Археологічні дослідження

ДОСЛІДЖЕННЯ НА ТЕРИТОРІЇ КОСТЕЛУ СВ. ТРІЙЦІ В ОЛИЦІ

Протягом 18—22 листопада 2014 року експедицією ДП «Волинські старожитності» ДП «НДЦ» «ОАСУ» ІА НАНУ під керівництвом Златогорського Олексія проводилися археологічний нагляд за земляними роботами (прокладання каналізації та гідроізоляція і зміцнення фундаментів споруди) та розвідкове дослідження на території пам’ятки національного значення – Колегіального костелу Св. Трійці 1635—1640 рр.

Костел, як відомо, був побудований у 16351640 роках на місці, де розташовувалась дерев’яна церква 1588 р. Побудований коштом Альбрехта-Станіслава Радзивілла на взірець римського храму Іль-Джезу. У 1638р. при костелі засновано колегію  філію Замойської академії та духовну семінарію. Костел діяв до закриття у 1945 р. З 1990-х рр.  переданий мирянам римо-католицької церкви. І до нині нім опікується отець Юрій.

Костел Св. Трійці знаходиться на першій надзаплавній терасі правого берега р. Путилівки (Оличі), на південний захід від території замку Радзивиллів та на північний схід від костелу Св. Петра і Павла. Розташування ділянки, на якій розміщений костел, у центральній частині середньовічного міста, призвело до значного її нівелювання.

У складі археологічної експедиції працювали  директор ДП «Волинські старожитності» Олексій Златогорський, заступник директора, кандидат історичних наук Панишко Сергій, науковий співробітник, кандидат історичних наук Теліженко Сергій, наукові співробітники Верба Тарас, лаборанти Міщук Вадим, Затворніцький Віталій, Фурманюк Руслан, Шабловський Сергій.

Виявлена археологами кераміка ХІІХІІІ ст.,  представлена горщиками, які на зовнішньому краї вінець мають потовщення-манжет, говорить проте, що пізньосередньовічний костел був збудований на місці давньоруського поселення.

Орнаментовані горщики, виявлені у розкопі, горизонтальними паралельними заглибленими лініями, які наносилися на плічка та тулуб. Один із фрагментів денця горщика мав клеймо, від якого збереглося лише частина кола. Тісто середньої якості, з домішками кварцового піску, двоколірне на зламі. Кераміка XV ст. представлена горщиками, вінця яких орнаментовані пальцевими вдавленнями  характерними для цієї епохи.

Керамічні вироби XVI—XVII ст. представлені як чорнолощенним посудом, так і посудом з кольровою поливою, а також фрагментами кахлів з поливою зеленого кольору та рослинним орнаментом. До цього ж періоду відноситься виявлена на глибині 1,10 м від денної поверхні мідна монета - боратинка.

Вироби нового часу ХІХ початку ХХ ст. представлені фрагментами тонкостінної кераміки. До цього ж періоду відноситься виявлена на глибині 0,30 м від денної поверхні мідна російська монета XIXст.

Отже, археологами ДП «Волинські старожитності» було досягнено основної мети даної експедиції  виявлення та дослідження історичного культурного шару, його хронологічну інтрепретацію, з’ясовано стратиграфію культурного шару та атрибуцію виявлених об’єктів.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»

Останнє оновлення на Вівторок, 06 січня 2015, 00:21

МІЖНАРОДНА ПОШУКОВО-АРХЕОЛОГІЧНА ЕКСПЕДИЦІЯ В С. ТИННЕ

З 6 по 10 листопада 2014 року проходила спільна пошуково-археологічна експедиція за участю ДП «Волинські старожитності» (Олексій Златогорський, Тарас Верба), ДП «Рівненська старовина» (Юрій Харковець), Ради охорони пам’яті боротьби та мучеництва (Домініка Семінська, Адам Кучинські) Товариства ветеранів польських прикордонних формувань (Вальдемар Бохенські), волонтерів з числа польських прикордонних військ, за підтримки віце-консула республіки Польща в Україні Кшиштофа Васілевського, місцевого краєзнавця Світлани Коток, «Фундації незалежності» з Любліна (Ян Федірко).

