Cпілка археологів України

  • Increase font size
  • Default font size
  • Decrease font size

Волинській рятівній археологічній експедиції на Хрінниківській водоймі — 20 років!

20 польовий сезон розпочався у Волинської рятівної археологічної експедиції Інституту археології НАН України під керівництвом Д.Н. Козака на березі Хрінницького водосховища. За 20 років досліджено десятки тисяч квадратів площі, сотні археологічних об’єктів, що відносяться до енеоліту, епохи бронзи, ранньозалізного віку, зубрицької, вельбарської, райковецької культур, давньоруського часу та литовсько-польської доби. Експедиція стала справжньою польовою науковою школою для багатьох волинських археологів: Олексія Златогорського, Віктора Баюка, Сергія Демедюка, Михайла Вашети, Дмитра Дем’янчука, для студентів українських вишів зі Львова, Рівного та Луцька. Написано вже три монографії про дослідження у Хрінниках: «Давні землероби Волині», «Венеди» та «Етюди давньої історії України». За роки експедиції в навколишніх селах народилася легенда про готську відьму, досліджену археологами: готи своїх покійників не ховали, а спалювали, лише чаклунів віддавали цілковито землі. Найвизначнішими знахідками експедиції за 20 років стали бронзова фігурка язичницького божка Сарапіса з житла-святилища гота, готське капище-жертовник, на якому приносилися в жертву тварини та люди, зображення рала на трипільській амфорі, споруда-коптильня рибака ранньозалізного віку, споруда-млин готів та багато інших унікальних для історії Європи знахідок.
Цьогоріч в експедиції під керівництвом Дениса Козака традиційно приймають участь працівники ДП «Волинські старожитності» Олексій Златогорський, Сергій Панишко, Григорій Охріменко, Віктор Баюк, Сергій Демедюк, Дмитро Дем’янчук, Віталій Затворніцький, Микола Собуцький, працівники ДП «Рівненська старовина» Юрій Харьковець, Богдан Прищепа, Віталій Ткач та студенти двох рівненських університетів (керівник — Богдан Прищепа), Львівського національного університету ім. Івана Франка, Волинського національного університету ім. Лесі Українки (керівники — Олексій Златогорський, Сергій Панишко, Григорій Охріменко). Роботи будуть продовжені на селищі венедів в урочищі Шанків Яр та селищі готів в урочищі Високий Берег.

Прес-центр
ДП «Волинські старожитності»
3.07.2012

Відбулася міжнародна наукова конференція, присвячена битві на Синіх Водах

6—7 червня 2012 року у м. Кіровограді на базі місцевого державного педагогічного університету ім. В. Винниченка відбулася міжнародна наукова конференція, присвячена 650-річчю перемоги литовсько-руського війська над золотоординцями у битві на Синіх Водах.
Учасники конференції з України та Росії розглянули та обговорили широке коло питань, пов'язаних із золотоординським періодом на теренах Східної Європи, Синьоводською битвою в історичній долі України (Русі), Литви та Орди, литовською добою в історії України за даними історії та археології, а також експериментальною археологією. У ході роботи конференції була проведена екскурсія по археологічним об'єктам золотоординського міста на території сучасного села Торговиця Новоархангельського району, поблизу якого у 1362 році відбулася Синьоводська битва.
Від ДП «Волинські старожитності» на конференції виступив з доповіддю «Найдавніші лицарські двори Волині» заступник директора з наукових питань Сергій Панишко. На його думку, найдавнішими місцями проживання лицарів на Волині були городища типу «мот і бейлі», відомі у Коршеві під Луцьком, Фалемичах і П’ятиднях під Володимиром-Волинським. На Волині лицарські замки-двори, на думку С. Панишка, набувають поширення з другої половини ХІІІ ст. — з часу будівництва так званих волинських веж. Не слід також виключати можливості будівництва таких городищ «мот і бейлі» в околицях Володимира у період короткотермінового входження цього міста до складу Польщі 1366—1370 рр. Прагнення польського короля Казимира Великого до міцного закріплення колишнього стольного міста Волині за собою виразилось у будівництві великого мурованого замку у Володимирі. У розрізі цієї політики могли споруджуватись і невеликі лицарські двори в околицях волинської столиці.

Під час пленарного засідання конференції

Городище — лицарський замок у Фалемичах.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
11.06.2012


