Нещодавно фахівці Полтавської археологічної експедиції ДП «НДЦ «Охоронної археологічної служби України» Інституту археології НАН України завершили розкопки в історичному центрі Полтави, по проспекту Першотравневому.

Хвіст-добудову до кургану з похованнями доби ранньої бронзи у селі Щасливцеве дослідила цього року Арабатська експедиція Інституту археології НАН України під керівництвом Юрія Болтрика. Дослідження розпочались з вивчення ділянки довкола провалу поховальної катакомби, про який повідомив місцевий мешканець Дмитро Борисенко.

Поховальний комплекс складався з невеликої круглої вхідної ями, із якої вузький лаз вів до великої поховальної камери площею 5,2 кв. м. Подальші дослідження добудови до кургану дозволили відкрити іще п’ять поховань: одне катакомбної культури та чотири — бабинської культури (з них двоє — немовлят). У центральній частині камери випростано, головою на захід, розміщувались залишки кістяка. Небіжчик з центральної камери, вочевидь, був особою високого соціального статусу. Про це свідчить набір предметів, який поклали з тілом: добре відполірований кам’яний молоток з просвердленим отвором та дерев’яним руків’ям, розфарбований червоною фарбою посох (стрекало?) із круглим навершям, 7 наконечників стріл зі світло-жовтого прозорого кременю.

Надзвичайно цікавим є спосіб поховання — зі слідами традиції «моделювання черепів». Голову померлого відокремили від тіла та піддали обряду мацерації, тобто позбавлення черепа м’яких тканин шляхом виварювання чи вимочування у спеціальних розчинах. На черепі померлого виявлено сліди ритуального моделювання обличчя сумішшю глини та вохри.

Дослідження відбуваються за підтримки Віктора Плохушка — голови Щасливцевської сільської ради. У майбутньому планується зберегти історичний ландшафт Арабатської стрілки, відтворивши курганні насипи, а матеріали передати на експонування до Генічеського краєзнавчого музею.

Детальніше за посиланням: iananu.org.ua

9 вересня 2020 року Кабінет Міністрів України схвалив на своєму засіданні постанову «Про затвердження порядку формування та діяльності кваліфікаційної ради з питань видачі кваліфікаційних документів». Про це розміщено новину на сайті Уряду України.

Таким чином, нарешті врегульовано питання видачі кваліфікаційних документів на археологічні дослідження. Прийняття цього порядку було передбачено ст. 35 Закону України «Про охорону культурної спадщини» ще в 2004 році. З самого початку була ідея, щоб цей орган був незалежним, а тому затвердити цей акт мало не Міністерство культури, а верховний орган виконавчої влади, яким є Кабінет Міністрів. Це, власне, зіграло неоднозначну роль у проходженні проєкту. Спроби його прийняти тривали багато років. Зрештою, честь поставити крапку в цьому питанні випала вже нинішньому керівництву Міністерства культури та інформаційної політики, зокрема, особисто міністрові О. В. Ткаченку, якому, на щастя, не забракло політичної волі та сил для цього.

Спілка археологів України не лишилася осторонь розроблення Порядку. У нашому діалозі з Міністерством ми відстоювали необхідність забезпечення незалежності кваліфікаційної ради, гарантій прозорості її діяльності, державницького підходу в питаннях надання права на археологічні дослідження на противагу тенденціям до приватизації та комерціалізації археологічної сфери. З приємністю констатуємо, що більшість наших доводів були почуті та враховані Міністерством.

Наразі ми очікуємо на публікацію остаточного тексту і як фахова громадська організація збираємось взяти участь у формуванні складу Кваліфікаційної ради.

Щойно завершився черговий етап комплексного архітектурно-археологічного дослідження нововідкритих підземель Башти князів Чарторийських та Колегіуму єзуїтів у Луцькому заповіднику.

Наразі досліджено виявлені приміщення першого підземного ярусу Башти та супутнє приміщення підземель Колегіуму.

Вражають знахідки із заповнення підземель, серед яких поки крайня — мініатюрний глечик-заклад, віднайдений під першим рядом мурування у куті між Баштою та Колегіумом.

Розмуровано перестінок, за яким археологів чекали наступні відкриття — комплекс п’яти приміщень першого підземного ярусу Колегіуму та наступна замуровка. Архітектура нововідкритих підземель вражає: прекрасно збережені склепіння, ніші різноманітного призначення, технологічні шахти та переходи роблять об’єкт найбільш значною археологічною знахідкою Волині за період Незалежності України.