Метою пошукових робіт було виявлення місць поховань офіцерів Корпусу оборони прикордоння Польщі, які були взяті в полон Радянськими військами та розстріляні в районі села Тинне в вересні 1939 року. Роботи ускладнювались відсутністю документальних чи архівних даних, у пошуках науковці покладались на свідчення старожилів.

7 листопада було закладено траншею розмірами 1х10 м в місці найбільш вірогідного місця розстрілу, яка засвідчила відсутність будь яких слідів могили.

8—9 листопада проводилось шурфування в інших перспективних місцях, яке також не дало результатів. Була проведенна урочиста месса в Преображенському костелі.

Хоча, на жаль, роботи не дали результатів, та всі організації сподіваються в майбутньому на плідну співпрацю та продовження пошуків в селі Тинне.

Дослідження з георадаром Учасники експедиції біля польського ДОТу
Обстеження польських ДОТів Обстеження польських ДОТів
Останнє оновлення на Вівторок, 06 січня 2015, 00:07

У МЕЛЬНИКАХ ШАЦЬКОГО РАЙОНУ ВІДБУЛОСЬ ПЕРЕПОХОВАННЯ ПОЛЬСЬКИХ ПРИКОРДОННИКІВ

9 жовтня 2014 року на кладовищі у с. Мельники Шацького району відбулося урочисте перепоховання останків польських військових, що загинули у вересні 1939 року, і були виявлені та ексгумовані спільною українсько-польською експедицією ДП "Волинські старожитності" (керівник — Олексій Златогорський) та Ради Охорона Пам'яті Боротьби і Мучеництва (керівник — Домініка Сємінські). Дослідження проводилось у с. Положеве (виявлено три поховання прикордонників, встановлено ім'я одного — поручика Яцека Томашевського), у с. Глинянка (поховання польського прикордонника), у с. Мельники (три поховання польських прикордониик і одного поліцейського). Участь в пошукових роботах взяли доктор Леон Попек, представник "Фундації незалежності" з Любліна Ян Федірко, реконструктор Анджей Мазурек. Як волонтери виступили прикордонники Надбужанського відділу прикордонної служби Речі Посполитої (керівник — генерал Ярослав Фрончек).
Участь у церемонії перепоховання взяли Сергій Кошарук — радник голови Волинської облдержадміністрації, Олександр Кусько — голова Шацької райдержадміністрації, Олександр Кравчук — завідувач сектору у справах національностей управління інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю облдержадміністрації, Олексій Златогорський — директор ДП "Волинські старожитності", Олександр Остапюк — директор Любомльського краєзнавчого музею, Андрій Ягодинець — Олеський сільський голова, Микола Боярчук — в.о. Шацького селищного голови, Василь Голядинець — Грабівський сільський голова, Іван Бранчук — Піщанський сільський голова, Адам Дударчук — голова районної ради ветеранів війни, Володимир Носуліч — вчитель-історик, краєзнавець Шацького району, а також прикордонники Луцького загону, громадськість району, ЗМІ та інші. Від польської делегації виступили професор Анджей Кунерт — секретар Ради Охорони Пам’яті Боротьби і Мучеництва, Тереза Барановські — голова Бюро Ради Охорони Пам'яті Боротьби і Мучеництва.
У відправі поминальної панахиди взяли участь ксьондз Ян Бурас, ксьондз Збігнєв Кемпа, єпископ Віталій Скомаровський, ординарій Луцької дієцезії, а також священики територіальних громад Шацького району отці Петро, Михайло та Богдан.
До підніжжя меморіалу польських прикордонників, в пам’ять загинувших військових представники обох держав поклали вінки, корзини із живими квітами і в знак шани  пролунали три бойові вистріли в гору салютною групою українських прикордонників.
"Роботи ще не завершені — зазначив Олексій Златогорський — нам не вдалося виявити поховання близько 50-ти розстріляних полонених польських прикордонників у с. Піща, невдалося виявити і розстріляну родину польського офіцера у с. Грабове. Плануємо продовжити дослідження у наступному вже році".
Вічна слава тим, які віддали свої життя захищаючи нашу країну! Вічна пам’ять!


