково-технічної документації; 30510 одиниць обліку фотодокументів, 758 одиниць обліку фонодокументів, 17 одиниць обліку відео документів; 5 одиниць обліку кінодокументів. Фонди науково-довідкової бібліотеки архіву нараховували 17770 книг та брошур, 2445 комплектів журналів 21920 (номерів), 4090 підшивок газет.
У передмові до путівника показано актуальність видання, структуру путівника, висвітлено історичний шлях архіву та склад і зміст його фондів.
Зручною для користувачів є систематизація архівних фондів у путівнику, яка здійснена з урахуванням хронологічних рамок історичного періоду, джерел надходження документів, їх матеріальних носіїв. Особливість та історична значимість документів архіву в тому, що вони висвітлюють історію волинської території, яка входила до складу західноукраїнських земель, що в певні історичні періоди перебували в складі різних держав. За історичними ознаками фонди включені до розділів: Фонди періоду Російської імперії (1795—1919); Фонди періоду Польської Республіки (1919—1939); Фонди періоду нацистської окупації (1941—1944); Фонди періоду радянської доби та незалежної України. Окрім того, є ще розділи: Фонди особового походження; колекції; Документи нефондової організації; перелік фондів.
Дане видання складається з семи розділів, які містять описові статті до фондів, що включають історичні довідки, анотації документів, обліково-довідкові та інші дані про фонди та фондоутворювачів. Для прискорення пошуку необхідної інформації, та з метою полегшення користування довідником, упорядниками путівника складено добре продуманий та досить потужний науково-довідковий апарат: іменний та предметно-тематичний покажчики, покажчик географічних назв. Інформаційно цінними для нового видання є окремі додатки: довідка про адміністративно-територіальний поділ Волинської області, видання державного архіву Волинської області та публікації за документами архіву, список скорочень. Не можна не відзначити загальний обсяг опрацьованого і поданого у друкованому вигляді матеріалу — 952 сторінки.
Щоб це об’ємне видання дійшло до свого споживача, довелося немало докласти сил, вміння, наполегливості та знань працівникам архіву — Тетяні Положенцевій, Інні Костенко, Антоніні Гурській, Оксані Новосад, Олені Крамар, Ірині Вронській та Тетяні Ревусі. Їх працьовитість, відповідальне відношення до справи та творчий підхід в роботі заслуговують найтепліших і найщиріших слів вдячності. Надіюсь, що користувачі цього видання, не раз будуть згадувати авторський колектив добрим словом.
Окремі слова подяки хотілося б висловити працівникам видавничого підприємства «Надстир’я» Миколі Богушу, Олені Харчук, Анатолію Оліха за плідну і конструктивну співпрацю.
Авторський колектив доклав максимум зусиль, щоб нове сучасне видання Путівника по фондах державного архіву Волинської області побачило світ і стало повноцінним джерелом про архівні документи волинського краю. Його видання продовжило інформування широкого загалу про документальну базу державного архіву Волині. Цей довідник стане доброю підмогою дослідникам, науковцям, історикам, архівістам, працівникам музеїв, бібліотек, краєзнавцям, студентській та учнівській молоді в архівних пошуках, наукових дослідженнях, вивченні історії рідного краю. А чергове видання цього спеціального довідника про фонди волинського архіву свідчить про його системну роботу по підготовці довідкових видань для інформування громадськості про склад і зміст архівних фондів.

Володимир Гика
Директор Державного архіву області
14.05.2012

«Не забыть нам этот день» Книга представляет собой сборник исторических материалов, посвященных первому дню самой страшной катастрофы прошлого века — Второй мировой войне. В основе книги события, происходившие 1 сентября 1939 года на балтийском побережье Польши, в районе города Гдыня и на Хельской косе. Главной особенностью книги является то, что оборона Хеля, ставшей первой неприступной крепостью для фашистских агрессоров, была еще современниками названа «Балтийским Севастополем».

Этот исторический сборник посвящен самой трагической странице в истории обороны Севастополя в июле 1942 года. 35-я батарея, на которой и происходили те страшные события сегодня является памятником мужества, отваги и скорби. Но в сборник включены воспоминания комбата-35, того самого Алексея Лещенко. Который до последних минут был командиром прославленной 35-й батареи. Ранее, его дневники никогда не публиковались.

