Наші новини

Археологи вивчатимуть перші лицарські замки на Волині

Нещодавно у відділі археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (м. Львів) відбулася ІХ Міжнародна наукова конференція «Археологія заходу України», активну участь в якій прийняли працівників ДП «Волинські старожитності»: Олексій Златогорський, Сергій Панишко, Віктор Баюк, Андрій Бардецький.
Загалом «волинська» тематика на конференції була досить широко представлена. Про початки археологічних досліджень на Кременеччині розповів заступник директора ДП «Подільська археологія» Сергій Грабовий, нові дослідження волинських городищ княжої доби висвітлив Святослав Терський, дослідження сільських поселень Волині цього ж часу, зокрема археологічних пам’яток у селі Боратин Луцького району, стали темою виступу Василя Оприска, а ґрунтові могильники також цього часу у Погоринні (Пересопниця і Басів Кут) — заступника директора ДП «Рівненська старовина» Богдана Прищепи. Науковий співробітник ДП «Рівненська старовина» Віталій Ткач охарактеризував нові пам’ятки доби бронзи в межиріччі Стиру та Горині. А Василь Чекурков проаналізував результати досліджень культурних нашарувань литовсько-польської доби у місті Корці.
Жваве обговорення викликала доповідь Сергія Панишка про городища типу «мотль-енд-бейлі», як про перші лицарські замки Волині. Зокрема, дослідник виділив такі пам’ятки у селах П’ятидні, Фалемичі та Городище 1 Волинської області і заанонсував проведення досліджень на них експедицією ДП «Волинські старожитності» у 2012 році.
Широкий аналіз комплексних досліджень, проведених волинськими археологами на пам’ятках в Рованцях, Шацьку, Луцьку, Жидичині провів у своєму виступі про дослідження пам’яток лужицької та поморської культур на території Волині у 2009—2011 роках молодший науковий співробітник ДП «Волинські старожитності» Андрій Бардецький. Викликала зацікавлення у присутніх науковців і доповідь наукового співробітника підприємства Віктора Баюка про нову знахідку «ульвівецької» посудини під час археологічних досліджень у селі Підгайці Луцького району. Доповідь директора підприємства Олексія Златогорського стосувалася аналізу стану пам’яток археології під час суцільного археологічного обстеження Корецького району 2010 року.
За матеріалами конференції Інститут українознавства планує видати збірник наукових статей.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
28.05.2012

Скарб передали до музею

Сьогодні під час урочистостей у Волинському краєзнавчому музеї з нагоди Всесвітнього дня музеїв, працівники ДП «Волинські старожитності» передали до фондів музею нещодавно виявлений у селі Полонка Луцького району скарб празьких грошей кінця XIV — початку XV ст., що складається з 29 монет.
Подякою ДП «Волинські старожитності» та грошовою винагородою за значний внесок в охорону, збереження та популяризацію археологічної спадщини Волині була відзначена Олена Андріївна Бірюліна — завідуюча відділом давньої історії Волинського краєзнавчого музею.
Незабаром із полонківським скарбом зможуть ознайомитися всі охочі — він займе гідне місце в експозиції Волинського музею.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
28.05.2012


Сенсація! У ПОЛОНЦІ ЗНАЙШЛИ ШІСТСОТЛІТНІЙ СКАРБ

Подібну удачу археологи мали аж 30 років тому

Знахідка скарбу — справжня подія в археології. Адже таке трапляється надзвичайно рідко. Так от, минулого тижня, працівники ДП «Волинські старожитності» знайшли скарб. Розкопки проводили на високому корінному березі річки Чорногузки в селі Полонка Луцького району. Там розташоване багатошарове поселення — від доби бронзи до середньовіччя.
— Полонка — унікальна пам’ятка археології. Тут представлені культури фінального палеоліту, епохи бронзи, раннього заліза, римського часу, давньоруського періоду та середньовіччя. Ми там проводимо дослідження вже чотири роки. Територію пам’ятки розорюють та забудовують. Багато хто нарікав, що в Полонці нічого не знайдемо, але розкопки показали, що є перспективи. Цікаві не лише монети, але й інші знахідки: господарські ями, житла, кераміка. Якщо ми візьмемо кераміку другого тисячоліття до нашої ери, то саме в Полонці помічені взаємовпливи двох різних племен. Одні жили на території сучасної Рівненщини, інші — на Волині і в Польщі. За візерунками і кольорами посуд має риси городоцько-здовбицької культури, а за технікою виконання та загальною характеристикою — стжижовської. В подібних поселеннях біля сучасного Торчина такого взаємовпливу вже не зафіксовано, — розповів директор ДП «Волинські старожитності» Олексій Златогорський.
У розкопі археологи знайшли кераміку давньоруських часів, уламок середньовічної свинцевої пломби, залізне кресало. Трапилися і монети: два срібні динарії польського короля Сигизмунда ІІ Августа та срібний гріш Альбрехта Гогенцоллерна, першого пруського герцога і останнього великого магістра Тевтонського ордена. Вже цього було б достатньо, аби вважати, що розкопки у Полонці успішні.