Після проведення підготовчих робіт наукове археологічне вивчення нововідкритих підземель неодмінно буде продовжено.

Роботи організовано експедицією Охоронної археологічної служби Інституту археології НАН України під керівництвом Віктора Баюка за допомоги та участі Адміністрації Державного історико-культурного заповідника у м. Луцьку, Спілки археологів України та Волинського Національного університету імені Лесі Українки на замовлення та за кошти Луцької міської ради.

Кілька днів тому інформаційний простір сколихнуло інформаційне повідомлення Олександра Алфьорова про сенсаційну знахідку скарбу срібників на Житомирщині. На місце знахідки оперативно виїхав Андрій Петраускас — керівник Житомирської археологічної експедиції ІА НАН України та голова місцевого відділення САУ. Ми попросили його прокоментувати результати обстеження локації.

«Експедиція Інституту археології НАН України в кінці серпня 2020 р. обстежила місце знахідки скарбу срібників, які виявив поблизу смт Городниця Новоград-Волинського району Житомирської області мешканець селища С. М. Комаром та атрибутував к. і. н., науковий співробітник Інституту історії НАН України О. А. Алфьоров. На місці обстеження досліджено об’єкт — яму, в якій були виявлено скарб. В заповненні ями та у відвалах було виявлено 6 цілих і фрагментованих срібників. На сьогодні «Городницький скарб» срібників князя Володимира Святого та Святополка Окаянного налічує 38 монет», повідомив Андрій Петраускас.

«Музика половецького степу» — виставка, що відкриється в Археологічному музеї ІА НАН України / Archaeological Museum IA NASU (www.facebook.com/museumarchia) вже незабаром, у вересні. Які музичні інструменти використовували кочовики початку другого тисячоліття? Що нам відомо про них сьогодні? Відповісти на ці питання допоможуть унікальні археологічні знахідки з поховання половецького музики XIII століття, виявленого в кургані на півдні Херсонської області. У похованні дослідники віднайшли кобиз — дерев'яний музичний інструмент, широко вживаний у середовищі тюркомовних народів степу. На виставці демонструватиметься і сам інструмент, і його сучасна репліка. Репліку передав до ІА НАН України відомий казахський меценат, керівник експедиції «Слідами пращурів» Сапар Іскаков.

Організатори виставки — Інститут археології НАН України — Institute of Archaeology of the NASU та ВГО «Спілка археологів України».

'Cuman steppe music' — an exhibition will open at the Archaeological Museum of IA NASU soon, in September. What musical instruments did the nomads of the beginning of the second millennium use? What do we know about these today? Unique archeological finds from the 13th century Polovets musician's burial, discovered in a barrow in the south of the Kherson region, will help to answer these questions. Kobys, a wooden musical instrument widely used among the Turkic-speaking peoples of the steppe, was found here. This instrument and its modern copy will be displayed at the exhibition. The copy was handed over to IA NASU by Sapar Iskakov, a well-known Kazakh philanthropist and leader of the «In the Footsteps of Ancestors» expedition.

Exhibition organizers — Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine and The All-Ukrainian Association of Archaeologists.

«Просто зараз на Полтавщині знищується унікальне за збереженістю городище скіфського часу», повідомляє Охоронна археологічна служба України.

Роботами з будівництва свердловини 60 Комишнянського НГКР, які виконує Філія Газопромислове управління "Полтавагазвидобування" АТ Укргазвидобування вже знищено понад 10.000 квадратних метрів об'єкта культурної спадщини. Більш ніж 200 метрів валу зрівняні з землею.

У відвалах зібрано фрагменти ліпних посудин, фрагменти скіфської пряжки та наконечники стріл (V—III ст. до н. е.), тощо. Городище знаходиться неподалік смт Комишня Миргородського району Полтавської області. Факт його руйнування виявлений експедицією Охоронної археологічної служби України 06.08.2020 року, про що невідкладно було повідомлено Укргазвидобування, Нафтогаз України, Департамент культури та туризму Полтавської обласної державної адміністрації та Національна поліція України.

Вчора, 17 серпня, при спробі провести обстеження зруйнованої частини, археологи були недопущені на об'єкт та відтіснені охороною з автоматичною зброєю! З подій, що відбуваються, стає зрозумілим: забудовник не налаштований до конструктивного діалогу, а правоохоронні органи не квапляться виконувати свою роботу, тож запобігти подальшому руйнуванню може лише широкий суспільний резонанс.