Археологи вивчатимуть перші лицарські замки на Волині

Нещодавно у відділі археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (м. Львів) відбулася ІХ Міжнародна наукова конференція «Археологія заходу України», активну участь в якій прийняли працівників ДП «Волинські старожитності»: Олексій Златогорський, Сергій Панишко, Віктор Баюк, Андрій Бардецький.
Загалом «волинська» тематика на конференції була досить широко представлена. Про початки археологічних досліджень на Кременеччині розповів заступник директора ДП «Подільська археологія» Сергій Грабовий, нові дослідження волинських городищ княжої доби висвітлив Святослав Терський, дослідження сільських поселень Волині цього ж часу, зокрема археологічних пам’яток у селі Боратин Луцького району, стали темою виступу Василя Оприска, а ґрунтові могильники також цього часу у Погоринні (Пересопниця і Басів Кут) — заступника директора ДП «Рівненська старовина» Богдана Прищепи. Науковий співробітник ДП «Рівненська старовина» Віталій Ткач охарактеризував нові пам’ятки доби бронзи в межиріччі Стиру та Горині. А Василь Чекурков проаналізував результати досліджень культурних нашарувань литовсько-польської доби у місті Корці.
Жваве обговорення викликала доповідь Сергія Панишка про городища типу «мотль-енд-бейлі», як про перші лицарські замки Волині. Зокрема, дослідник виділив такі пам’ятки у селах П’ятидні, Фалемичі та Городище 1 Волинської області і заанонсував проведення досліджень на них експедицією ДП «Волинські старожитності» у 2012 році.
Широкий аналіз комплексних досліджень, проведених волинськими археологами на пам’ятках в Рованцях, Шацьку, Луцьку, Жидичині провів у своєму виступі про дослідження пам’яток лужицької та поморської культур на території Волині у 2009—2011 роках молодший науковий співробітник ДП «Волинські старожитності» Андрій Бардецький. Викликала зацікавлення у присутніх науковців і доповідь наукового співробітника підприємства Віктора Баюка про нову знахідку «ульвівецької» посудини під час археологічних досліджень у селі Підгайці Луцького району. Доповідь директора підприємства Олексія Златогорського стосувалася аналізу стану пам’яток археології під час суцільного археологічного обстеження Корецького району 2010 року.
За матеріалами конференції Інститут українознавства планує видати збірник наукових статей.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
28.05.2012


Скарб передали до музею

Сьогодні під час урочистостей у Волинському краєзнавчому музеї з нагоди Всесвітнього дня музеїв, працівники ДП «Волинські старожитності» передали до фондів музею нещодавно виявлений у селі Полонка Луцького району скарб празьких грошей кінця XIV — початку XV ст., що складається з 29 монет.
Подякою ДП «Волинські старожитності» та грошовою винагородою за значний внесок в охорону, збереження та популяризацію археологічної спадщини Волині була відзначена Олена Андріївна Бірюліна — завідуюча відділом давньої історії Волинського краєзнавчого музею.
Незабаром із полонківським скарбом зможуть ознайомитися всі охочі — він займе гідне місце в експозиції Волинського музею.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
28.05.2012


Сенсація! У ПОЛОНЦІ ЗНАЙШЛИ ШІСТСОТЛІТНІЙ СКАРБ

Подібну удачу археологи мали аж 30 років тому

Знахідка скарбу — справжня подія в археології. Адже таке трапляється надзвичайно рідко. Так от, минулого тижня, працівники ДП «Волинські старожитності» знайшли скарб. Розкопки проводили на високому корінному березі річки Чорногузки в селі Полонка Луцького району. Там розташоване багатошарове поселення — від доби бронзи до середньовіччя.
— Полонка — унікальна пам’ятка археології. Тут представлені культури фінального палеоліту, епохи бронзи, раннього заліза, римського часу, давньоруського періоду та середньовіччя. Ми там проводимо дослідження вже чотири роки. Територію пам’ятки розорюють та забудовують. Багато хто нарікав, що в Полонці нічого не знайдемо, але розкопки показали, що є перспективи. Цікаві не лише монети, але й інші знахідки: господарські ями, житла, кераміка. Якщо ми візьмемо кераміку другого тисячоліття до нашої ери, то саме в Полонці помічені взаємовпливи двох різних племен. Одні жили на території сучасної Рівненщини, інші — на Волині і в Польщі. За візерунками і кольорами посуд має риси городоцько-здовбицької культури, а за технікою виконання та загальною характеристикою — стжижовської. В подібних поселеннях біля сучасного Торчина такого взаємовпливу вже не зафіксовано, — розповів директор ДП «Волинські старожитності» Олексій Златогорський.
У розкопі археологи знайшли кераміку давньоруських часів, уламок середньовічної свинцевої пломби, залізне кресало. Трапилися і монети: два срібні динарії польського короля Сигизмунда ІІ Августа та срібний гріш Альбрехта Гогенцоллерна, першого пруського герцога і останнього великого магістра Тевтонського ордена. Вже цього було б достатньо, аби вважати, що розкопки у Полонці успішні.

