Наші новини

ФЛОТАЦІЯ Й ПРОМИВАННЯ: ЩО ЦЕ ТАКЕ, І НАВІЩО ЦЕ ПОТРІБНО

Флотація і промивання — такі самі методи археологічних досліджень, як і звичайне ретельне розбирання об’єктів. Такі методи досліджень не нові, однак в Україні постійно використовуються лише на пам’ятках кам’яного віку. Одні з перших робіт із застосуванням промивання в Україні проведено у 1970-х рр. на мезолітичному поселенні Мирне, що в рази збільшило обсяг дрібних седиментів з культурного шару. Нині промивання є одним зі звичних методів дослідження культурного шару пам’яток кам’яного віку.

Проведення флотації і промивання задля отримання палеоетноботанічних матеріалів розпочалося на Близькому Сході ще у 1970-х рр. Це був революційний прийом, що вивів палеоетноботанічні дослідження на якісно новий рівень розвитку. Ці методи понад 40 років стали звичними під час археологічних досліджень на широких теренах, у тому числі майже усієї Європи. В Україні цей метод Г.О. Пашкевич застосовувала з 1980-х рр., і спорадично продовжує дослідження дотепер. В Росії понад 20 років флотацією займається Є.Ю. Лєбєдєва. Обидві дослідниці зосереджують увагу на флотації й пошуку саме палеоетноботанічних матеріалів. Однак, як показує досвід, послідовне застосування флотації й промивання не лише можливе (і несуттєво збільшує час обробітку проби), а й суттєво розширює джерельну базу.

Флотація (буквально — плавання на поверхні води) — процес розділення матеріалу на легку й важку фракції. Після перемішування у воді органічні рештки рослинного походження спливають на поверхню і їх лише треба зібрати.

Промивання — процес розділення матеріалу на розчинну й нерозчинну фракції. Після промивки ґрунту залишається певна кількість нерозчинних матеріалів. До них належать дрібні фрагменти кісток звірів і птахів, кераміки, обмазки тощо; дрібні предмети (напр., намисто). А також іхтіологічний матеріал.

Результати флотації: матеріали для палеоетноботанічних визначень; вуглики — для визначення порід дерев. Перші дають змогу відтворити зернове господарство; другі — дещо доповнюють картину природного середовища, частково можуть відповісти на питання пріоритетності використання деревної сировини. Результати промиванн: найважливіші — іхтіологічний матеріал. Дає змогу оцінити рівень риболовлі, користування харчових можливостей водних ресурсів.

Звідки брати проби. Найрезультативніші проби — з об’єктів; найкраще — з житлових. Існування якого-небудь опалювального пристрою значно підвищує шанси того, що матеріали рослинного походження (зерна, фрагменти дерева) карбонізувалися (частково вигоріли) і так «законсервувалися».

Що для цього потрібно. Звісно, складно переглянути таким чином усе заповнення об’єкту, але навіть вибіркові проби можуть дати статистично повноцінний матеріал. Доволі часто, найскладніше завдання — це суміщення проб ґрунту й води. Найпростіший не затратний варіант — це переміщення незначних кількостей ґрунту силами членів експедиції під час їх повернення до табору. Якщо цими методами буде займатися одна людина, вона може переглядати від 4 відер землі. Отже, скажімо, експедиції з 15 чоловік достатньо принести до табору десь по 3—5 кг ґрунту щодня кожному.

Якщо розкопки проводяться відносно близько до джерела води, такої проблеми взагалі не існує.

Як це «працює». Для флотації необхідно мати лише ємкість для змішування води й ґрунту; пробу слід постійно перемішувати. Усі рештки, що спливуть на поверхню, акуратно збирати (для цього добре мати кілька незначних шматків сітки, краще — з доволі жорстких матеріалів (напр.: антимоскітна сітка); оскільки мокрі рештки погано відлипають від поверхні, їм краще дати висохнути безпосередньо на сітці, тому потрібно кілька шматків). Проба з органічних решток рослинного походження готова для передачі спеціалістам. Надалі її можна перебрати вручну і розділити зерна та вуглики дерев (останні для визначення мають бути не менше 1 см3).

Для промивання пробу ґрунту слід висипати на антимоскітну сітку з коміркою прибл. 1 на 1 мм, яку необхідно помістити до ємкості для змішування з водою (як і у випадку з флотацією, краще мати кілька сіток). Оптимальний розмір сітки — ширина полотна 1,4 м, відрізати приблизно 1 м. Сітки чеського виробництва (мають на краях жовту й блакитну «нитки») несуттєво дорожчі, скажімо, за китайські, але жорсткіші й тому послугують довше. Після цього пробу слід акуратно перемішувати й переминати вручну доти, доки через сітку не вимиється увесь можливий ґрунт. Рештки слід перебрати вручну, відібравши будь-які часточки органічного походження (а також усе, що зацікавить дослідника, або викличе підозру). Проба готова для передачі фахівцям.