В східній частині розкопу співробітники ДП «Волинські старожитності» Михайло Вашета та Василь Баран, які проводили дослідження, натрапили на об’єкт. Це була землянка давньоруських часів. В кутку був черінь, де розводили вогонь для обігріву та приготування їжі. Біля однієї стінки раптом щось заблищало. Виявилося, срібна монета. Хвилювання додалося, археологи взялися пересіювати ґрунт. У результаті знайшли 29 срібних кружалець. Науковці ідентифікували знахідку — це так звані празькі гроші, відчеканені в кінці XIV — на початку XV століття чеськими королями Вацлавом ІV та Карлом І. Три монети поки що остаточно не ідентифіковані.
— Такий скарб я бачу вперше за десять років, відколи я в археології. Празькі гроші — це «долар» XIV—XV століття. Українське слово «гроші» походить якраз від празьких грошів. Вони були поширені, археологи знаходять одну—дві монети, але щоб одразу цілий скарб — це фантастика! Чому кажемо, що саме скарб, а не загублені монети, скажімо? Бо їх знайшли у житлі. Значить власникові цих монет треба було їх заховати, — каже Олексій Златогорський.
— Еталонний «пражак» важив 3,96 грама, коли їх почали чеканити, — додає Михайло Вашета. — Вони слугували платіжним засобом у XIV—XVII століттях, бо мали високий вміст срібла. За один празький гріш у ті часи можна було купити корову. Ми знайшли лише залишки скарбу, бо його пограбували «чорні археологи». Монети по стінці сповзли в житло.
Це і врятувало їх для науки. Адже, як стверджують археологи, поселення в Полонці — злачне місце «чорних археологів». Взагалі скарби знаходять дуже рідко. Досить сказати, що така удача волинським археологам не йшла до рук тридцять років, відколи професор Михайло Кучінко знайшов в Городищі 2 Луцького району срібні давньоруські гривни, браслети та намистини.
Пов’язати знайдений скарб із конкретними подіями важко. Археологи припускають, що монети могли заховати у разі нападу татар або ж під час так званої Луцької війни 1431 року, коли війська польського короля Ягайла облягли Луцьк, який обороняли прихильники князя Свидригайла. Поляки так і не змогли взяти наше місто, а от наляканий власник грошей вирішив заховати їх до кращих часів, які, очевидно, для нього так і не настали. Зате нині археологи вписали в науку полонківський скарб, який займе гідне місце у Волинському краєзнавчому музеї.

 

Сергій Наумук,
«Волинь-нова», N 53 від 15 травня 2012 р.

Фото Сергія Наумука
http://www.volyn.com.ua/index.php?rub=33&article=0&arch=1382

 


Єдина в Україні конференція, присвячена 200-річчю російсько-французької війни 1812 року, відбулася в Луцьку

11—12 травня у Волинському краєзнавчому музеї відбулася міжнародна історико-краєзнавча конференція, присвячена 200-річчю війни 1812 року. Організаторами конференції виступили Волинський краєзнавчий музей, ДП «Волинські старожитності» та Волинський регіональний музей українського війська та військової техніки. Захід зібрав науковців з різних куточків України, Росії та Польщі.
Російсько-французька війна не пройшла осторонь волинських земель. Як зазначив під час конференції відомий дослідник Геннадій Бондаренко, сучасні краєзнавчі дослідження цієї війни включають низку не розкритих проблематик:
1. Українські землі у геополітичних планах сторін.
2. Вивчення подій війни на Волині. Історія війни з французами у курсі «волинезнавство».
3. Ставлення населення Волині до війни з Наполеоном. Наслідки і результати війни в краї.
4. Пам’ятки і місця подій війни 1812 р.
Зокрема, стосовно останнього — пам’яток і місць подій війни 1812 року на Волині — на конференції виступили з доповідями Сергій Яровенко, Геннадій Гулько, Олександр Остапюк. Ці пам’ятки включать курган в селі Радошин, місця битв біля П’ятиднів та Рудки-Козинської, пам’ятник у селі Городно Любомльського району, хрест полеглим 1812 р. на кладовищі в селі Пульмо, пам’ятна стела, що була на подвір’ї родини Нарушевичів, а нині — в експозиції Волинського краєзнавчого музею.
На Волині відбулися бої між російськими та французькими військами (які репрезентували союзники Наполеона — австрійці та поляки) біля Любомля, Кримного-Вижви, Чарукова-Несвіча, Маркович-Павлович-Локач, Турійська, Ставків.
На конференції виступили і працівники ДП «Волинські старожитності». Олексій Златогорський розповів про пам’ятник 1812 року у експозиції Волинського краєзнавчого музею, а Віктор Баюк про знахідку іконки-складня Смоленської Божої Матері 1812 року під час дослідження у селі Рованці. Знахідки волинських археологів з Шацького городища, пов’язані із подіями 1812 року, згадав у своєму виступі директор Любомльського музею Олександр Остапюк. Варто наголосити, що конференція, єдина в Україні присвячена 200-річчю війни 1812 року. Ознайомитись з матеріалами конференції можна у збірнику, що вийшов друком у видавництві ДП «Волинські старожитності».

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
15.05.2012

 


Пройшли Любартівські читання-2012

На базі історико-культурного заповідника «Старий Луцьк» відбулись чергові «Любартовські читання» – наукова конференція, що традиційно збирає науковців з багатьох регіонів держави. У старовинному залі заповідника з доповідями виступали історики, архітектори, фахівці музейних та пам’яткоохоронних галузей. За доброю традицією в роботі конференції приймали участь співробітники ДП «Волинські старожитності», що представили різні напрямки археологічних досліджень. Зокрема, у виступі наукового співробітника Віктора Баюка проаналізовано знахідки зі споруди-митниці у селі Крупа біля Луцька. До початку конференції видано збірник її матеріалів, в якому окрім статті В.Баюка опубліковано статтю О.Златогорського  про наукову реконструкцію зрубного житла давньоруського часу з села Богушівка, що представлена зараз в експозиції Волинського краєзнавчого музею та статтю В.Ткача про чергові результати археологічних досліджень на території урочища Гнідавська Гірка.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
3.04.2012


Сторінка 25 з 28

Пошук

Контакти

Матеріали на сайт надсилайте на адресу: support@vgosau.kiev.ua
Ми в соцмережах
Ви знаходитесь тут: Наші новини