В східній частині розкопу співробітники ДП «Волинські старожитності» Михайло Вашета та Василь Баран, які проводили дослідження, натрапили на об’єкт. Це була землянка давньоруських часів. В кутку був черінь, де розводили вогонь для обігріву та приготування їжі. Біля однієї стінки раптом щось заблищало. Виявилося, срібна монета. Хвилювання додалося, археологи взялися пересіювати ґрунт. У результаті знайшли 29 срібних кружалець. Науковці ідентифікували знахідку — це так звані празькі гроші, відчеканені в кінці XIV — на початку XV століття чеськими королями Вацлавом ІV та Карлом І. Три монети поки що остаточно не ідентифіковані.
— Такий скарб я бачу вперше за десять років, відколи я в археології. Празькі гроші — це «долар» XIV—XV століття. Українське слово «гроші» походить якраз від празьких грошів. Вони були поширені, археологи знаходять одну—дві монети, але щоб одразу цілий скарб — це фантастика! Чому кажемо, що саме скарб, а не загублені монети, скажімо? Бо їх знайшли у житлі. Значить власникові цих монет треба було їх заховати, — каже Олексій Златогорський.
— Еталонний «пражак» важив 3,96 грама, коли їх почали чеканити, — додає Михайло Вашета. — Вони слугували платіжним засобом у XIV—XVII століттях, бо мали високий вміст срібла. За один празький гріш у ті часи можна було купити корову. Ми знайшли лише залишки скарбу, бо його пограбували «чорні археологи». Монети по стінці сповзли в житло.
Це і врятувало їх для науки. Адже, як стверджують археологи, поселення в Полонці — злачне місце «чорних археологів». Взагалі скарби знаходять дуже рідко. Досить сказати, що така удача волинським археологам не йшла до рук тридцять років, відколи професор Михайло Кучінко знайшов в Городищі 2 Луцького району срібні давньоруські гривни, браслети та намистини.
Пов’язати знайдений скарб із конкретними подіями важко. Археологи припускають, що монети могли заховати у разі нападу татар або ж під час так званої Луцької війни 1431 року, коли війська польського короля Ягайла облягли Луцьк, який обороняли прихильники князя Свидригайла. Поляки так і не змогли взяти наше місто, а от наляканий власник грошей вирішив заховати їх до кращих часів, які, очевидно, для нього так і не настали. Зате нині археологи вписали в науку полонківський скарб, який займе гідне місце у Волинському краєзнавчому музеї.

 

Сергій Наумук,
«Волинь-нова», N 53 від 15 травня 2012 р.

Фото Сергія Наумука
http://www.volyn.com.ua/index.php?rub=33&article=0&arch=1382

 


Єдина в Україні конференція, присвячена 200-річчю російсько-французької війни 1812 року, відбулася в Луцьку

11—12 травня у Волинському краєзнавчому музеї відбулася міжнародна історико-краєзнавча конференція, присвячена 200-річчю війни 1812 року. Організаторами конференції виступили Волинський краєзнавчий музей, ДП «Волинські старожитності» та Волинський регіональний музей українського війська та військової техніки. Захід зібрав науковців з різних куточків України, Росії та Польщі.
Російсько-французька війна не пройшла осторонь волинських земель. Як зазначив під час конференції відомий дослідник Геннадій Бондаренко, сучасні краєзнавчі дослідження цієї війни включають низку не розкритих проблематик:
1. Українські землі у геополітичних планах сторін.
2. Вивчення подій війни на Волині. Історія війни з французами у курсі «волинезнавство».
3. Ставлення населення Волині до війни з Наполеоном. Наслідки і результати війни в краї.
4. Пам’ятки і місця подій війни 1812 р.
Зокрема, стосовно останнього — пам’яток і місць подій війни 1812 року на Волині — на конференції виступили з доповідями Сергій Яровенко, Геннадій Гулько, Олександр Остапюк. Ці пам’ятки включать курган в селі Радошин, місця битв біля П’ятиднів та Рудки-Козинської, пам’ятник у селі Городно Любомльського району, хрест полеглим 1812 р. на кладовищі в селі Пульмо, пам’ятна стела, що була на подвір’ї родини Нарушевичів, а нині — в експозиції Волинського краєзнавчого музею.
На Волині відбулися бої між російськими та французькими військами (які репрезентували союзники Наполеона — австрійці та поляки) біля Любомля, Кримного-Вижви, Чарукова-Несвіча, Маркович-Павлович-Локач, Турійська, Ставків.
На конференції виступили і працівники ДП «Волинські старожитності». Олексій Златогорський розповів про пам’ятник 1812 року у експозиції Волинського краєзнавчого музею, а Віктор Баюк про знахідку іконки-складня Смоленської Божої Матері 1812 року під час дослідження у селі Рованці. Знахідки волинських археологів з Шацького городища, пов’язані із подіями 1812 року, згадав у своєму виступі директор Любомльського музею Олександр Остапюк. Варто наголосити, що конференція, єдина в Україні присвячена 200-річчю війни 1812 року. Ознайомитись з матеріалами конференції можна у збірнику, що вийшов друком у видавництві ДП «Волинські старожитності».

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
15.05.2012

 


Пройшли Любартівські читання-2012

На базі історико-культурного заповідника «Старий Луцьк» відбулись чергові «Любартовські читання» – наукова конференція, що традиційно збирає науковців з багатьох регіонів держави. У старовинному залі заповідника з доповідями виступали історики, архітектори, фахівці музейних та пам’яткоохоронних галузей. За доброю традицією в роботі конференції приймали участь співробітники ДП «Волинські старожитності», що представили різні напрямки археологічних досліджень. Зокрема, у виступі наукового співробітника Віктора Баюка проаналізовано знахідки зі споруди-митниці у селі Крупа біля Луцька. До початку конференції видано збірник її матеріалів, в якому окрім статті В.Баюка опубліковано статтю О.Златогорського  про наукову реконструкцію зрубного житла давньоруського часу з села Богушівка, що представлена зараз в експозиції Волинського краєзнавчого музею та статтю В.Ткача про чергові результати археологічних досліджень на території урочища Гнідавська Гірка.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
3.04.2012


Нова адреса «Раю»

