Археологічні дослідження

Розкопки античної Тіри та середньовічного Білгорода у 2016 році

У польовому сезоні 2016 р. були продовжені дослідження на території Центрального розкопу Білгород-Тірського городища у північній частині Північно-Західного ділянки. Роботи проводились на площі прирізки 2010 р., а також безпосередньо на схід від неї.

На північному краю, досліджуваної у цьому році ділянки, був виявлений фрагмент житлової забудови середньовічного міста. Це південна частина приміщення золотоординського часу, в якому були відкриті єдина збережена південна стіна і вцілілий фрагмент глинобитної підлоги приміщення. Крім того, було розкопано опалювальну споруду будинку: впущений у підлогу тандир. За рівнем залягання приміщення розташоване нижче Північно-Західного кварталу 3-го будівельного періоду золотоординського міста, датованого 1360-ми рр., тому, мабуть, має бути датоване ранішим часом (від кінця XIII ст. до 1330-х рр.).

Нижче фрагмента золотоординського будинку, а також на південь і на схід від нього у 2016 р. виявлено комплекс приміщень римського часу. Продовжені роботи з дослідження відкритого в попередньому сезоні приміщення, а також зафіксовані нові об’єкти цієї частини забудови Тіри римського часу, які, мабуть, складали єдиний комплекс житлової забудови, та були з’єднані зі згаданим вище приміщенням загальними кладками.

Одним з найяскравіших археологічних об’єктів римського часу, відкритих у 2016 р, є приміщення римського часу з багатим керамічним матеріалом, серед якого переважали фрагменти амфорної тари, червонолакової та кухонної кераміки, скляного посуду. З нього походить п’ять археологічно цілих червонолакових глечики, червонолакові двуручний горщик і тарілка, червоноглиняна ойнохоя та ліпний горщик. Слід відзначити знахідки одного ліпного та трьох червонолакових світильників. Цікава й знахідка археологічно цілої середземноморської амфори типу Kapitän ІІ і посудини, морфологічно близької до амфор Форлімпополі. Крім того, були зафіксовані чотирнадцять кам’яних жорен і уламок мармурової колони з базою. Нумізматичні матеріали представлені дванадцятьма монетами. На більшості знахідок простежено сліди вторинного перебування у вогні. Попередній аналіз археологічного матеріалу з приміщення дозволяє датувати його засип другою половиною ІІ — III ст. н. е.

Розкопки Північно-Західної ділянки у 2016 р показали перспективність дослідження будівельних комплексів Тіри римської епохи.

У дослідженнях брали участь студенти з різних вузів України:
- Львівський національний нніверситет ім. І. Франка;
- Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна;
- Бердянський державний педагогічний університет.

У роботі експедиції також брали участь волонтери з Одеси, Запоріжжя, Києва; вперше у 2016 р. був волонтер зі США. Вже звичний науковий склад експедиції: Т.Л. Самойлова, П.В. Остапенко, А.В. Старкін, С.П. Смольянінова, Г.С. Богуславський, Д.А. Масюта, Н.Е. Ветчіннікова, провів ряд семінарів і лекцій для студентів і волонтерів з історії та археології регіону, методикам фіксації різних груп матеріалу.

Крім літніх робіт співробітники Білгород-Тірської експедиції проводили дослідження на території фортеці в осінній і навіть зимовий періоди. Роботи велися вздовж північної стіни фортеці і цитаделі, в тій її частині, де проводяться берегоукріплювальні роботи. Тут були виявлені будівельні залишки середньовічного часу, а також споруди, що відносяться до періоду до будівництва цитаделі. У 2017 р. планується подальше дослідження даної частини фортеці та прилеглих територій.

Білгород-Тірська археологічна експедиція запрошує студентів ВНЗ та волонтерів для роботи в сезоні 2017 р., подробиці будуть повідомлені пізніше.

З повагою, П.В. Остапенко

Машина часу, або історія, якої можна торкнутися

Чи задумувалися ви коли-небудь про те, якими були давні люди? Чим займалися, про що думали, як розважались, у яких будинках жили? Було б цікаво дізнатися, правда? А допоможе цьому наука — археологія, яка здатна розповісти, ба більше — показати, якими ж були древні цивілізації. Це своєрідна машина часу, яка повертає у минуле!

Далі — в ексклюзивному матеріалі спеціально для ІА Волинські Новини.


У ХРІННИКАХ ВОЛИНСЬКІ АРХЕОЛОГИ ПРОВОДЯТЬ МАСШТАБНІ РОЗКОПКИ

Всі роки Незалежності України біля Хрінницького водосховища не припиняються археологічні розкопки. По Правобережжю немає такої пам’ятки, яку так довго досліджували б. Цікаві знахідки і донині продовжують дивувати археологів своєю самобутністю та втамовувати професійну цікавість студентів із трьох областей.

