Наші новини

Експериментальна археологія: завдання, методи, моделювання

«Експериментальна археологія: завдання, методи, моделювання»

Редакційна колегія: Г.Ю. Івакін, Б.В. Магомедов, В.В. Москаленко, О.П. Моця (головний редактор), В.М. Ричко, І.П. Возний, О.П. Толочко.
Рецензенти: д. і. н. Л.П. Михайлина, д. і. н. Р.В. Терпиловський
Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту археології НАН України (протокол № 7 від 1.06.2010 р.).

Експеримент (від лат. ехрегіmentum) у сучасній науці — це метод пізнання, за допомогою якого в умовах, які дослідник може контролювати та скеровувати, досліджується певне явище. Вони поділяються на якісні, кількісні та ін. типи. Існують напрямки наукового знання, побудовані на використанні експерименту: експериментальна фонетика, криміналістика та ін. Для прикладних наук, з якими, певною мірою, співвідноситься археологія, характерне використання модельного експерименту, який ставиться на матеріальних моделях.
Експериментальна археологія становить один із напрямків розвитку археології. Традиційно її початок відносять до XVII ст., коли німецький дослідник Андреас Альберт Роде (1682—1724) зробив копію кам'яної сокири, для підтвердження думки про її виготовлення людиною.
Одною з характерних ознак експериментальної археології є використання наукових методичних принципів та наукових методів проведення експериментів, що відрізняє її від прикладного мистецтва і поширеного в наш час створення різного кшталту копій не тільки археологічних предметів, але й об'єктів, процесів, тощо. Під час створення останніх головною метою є вирішення декоративно-прикладних, виробничих, торгівельних та інших завдань, які не мають на меті наукове дослідження археологічних об'єктів. Кількість створюваних на сьогоднішній день копій старовинних виробів (часто виготовлених на високому професійному рівні) постійно збільшується, створюються навіть крупні суспільні творчі колективи, які не тільки моделюють предмети, але й процеси, чи навіть облаштовують комплекси із використанням археологічних прототипів. Відповідно, стає актуальним питання - де проходить межа між науковим експериментом та декоративно-прикладним мистецтвом, що виготовляє предмети «під старовину». Саме таким питанням був присвячений науковий міжнародний семінар «Експериментальна археологія: завдання, методи, моделювання» (Коростень, 6—9 серпня 2009 р.), в рамках якого ефективно поєдналися традиційні академічні доповіді та їх апробація на експериментальному майданчику. Пропоноване видання є збіркою наукових праць учасників Міжнародного науково-практичного семінару (м. Коростень, 6—9 серпня 2009 р.).
До збірки увійшли роботи фахівців експериментальної археології України, Чехії та Англії.
Для археологів, істориків, вчителів та усіх, хто цікавиться вітчизняною історією.

18.04.2011

Останнє оновлення на Четвер, 25 квітня 2013, 14:34

Козак Д.Н. Етюди давньої історії України

Козак Д.Н. Етюди давньої історії України. — К., 2010. —184 с.

У книзі подається опис восьми найбільш цікавих знахідок автора, здобутих протягом більш ніж 30-річних польових експедиційних досліджень. Ці археологічні пам’ятки відносяться до різних періодів давньої історії України: енеоліту, бронзового віку, ранньозалізного та давньослов’янського періодів. Вони залишені різними етнічними групами: балто-слов’янами, давніми слов’янами — венедами, давніми германцями — готами, але всі вони жили на землях України і пов’язані з глибинними пластами історії українського народу. У книзі містяться численні ілюстрації — схеми, рисунки, фотографії, реконструкції.
Видання розраховане на широке коло людей, які цікавляться давньою історією країни.

12.04.2011

Останнє оновлення на П'ятниця, 10 лютого 2017, 14:25

Кравченко Е.А. Кизил-кобинська культура у Західному Криму

Кравченко Е.А. Кизил-кобинська культура у Західному Криму.  — Київ; Луцьк: ІА НАН України, 2011 — 272 с., 196 рис.

До уваги читачів пропонується монографія з археології Криму за доби пізньої бронзи та раннього заліза, що є узагальненням археологічного матеріалу, відомого як кизил-кобинська культура. Розглянуто і проаналізовано матеріальну культуру пам’яток Західного Криму, здійснено хронологічне визначення її комплексів і їх синхронізацію із іншими регіонами. Кизил-кобинська культура подається у контексті загальнопричорноморської культурно-хронологічної схеми. Усебічно розглянуто питання матеріальної культури, належної літописним таврам.
Для істориків, археологів, викладачів вишів і шкіл, студентів, а також усіх, хто цікавиться старожитностями півдня сучасної України.