Учора в Старій Вижівці відбулася ХL Всеукраїнська наукова історико-краєзнавча конференція, присвячена 20-й річниці Незалежності України, 45-й річниці утворення Старовижівського району, 500-й річниці першої згадки с. Паридуби, 490-й річниці першої згадки с. Чевель, 480-й річниці першої згадки с.Буцин та 140-й річниці церкви Різдва Пресвятої Богородиці с. Чевель. Збірник матеріалів конференції був виданий ще до її початку і тому всі учасники могли ознайомитися зі статтями.
Участь в конференції взяли і працівники ДП «Волинські старожитності». Олексій Златогорський розповів про пам’яткоохоронну діяльність підприємства на території області у 2009—2010 роках. Він відзначив, що за цей період працювало до двадцяти археологічних експедицій, найбільші з них у Шацьку, Володимирі-Волинському, Луцьку. На території Старовижівського району працювала експедиція під керівництвом Сергія Демедюка, що провела дослідження у селі Яревище, Старій Вижівці, Брідках.
У виступі наукового співробітника Сергія Демедюка було конкретизовано, що дослідження у Брідках дозволили виявити нове багатошарове поселення ранньозалізного віку, римського часу та давньоруського періоду, на околиці Старої Вижівки по вулиці Об’їзній виявлено поселення давньоруського часу. Дослідження у Яревищах дозволяють говорити про те, що давньоруське літописне городище «Рай», яке тривалий час дослідниками локалізувалося саме у цьому населеному пункті, знаходиться швидше за все у Шацьку. Принаймні на території села Яревище давньоруського городища немає.
Варто підкреслити, що серед сорока краєзнавчих конференцій області, у Старій Вижівці це вже третя. Конференції, як свідчить досвід останніх років, є важливим джерелом до історії краю, краєзнавчої освіти і виховання молоді.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
29.03.2012


Виставка «Втрачена хронологія»: археологічні дослідження на Волині 2011 року

Протягом 2011 року археологічні експедиції ДП «Волинські старожитності» ДП «НДЦ «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України працювали в різних куточках історичної Волині. Дослідження проведені у Луцьку, Володимирі-Волинському, Шацьку, Любомлі, Світязі, Жидичині, Богушівці, Крупі, Підгайцях, Шеплі, Зимному, Колодниці Волинської області та у Пересопниці Рівненської області. Нові цікаві матеріали, що отримані під час розкопок, доповнюють історію нашого краю. Проте і під час дослідження й опісля, під час опрацювання здобутих матеріалів, виникають певні складнощі їх наукової інтерпретації.

Кожна досліджена пам’ятка має багатошаровий характер — «складається» з трьох або більше історичних періодів. Об’єкти пізніших періодів (ХІХ—ХХ ст., а у 2011 році досить часто і XVII—XVIII ст.) не лише перекривають раніші (давньоруського періоду, ранньослов’янського часу, епохи бронзи тощо), а й часто знищують їх. Це особливо помітно на ділянці дослідженій у Світязі, де споруда давньоруського часу майже повністю знищила споруду ранньослов’янського часу, у Богушівці — споруда XVI ст. знищила житло і споруду давньоруського часу тощо. У дослідника виникає своєрідне відчуття «втраченої хронології» в одному розкопі чи навіть в одному археологічному об’єкті. Реконструювати минуле та провести наукову інтерпретацію знахідок дозволяє музейна експозиція — як цілісний образ конкретного дослідження, пам’ятки, об’єкта.

На виставці показано матеріали, що увійшли до рейтингу «Топ-5 волинської археології 2011 року»: дослідження у Володимирі-Волинському, Крупі, Шацьку, Богушівці, Пересопниці, а також дослідження у Шеплі, Городищі, Луцьку, на Шацькому поозер’ї. Особлива увага приділена реконструкції давньоруського житла кінця ХІ — початку ХІІ ст. з Богушівки, що знищене під час будівництва господарської споруди у XVI ст.

Музейна експозиція дозволяє розставити всі крапки над «і» та «повернути втрачену хронологію на місце». В експозиції поступово розкрито хронологічні «пласти» епохи бронзи, ранньозалізного віку, римського часу, ранньослов’янського періоду, давньоруського часу та XVI—XVII ст. В рамках виставки відбудеться круглий стіл «Археологія Заходу України» та презентація наукового збірника «Волино-подільські археологічні студії».

Відкриття виставки 24 лютого о 12.00 у приміщенні Волинського краєзнавчого музею.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
28.02.2012


Археологічні скарби виставили у Волинському краєзнавчому музеї

У краєзнавчому музеї відкрилася виставка «Втрачена хронологія: археологічні дослідження 2011 року». Там представлено матеріали з розкопок ДП «Волинські старожитності» у Луцьку, Володимирі-Волинському, Шацьку, Любомлі, Світязі, Жидичині, Богушівці, Крупі, Підгайцях, Шеплі, Зимному, Колодниці Волинської області та у Пересопниці Рівненської області. Відвідувачі мають змогу побачити унікальні знахідки волинських археологів: торговельний медальйон з Крупи, давньоруські вироби з Шацька, медальйони польських поліцаїв з поховання у Володимирі-Волинському та інші.

Увагу привертає і реконструйоване житло давніх слов’ян із розкопок у Богушівці. Хоча воно і було зруйноване пізнішою будівлею, але археологам вдалося його реконструювати. Тепер можна побачити нехитрий побут наших далеких пращурів: піч, на якій слов’янки сушили зерно, миска та горщик.