Супровідна інформація. Дуже бажано давати усю супровідну інформацію: пам’ятка / адміністративна адреса / географічна прив’язка (відносно ріки) / рік розкопок / назва експедиції / начальник / номенклатура об’єкту / об’єм проби (кількість відер ґрунту) / додаткова інформація, важлива з точки зору дослідника.

NB! Нагадаю, що археологічні дослідження — це метод, за якого досліджувані об’єкти раз і назавжди руйнуються. Тому додаткову інформацію з них можна отримати або зараз, або ж ніколи.

З повагою до колег і з побажанням успіхів у польовому сезоні,
Сергій ГОРБАНЕНКО ( Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду ).

Останнє оновлення на Неділя, 09 серпня 2015, 11:30

Конференція «Київське Полісся: історія, археологія, етнографія»

Іванківська районна державна адміністрація
Інститут археології НАН України
Державний науковий центр захисту культурної спадщини від техногенних катастроф ДАЗВ України

запрошують до участі в міжнародній науковій історико-краєзнавчій конференції

«Київське Полісся: історія, археологія, етнографія»

Місце проведення: м. Іванків, Київської області.
Час проведення: 9—11 вересня 2015 р.

Тематика:
• Стан та перспективи дослідження археологічної спадщини Київського Полісся.
• Традиційна культура регіону та проблеми її дослідження і збереження.
• Відтворення історичного минулого краю.
• Туристичний потенціал Полісся та Чорнобильської зони.

До участі в конференції запрошуються: археологи, етнологи, історики, мистецтвознавці, краєзнавці.
Мови конференції: українська, російська, польська, англійська.
Матеріали конференції планується видати окремою збіркою.
Доповіді для опублікування приймаються під час роботи конференції.
Проїзд від Інституту археології (м. Київ, вул. Володимирська, 3), проживання, харчування за рахунок приймаючої сторони.
Передбачається екскурсійна програма.
Заявки на участь приймаються до 1 липня 2015 р. за електронною адресою:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду (Чміль Леся).

В заявці необхідно вказати:
• Прізвище, ім’я, по-батькові
• тема доповіді
• місце роботи, посада
• науковий ступінь, вчене звання
• електоронна адреса, телефон.


Проект змін до Закону України «Про охорону археологічної спадщини»

Шановні колеги!

Вашій увазі пропонується проект змін до Закону України «Про охорону археологічної спадщини», підготовлений А. Корвін-Піотровським та О. Малишевим за ініціативою ВГО "Спілка археолгів України".

В основу представлених змін покладено комплексний підхід з імплементації європейських норм і принципів з охорони археологічної спадщини, викладених зокрема у Європейськ ій конвенції про охорону археологічної спадщини (переглянутій), інших документах Ради Європи, ЮНЕСКО, національних законодавствах країн, досвід яких у справі охорони археологічної спадщини можна вважати успішним.

Значну увагу приділено проблемам, не врегульованим законодавчо, а також тим, щодо яких законодавчі норми мають недосконалий і часто суперечливий характер. При цьому було збережено переважну частину нормативного матеріалу нині діючого Закону.

Для нас дуже важливо, аби співавторами цього законопроекту була якомога ширша фахова археологічна спільнота, тому запрошуємо всіх до обговорення запропонованого документу. Пропозиції і зауваження просимо надсилати на адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду або Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду до кінця поточного місяця. Також на кінець червня ВГО "Спілка археологів України" планує проведення круглого столу із обговорення найбільш суттєвих питань законодавчого врегулювання охорони і вивчення археологічної спадщини.

Читати тут >>


ПЕРЕПОХОВАННЯ РАДЯНСЬКИХ ВОЇНІВ У МОЩЕНІЙ

10 травня 2015 року на військовому меморіалі біля с. Мощена Ковельського району відбулося урочисте перепоховання останків 19 невідомих червоноармійців, що були виявлені під час пошукових робіт та ексгумовані членами пошукового загону «Відродження» ДП «Волинські старожитності». Останки були виявлені ще минулого року у селах Городилець, Миляновичі Турійського району, Гішин Ковельського району, Мовчанів Локачинського району та Кадище Ківерцівського району та тимчасово депоновані,. оскільки керівник пошукового загону — Дорофєєнко Вадим Сергійович та ще декілька пошуковців були відкликані до діючої армії. Пошукові роботи проводилися відповідно до відкритого листа Інституту археології, дозвілу Міністерства культури України, Дозволу на здійснення ексгумації та перепоховання Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій, виданих на ім’я Златогорського Олексія.

Перепоховання здійснили у дні Перемоги. Участь у перепохованні взяли голова Ковельської райдержадміністрації Віктор Козак, блогочинний храмів УПЦ м. Ковель протоієрей Володимир Ровінський,  генерал-майор СБУ у відставці, краєзнавець Олександр Булавін, краєзнавець Геннадій Гулько, пошуковці, представники громади села Мощене.