Вниманию читателей предлагается монография по археологии Крыма эпохи поздней бронзы и раннего железа, являющаяся обобщением археологического материала, известного как кизил-кобинская культура. Рассмотрена и проанализирована материальная культура памятников Западного Крыма, определены хронологически ее комплексы и синхронизированы с другими регионами. Кизил-кобинская культура подана в контексте общепричерноморской культурно-хронологической схемы. Всесторонне рассмотрен вопрос материальной культуры, принадлежащей летописным таврам.
Для историков, археологов, преподавателей вузов и школ, студентов, а также всех, интересующихся древностями юга современной Украины.

11.04.2011


Сергєєва М.С. Косторізна справа у Стародавньому Києві

Сергєєва М.С. «Косторізна справа у Стародавньому Києві».К.: КНТ, 2011. — 256 с.

Це видання є першим монографічним дослідженням київського косторізного ремесла давньоруського періоду. Незважаючи на те, що археологічне вивчення Києва триває вже понад 200 років, київська різьблена кістка дуже рідко привертала увагу дослідників і до сьогодні звернення до цієї теми обмежувалося окремими статтями.
У роботі простежуються основні етапи розвитку косторізного ремесла і основні фактори, яки впливали на його становлення. Багато уваги приділяється питанням організації виробництва й техніки обробки кістки та рогу. Значна частина роботи присвячена продукції київських ремісників-косторізів. Висвітлюється роль Києва як одного з найзначніших центрів формування професійного косторізного ремесла.
Дослідження ґрунтується на узагальненні даних, отриманих внаслідок багаторічного вивчення Києва, проте найбільш важливим є введення до наукового обігу нових матеріалів, отриманих під час археологічних робіт останніх років, у тому числі тих, що походять з власних розкопок авторки на Київському Подолі.
Книга містить багато ілюстрацій.

4.04.2011

Останнє оновлення на Вівторок, 12 лютого 2013, 16:39

ПАМ'ЯТКИ АРХЕОЛОГІЇ ЛУЦЬКОГО РАЙОНУ

У видавництві ДП «Волинські старожитності» вийшов навчальний посібник М.М. Кучинка та О.Є. Златогорського «Пам’ятки археології Луцького району Волинської області». У виданні на базі археологічних пам’яток коротко висвітлені господарство, суспільні відносини, матеріальна і духовна культура давнього та середньовічного населення Луцького району. В книзі узагальнено результати досліджень пам’яток археології регіону В. Антоновичем, К. Мельник, Я. Фітцке, О. Цинкаловським, Д. Козаком, І. Свєшніковим, Ю. Захаруком, М. Пелещишиним, М. Кучинком, С. Панишком, Г. Охріменком, С. Терським, О. Златогорським, В. Коноплею та ін., зроблено акцент на їх охороні. Авторами подано також повний реєстр відомих і нововідкритих пам’яток в населених пунктах району, уточнене їх місцезнаходження, з’ясовано етнокультурну належність та датування.
Книга стане внагоді вчителям, студентській та учнівській молоді, краєзнавцям і всім шанувальникам старовини.

Довідка.

Михайло Кучинко — доктор історичних наук, професор, відмінник освіти України. Завідувач кафедри археології та спеціальних історичних дисциплін Волинського національного університету імені Лесі Українки. Коло наукових інтересів — археологія Західної Волині, Холмщини та Підляшшя княжої доби, проблеми русько-польського порубіжжя ІХ—ХІІІ ст. та етнокультурних процесів на території Побужжя. Автор понад 250  публікацій, в тому числі 14  монографій та навчальних посібників.
Олексій Златогорський — директор ДП «Волинські старожитності» ДП НДЦ «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України, старший викладач кафедри документознавства та музейної справи ВНУ ім. Лесі Українки. Коло наукових інтересів — археологія Волині пізньосередньовічного часу, історія книгодрукування на Волині. Автор близько 100 наукових публікацій, в тому числі 3-х монографій та науково-популярних видань. Керівник археологічних експедицій на Волині у 2008—2010 рр., в тому числі у містах Луцьк, Володимир-Волинський, Любомль, селищах Шацьк, Цумань, селах Боратин, Рованці, Садів, Гірка Полонка, Полонка, Несвіч, Жидичин, Кульчин, Крижівка.

27.12.2010

Останнє оновлення на Вівторок, 12 лютого 2013, 16:32

Сторінка 25 з 25

Пошук

Контакти

Матеріали на сайт надсилайте на адресу: support@vgosau.kiev.ua
Ми в соцмережах

Інтернет-ресурси

Stratum plus
Архів журналу "Stratum plus".

Русский Фонд Содействия Образованию и Науке
На сайті вміщено велику кількість інформації про нові книжки гуманітарного профілю.

Відлуння віків
Український пам’яткоохоронний інтернет-ресурс.

Сайт "Историческая библиотека"
Великий обсяг літератури з археології в html-форматі.

Волинські старожитності
Сайт дочірнього підприємства «Охоронної археологічної служби України» ІА НАН України.

National Archaeological Record of Romania (RAN)
Великий архів румунської археологічної та історичної літератури.

Книги за Македония
Література з історії та етнографії Болгарії й Македонії.

Ви знаходитесь тут: Наші новини