Іще одна експозиція присвячена власне людям, які працюють на ниві археології. На фотокартках зафіксовано робочі моменти з розкопок: розчищення знахідок, закладання розвідкових траншей. Усього на виставці представлено більше 120 артефактів.

Участь у відкритті взяли заступник начальника управління культури і туризму Валерій Дмитрук, директор Волинського краєзнавчого музею Анатолій Силюк. Директор ДП «Волинські старожитності» Олексій Златогорський, проректор ВНУ імені Лесі Українки, доктор історичних наук Світлана Гаврилюк, директор Рівненського краєзнавчого музею Олександр Булига.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
28.02.2012


Нова книжка про археологію Волині

У видавництві ДП «Волинські старожитності» вийшов навчальний посібник Михайла Кучинка, Зоряни Кучинко та Олексія Златогорського «Історія культури Волині давнього та середньовічного часу». Книжка є першою спробою подати в науково-популярній формі відомості про розвиток матеріальної та духовної культури населення Волині впродовж тисячоліть. На базі пам'яток археології автори розглянули питання господарської діяльності, суспільного ладу, характеру взаємозв'язків давніх племен краю, їх етнокультурної належності. Нове видання стане в пригоді школярам, краєзнавцям та всім шанувальникам давнини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»

18.02.2013


Відкрито археологічну виставку в Дубенському замку

Виставка "Матеріальна культура давнього населення Дубенщини" відтепер відкрита на постійнодіючій експозиції в замку князів Острозьких. На ній представлені знаряддя праці та різноманітні предмети людського ужитку починаючи від найдавніших часів і до утворення руської держави. Експозиція має назву «Нетлінна пам’ять віків» і по суті є реорганізованою частиною колишнього краєзнавчого музею. Вона поєднує в собі компактність і повноту висвітлення доісторичного минулого краю. В ній відображені всі періоди розвитку древніх людських культур на Дубенщині. Помітне місце тут займають модель-реконструкція гробниці кулястих амфор з села Івання (біля 2580 року до н. е.), парадна бойова сокира та браслет з курганних поховань в селі Івання (1600—1400 роки до н. е.), колекція кам’яних свердлених сокир та поховальні інвентарі культур шнурової кераміки з сіл Волиця, Привільне, Липа, Мокре (остання чверть ІІІ — перша половина ІІ тис. до н. е.), колекція пізньотрипільських сокир (кінець IV — початок ІІІ тис. до н. е.), амфора ранньозалізного віку VII—VI ст. до н. е. з-під Острога, поховальні інвентарі та трупоспалення в урні з гепідського могильника ІІІ—IV ст. з селі Дитиничі, рештки скелету мамонтів та багато інших цікавих експонатів. Автор концепції виставки — науковий працівник заповідника Юрій Пшеничний.


На Волині побільшало археологічних пам’яток

Управління культури і туризму Волинської облдержадміністрації на виконання п. 2. ст. 14 Закону України «Про охорону культурної спадщини» внесло до Переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини Волинської області пам’ятку археології — залишки історичного містечка XVII — початку ХХ ст. у селі Вишнівка Гущанської сільської ради Любомльського району. Нагадаємо, що на території пам’ятки минулого року працювала експедиція ДП «Волинські старожитності». Нині пам’ятку самовільно розорюють, а з іншого боку нищать так звані чорні археологи.
Минулого року до Переліку щойно виявлених пам’яток також було включено 431 пам’ятку археології на території Луцького району та міста Луцька, 110 — у Володимир-Волинському районі, 199 — у Рожищенському районі, 17 — у Горохівському районі, 42 — в Іваничівському районі, 16 — в Камінь-Каширському районі, 73 — в Ківерцівському районі, 19 — в Ковельському районі, 53 — в Локачинському районі, 33 — в Любешівському районі, 35 — в Любомльському районі, 22 — в Маневицькому районі, 12 — в Ратнівському районі, 30 — в Старовижівському районі, 31 — у Турійському районі, 15 — у Шацькому районі. Таким чином минулого року на Волині зафіксовано 1138 пам’ятку археології. Багато з них давно відомі в науці, але не мали статусу пам’ятки.
Перелік пам’яток можна побачити у каталозі файлів сайту

http://vf-ndc-oasu.ucoz.ru/load/z_istoriji_arkheologiji_volini/perelik_novovijavlenikh_ob_39_ektiv_arkheologichnoji_spadshhini_volinskoji_oblasti_2010_2011/21-1-0-75

Відповідно до чинного законодавства нововиявлені пам’ятки як і пам’ятки Державного реєстру перебувають під охороною держави і на них заборонено проводити господарські роботи, будівництво чи (тим більше!!!) пошукові дослідження без Відкритого листа. Ми будемо слідкувати за дотриманням законів щодо збереження археологічним пам’яток і проводити постійний моніторинг пам’яток спільно з управлінням культури Волинської облдержадміністрації, представниками місцевого самоврядування та органами міліції.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
17.01.2012


ТОП-5 волинської археології 2011 року

Рік, що минув, приніс волинським археологам чимало знахідок та відкриттів. Кожне з них — це нова цеглина у реконструкцію нашого минулого. Кожні розкопки потребували ретельності та скрупульозності. А ще ж науковий аналіз, описи, звіти. До висновків, що матимуть вагу в науці, доводиться йти роками. Та все ж годі заперечити, що іноді одна знахідка ставить під сумнів попередні багаторічні напрацювання, а один розкоп може перевернути з ніг на голову усі наукові дослідження минулого. Відтак волинські археологи виокремили найзначніші знахідки та відкриття 2011 року.