Пошуковий загін «Відродження» ДП «Волинські старожитності» планує і надалі проводити роботи з пошуку та ексгумації визволителів Ковеля. Але наразі його керівник — Вадим Дорофєєнко перебуває у зоні АТО.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»

Останнє оновлення на Середа, 13 травня 2015, 14:50

Нові надходження до "Віртуальної бібліотеки"

До рубрики "Монографії"

Бібліографія трипільської культури (1870—2004) / М.Ю. Відейко, О.М. Яценко. — К., 2005.
Брайчевский М.Ю. Когда и как возник Киев. — К.: Наук. думка, 1964. — 184 с.
Брайчевський М.Ю. Походження Русі. — К.: Наук. думка, 1968. — 224 с.
Брайчевський М.Ю. Утвердження християнства на Русі. — К.: Наук. думка, 1988. — 262 с.
Брайчевський М.Ю. Вибране. — К., 2009.
Т. 1: Суспільно-політичні рухи в Київській Русі. Історична думка в Київській Русі.
Т. 2: Хозарія і Русь. Аскольд — цар київський.
Давня історія України в 2-х кн. — К.: Либідь.
Кн. 1. — 1994. — 240 с.
Кн. 2. — 1995. — 224 с.
Дослідження трипільської цивілізації у науковій спадщині археолога Вікентія Хвойки. — К., 2006.
Ч. I: Переклади наукових праць та коментарі.
Ч. II: Матеріали і дослідження.
Залізняк Л.Л. Стародавня історія України. — К., 2012.
Иванчик А.И. Киммерийцы и скифы. Культурно-исторические и хронологические проблемы археологии восточноевропейских степей и Кавказа пред- и раннескифского времени (Степные народы Евразии, II). — М., 2001. — 324 с.
Ильяшенко С.М. Стандартные dipinti на узкогорлых светлоглиняных амфорах Танаиса и его округи III—IV вв. н. э. — Симферополь; Керчь, 2013 (Боспорские иследования. — Вып. XXIX).
Моця О.П. "Русь", "Мала Русь", "Україна" в післямонгольські та козацькі часи. — К.: Наук. думка, 2009. — 320 с.
Пастернак Я. Археологія України: Первісна, давня та середня історія України за археологічними джерелами. — Торонто: Наукове товариство ім. Шевченка, 1961. — 783 c.
Петров В.П. Етногенез слов'ян. Джерела, етапи розвитку і проблематика. — К.: Наук. думка, 1972. — 214 с.
Супруненко О.Б., Приймак В.В., Мироненко К.М. Старожитності золотоординського часу Дніпровського Лівобережжя. — Київ; Полтава: Археологія, 2004. — 82 с. 
Толочко П.П. Кочевые народы степей и Киевская Русь. — СПб.: Алетейя, 2003. — 160 с. (Славянская библиотека).
Толочко П.П. Русские летописи и летописцы Х—XII вв. — СПБ.: Алетейя, 2003. — 296 с. (Славянская библиотека).
Толочко П.П. Древнерусская народность: воображаемая или реальная. — СПб.: Алетейя, 2005. — 218 с. (Славянская библиотека).
Томенчук Б.П. Олешкінська ротонда. Археологія дерев'яних храмів Галицькоїземлі XII—XIII ст. Матеріали археологічних досліджень 1981—1984 рр. — Івано-Франківськ: Гостинець, 2005. — 168 с.
Томенчук Б.П. Археологія некрополів Галича і Галицької землі. Одержавлення. Християнізація. — Івано-Франківськ: Гостинець, 2006. — 328 с.
Шмаглий Н.М., Видейко М.Ю. Майданецкое — трипольский протогород. — К., 2005.

До рубрики "Збірники"

Прадавні землероби Південно-Східної Європи (до 30-річчя дослідження поселення-гіганта Тальянки та 10-річчя співпраці з «Search Foundation» USA): Тези доповідей міжнародної наукової конференції. — Київ; Тальянки, 2011.
Церква Богородиці Десятинна в Києві. До 1000-ліття освячення. — К.: Артек, 1996. — 224 с.

Продовжено роботу з наповнення рубрики "АП УРСР — АИУ/АДУ — АВУ/АДУ"

Щиро вдячні за надання і оприлюднення інформації, обробку матеріалів Марині Сергєєвій, Олені Фрунт, Леоніду Бабенку, Юрію Башкатову, Михайлу Відейку, Едуарду Овчиннікову,  Костянтину Пеляшенку, Юрію Пуголовку, Геннадію Свистуну та всім небайдужим!
Останнє оновлення на Понеділок, 01 червня 2015, 21:39

Сторінка 9 з 25

Пошук

Контакти

Матеріали на сайт надсилайте на адресу: support@vgosau.kiev.ua
Ми в соцмережах

Інтернет-ресурси

"Библиотека истории"
Велика кількість історичної літератури.

Сайт "Историческая библиотека"
Великий обсяг літератури з археології в html-форматі.

Blue Shield
Робота для охорони культурної спадщини у світі з координації підготовки і реагування на надзвичайні ситуації (сайт англійською мовою).

Архів випусків журналу «Археологія» (з 2008 р.)
На сайті Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського.

Волинські старожитності
Сайт дочірнього підприємства «Охоронної археологічної служби України» ІА НАН України.

Ви знаходитесь тут: Наші новини