5.04.2012

«Ойум» — це легендарна країна, про яку мріяли германські племена. Згідно з їхніми уявленнями вона знаходилась там, де у пізньоримський час виникла і існувала черняхівська культура. Землі, звані прибульцями на своїй мові «Ойум», знаходилися в межах Скіфії, за річкою, в сусідстві з якою стелилися болота і вири. Місцевість на південному березі Балтійського моря, де вони висадилися і розселилися, вони назвали Готіскандза, що означає «готський берег», і можливо, надалі тут виникло місто Гданськ. Археологічні дані свідчать, що в I ст. н. е. на півночі сучасної Польщі з’явилося нове населення. «Ойум» традиційно локалізують на Придніпров’ї, по шляху руху готів з Нижньої Вісли на південь.
Саме «Ойуму» присвячене нове видання «Волинських старожитностей», підготовлене Відділом археології ранніх слов’ян та регіональних досліджень Інституту археології НАН України та  лабораторією археологічних досліджень Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова за фінансової підтримки НДЦ «Рятівна археологічна служба України» (м. Львів) під назвою «Черняхівська культура: матеріали досліджень». Упорядники видання кандидати історичних наук Олег Петраускас та Руслан Шишкін вважають, що «є певна паралель між бажанням давніх людей віднайти казково багату і в той же час майже недосяжну землю та працею сучасних археологів».
Збірка статей розглядалася спочатку як розгорнутий варіант тез доповідей конференції, присвяченій актуальним проблемам черняхівської культури, яка пройшла у Києві 15—17 жовтня 2010 р. Проте під час збирання матеріалів до упорядників звернулися колеги, які з різних причин не змогли прийняти участь в конференції, але мали роботи споріднені із її темою. Таким чином збірка поповнилася працями Д. Козака, С. Горбаненка, Д. Куштана, М. Авраменко, які співпали з тематичним напрямком конференції.
В останні десятиріччя окреслилося кілька традиційних тем у дослідженні черняхівської культури, які викликають посилену зацікавленість серед дослідників — хронологія, реконструкція одягу, аналіз кераміки та деталей одягу, поховальний обряд та ін. У збірнику вміщено статті дослідників пізньоримських старожитностей на території Південно-Східної Європи з України, Росії, Німеччини та Франції. Більшість статей присвячені публікації нових матеріалів, аналізу та історичним реконструкціям черняхівської культури.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
3.04.2012

У Волинському краєзнавчому музеї в Луцьку відбулася презентація наукового видання «Волино-Подільські археологічні студії. Випуск 3». Збірник продовжив видання 1990-х років, що виходили у Львові і на сьогоднішній день вже стали бібліографічною рідкістю. Перший випуск був присвячений Ігорю Свєшнікову, другий — накладом лише 30 примірників — Олегу Ольжичу-Кандибі. Третій випуск студій присвятили видатному українському археологу, історику та музеєзнавцю Юрію Миколайовичу Малєєву (1941—2006). Студії стали спільним виданням ДП «Волинські старожитності» та Волинського краєзнавчого музею і продовжили традиції попередніх випусків, об’єднавши матеріали дослідників-археологів з Волинської (О. Златогорський, М. Вашета, В. Баюк, С. Демедюк, С. Панишко, В. Стемковський, Г. Охріменко, Н. Скляренко, С. Локайчук), Львівської (В. Конопля, В. Оприск, Н. Білас, О. Сілаєв, А. Гавінський), Тернопільської (М. Ягодинська, Л. Строцень, В. Ільчишин, О. Дерех, М. Строцень) та Рівненської областей (Б. Прищепа, В. Ткач, А. Бардецький, Ю. Пшеничний).
У вступному слові «Земля і праця його імення та життя» добрим словом про Юрія Малєєва згадав знаний археолог Сергій Буйських. Під час презентації спогадами про видатного археолога поділилися його колеги та учні — Віталій Конопля, Богдан Прищепа та Сергій Панишко. Анатолій Силюк та Олексій Златогорський на презентації розповіли про структуру збірника, який окрім матеріалів з археологічних досліджень містить публікації розвідок 1988—1993 років на території Волинської та Тернопільської областей. Упорядники збірника — В. Конопля і О. Златогорський та директор Волинського краєзнавчого музею А. Силюк планують зробити студії археологічним щорічником західних областей України і проводити в березні — квітні у Волинському краєзнавчому музеї щорічні зібрання археологів.