П’яте місце. Давньоруська булава з Пересопниці
Цю знахідку археологи вихопили буквально з-під ковша екскаватора, коли наглядали за роботою техніки у стародавній Пересопниці. Це був невеликий уламок давньоруської булави XII-XIII століть, тип якої найчастіше зустрічається у північно-східній Русі. Вона була виготовлена із бронзи і скоріше за все належала якомусь князеві або воєводі, а не рядовому боярину. Булава пустотіла, не залита всередині свинцем, тобто дуже легка. Тому її могли використовувати тільки як парадно-представницьку. Краєзнавці припустили, що булава могла належати засновнику Москви Юрію Долгорукому або його сину Андрієві Боголюбському, які бували на Волині. І хоча це малоймовірно, але не применшує значення знахідки.

Четверте місце. Торгові пломби з Богушівки
Знахідки з багатошарового поселення на березі Стиру в селі Богушівка Луцького району зайняли четверте місце. В ході перших в історії розкопок у цьому селі виявлено три торгові пломби. На одній на аверсі зображено герб німецького міста Цвіккау та напис «Імперське місто Цвіккау», на реверсі — геральдичний щит з трьома горизонтальними лініями. Пломбу датують кінцем XIV — початком XVII століття. Дві інші торгові пломби двосторонні. Це так звані суконні пломби міста Гданськ кінця XVI століття. Знахідка пломб розширила для науковців обрії волинської торгівлі тих часів.

Третє місце. Житло поморсько-кльошової культури з Шацька
Залишки житла поморсько-кльошової культури — для нефахівця звучить малозрозуміло і прозаїчно. Проте науковці віднесли цю знахідку на третє місце за значимістю. В шацькому урочищі Сад відкрито заглиблену в материк частину житла. Біля західної стінки було виявлено скупчення фрагментів посуду: горщики (так звані кльоші), диски-покришки, а також цілий чорнолощений черпак. До житла примикала яма діаметром два метри, в якій знаходилось вогнище оточене високими стінками, викладеними з каменю, а поряд знаходилась мілкіша ямка діаметром 0,8 м. Саме завдяки добре збереженому вогнищу в заглибленій ямі, цей об’єкт можна вважати унікальним. Наразі це єдине житло південно-східного ареалу поморської культури, яке настільки добре збереглося.

Друге місце. Медальйон з Крупи
Розкопки митниці на околиці села Крупа Луцького району дали просто неймовірну знахідку: медальйон кінця XVI століття, виготовлений зі свинцю і позолочений (до речі, вчені й досі не відновили технологію нанесення золота на свинець). Медальйон слугував знаком на право вести торгівлю. Він має вушко, щоб його можна було носити на шиї. Крім того власник проколов медальйон, аби пришити до одягу. Це зайвий раз підкреслює важливість цього предмета для купця, який настільки боявся його загубити, що аж пришив. Аналоги медальйона науці поки не відомі.

 

Перше місце. Відкриття масового поховання у Володимирі-Волинському
На стародавньому городищі у Володимирі-Волинському волинські археологи знайшли не лише фундаменти замку польського короля Казимира. Цього року спільно з польськими колегами тут відкрили масове поховання 367 людей, серед яких були жінки й діти. Масові розстріли проводили енкаведисти напередодні війни. Розвідкові шурфи показали, що виявлені людські кістяки далеко не останні, а тому число жертв значно більше. Усі останки загиблих були перепоховані на кладовищі у Володимирі-Волинському.

 

 

 

 

 

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
29.12.2011

 


Волиняни досліджували декоративні та культові вироби з Вісло-Дніпровського регіону

Нещодавно у місті Винники Львівської області відбувся ІІ міжнародний науковий семінар «Декоративні та культові вироби з Вісло-Дніпровського регіону». Організаторами наукового заходу стали Історико-краєзнавчий музей міста Винники та науково-дослідний центр «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України (м. Львів). Семінар об’єднав дослідників з України (Києва, Севастополя, Львова, Чернівців, Чернігова, Черкас, Тернополя, Рівного, Луцька, Дубно) Польщі, Росії, Білорусі та Молдови. Фахівці обговорили проблеми дослідження спільної історичної спадщини — археологічних пам’яток у межиріччі Вісли та Дніпра, шляхи їхнього збереження та відновлення.
Волинські археологи, співробітники ДП «Волинські старожитності», також виступили з доповідями. Олексій Златогорський та Михайло Вашета розповіли про результати археологічних досліджень в селі Богушівка. Доповідь Віктора Баюка і Михайла Вашети стосувалася знайденої цього року унікальної торгової пломби-медальйона в селі Крупа. Віталій Ткач представив доповідь на тему «Гральні жетони із стінок керамічного посуду та інших матеріалів в археологічних культурах межиріччя Стиру та Горині».
Під час проведення семінару була відкрита виставка декоративних та культових артефактів, знайдених під час археологічних досліджень, зокрема унікальні знахідки з волинських пам’яток Зимне та Голишів. Як зазначив заступник директора «Рятівної археологічної служби» Тарас Милян: «На виставці представлені артефакти від часу енеоліту до княжих часів. Основний акцент — на сакральних знаках, які малювали наші предки на різних предметах. Для прикладу, на виставці представлений трипільський посуд з орнаментом хрестів, дерева життя тощо. Він був знайдений на території Тернопільської області ще у ХІХ столітті. Завдяки експонатам виставки можна простежити еволюцію магічних знаків, які зображали наші предки. В основному вони відображають вірування людини в природу».