Світлини з пам’ятки: facebook.com

«Археологи — дуже відкриті. Приходьте, шукайте, і ми всього вас навчимо! Ми раді ділитись професійним досвідом, і це приносить нам щире й відверте задоволення», — розповідає як стати волонтером та спробувати себе в роботі справжньої наукової експедиції Павло Нечитайло, керівник Кам’янець-Подільської експедиції ОАСУ та голова Хмельницього підрозділу САУ.

Про День археолога, розвиток археологічної науки, мережі археологів та проблеми збереження культурної спадщини говорили в ефірі Радіо Культура.

Повний запис можна послухати тут: https://cutt.ly/md40Yyc.

Павло Нечитайло — не лише дослідник старожитностей Поділля, а й лідер гурту «Пропала грамота» та учасник дуету «Запаска». У Києві у переддень свята опинився не просто так, адже готує сольний концерт в Mezzanine: https://www.facebook.com/events/327211251652912/.

Шановні друзі та колеги! Вітаю вас з Днем археолога. Де б ми не перебували — у полі, в кабінетах, у своїх навчальних закладах — це свято завжди з нами. В Україні цей День святкуємо на офіційному державному рівні. Не зупиняймося, адже подальший розвиток державної політики в сфері захисту культурної спадщини залежить від спільних зусиль. А Спілка робитиме все залежне, щоби стан речей у цій царині змінювався на краще.

Бо Спілка — це не якась абстракція. Спілка – це ми з вами. Будьмо на зв’язку та діємо разом!

Голова ВГО “Спілка археологів України”,
доктор історичних наук Яків Гершкович

Стаття Максима Левади «Як брати гроші в УКФ» була опублікована на ресурсі «Музейний простір» — http://prostir.museum/ua/post/42987?fbclid=IwAR0YDZY_JF5wfuuQUvsAMOfK0sqfmHyra2dxzZEH-TC2SSXBx9y44U8S4is.

Перелік звинувачень на адресу УКФ вражає, і у пересічних громадян він формує стале уявлення про те, що УКФ є чи не головним осередком корупції в Україні. Опосередковано цей висновок переноситься на нас, ВГО САУ, другого фігуранта цієї статті.

Проєкт ВГО «Спілка археологів України» «Посилення спроможності професійної спільноти задля адвокації археологічної спадщини України» був підтриманий цього року Українським культурним фондом у межах програми «Мережі й аудиторії», ЛОТ «Посилення мереж у сфері культури». Цей ЛОТ покликаний сприяти посиленню інституційної спроможності українських формальних мереж у сфері культури, що вже існують, розповсюдженню передового досвіду, навичок, компетенцій, ноу-хау як всередині платформ, так і в ширших колах суспільства. Детальніше про програму тут — https://ucf.in.ua/m_lots/5dbb66e599f9e847373a25a3.

Місце проведення — Більське городище (Котелевський район, Полтавська область).

У 2015 році спільно з Інститутом археології НАН України та Спілкою археологів України Історико-культурний заповідник «Більськ» започаткував щорічний Міжнародний проєкт — Літня польова археологічна школа. У ньому поєднані наукові, науково-популярні та просвітницькі заходи. Завдяки цьому проєкту археологічна спадщина репрезентована не лише серед молодих дослідників, а й пересічного населення, яке цікавиться древньою історією загалом. До лекцій та практичних занять залучені авторитетні українські та іноземні вчені. Проєкт функціонує під кураторством кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника ІА НАН України Дениса Гречка.

Усі практичні й теоретичні заняття відбувалися просто неба. Учасники Польової школи проживали у наметовому містечку, де був організований кемпінг і наявні усі необхідні зручності для забезпечення побутового комфорту.

Нові учасники школи навчились виявляти й досліджувати археологічні об’єкти, робити польові креслення, працювати з нівеліром тощо. Була надана базова інформація про використання квадрокоптеру та тахеометра, проведено практичні заняття. Лекції прочитали Анатолій Кушнір (Інститут географії НАН України, к. г. н., основи палеопедології та способи ідентифікації ґрунтів) і Сергій Тараненко (НІАЗ Києво-Печерська Лавра, к. і. н., специфіка археологічних досліджень у містах). Під час розкопок вперше було виявлено поховання скіфського воїна, у стінку могили якого були встромлені залізні наконечники списа та дротика (специфічна риса власне скіфської поховальної традиції). Вперше також були досліджені поховання у скороченій позі, що є рідкісним явищем для скіфського часу. Одне поховання було здійснено на місці більш давнього житла, що може свідчити про те, що при створенні некрополя скіфи не знали про те, що на цьому місці до цього жили люди.