Останнє оновлення на Четвер, 04 грудня 2014, 16:33

ПЕРЕПОХОВАННЯ У ВОЛОДИМИРІ-ВОЛИНСЬКОМУ 23 ВЕРЕСНЯ

23 вересня 2014 року на Федорівському кладовищі м. Володимира-Волинського відбулося перепоховання останків жертв масових розстрілів, виявлених і ексгумованих спільною українсько-польською експедицією на давньоруському городищі, поруч із володимирською в’язницею НКВС та гестапо.

Проект дослідження злочинів цієї катівні виник у 1997 році, коли львівські археологи спільно із Володимир-Волинським музеєм ексгумували 99 останків воїнів польської армії, розстріляних у 1941 році. У наступному році роботи не були продовжені – керівник експедиції раптово помер… І у місті, і у всьому світі про трагедію «забули».

2010 році Олексій Златогорський та Сергій Панишко із ДП «Волинські старожитності» вирішили провести дослідження рештків загадкового замку XIVст. Казимира Великого на території городища. Місце розкопу планували таким чином, щоб не зачепити поховань середини ХХ століття. Але кати, що знищували людей, перетворили городище у суцільний могильник – поруч із стіною замку було виявлено могильну яму.

З 2011 року у Володимирі-Волинському працює спільна українсько-польська експедиція ДП «Волинські старожитності» та Ради Охорони Пам’яті Боротьби і Мучеництва. До цих досліджень долучилася низка організацій, зокрема ВГО «Союз «Народна Пам’ять» (до складу якого увійшло ДП «Волинські старожитності»), Східноєвропейський університет ім.Лесі України, Фонд розвитку Волинського національного університету, Фундація Незалежності з Любліна. Виявлено 11 могильних ям, з яких ексгумовано 2634 жертви. Це і поляки, і українці, і євреї, знищені як НКВС, так і гестапо. «Давня трагедія об’єднала народи» - так підсумував польський історик Анджей Мазурек.

На церемонії перепоховання виступили міський голова Володимира-Волинського Петро Саганюк, секретар Ради Охорони Пам’яті Боротьби і Мучеництва Анджей Кунерт, голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, заступник міністра оборони Республіки Польщі Мацей Янковські, перший заступник голови Волинської облдержадміністрації Сергій Кудрявцев, директор кабінету Шефа бюро Національної безпеки Республіки Польща Кшиштоф Шиманьскі, народний депутат України Євген Мельник, відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії України у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій Святослав Шеремета. Духовенство різних конфесій відслужило заупокійну службу за загиблими.