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
14.11.2011



У Луцьку пройшов зліт геральдистів

У Луцьку відбувся XXVI зліт геральдистів України у Луцьку. Організаторами стали  Українське геральдичне товариство, Волино-Подільська геральдична колегія, видавництво «Ініціал» та ДП «Волинські старожитності».
— Луцьк виграв у Хмельницького право проводити зліт, зламавши тим самим традицію збиратися раз на 5 років саме в Хмельницькому, — сказав Віктор Напиткін, один із учасників зльоту. — І жоден з учасників про це не пошкодував, оскільки організатори і натхненники — Віктор Федосюк та Сергій Ткачов, козаки Олександр Сокур, Анатолій Олексюк, осавул Мирослава, комендант Тараканівського форту Сергій Мохновець, о. Микола Гінайло, Павло Марходей, Олег Хомутенко, директор археологічної служби «Волинські старожитності» Олексій Златогорський — підняли (тут всі були одностайні) настільки високу планку, що поставити її ще вище буде дуже важко. Зручне місце проживання — готель «Профспілковий» з чудовими співробітниками, маса роздаточної літератури, оформлення зали (прапори країн-учасниць з’явилися вперше саме на луцькому форумі), почесний екскорт з представників Козацького стрілецького братства в одностроях чорних запорожців.
До програми зльоту входили й кілька екскурсій в Музей Волинської ікони, Луцький замок, в Дубнівський замок та Тараканівський форт. Біля останнього учасники зльоту змогли покуштували й козацький куліш. Загалом геральдисти були дуже задоволені заходом та мали приємні враження від нашого міста.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
16.06.2011


НАУКОВУ АРХЕОЛОГІЧНУ ЕКСПЕРТИЗУ НЕ ВІДМІНЯЮТЬ

З 13 червня цього року до Законів України «Про охорону культурної спадщини» та «Про охорону археологічної спадщини» будуть внесені зміни, передбачені підпунктами 13 і 19 розділу V Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», які більшістю суб’єктів управлінської та господарської діяльності у сфері земельних відносин сприймаються як відміна обов’язковості проведення наукової археологічної експертизи при землевідводах та навіть як взагалі заборону археологічної діяльності. У коридорах обласної влади, на селекторних нарадах чути поспішне і помилкове «вирішення проблеми» «Волинських старожитностей».
Не хотілося б довго пояснювати і описувати процедуру відміни археології як науки чи археологічної експертизи як обов’язкової складової землевідведення, оскільки такої процедури у сучасному нашому суспільстві просто БУТИ НЕ МОЖЕ.
Тим більше, що маємо на руках обов’язковий до виконання чиновниками різних рангів лист Міністерства культури України від 19.05.2011 р. який розставляє всі крапки над "і" у цьому питанні. Наукова археологічна експертиза не дивлячись на певні зміни у законодавстві залишається обов’язковою при відведенні земельних ділянок. Зміни до законів України, як пишеться у листі «помилково сприймаються як органами виконавчої влади на місцях, так і фізичними і юридичними особами, у тому числі суб’єктами господарської діяльності у будівництві, як такі, що скасовують необхідність погодження органами культурної спадщини програм і проектів будівельних робіт на пам’ятках, в зонах їх охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також скасовують необхідність проведення наукової археологічної експертизи».
Також у листі з посиланнями на відповідні законодавчі акти чітко прописана необхідність проведення археологічної експертизи на ділянках, що відводяться фізичним та юридичним особам: «Закон не позбавляє захисту ті об’єкти археології, які на момент погодження невідомі і лише тільки можуть бути виявлені. Виявлення нових об’єктів археології знаходиться майже у виключній компетенції наукової археологічної експертизи».
Далі без коментарів подаємо самі документи: Лист міністерства культури України та один із документів обласної влади.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
10.06.2011