Цей проєкт відкриває унікальні можливості для майбутніх археологів, дає необхідні теоретичні знання і практичні навички, а також передбачає обмін досвідом серед фахівців археологічної справи.

Упродовж другої половини липня 2020 року в межах проєкту «Посилення спроможності професійної спільноти задля адвокації археологічної спадщини України» проводилось опитування членів ВГО Спілка археологів України.

Цілями опитування були:
- визначення зручних для колег способів комунікації всередині спільноти;
- визначення важливих для членів Спілки інформаційних повідомлень;
- визначення потреби в регулярних оффлайн та онлайн зустрічах членів САУ;
- визначення потреби у навчальних заходах для членів САУ;
- отримання актуальних контактів членів Спілки для створення внутрішньої бази даних членів САУ.

Було отримано близько 90 відповідей, що складає майже половину відносно розісланої кількості анкет. Враховуючи польовий сезон, це можна вважати доволі високою активністю. Отримані відповіді дозволяють прослідкувати доволі чіткі тенденції у комунікаційних запитах спільноти (цифри закруглені):
більшість опитуваних отримує інформацію через офіційний сайт САУ (61 %);
ФБ сторінку САУ (62 %);
ФБ групу САУ (55%)
хоча, враховуючи існуючу наразі плутанину між цими ресурсами, до співвідношення двох останніх показників треба ставитися обережно;
через електронні листи від голів місцевих осередків отримує інформацію лише близько 1/3 опитаних (33 %)
це свідчить про низьку ефективність цього каналу, який досі вважався одним з основних засобів внутрішньої комунікації спільноти.

Продовжуємо знайомитись!

Владислав Чабанюк — член черкаського осередку САУ, музейник, археолог, викладач, аматор-кінематографіст (що знімає професійні фільми), подвижник, людина, яка захоплює кожного, хто з ним стикається.

З 2002 року Владислав очолює Державний історико-культурний заповідник «Трипільська культура» у своєму рідному селі Легедзиному на Черкащині. Перед тим було навчання у Вінницькому педагогічному (тепер Вінницький університет), вчителювання на Вінниччині та у Легедзиному, влітку — робота в «трипільських» експедиціях під керівництвом Володимира Опанасовича Круца, створення народної кіностудії «Мальва». Саме Володимир Круц ініціював створення музею-заповідника, а від цієї ідеї до втілення минуло майже десять років. Завдяки захопленню справою та шаленій позитивній енергії Владислава Чабанюка та зібраній ним команді місцевий Заповідник став знаним, а на його щорічні купайлівські свята та трипільські толоки люди з’їжджаються звідусіль. Події цього року можна було б назвати дивом, якби вони не базувалися на усьому попередньому доробку команди, — наразі у будівлі Заповідника відбуваються ремонтні роботи (утеплення, прокладка комунікацій, облаштування водопостачання та каналізації тощо). Роботи фінансуються ПроКредит Банком, а будівельні матеріали надає компанія Caparol. Ремонт просувається швидкими темпами. Обіцяють завершити до Дня Незалежності. Наступним етапом має стати оновлення експозиції. Тож, приїжджайте до Легедзиного, вітайте Владислава Чабанюка з досягненнями та обов’язково подивіться у День Прапора (23 серпня) фільм кіностудії «Мальва» «Чорний козак» який буде транслюватися по 48 TV каналах.

Дізнатися більше про Заповідник та подивитися купу чудових професійних фото можна тут: https://www.facebook.com/trypilska.kultura/

Шановні колеги!

Звертаємо вашу увагу на два нових проєкти, які зараз оголосив Український культурний фонд:

- Культура в часи кризи: інституційна підтримка Подача проектної заявки на конкурс: 30.07.2020—14.08.2020.
Реалізація програми: до 31 грудня 2020 року.
Деталі за посиланням https://ucf.in.ua/m_programs.
На цю програму варто звернути увагу культурним інституціям різних форм власності у т. ч. місцевим музеям, заповідникам тощо.

- Культура плюс.
Подача проектної заявки на конкурс: 03.08.2020—31.08.2020.
Реалізація програми: до 15 вересня 2021 року.
Деталі за посиланням https://ucf.in.ua/m_programs.
В рамках цієї програми обов’язковою умовою є партнерство організацій, які представляють різні галузі.

Для отримання детальної інформації про ці проекти ви також можете переглянути вебінари на YouTube каналі Українського культурного фонду https://www.youtube.com.

Зверніть увагу, що заявник може податися лише на одну з цих двох програм.