«Комуністична та нацистські репресивні машини були дуже подібні, - зазначив у виступі Володимир В’ятрович. - Вони навіть займали одні й ті ж приміщення, які стали символом терору для місцевих мешканців, ховали сліди своїх страшних злочинів у тих самих безіменних могилах. … Нинішня подія містить не лише трагічні символи, але й оптимістичні. Перепоховання стало можливим завдяки співпраці між українськими та польськими дослідниками. Спільна українсько-польська експедиція провели колосальну роботу із виявлення та ексгумації замордованих.Сьогодні тут на цвинтарі присутні офіційні представники української та польської держави. Ми спільно вшановуємо пам’ять наших земляків, вбитих комуністичним та нацистським режимами. Це пам’ять і біль, які нас єднають.І це єднання потрібне нам не лиш час до часу, коли ми згадуємо про минуле. Його потребує наше майбутнє. Українці та поляки – народи, які чи не найбільше постраждали від нацизму та комунізму. Тож ми зобов’язані поєднати зусилля, аби довести світові їх однакову злочинність.Мільйони життів принесли в жертву комуністи та нацисти, які вирішили, що світ можна змінити смертями, а не ідеями. Сьогодні перед нашими країнами знову постає виклик зі Сходу, знову гинуть люди, які мали б творити. Сьогодні від нового світового зла захищає світ зброя, піднята українськими героями на східному кордоні України. Сьогодні наші герої відчувають польську підтримку.Але не менший захист для нас становить пам’ять про мертвих. Бо лише там, де пам’ятають про загиблих, буде кому захищати живих. Тому ми спільно – українці та поляки – віддаємо нині шану пам’яті вбитим тоталітарними режимами, аби не дати шансу відродитися страшним монстрам минулого».

Цього року було перепоховано 1593 жертви володимирської катівні – 1494 останки, виявлених на городищі і 99 – з досліджень 1997 року, які були поховані у іншому місті. Але роботи нажаль ще не завершені. Вони будуть продовжені наступного року. На місці ж перепоховання планується побудувати меморіал.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»

Останнє оновлення на Понеділок, 09 березня 2015, 20:19

23 ВЕРЕСНЯ ВІДБУДЕТЬСЯ ПЕРЕПОХОВАННЯ ОСТАНКІВ ЖЕРТВ МАСОВИХ РОЗСТРІЛІВ У ВОЛОДИМИРІ-ВОЛИНСЬКОМУ

23 вересня 2014 року на комунальному кладовищі міста Володимира-Волинського "Федорівське" відбудеться перепоховання останків жертв масових розстрілів, виявлених та ексгумованих спільною українсько-польською експедицією ДП "Волинські старожитності" та Ради Охорони Пам'яті Боротьби і Мучеництва на території городища Вали.

Дослідження на городищі «Вали» у місті Володимирі-Волинському проводяться експедицією ДП «Волинські старожитності» з 2010 року. Метою розкопок було виявлення, дослідження та реставрація залишків мурів замку Казимира Великого XIV ст. Археологи знали, що раніше на території пам’ятки була в’язниця НКВС та гестапо і проводились масові розстріли. У 1997 році експедицією львівської фірми "Доля" було ексгумовано 99 останків польських воїнів. Тому розкоп наша експедиція заклала за 50 м на південь від могильної ями. Але вже у 2010 році було виявлено одиночні поховання (6), при яких знайдено жетон польського поліцейського та польські військові гудзики і монети.

У 2011 році була сформована спільна українсько-польська експедиція ДП «Волинські старожитності» (керівник — Олексій Златогорський) та Ради охорони пам’яті боротьби і мучеництва (керівник – професор Анджей Кола). Було виявлено могильну яму розмірами 16 х 4,5 м, в якій виявлено і ексгумовано 367 останків цивільних громадян. При них виявлено також ще один жетон польського поліцейського, польські військові гудзики і монети.

Останнє оновлення на Середа, 29 жовтня 2014, 18:23 Детальніше...

Сторінка 2 з 13

Пошук

Контакти

Матеріали на сайт надсилайте на адресу: support@vgosau.kiev.ua
Ми в соцмережах

Інтернет-ресурси

Германо-слов'янська археологічна експедиція ХНУ ім В.Н. Каразіна
Український пам’яткоохоронний інтернет-ресурс.

National Archaeological Record of Romania (RAN)
Великий архів румунської археологічної та історичної літератури.

Stratum plus
Архів журналу "Stratum plus".

Аматор
Російський громадський рух на захист археологічної спадщини.

Архів випусків журналу «Археологія» (з 2008 р.)
На сайті Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського.

Ви знаходитесь тут: Наші новини Археологічні дослідження