Кожен може взяти участь у розкопках

Відтепер кожен охочий може спробувати себе в ролі археолога. ДП «Волинські старожитності» пропонує таку можливість усім охочим.
Цього року можна вибрати із трьох експедицій: 1—2 липня на березі озера Люцимер в Шацьку, 8—28 липня на березі Стиру у Старому Чорторийську та 15 липня — 4 серпня у Турійську.
Кожне місце розкопок по-своєму привабливе. Щодо першої, то досить сказати, що знахідки останніх років у цьому селищі наштовхнули науковців на думку, що саме у Шацьку локалізується літописне місто Рай. Хоча досі прийнято було вважати, що Рай розташовувався поблизу села Яревище Старовижівського району. У Шацьку знайдено чимало цікавих та унікальних знахідок: перші українські монети, карбовані у Львові, князівські булли (вислі печатки), застібки до книжок, унікальний кістяний драконо-вовк та інші.
Топонім Старий Чорторийськ говорить сам за себе. Це давня вотчина князів Чорторийських. У цьому селі розташовані два городища давньоруського часу ХІ—ХІІІ століть. На одному з них виявлено також сліди поселень доби неоліту та бронзи, а у пізньому середньовіччі тут розташовувався князівський замок.
Про турійське городище відомий дослідник Павло Раппопорт у своїй книзі «Військова архітектура західноруських земель X—XIV ст.» писав наступне:: «Існує ціла низка волинських городищ, що має штучно надану їм округлу форму. Найпростіші з них являють собою невеликі круглі площадки без валів, захищені зі всіх сторін болотом. Таким, наприклад, є городище у Турійську, розташоване на лівому берез р. Турії, на плоскій, сильно заболоченій рівнині». Раппопорт визначає городище унікальним для Західної України і його підтримують більшість дослідників. Археологами різних часів знайдено на ньому вироби з кераміки, заліза, скла, бронзові і срібні прикраси давньоруського часу Х—ХІV століть. Турійськ, як відомо, є літописним містом і перша згадка про нього належить до 1097 року у зв’язку з Любецьким з’їздом князів. У 1545 році Турійськ належав князю Роману Сангушкові, який мав тут замок, що знаходився серед багон над річкою Турією, де було колись старе городище. В XVIII столітті Турійськ належав до Оссолінських, які побудували в містечку палац, а у 1812 році перейшов у власність родини Ожешків.
Охочі взяти учать у розкопках можуть зателефонувати за номером 28-62-80. Запитувати Руслану Філюк.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
9.06.2011


ЗУСТРІЧ ІЗ ПОЛЬСЬКОЮ ДЕЛЕГАЦІЄЮ

Польські депутати ознайомлюються із знахідками на городищі

Учора у Володимирі-Волинському відбулася зустріч із польською делегацією. Оприлюднення інформації про масові поховання жертв НКВС зацікавило польську сторону, оскільки жертвами були громадяни Другої Речі Посполитої. Отож у Володимир-Волинський завітали заступник голови комітету національної оборони Сейму Даріюш Селіга та депутати Сейму Гжегож Торішевські і Ярослав Ставярські. Їх зустрічали заступник володимир-волинського міського голови Андрій Шоцький та заступник начальника управління культури і туризму Василь Ворон.
Поляки ознайомилися із ходом розкопок на володимирському городищі. Де й було знайдено людські рештки. Заступник директора ДП «Волинські старожитності» Сергій Панишко розповів про знахідки. Польські посадовці запропонували українській стороні допомогу у дослідженні. Зокрема, обговорювалося питання співфінансування подальших розкопок та проведення експертиз решток.

 

ДП «Волинські старожитності»
25.05.2011


Маневиччина в історії

Нещодавно у Маневичах відбулася ХХХVIII Міжнародна наукова історико-краєзнавча конференція, присвячена 20-річчю Незалежності України «Минуле і сучасне Волині та Полісся. Волинське Полісся та Маневиччина в європейській та українській історії». Конференція зібрала істориків та краєзнавців з різних куточків України, були проголошені  доповіді, що розкривають історію Маневиччини від неоліту до наших днів.
Крім наукових виступів програма аходу була досить насиченою. Під час проведення конференції відбулася європейська акція Маневицького краєзнавчого музею «Ніч в музеї», фольклорне дійство «Полісся єднає народи», майстер-класи «Поліські візерунки» (плетіння постолів, писанкарство, вишивка хрестиком і напівхрестиком, ткацтво), нічна театралізована екскурсія по залах Маневицького музею «Полісся, для мене ти єдине».
Конференцію організовано в рамках Регіональної програми розвитку культури, мистецтва і туризму в області на 2011—2015 роки за підтримки Маневицької районної ради, Маневицької райдержадміністрації та ДП «Волинські старожитності» ДП «НДЦ «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України. Від ДП «Волинські старожитності» на конференції виступив Олексій Златогорський з доповіддю «Нові археологічні дані про монастир в с. Мала Осниця». За матеріалами конференції видано збірник, який можна придбати у Волинському краєзнавчому музеї.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
16.05.2011


Сторінка 22 з 25

Пошук

Контакти

spilka.arch.ukraine@gmail.com
Ми в соцмережах

Інтернет-ресурси

National Archaeological Record of Romania (RAN)
Великий архів румунської археологічної та історичної літератури.

Архів випусків журналу «Археологія» (з 2008 р.)
На сайті Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського.

Сайт "Историческая библиотека"
Великий обсяг літератури з археології в html-форматі.

Відлуння віків
Український пам’яткоохоронний інтернет-ресурс.

Германо-слов'янська археологічна експедиція ХНУ ім В.Н. Каразіна
Український пам’яткоохоронний інтернет-ресурс.

Blue Shield
Робота для охорони культурної спадщини у світі з координації підготовки і реагування на надзвичайні ситуації (сайт англійською мовою).

Ви знаходитесь тут: Головна