Довідково

Малєєв Юрій Миколайович (1941—2006) — видатний український археолог, історик, музеєзнавець, доцент Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Народився 2 серпня 1941 р. в Чернігові. Від 1946 р. проживав у м.Заліщики на Тернопільщині, де в 1959 р. закінчив середню школу. Виховувався в сім’ї, де прищеплювали любов і повагу до історії краю. У шкільні роки здійснював багато мандрівок під керівництвом учителя історії О.С. Тура, брав участь у розкопках. Із 1963 р. навчався на історичному факультеті Львівського університету ім. І. Франка. У 1966—1968 рр. продовжував навчання на історичному факультеті Київського університету ім. Т. Шевченка. Після закінчення університету в 1968—1974 рр. працював старшим лаборантом кафедри археології та музеєзнавства. У 1974—1982 рр. працює асистентом, а з 1982 по 1986 рр. старшим викладачем кафедри. З 1969 р. Ю. Малєєв постійно керував Дністровською археологічною експедицією Київського університету. У 1981 р. захистив дисертацію на тему: «Історія племен Західного Поділля та Прикарпаття у кінці бронзової доби — на початку залізної доби» та одержав ступінь кандидата історичних наук. Він був учасником багатьох наукових конференцій, проводив дослідження давньої історії Західного Поділля та Прикарпаття. Багато досліджень провів у Заліщицькому районі. У доробку дослідника 124 наукові роботи. Помер Ю. Малєєв 20 травня 2006 р. в Києві.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
27.02.2012

У друкарні «Волиньполіграф ТМ» вийшов 40-й випуск збірника «Минуле і сучасне Волині та Полісся», присвячений Старовижівщині. У збірнику висвітлено сторінки історії Старовижівщини у статтях Олександра Дем’янюка, Сергій Карпука, Володимира Гики, архієпископа Варфоломія, Сергія Гулечка та інших. Новими дослідженнями поповнилися історії сіл Паридуби, Чевеля, Буцина, Брунетівки, Галиної Волі, Глух, Грабового, Кримного, Любохин, Лютки, Синового, Смолярів. Є також чимало досліджень про етнографію Старовижівського краю, а саме про ткацтво, обереги та магічні дії, традиції виготовлення весільного хліба, розвиток гончарства, сирний обряд, символіку вікон та інше. Крім того висвітлено загальні питання історичного краєзнавства та волинезнавства, вміщено рецензії на нові видання.
У збірнику надруковано також матеріали працівників ДП «Волинські старожитності», зокрема Олексія Златогорського «Пам’яткоохоронна діяльність «Волинських старожитностей» на території Волинської області у 2009—2010 роках».
У першому півріччі заплановано провести конференцію в смт. Стара Вижівка.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
2.02.2012

У видавництві ДП «Волинські старожитності» вийшов біобібліографічний покажчик праць відомого волинського краєзнавця Вальдемара Едвардовича Пясецького, упорядкований Аллою Понагайбою та Оксаною Рибачук. 
До видання включені бібліографічні записи окремо виданих творів, публікацій у збірниках, періодичних виданнях, матеріалів про життя і діяльність дослідника, виступи на радіо й телебаченні. Видання доповнюють допоміжні покажчики та фотододатки: біографічні світлини, світлини давніх мешканців Луцька (з колекції Володимира Гнатюка з Боратина, Барбари Дембовської з Кракова, Ярослава Зеленова з Луцька, Тадеуша Марцінковського з Зеленої Гури, Любові Рожковської з Луцька, родини Сидоруків з Луцька, родового альбому Данути Ролінгер з Луцька, Зенона Пашковського з Ржешова, Тетяни Годзинської з Луцька, Тадеуша Перетятковича з Варшави, внучки Болеслава Паповшека з Лондона, Мірелі Безпальчик з Парижу) та світлини Віктора Чухрая з проекту «Зникаюча краса».
«Від народження, — пише у спогадах Вальдемар Едвардович, — я волинський пілігрим-мандрівник у буквальному значенні цього слова. Мої мандри по волинських містечках і селах, огляд святинь чи залишків минувшини в них розпочалися ще в ранньому дитинстві». Презентація видання відбулася сьогодні у Волинській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олени Пчілки.

Довідково

Вальдемар Пясецький народився 5 січня 1934 року у Дубровиці. Вивчення краю розпочав на початку 1960-х рр. публікаціями, присвяченими творчості волинських архітекторів, художників, іконописців. У 1973 році з’явилася перша розвідка В.Пясецького про місто Луцьк. На сьогоднішній день ми знаємо його як дослідника найважливіших осередків давнього Луцька, його околиць: Верхнього Замку, Окольного та Старого міста, Передмістя, Заглушеччини, Градної Гори, Помостич, Хмельника, Волиці, Яровиці, Гнідави, Красного, Кушкаровки, Дворця, Волички над Глушцем та ін. У доробку краєзнавця і дослідження з минувшини Володимира-Волинського, Любомля, Устилуга, Горохова, Порицька, Перемиля, Боремля, Кисилина, Олики, Локач, Сельця.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
30.01.2012