Читати далі на "Волинський інформаційний портал"

Останнє оновлення на Неділя, 23 серпня 2015, 23:48

ПЕРЕПОХОВАННЯ РАДЯНСЬКИХ ВОЇНІВ У МОЩЕНІЙ

10 травня 2015 року на військовому меморіалі біля с. Мощена Ковельського району відбулося урочисте перепоховання останків 19 невідомих червоноармійців, що були виявлені під час пошукових робіт та ексгумовані членами пошукового загону «Відродження» ДП «Волинські старожитності». Останки були виявлені ще минулого року у селах Городилець, Миляновичі Турійського району, Гішин Ковельського району, Мовчанів Локачинського району та Кадище Ківерцівського району та тимчасово депоновані,. оскільки керівник пошукового загону — Дорофєєнко Вадим Сергійович та ще декілька пошуковців були відкликані до діючої армії. Пошукові роботи проводилися відповідно до відкритого листа Інституту археології, дозвілу Міністерства культури України, Дозволу на здійснення ексгумації та перепоховання Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій, виданих на ім’я Златогорського Олексія.

Перепоховання здійснили у дні Перемоги. Участь у перепохованні взяли голова Ковельської райдержадміністрації Віктор Козак, блогочинний храмів УПЦ м. Ковель протоієрей Володимир Ровінський,  генерал-майор СБУ у відставці, краєзнавець Олександр Булавін, краєзнавець Геннадій Гулько, пошуковці, представники громади села Мощене.

Пошуковий загін «Відродження» ДП «Волинські старожитності» планує і надалі проводити роботи з пошуку та ексгумації визволителів Ковеля. Але наразі його керівник — Вадим Дорофєєнко перебуває у зоні АТО.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»

Останнє оновлення на Середа, 13 травня 2015, 14:50

ДОСЛІДЖЕННЯ НА ТЕРИТОРІЇ КОСТЕЛУ СВ. ТРІЙЦІ В ОЛИЦІ

Протягом 18—22 листопада 2014 року експедицією ДП «Волинські старожитності» ДП «НДЦ» «ОАСУ» ІА НАНУ під керівництвом Златогорського Олексія проводилися археологічний нагляд за земляними роботами (прокладання каналізації та гідроізоляція і зміцнення фундаментів споруди) та розвідкове дослідження на території пам’ятки національного значення – Колегіального костелу Св. Трійці 1635—1640 рр.

Костел, як відомо, був побудований у 16351640 роках на місці, де розташовувалась дерев’яна церква 1588 р. Побудований коштом Альбрехта-Станіслава Радзивілла на взірець римського храму Іль-Джезу. У 1638р. при костелі засновано колегію  філію Замойської академії та духовну семінарію. Костел діяв до закриття у 1945 р. З 1990-х рр.  переданий мирянам римо-католицької церкви. І до нині нім опікується отець Юрій.

Костел Св. Трійці знаходиться на першій надзаплавній терасі правого берега р. Путилівки (Оличі), на південний захід від території замку Радзивиллів та на північний схід від костелу Св. Петра і Павла. Розташування ділянки, на якій розміщений костел, у центральній частині середньовічного міста, призвело до значного її нівелювання.

У складі археологічної експедиції працювали  директор ДП «Волинські старожитності» Олексій Златогорський, заступник директора, кандидат історичних наук Панишко Сергій, науковий співробітник, кандидат історичних наук Теліженко Сергій, наукові співробітники Верба Тарас, лаборанти Міщук Вадим, Затворніцький Віталій, Фурманюк Руслан, Шабловський Сергій.

Виявлена археологами кераміка ХІІХІІІ ст.,  представлена горщиками, які на зовнішньому краї вінець мають потовщення-манжет, говорить проте, що пізньосередньовічний костел був збудований на місці давньоруського поселення.

Орнаментовані горщики, виявлені у розкопі, горизонтальними паралельними заглибленими лініями, які наносилися на плічка та тулуб. Один із фрагментів денця горщика мав клеймо, від якого збереглося лише частина кола. Тісто середньої якості, з домішками кварцового піску, двоколірне на зламі. Кераміка XV ст. представлена горщиками, вінця яких орнаментовані пальцевими вдавленнями  характерними для цієї епохи.

Керамічні вироби XVI—XVII ст. представлені як чорнолощенним посудом, так і посудом з кольровою поливою, а також фрагментами кахлів з поливою зеленого кольору та рослинним орнаментом. До цього ж періоду відноситься виявлена на глибині 1,10 м від денної поверхні мідна монета - боратинка.

Вироби нового часу ХІХ початку ХХ ст. представлені фрагментами тонкостінної кераміки. До цього ж періоду відноситься виявлена на глибині 0,30 м від денної поверхні мідна російська монета XIXст.

Отже, археологами ДП «Волинські старожитності» було досягнено основної мети даної експедиції  виявлення та дослідження історичного культурного шару, його хронологічну інтрепретацію, з’ясовано стратиграфію культурного шару та атрибуцію виявлених об’єктів.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»

Останнє оновлення на Вівторок, 06 січня 2015, 00:21

Сторінка 1 з 12

Ви знаходитесь тут: Наші новини Археологічні дослідження